Вашій увазі огляд, що був актуальний пів року тому!
Порівняння 12 та 13 епізодів третього сезону "Ласкаво просимо до класу еліти" з ранобе (частково том 11 і повністю 11.5).
Серія 12
Результати іспиту
Аянокоджі зацікавився випускною церемонією, оскільки ніколи на ній не був. Крім того, йому також цікаво, як пройшов останній іспит третьокласників і чи клас Хорікіти Манабу зберіг лідерство. Але спершу він перераховує бали перших класів після фінального спеціального іспиту. Рейтинг був такий:
Клас А: 1131 бал
Клас B: 550 балів
Клас С: 347 балів
Клас D: 508 балів
Як наслідок, 1 квітня клас С опускається назад до класу D.
Розмова з Кейсеєм
Терухіко Юкімура (Кейсей) поговорив з Кійотакою, сказавши, що майже ніхто в класі не звинувачує його в поразці. Коли Аянокоджі запитав, чому "майже", Кейсей відповів, що дехто з однокласників вважає, що якби лідер на іспиті був більш здібним, вони могли б перемогти клас А. Але який сенс, якщо ніхто б інший не зголосився, враховуючи ризик відрахування.
Згодом Кейсей перепросив за те, що переговори з Кацураґі нічого не дали. Він запитав, чому Кійотака не розповів про це Хорікіті. Аянокоджі відповів, що просто забув, бо був дуже стурбований, що буде командиром на іспиті. Потім Кейсей додав, що розповів про все Судзуне, і що вона його не звинувачувала, але попросила радитися з нею в майбутньому. Кійотака подумки відзначає, що за останній рік вона дуже виросла як лідер.
Розмова із Хорікітою
Кійотака запитав Сузуне, чи збирається вона побачитися з братом після церемонії закриття. Вона відповідає, що не збирається. Він намагався переконати її, мовляв, це її останній шанс. Аянокоджі запросив її провести Манабу разом з ним. Дівчина сказала, що подумає. Після цього Кійотака згадав, що до завершення церемонії закриття залишилося 90 хвилин. За цей час він повинен дещо зробити.
Телефонна розмова з директором Сакаянаґі
Кійотака пригадав, що сталося об 11 годині вечора напередодні. Він зателефонував директору Сакаянаґі, якого здивувала наявність в учня його номера телефону. Аянокоджі відповів, що номер йому дала Арісу. Це знову шокувало директора, оскільки він не давав його доньці. Кійотака зробив висновок, що вона, мабуть, отримала номер від учителя абощо.
Сакаянаґі вважав, що розмову слід закінчити якнайшвидше, тому запитав, чому Кійотака вирішив йому зателефонувати. Аянокоджі запитав, чи дійсно директора відсторонили, але той відмахнувся від запитання.
Кійотака продовжив, розповівши про шахрайство в.о. директора Цукішіро на минулому іспиті. Це зацікавило Сакаянаґі. Аянокоджі сказав, що не планував привертати до себе увагу і лише хотів пожити як звичайний учень протягом часу навчання у цій школі, але тепер присутність Цукішіро не дозволить йому цього зробити. Саме тому Кійотака вступив до Кодо Ікусей і він докладе всіх зусиль, щоб і далі залишатися в школі. Сакаянагі відповів, що знав про це і саме тому прийняв Кійотаку до школи.
Аянокоджі подзвонив, бо хотів отримати допомогу від шкільного персоналу. Сакаянаґі порадив йому Чябашіру та Машіму. Він домовиться з ними про зустріч під час випускної церемонії, оскільки Цукішіро повинен бути присутнім на ній, а ці двоє зможуть відійти на 20-30 хвилин. Місцем зустрічі буде приймальня, яка не обладнана камерами спостереження.
Далі директор ще розпитав про плани Аянокоджі на майбутнє, а це в аніме було.
