Частина 1. Життя комахи
«Чотири стовпи долі» були справді лажовою концепцією.
Чотири стовпи долі. Вроджена доля.
Це означало, що майбутнє людини було визначено буквально з моменту народження. Деяким судилося стати президентами, а іншим судилось менш щасливе майбутнє.
Були ті, хто не вірив у Чотири стовпи долі. Адже було доволі абсурдно, що долю визначали за датою і часом народження.
Однак ніхто не сказав такого зараз після Дня пробудження, коли кожен отримав здібності на основі своїх Чотирьох стовпів долі.
— Будь ласка, перевірте свої запаси та йдіть до призначеної вам команди та місця, — крикнув хтось сотням людей, які зібралися перед величезним входом в Демонічний вимір.
Не так давно я чув, що Альянс знайшов великі ворота в Демонічний вимір. Я думав, що буде залучено багато особового складу, але, здається, масштаби місії виявилися навіть більшими, ніж я очікував.
Навколо себе я чув розмови людей із різних сект.
— Вау, ми вперше об’єднуємось в таку велику команду?
— Так. Навіть секта «Летючий тигр» бере участь».
— Я сподіваюся, що мене завербують на цій місії.
Прислухаючись до повсякденних розмов навколо себе, я займався тим, що налаштовував свою зброю, щоб бути напоготові до призначеної мені позиції, що була в тилу. У цей момент підійшов чоловік, якого я ніколи раніше не бачив, і почав зі мною розмовляти.
— Привіт, я думаю, що ми в одній команді. Ви з секти Летючий тигр, чи не так?
Я коротко глянув на нього, а потім знову опустив голову, але чоловік, можливо, не помітивши моєї реакції, почав лепетати сам з собою.
— Знаєте, я вперше приєднуюся до місії з винищення, тому я дуже нервую. Але я дуже радий, що буду битися пліч опліч з вашою сектою…
Він підійшов до мене так почав розмову, здавалось, що він новачок. Мабуть, помітивши необізнаність чоловіка, інший член нашої команди підійшов і покликав його. Вони трималися трохи на відстані, але я все одно чув, як вони шептались одне з одним.
— Гей, будь обережний. Цей чоловік — Со Канрім.
— Що?!
Новачок був дуже вражений почутим. Тоді наші очі зустрілися, після чого він поспішно відвів погляд. Його реакція не була особливо дивною чи незвичною. Навіть члени інших сект у нашій команді відкрито виявляли своє невдоволення. Вони уникали мене не тому, що я був страшним чи сильним. Це все через мою паскудну нещасливу долю, яка нікого б не настрашила.
════════════════════════
[Ім'я] Со Канрім
[Ранг] Третій комашиний
[Елемент] Вогонь
════════════════════════
Згідно з Чотирма стовпами долі, були ті, кому судилося стати президентом, королем, жебраком або навіть убивцею. Те ж саме стосувалося і пробуджених здібностей. Люди отримували здібності та ранг на основі власних Чотирьох стовпів долі.
Я був найнижчого третього комашиного рангу. Божественний ранг був найсильнішим рангом, потім драконічний ранг, демонічний ранг, людський ранг і нарешті комашиний ранг. Також була класифікація за класами, від найсильнішого до найслабшого в рангу: перший клас, другий клас і третій клас.
Життя людини комашиного рангу було схожим на життя черва. З таким низьким рангом моє життя було справді сповнене нещастя, і люди уникали таких, як я немов чуми.
════════════════════════
[Здібність] Аналіз долі
[Ранг] Перший драконічний
[Опис] Можливість перегляду своїх і чужих вікон долі.
▼
[Здібність] Крадіжка долі
[Ранг] Перший драконічний
[Опис] Здатність вилучити та присвоїти собі частину Чотирьох стовпів долі
трупа, але негативна карма буде накопичуватися з кожним використанням.
════════════════════════
Коли я був дитиною, я дізнався що таке диво. Я часто замислювався, чи не завдяки цьому самому диву я отримав свої нинішні здібності — здібність розпізнавати долю інших і здібність відбирати її собі.
На жаль для мене, коли мої здібності були розкриті, про мене почали ходити кілька неприємних чуток, що призвело до того, що зараз люди мене відкидають та цураються.
[Багато людей, які супроводжували Со Канріма, повернулися пораненими або тяжко покаліченими.]
[Со Канрім убив свого напарника та забрав його здібності.]
