Досі Террі була звичайною покоївкою, що працювала в гільдії. А Ключник лиш неухильно сплачував ренту, майже не проводячи в кімнаті часу. У спекотному Місті відродилося щось древнє і жахливе. Чи вдасться їм натрапити на його слід? ____ Прим.автора: вперше пишу твір подібного формату (тому можливі якісь штуки на кшталт сюжетних дірок, не спеціально, чесно), тож для мене це такий собі «особливий» досвід. Сподіваюсь на критику (і боюсь, і сподіваюсь), тож закликаю лишати відгуки (і не тільки конкретно під цією роботою, а й іншим учасникам і перекладачам) P.S. Кількість глав поки орієнтовна

Людина, навколо якої обертається світ. Людина, яка перемагає всіх своїх супротивників, і врешті-решт отримує прекрасну дівчину. Єдина істота, якої бояться всі лиходії. Це все — Головний Герой. ‘А як щодо мене?’ Як автор-невдаха, який мав лише один успіх за всю свою кар'єру, я перевтілився у своєму останньому романі. "Ось воно" — подумав я, міцно стискаючи кулак. Я щойно переродився у власному романі? ‘Це там, де я перевтілююся в роман і стаю головним героєм?’ Звісно, ні. На жаль, це не такий роман, бо я перевтілився в чернь. Світ не обертається навколо мене. Дівчата не липнуть до мене. Мені не приносять імбові речі. "Фух" — я зітхнув з полегшенням. "Слава Богу, що я не головний герой" — радісно вигукнув я, коли сльози потекли по моїх щоках. ‘Зачекай, тобі цікаво, чому я не хочу бути головним героєм?’ Я ж забув згадати найважливіше, коли описував головного героя. ‘Це... той, як там воно...’ Вони магніти лиха.

Шю — член літературного клуба, який писати насправді не вміє. Одного дня він отримує на телефон загадкове повідомлення від дівчини Ейни, і з цього раптового зв’язку вони починають спілкування. Розмовляючи на різні спільні теми, як наприклад, їхні улюблені романи, вони, зрештою, зближуються. Однак, коли вони намагаються зустрітися, то дізнаються шокуючу правду. Ейна живе не в сьогоденні, а в п’ятирічному минулому! Як розквітне їхнє кохання, розділене п’ятьома роками ночей?! Оформлення постера: Olehandro_ua (https://t.me/olehandrposters) Оформлення ілюстрацій: AinsOoalGon (https://t.me/smakolyky_tl)

«Хочеш зіграти зі мною у VS? Поцілуй мене за 1 мільйон вон або просто живи своїм життям.» Незважаючи на те, що Хві та Сонджи дуже різні, вони близькі друзі, і одного разу, коли вони разом п'ють пиво, заходить мова про ігри. Сонджи, здається, не зацікавлений, але коли Хві каже, що за гроші він може зробити майже все, його очі, здається, спалахують. Як далеко зайде ця зухвала гра?

Відтоді як померла близька мені людина я став жити нерозважливо. Коли я став старшокласником, виявилось, що в моєму класі була дівчина, яка перебувала в лікарні через «хворобу люмінесценції». Ця хвороба отримала свою назву через те, що тіла тих, хто страждає на неї, слабко світяться під впливом місячного світла, і світло стає сильнішим, коли хвороба прогресує. Цю дівчину звуть Ватарасе Мамідзу. Дізнавшись, що їй залишилося недовго жити, і є речі, які вона хоче зробити перед смертю... — Дозволиш мені допомогти тобі з цим? — Справді? Після цієї обіцянки час, що завмер для мене, знову почав рухатися – Кому потрібен pdf або epub - можуть завантажити в телеграм каналі https://t.me/smakolykyshine Буду вдячний якщо поставите реакцію після прочитання.

У світі де доля вирішує здібності пробуджених мисливців Со Канрім народився з найгіршою з можливих долею. Він пробудився як мисливець, але опинився на самому дні. Одного дня він піддається нападу вбивці... [Здібність «Крадіжка долі» активовано.] [Ви отримали здібність «Регресія».] Через вбивцю він втратив усіх своїх товаришів, але прямо перед своєю смертю зміг повернутись в минуле. Тоді Со Канрім вирішив більше не залишати своє життя на розсуд долі!

《В тебе є я.》— Бай Лво Їнь 《Їнь Дзи, в мене є тільки ти. Ти — моє єдине щастя.》— Ґу Хай

Чи можна не хотіти відродитися в новому світі, якщо захоплюєшся ісекаями? Взагалі-то в плани героїні аж ніяк не входило переродження в новому світі. Навіть якщо він так точно повторює декорації романтичних ранобе, які вона читала. Чи, точніше, якщо цей світ повторює декорації романтизованого середньовіччя. Антисанітарія, громіздкі сукні, шовінізм і мізогінія... Серйозно? Хтось може мріяти про таке життя? Та ще й коли в тебе залишилася пам'ять про сучасний світ? Ну, що ж у нас, в українців, є єдина відповідь світу, що нам не подобається ------------------------- Вперше публікую власну роботу. І більше як спосіб психотерапії в стані війни, аніж як реально продуманий сюжет. Проте, щиро надіюся на критику. Так, і число глав дуже орієнтовне