Нарада з учителями
Повернемось до дня церемонії. Кійотака прямував до приймальні і постукав у двері. Чябашіра вже була там і запитала, навіщо він влаштував цю зустріч. Вона сказала, що він надто нахабно просить про допомогу, тим паче він програв Арісу, тому не схоже, що він такий всесильний. На її подив, Кійотака почав говорити ввічливіше. Він сказав, що з наступного семестру справді прагнутиме потрапити до класу А. Чябашіра ставить під сумнів таку зміну, адже це повністю суперечить принципам Кійотаки. Крім того, вона сумнівається, чи здатен він взагалі досягти класу А.
У цей час Машіма постукав у двері і зайшов разом з Арісу, яка теж прийшла. Далі йде розповідь Кійотаки про шахрайство і наміри Цукішіро. Також йшлося про батька Аянокоджі, який вже приходив до школи за сином. Вислухавши, Машіма сказав, що без доказів він повністю не повірить, але буде наглядати, щоб ніхто не втручався в іспити та змагання учнів.
Після того, як учні пішли вчителі ще обговорювали Аянокоджі. На питання Машіми про те, який він, Чябашіра відповіла, що хоч він і здається звичайним, його очі ніби бачать все наскрізь, а рівня його здібностей вона і сама не знає.
Розмова Наґумо та Хорікіти
Після зустрічі Кійотака зустрівся з Судзуне. Перед ними група третьокласників юрмилася навколо Манабу. Далі з'явився Міябі Наґумо (у супроводі колег з учнівської ради та Асахіни) і привітав колишнього президента із закінченням школи в статусі класу А. Манабу відповів, що чинному президенту не вдалося завдати реальної шкоди, бо вони були в різних класах, тож його можливості втрутитися в іспити були вкрай обмеженими, оскільки Міябі не міг брати в них участь напряму. Хорікіта-старший запропонував потиснути руки і Наґумо погодився, сказавши, що немає причин відмовлятися. Вони обмінялися приємним рукостисканням. Наґумо заявив, що за наступний рік, поки Манабу не буде, він перетворить цю школу на заклад, основою якого буде меритократія, і все буде залежати від здібностей індивіда. Хорікіта відповів, що він також шкодує, що був у старшому класі, бо не зможе побачити школу, яку створить його наступник. Міябі сказав, що проблем з цим не буде, адже в його семпая є молодша сестра, яка йому все розповість. На цьому їхня розмова закінчилася.
Наґумо разом із Асахіною підходять до Судзуне. Президент запитав, чи чула вона їхню розмову. Наґумо заявив, що брат Хорікіти чудова людина і що вона може пишатися тим, що є його сестрою. Оскільки він був у гарному настрої, то дозволив Судзуне запитати його про все, що вона забажає. Хорікіта скористалась цим, щоб запитати, чи не шкодує Наґумо про те, що Манабу закінчив школу як учень класу А. Той відповів, що його семпай сильний опонент, з яким важко тягатися. Надзуна Асахіна сказала, що Міябі досі заперечує, що програв. Той пояснив, що хоч Хорікіта-старший і залишився в класі А, це не має для нього негативних наслідків, тому програшем це не назвеш. А навіть якби Манабу опустився в клас В, Міябі не змінив би думку про нього, бо цінність людини визначає не клас, в якому вона вчиться. До того ж важко визначити переможця і переможеного, якщо вони не вчаться на одній паралелі. Але Наґумо додав, що вже знає, чим його попередник буде займатися після школи і піде за ним. В кінці він заявив, що оскільки в нього більше немає ворогів у школі, йому залишилося тільки одне — створити справжню меритократію і він втілить це у квітні. Міябі зробить так, що найздібніші зможуть вийти на вершину незалежно від класу, впровадить іспити, де змагатимуться абсолютно всі класи школи. На цій ноті він та Асахіна пішли.
Зустріч з Манабу
Поки Кійотака чекав на розмову з Хорікітою-старшим, він розмірковував про те, яким буде його випускний через 2 роки, але не зміг уявити, як воно буде. Крім того, що передав Аянокоджі повідомлення для Судзуне, Манабу також запросив і Кійотаку на те “прощання”, запевнивши, що крім них двох більше нікого не запросить.