[Доля Со Канріма сповнена знаками насильства, тож якщо хтось супроводжуватиме його, їх спіткає нещастя.]
На жаль, у чутках була частка правди. Багато людей, які мене супроводжували, дійсно отримували травми. Мабуть, через мою вроджену нещасливу долю вони теж були обплетені нещастям.
Однак, я ніколи нікого не вбивав. Якби я вбив когось і забрав його долю, я мав би більше, ніж дві здібності, чи не так? Люди, які усвідомлювали цей факт, часто дивувалися, чому я вирішив не використовувати свою здатність крадіжки чужих доль. Справа не в тому, що я вирішив не використовувати свою здатність, а скоріше я не зміг її використати. Ця здатність споживає значну кількість магічної сили, особливо коли використовується на старих трупах. Мало того, як у людини з найнижчим рангом і класом, моя магічна сила була мізерна, не кажучи вже про достатню для такої вимогливої здатності.
Я кілька разів бував на цвинтарях і в моргах, але все було марно. Мені не вдалося, тому що я не володію достатньою магічною силою, щоб спромогтися вкрасти Долю людини, яка була мертва день або навіть кілька годин. З моїм поточним рівнем магічної сили мені потрібен був труп людини, яка померла лише кілька хвилин тому. Дуже свіжий труп.
Проблема полягала в тому, що знайти такий свіжий труп було не дуже легко, якщо тільки хтось не помер у мене на очах. Безпосереднє позбавлення когось життя може здатися оптимальним варіантом, але дуже малоймовірно, щоб хтось з таким низьким рангом як я може когось убити.
Одного разу я думав, що хтось за щасливим збігом обставин може померти прямо у мене на очах, тому деякий час старанно стежив за людьми, але такої нагоди не випадало.
Однак у процесі я зміг приєднатися до секти «Летючий тигр», тож це не було повним провалом. Насправді я був одним із перших членів моєї секти. Людям здавалося досить дивним, що така низькостатусна комаха як я, увійшов до престижної секти «Летючий тигр».
— Чому такий, як він став членом секти «Летючий тигр»?
— Я чув, що він був одним із перших членів секти Летючий тигр.
— Я не думаю, що якийсь ранній член секти має значення для цієї місії. Що він взагалі може зробити?
— Так, що він зможе зробити на цій місії?
Під час дискусії до них раптово підійшов чоловік. Високий чоловік із дещо грубою зовнішністю. Люди були здивовані та відступали, побачивши його обличчя.
— Гм, ви Чан Техон?»
— Добридень, пане Чан Техон…!
— Чан Техон, високопоставлений член секти "Летючий тигр".
Цей чоловік також був відомий в інших сектах, і його доля була зовсім на іншому рівні, ніж у мене.
Він поплескав по спині того, хто про мене пліткував.
— Не варто хвилюватися, тому що членів нашої секти обирає сама майстриня нашої секти!
— О, гаразд…
— І як сказала майстриня нашої секти, Сін Суа… — Чан Техон широко всміхався, коли говорив.
— Якщо хтось наважиться завдати шкоди нашим членам, це буде так, наче він кине виклик усій секті «Летючий тигр».
— ........!
— Якщо ви не хочете посваритись з нашою сектою, запам’ятайте ці слова».
Вони ніяково кивнули головами. Чан Техон знову зареготав і легенько поплескав когось по плечу.
— Тоді гаразд, завершуймо підготовку до місії!» — вигукнув Чан Техон.
Як тільки він віддав наказ, усі почали організовано розходитися. Чан Техон підійшов до мене, спостерігаючи за розгортанням сцени.
— Канріме, не зважай на них. Де ще в біса ми можемо знайти когось такого доброго, як ти, хьоне…
— Мене це ніколи не хвилювало.
— Тоді добре. Ми влаштуємо вечірку після сьогоднішньої місії. Ти прийдеш, так? — усміхнувся Чан Техон.
Хоч він знав про мої незвичайні здібності та супутнє нещастя, Чан Техон не показав жодних ознак відсторонення від мене.
— Я не збираюсь йти.
— Що? Чому?
— До мене там однаково будуть ставитись як до лайна, тоді в чому сенс?
Поки Чан Техон продовжував мене переконувати, хтось підійшов до нас.
— Що ви двоє робите? Привіт, Со Канріме!»
Людиною, яка підійшла до нас, була Ю Харан, ще один високопоставлений член нашої секти. Дівчина, якій було близько 20, і на її обличчі ще виднівся відтінок дитячих рис. Однак за силою вона входить до п'ятірки найсильніших членів секти.
