Сяо Лань був бідняком, який не міг робити нічого, що вимагало б грошей. Дорогою після роботи його поглинула темрява, яка відкрила йому очі на страшну і небезпечну гру на виживання. Додаток, який не можна видалити; люди, на чиїх телефонах він завантажився, не могли втекти, окрім як через смерть. Звичайні гравці: Врятуйте мене, я не хочу вмирати!!! Сяо Лань: Вибачте, телефон зламався і завис. Ви можете почекати ще трохи? Рука простяглася зсередини старомодного телевізора; спіймані люди потрапляли в його світ. Звичайні гравці: А-а-а-а-а! Що робити?! Сяо Лань: Згідно з моїм багаторічним досвідом ремонту старої побутової техніки, здається, що цю модель можна відкрити ось так... Врешті-решт, одного дня боси зібралися навколо Сяо Ланя, щоб розібратися з цим (ігровим) багом. Але вони побачили, як той, засукавши рукава, вийшов на довгих ногах, і побив босів так, що ті засумнівалися у своєму примарному походженні.