Розмова з Хіратою
Аянокоджі вже збирався йти до гуртожитку, але раптом до нього підійшов Йосуке Хірата і запропонував пройтися. За якийсь час Хірата почав розмову. Він розповів, що ніколи не зустрічався з дівчатами, йому ніколи жодна не подобалась і хлопець певен, що так буде і надалі. Тому те, що Мії-чян хоче мати з ним стосунки, хоч і сказала, що для початку вони можуть бути друзями, — для нього проблема. Кійотака запитав, що той збирається робити, і Хірата відповів, що хоче відмовити їй, але не хоче завдати болю. Аянокоджі сказав, що чим довше він відкладатиме, тим більше болю завдасть, тому треба зробити це одразу. Це додало Хіраті рішучості. Він подякував однокласнику.
Дещо збентежений, Йоске запитав чи можуть вони з Аянокоджі звертатись один до одного на ім’я. Для Кійотаки це новий етап дружби, тому він не мав причин відмовляти.
Зустріч з Ічіносе
Одного дня під час весняних канікул близько 8-ї ранку Кійотака отримав смс-повідомлення від Хонамі Ічіносе, яка запитала, чи можуть вони з Судзуне зустрітися. Аянокоджі мав плани на інші дні, а ще не хотів, щоб це завадило Хорікіті зустрітися з братом, тому запитав у неї, коли вона вільна. Судзуне відповіла, що сьогодні, тому зустріч запланували на 10 ранку.
Поки йшов до кафе, Аянокоджі розмірковував про свободу, яку має зараз, і яку буде захищати ще 2 роки.
Він прийшов на зустріч раніше і побачив, що Хорікіта вже була там. Їй аж настільки не було що робити. Поки був час вони обговорили, що доброта Ічіносе це її найбільша сила і найбільша слабкість.
Нарешті лідери класів В та С зустрілися в кафе і Хонамі запропонувала пригостити їх. Хорікіта одразу щось замовила, а Кійотака пошепки запитав Ічіносе, чи все гаразд у неї в класі з фінансами (все-таки майже все пішло на порятунок однокласника на іспиті з голосуванням, а ще програш Рюену зменшить надходження коштів), але та відповіла, що їй вистачить.
Учні поділилися інформацією про фінальні іспити, зокрема деталями того, що Рюен зробив з класом В, та боротьбу з класом А. Діявши на випередження, Аянокоджі “нагадав”, що це Судзуне просила не обирати іншим класам клас А на жеребкуванні. Для Хорікіти це нова інформація, вона ж думала, що це сталося випадково. Дівчина подивилася на Кійотаку, але нічого не сказала. Хлопець зауважив, що колишня Судзуне все б запорола. Далі зайшла мова про розрив союзу між класами, що власне і сталося.
Змагання між класами В та D
Поговоримо про іспит класу Хонамі. Про перебіг поєдинку між класами B та D в аніме нам сказали приблизно таке: “Ічіносе програла, а Рюен щось там придумав, але ми не розкажемо, що саме”. Не буду вже згадувати про те, що й про стеження за учнями В-класу теж ні слова (огляд серії №9).
Тож, переходимо безпосередньо до іспиту. В ранобе починають з того, що четверте змагання між класами B та D щойно завершилося і кожен клас здобув по дві перемоги та дві поразки, проте 3 з 4 змагань були від класу B. Ічіносе була явно засмучена, тоді як Рюен залишався незворушним. Хонамі запитала вчителя Машіму, чи повернулися її однокласники з вбиральні. Той відповів, що двоє з них все ще страждають від болю в животі, а ще кільком стало зле.
Причиною несподіваної поразки класу В на іспиті з хімії (змагання 4) стало те, що багато хто з їхньої основної бойової сили загадково захворів. Крім того, за день до іспиту чимало учнів класу Ічіносе мали конфлікти з класом D, що завдало ще одного удару по їхньому моральному духу. Скаржитись школі на таке марно, бо це звичайні сварки. Очевидно, це був план Рюена.
Ічіносе намагалася відновити самоконтроль, а її суперник одразу ж почав квапити вчителів розпочати наступне змагання, звинувачуючи клас В та Ічіносе в тому, що вони навмисно прикидаються хворими, щоб виграти час і перевести подих. Рюен також почав звинувачувати вчителів у тому, що вони йдуть на поступки для його суперників, які підозріло масово захворіли в день іспиту. Вчителі не мали вибору, тому запустили визначення наступного змагання.