Обличчя Чан Техона, здавалося, засяяло, коли він побачив Ю Харан, наче він бачив уболівальницю.
— Ах, Харан. Ну, здається, Канрім знову не прийде на вечірку».
— У чому справа, Со Канріме? Ти знову не хочеш іти не вечірку? Тобі хтось докучає? Скажи мені! Я їм всім задам!»
Ю Харан говорила енергійно, наче вже була готова піти з кимось битися. Чан Техон поряд зі мною маг вигляд розгублений, знаючи, що він не зможе мене переконати.
Чому вони так засмутились через те що я не піду з ними на вечірку?
Ми стали друзями в перший День пробудження, і ця дружба вже триває роками. Мені здається, вони помилково сприймають мене за хорошу людину. Цікаво, коли я зможу позбутися цієї хибної думки про себе?
У цей момент до нас хтось підійшов.
— Ю Харан, Чан Техон. Я розумію, що ви двоє хочете поспілкуватися з Со Канрімом, але місія ось-ось розпочнеться. Поверніться на свої позиції, — сказав чоловік. Ним був Кан Дохьон, ще один досвідчений член нашої секти.
Двоє кивнули йому й повернулися, щоб піти.
— Добре, я розумію. Со Канрім, побачимося пізніше.
— Хьоне! Ти маєш прийти на вечірку пізніше!
— Со Канріме, бережи себе, зрозумів?
Троє пішли, вийшовши на передову позицію. Весь цей час Чан Техон кричав мені, щоб я прийшов на вечірку.
Як сказав Кан Дохьон, незабаром було оголошено про початок місії з винищення.
— Спеціальна місія із винищення демонів ось-ось розпочнеться! Усі команди, будь ласка, виконуйте подальші накази!»
Через мої низькі бойові здібності мене призначили в тилову команду, відповідальну за боротьбу з монстрами низького рівня. Зрештою, з моїм нинішнім рівнем я ледве міг брати участь у цій місії, не кажучи вже про битви вищого рівня.
— Канріме, будь ласка, подбай про нас!
— Зробімо все можливе! Нумо не хвилюватись за інші секти», — сказав чоловік. Він був одним із членів секти, який входив до однієї команди зі мною.
Кивнувши головою, я повільно вийшов на поле бою разом з іншими, ступаючи у ворота.
З такою кількістю людей, природно, можна було б подумати, що демони відчують страх, але вони, здавалося, не зважали на це, і без вагань кинулися вперед. Їх було більше, ніж я очікував.
Коли я штовхнув ногою бездиханне тіло демона, крик пронизав повітря.
— Ах-х-х-х-х!
Як тільки чоловік упав, маленькі демони швидко схопили його і накинулися на нього. Раптом з підлоги почали швидко виростати колючі ліани, пронизуючи демонів. Він ледве уникнув смерті, він насилу встав і подивився вгору.
— Це здібність лідерки секти «Летючий тигр»!
«Лісовий шлях». Ця здатність вирощувати дерева належала Сін Суа.
Я глянув угору й побачив, як вона стоїть на величезній гілці дерева й дивиться на нас згори. У юному віці 20 років вона досягла посади лідера секти. Вона була і красивою, і сильною. Її очі були зелені, а каштанове волосся спадало до талії. Одне око було закрите пов’язкою, але це не применшувало її гострого і проникливого погляду. Вона якусь мить дивилася на нас, а потім знову рушила вперед.
— Я чув, що коли залучена секта «Летючий тигр», втрат немає…
Люди були дуже зворушені цією заявою. Дійсно, в місіях, де Сін Суа брала участь, не було втрат. Це був рекорд, який тривав уже четвертий рік з моменту заснування секти. Попри те, що для мене це був сумний рекорд, це було краще, ніж смерть моїх товаришів по секті.
— Всім назад у стрій!
Побачивши зблизька здатність Сін Суа, моральний дух усіх піднявся. Усі вони почали знищувати демонів, що були перед ними, і пішли глибше на поле бою.
Спорядження кожного було закривавлене, те саме стосувалось і мого меча. Мені потрібно було його почистити, але у мене не було ніякої підходящої ганчірки. Я підійшов до мертвого демона, що лежав у кутку, і зняв пошарпані клапті, які він носив.
— Аура магії стає густішою… — пробурмотів хтось.
— Я думаю, що ми вже на півдорозі.