П'ятим змаганням було карате, що вимагало по 3 учнів з кожного класу. Тривалість одного матчу становить 3 хвилини, а загальна — 10. Правила — стандарт сандоме (“безконтактні” двобої, менш небезпечні). Формат полягав у тому, що учень-переможець залишається, доки не програє матч, а командири можуть попросити матч-реванш. Це була найшвидша поразка класу В, навіть попри переграш одного двобою за проханням Ічіносе.
Рюен єхидно зауважив, що клас В, ймовірно, був впевнений у перемозі над класом D, але за іронією долі, все, що Ічіносе може тепер робити — це молитися. Рахунок став 3:2 і ще одна перемога класу D означала б перемогу на іспиті.
Шостим змаганням стало джюдо, де командирам також дозволено анулювати будь-який поєдинок і призначити матч-реванш. Двобій був лише один на 4 хвилини, а з урахуванням двох реваншів міг розтягнутися до 12. Рюен насміхався з Ічіносе, що їй не пощастило, адже випало саме джюдо. Якби це було змагання класу B, то ще був би шанс на перемогу.
Рюен одразу ж обрав Альберта і єхидно нагадав Ічіносе, що не варто здаватися, оскільки найсильніший не завжди перемагає. Ічіносе не змогла вчасно обрати учасника. За правилами у таких випадках учасника обирають випадковим чином, однак Машіма, вважаючи, що продовжувати небезпечно, оголосив, що класу В зарахована технічна поразка.
План Рюена
Як же Рюен все підлаштував? Повернімось до дня оголошення іспиту. Ішідзакі ходив за Рюеном. Річ у тім, що ніхто в їхньому класі не міг розробити жодного плану, який давав би бодай найменшу надію на перемогу. Всі сподівалися, що їхніми суперниками будуть учні класу С, оскільки класи А і В були занадто грізними для них. Ішідзакі був єдиним, хто виступав проти цієї ідеї, тому звернувся до Рюена. Він благав колишнього лідера дати класу D свою силу, однак той вважав, що вони лише відтягують неминуче. Рюен був категорично проти його прохань і зауважив, що клас C — останній клас, з яким він хотів би зіткнутися, якби був командиром. Він порадив псевдо-лідеру, що якщо вони хочуть перемогти, то клас B — їхній єдиний варіант.
Тим часом у класі D багато хто розмірковував, як і чому Рюен отримав так багато схвальних відгуків на минулому іспиті. І ті, хто були до цього причетні, працювали тепер задля перемоги на наступному. Хійорі сумлінно виконувала свою роль, переконуючи Канеду, що клас B буде їхнім ідеальним суперником. Однак вона також знала, що без лідера їхні шанси вкрай малі. Тому вона запросила Ібукі та Ішідзакі в караоке, щоб обговорити стратегію. Розмова не йшла, Ібукі втратила терпіння й намагалася піти, і тоді Хійорі розповіла, що Рюена вона також запросила і він може трохи запізнитися.
Хоча домовлялись прийти о 16:00, на годиннику було вже за 20:00. Розлючена Ібукі почала лаятися, хоча цей час провела непогано, заспівавши більше 10 пісень. Коли вона вже тягнулася до дверей, з'явився Рюен. Він почав сміятися, побачивши, що вони так довго чекали, не маючи від нього жодних гарантій, що він прийде.
Рюен розповів, що на початку навчання він перевіряв можливості класів. Тоді клас B швидко згуртувався, тому успіхів у стратегії диктатора не було. Через це Ібукі та Ішідзакі були проти того, щоб боротися з класом В, а Рюен повернувся до Хійорі. Вона поділилася думкою, що найбільшою перевагою класу Ічіносе є згуртованість, і загалом їхні оцінки були вищими за середні, але це й усе. Вони не становлять великої загрози і є просто згуртованим класом. Ібукі була здивована, що маючи таке миле личко, Шііна видала такий аналіз.
Рюен повів далі, зауваживши, що найбільшою вадою класу В є Ічіносе, а точніше відсутність лідера. Ічіносе та Канзакі не є природженими лідерами і більше годяться для підтримки тих, хто має сильні лідерські якості, на зразок Хорікіти чи Кацураґі. Ось чому навіть "гнилий" клас D має шанс на перемогу. Однак Рюен не ідіот, тому визнає, що їхній клас в середньому гірший у всьому, а це означає, що клас B також може виявитися для них найгіршим опонентом. Хоча він припускає, що якщо додати хитрість, обман і певні дії на межі дозволеного, їхні шанси зростуть щонайменше до 50%.
Рюен записав і передав обрані ним змагання співрозмовникам. Найбільш очевидною деталлю було те, що вони всі були сфокусовані на фізичній силі. З точки зору поєдинків один на один, у класі B не бракувало атлетичних людей. Однак, використовуючи правила, гіпотетично вони могли б відправити Альберта на змагання навіть проти 10 суперників з класу B і отримати перемогу.
Однак навіть цього замало, адже існує ймовірність, що буде більше змагань класу В. Тому Рюен наказав, щоб до дня іспиту клас D постійно переслідував клас B. Ічіносе швидше за все скаже однокласникам ігнорувати їхні дії, тому проблем не буде. Рюен застеріг не перегинати палицю і приберегти насильство на кінець. Мета цього всього — вкрасти інформацію, і навіть якщо учні класу В мовчатимуть, їхні речі, як-от телефони, стануть легкою здобиччю.
Наостанок Рюен показав однокласникам проносне, яке починає діяти через 48 годин. Співрозмовники були занепокоєні можливими наслідками, але Рюен сказав, що вже пізно хвилюватися і що йому байдуже. Якщо вони все одно програють або їхні плани дізнаються, він не проти взяти відповідальність на себе. Більше того, він не проти пожертвувати кількома своїми "некомпетентними" однокласниками, затіявши бійку, щоб вибити кількох учнів класу В перед іспитом. Він заявив, що не збирається жаліти суперників і в ролі командира змусить Ічіносе втратити самовладання.
Коли його запитали, чому він зайшов так далеко заради їхнього класу, Рюен згадав про Аянокоджі. Раніше він думав, що розірвав залишок сентиментів до школи і планував просто піти. Але він сумнівався, чи справді цього хоче. Тому на цьому іспиті він мав дізнатися, чи має він сили боротися далі. Якщо знайде спосіб вижити в такому становищі й вийде переможцем, то має, якщо ні — то таки покине школу.
Парі
(Про це мигцем згадали в 13 серії, ну прям дуже мало)
Повертаємось до кафе. Кійотака і Сузуне йдуть, а Хонамі залишилася в закладі. Не встиг Аянокоджі спуститися сходами, як Хорікіта гукнула його. Вона вимагала пояснень, чому він хотів змагатися з класом А. Кійотака відповів, що у нього було передчуття, що Рюен повернеться, і оскільки вони не можуть вибрати клас B, оскільки це союзник, то клас А був найкращим варіантом. Хорікіта вказує на те, що він отримав очко захисту завдяки голосам з класу А, тому підозріло, що він на наступному іспиті почав змагатися проти них, хоч і без ризиків відрахування. Судзуне навіть подумала, що це все було сплановано. Але оскільки в неї не було доказів вона забрала свої слова назад.
Далі Хорікіта заявила, що хоча клас значно виріс за останній рік, цього недостатньо і вона хоче, щоб Аянокоджі почав старатися. Вона вимагає, щоб він зняв обмеження, які сам на себе наклав, і показав свої справжні здібності.
Кійотака відповів, що спробує з наступного семестру, але це приверне надто багато уваги, якщо всі його оцінки одразу ж злетять до небес. Хорікіта сумнівалася, чи варто приховувати його здібності, адже він програв Арісу. Вона сказала, що, хоча визнає, що він розумний, у цій школі є багато відмінників, таких як Юкімура, Арісу і вона сама.
Аянокоджі вважає, що йому немає рівних серед паралелі перших класів. Хорікіта назвала заяви Кійотаки про його “суперсилу” пустими словами. Дівчина сказала, що хоча її брат і визнає його здібності, він не надав їй жодного доказу. Вона згодна, що шаховий матч був неймовірно високого рівня, але Аянокоджі все одно програв Арісу. Для того, щоб відповідати власним словам, він повинен бути здатним перемогти будь-кого і будь-що. Кійотака відповів, що вона вільна сприймати цю поразку, як їй заманеться.
Зрештою Судзуне вимагає, щоб він позмагався з нею, щоб вона могла використати себе як мірило його здібностей. Дівчина впевнена, що зможе набрати вищий бал за нього на письмовому тесті, а також перемогти в поєдинку.
Тоді Кійотака пропонує побитися об заклад на наступних письмових іспитах. Хорікіта обере один предмет, який забажає, і в день іспиту назве його Аянокоджі, таким чином він не зможе заздалегідь зосередитися на вивченні лише цього предмета. Навіть якщо Кійотака набере 100 балів зі 100, він зможе викрутитись, типу, посилено вчив лише один предмет. Переможця визначать за вищим балом. Якщо Судзуне переможе, вона вимагатиме, щоб Кійотака перестав приховувати свої здібності (оскільки він програв, це означатиме, що вони не варті того, щоб їх приховувати) і виклався на 100%, щоб досягти класу А. Якщо Кійотака виграє, вона повинна буде виконати одне його бажання.
Прощання з Хорікітою Манабу
Кійотака прийшов першим, згодом з’явився і Хорікіта Манабу. Поки був час вони обговорили майбутні плани Наґумо. Хорікіта розповів про основні принципи: клас Наґумо дуже відірвався від решти, тому, щоб потрапити в клас А, іншим учням потрібно заплатити, а оскільки коштів вони не мають, платити буде Міябі, але лише за тих, кого вважатиме гідним цього (тобто дуже здібних учнів).
Кійотака запитав, чому Манабу оцінює його так високо, і той відповів, що це інтуїція. Хорікіта дав йому два номери телефонів: свій і Акане Тачібани. Він запевнив, що Аянокоджі може звертатися до нього в будь-який час. Кійотаці цікаво, що робитиме президент після закінчення школи. Манабу поглянув на годинник і сказав, що вони поговорять про це після випускного Аянокоджі. Далі було про приховування здібностей, слід у пам’яті учнів, сподівання на майбутнє.
В кінці Кійотака запитав, чи вплине його відрахування на слід, який він залишить. Манабу відповів, що навіть якщо це станеться, люди все одно його пам'ятатимуть. А доки будуть учні, що згадуватимуть про нього, це можна вважати успіхом. Для Аянокоджі це були сильні слова.
Кійотака сказав, що спробує подумати про це. Він вважає, що скрізь можна багато чому навчитися, як і під час розмови з Манабу. Хлопець також хоче залишити по собі бодай щось, навіть якщо продовжуватиме жити спокійним шкільним життям. Спочатку його це задовольняло, але не схоже, що це відповідь, яку він шукає. Аянокоджі вважає, що мав бути сенс у тому, що він потрапив до цієї школи. Манабу попросив вибачення за те, що перетворив прощання на лекцію, але Кійотака заперечив, бо це найкращі слова, що колись казали йому семпаї. Хорікіта поглянув у бік гуртожитку першокласників, але звідти ніхто не йшов. Він додав, що навчання з кожним роком стає важчим, адже за 3 роки з його паралелі відрахували 24 учнів, 13 з яких покинули школу в цьому році. Але за час навчання Манабу зрозумів, що іспити в Кодо Ікусей загартували його і тепер він здатен подолати чималі труднощі в майбутньому.
Наприкінці хлопці потиснули руки. Поки вони прощалися, Кійотака думав, що до їхньої наступної зустрічі пройде 2 роки, а може й менше, якщо його виженуть. Однак, він подумки сказав, що більше ніколи не побачить Манабу.
І в цю мить прийшла Хорікіта-молодша. Далі була сцена прощання брата та сестри. Судзуне не плакала, як в аніме. Поки дивився на них, Аянокоджі шкодував, що лише рік навчався в одній школі з Манабу, йому навіть трохи сумно від цього.
Нарешті прощання закінчилося і Кійотака із Судзуне поверталися до гуртожитку. Дівчина сказала, що тепер почуватиметься ще самотнішою, адже вона ще 2 роки не побачить брата. Вона розповіла, як пішла стригтися, забула телефон, тому не могла повідомити, що затримається. Вони ще говорили про сенс її нової зачіски, але раптом Хорікіта захотіла пройтися сама. Аянокоджі не дав їй відірватися, сказавши, що не потрібно тримати сум в собі. Судзуне заперечувала до останнього, але зрештою почала плакати, страждаючи від того, що нарешті зрозуміла свої помилки, усвідомила, як довго не побачить брата, тому її огорнула самотність.
Через якийсь час Хорікіта заспокоїлася. Кійотака хотів сфотографувати її, щоб потім показувати іншим, яка вона плакса, але передумав після погроз його життю. Далі Аянокоджі почав розмову про їхнє парі. Він придумав, яке бажання має виконати Хорікіта, якщо програє, — вона має приєднатися до учнівської ради. На питання “Навіщо?” він відповів, що поки це секрет, але зрештою розповів, що хоче, аби Судзуне слідкувала за Наґумо, бо це прохання її брата.
Потім Аянокоджі розказав їй про контракт з Кушідою, приховуючи його справжню мету (він сказав, що це заради відкупу, щоб Кушіда припинила домагатися його відрахування). Хорікіта вважає його ідіотом. Однак Кійотака запевняє її, що проблем з цим не буде, оскільки контракт буде анульовано, якщо Кушіду виженуть зі школи, і він планує зробити це влітку. Але тепер він хоче, щоб рішення відрахувати Кікьо зробила Хорікіта. Аянокоджі обіцяє, що нічого не зробить без вибору Судзуне, бо хоче побачити, як вона з цим впорається.
Згодом Хорікіта пішла до гуртожитку, а Кійотака міркував про слова Манабу і дійшов висновку, що найкращий спосіб закарбуватися в пам’яті учнів — допомогти їм вирости. Цим він і займатиметься впродовж року, якщо, звісно, його не виженуть або він не передумає повернутися до спокійного і тихого існування.
Серія 13
Трохи про Чіакі Мацушіту
Дівчина приховувала свої здібності, але вона впевнена, що може увійти до 10% найкращих учнів свого класу, якщо буде ставитися до навчання по-справжньому серйозно. На початку навчального року Чіакі думала, що її клас не зможе досягти класу А. Її однокласники мали занадто багато недоліків. Хоча в класі були й розумні учні, близько половини вважалися звичайними школярами, вони не мали особливих умінь. Однак Мацушіта вважала, що ситуація зміниться, якщо в класі з'явиться кілька розумних учнів.
Зрештою, Чіакі почала підозрювати, що Кійотака приховує свої здібності, що він схожий на неї. Лідери класу (Хірата та Хорікіта), завжди крутилися навколо Кійотаки. Він правильно відповів на іспиті з ментальної арифметики. І ще купа дрібниць посилили впевненість Мацушіти, тому вона й наважилася поговорити з Аянокоджі.
Додатково про фінальну сцену
Як людина, що не тямить в стосунках, Кійотака підійшов до пропозиції зустрічатись як математик — різними методами підвищував ймовірність успіху. До цього входили спроби змусити Каруйдзаву ревнувати (початок серії), ігнорування її дзвінків і багато інших дрібниць.
Коли вже все вдалося, він переходить до внутрішнього монологу. Хлопець запитує себе, яке у нього зараз обличчя. Чи він посміхається? Чи збентежений? Спантеличений чи усміхнений? Він не знає.
Але глибоко всередині Кійотака все розуміє. Яке обличчя робить, про що думає, що хоче зробити.
Він не розуміє лише одного — чи зміниться від цих стосунків. Частина його цього хоче, але інша знає, що це неможливо. Тому Аянокоджі молиться, щоб йому таки вдалося усміхнутися поруч з близькою людиною.
От і все. Нагадую: на цьому ж сайті можна почитати ранобе, а про новини, переклади та багато іншого можете дізнатись на каналі "Тіньові Переклади".