На вході до Демонічного виміру було відносно терпимо, але, коли ми заходили далі, дихати ставало досить важко.
Нам було непотрібно заходити далі, оскільки наша роль полягала в боротьбі з демонами низького рівня. Можливо, нам варто почати відступати.
— Го-о-о!
У цей момент усі затихли, оскільки завивання могутнього демона пішло луною по всій печері. Печера здригнулася, згори повільно посипався пил.
— Що це? Це бос?
— Хіба бос не мав бути набагато далі?
Босу з'являтися було точно рано. Крім того, в цій ситуації було щось дивне. Щойно почуті нами звуки більше нагадували передсмертні крики, ніж гнівне завивання.
— Відступайте, негайно відступайте!
Перш ніж наш лідер команди закінчив говорити, перед нами вискочив величезний демон. Усі завмерли на місці, коли поглянули на демона.
Демон був гігантським, він був настільки масивним, що його голова майже торкалася стелі печери. Він мав голову лева, хобот слона і хвіст бика. Безсумнівно, це був міфічний демон – Непереможний. До смішного сильний демон.
Однак наразі демон був весь у крові. Істота випустила болісний стогін і, зробивши кілька кроків, впала на підлогу, від чого печера здригнулася.
— Що?! Чому, в біса, демон-бос помер ось так?
— Втрутилася інша секта?
Серед народного галасу поступово почав осідати пил. Кров, що текла з тіла демона, забруднила підлогу печери. Потім хтось вийшов вперед, вступаючи в калюжу крові.
Цей хтось був жінкою з білим волоссям, приголомшливою красунею, холодною, як лід, але увагу всіх привернуло не її обличчя, а її меч, з кінчика якого неухильно капала кров.
Жінка прошепотіла, хоч це було чути ясно, як білий день, бо всі мовчали.
— Де Со Канрім?
Далі
Розділ 2
Звук мого імені, що долинув з вуст жінки, здався мені абсолютно незнайомим. Чому вона мене шукала? Не думаю, що зустрічав її раніше. Використавши свій «Аналіз долі», я подивився на її вікно долі. ════════════════════════ [Ім'я] Пек Йон [Ранг] Перший божественний [???] Цю Долю захищено. [???] Цю Долю захищено. ════════════════════════ Божественний перший… Я ніколи раніше не бачив такого рангу. Навіть лідерка моєї секти Сін Суа була лише третього божественного рангу. І навіть тоді, її здібності не були чимось, з чого можна було насміхатися, і точно не тим, чим би володіла звичайна людина. Незнайомка також мала численні здібності, але одна з них запала мені в око. ════════════════════════ [Здібність] Регресія [Ранг] Божественний перший [Опис] Користувач може повернутися в минуле залишивши всі спогади. Не можливо використати у разі смерті. ════════════════════════ Я гадки не мав, чому «Регресорка» такого рангу шукає мене. — Вона справді вбила боса? — Со Канрім? Вона шукає того самого Со Канріма?» Люди почали перешіптуватися між собою, почувши моє ім’я. — Куди подівся Со Канрім? Вони не змогли мене знайти, тому що я сидів в кутку намагаючись дістати від демона шмаття. Відчувши, що щось не так, я збирався підійти до Сін Суа, але колючі ліани раптом виросли з підлоги й оточили мене, ніби захищаючи. — Не виходь, залишайся там, — телепатично до моїх вух долинув голос Сін Суа. Бути в змозі точно визначити моє місцеперебування та зв'язатись зі мною з такої відстані було справді чудовою штукою. Здавалося, ніхто не помітив ліан, які раптово з'явилися переді мною, через те, що вже місце було майже заповнене такими ліанами. Я намагався вибратися з огорожі ліан, але вони були настільки міцними, що вибратись здавалося неможливим. Щось було не так в тому, що така впливова людина шукала мене. Ця ситуація викликала у мене дуже неприємне відчуття. — Що ти від нього хочеш? — сидячи на власній виноградній лозі Сін Суа гукнула Пек Йон. Пек Йон подалася вперед, видавши взуттям звук хлюпання, коли вступила в калюжу крові. — Хочу вбити його. Вбити мене? Чому? Я не розумію. Несподівано з’явилася жінка першого божественного рангу, яку я вперше бачу, що хотіла мене вбити. З такою силою я не сумнівався, що вона могла б убити мене одним пальцем, якби захотіла. Почувши відповідь Пек Йон, Сін Суа стрибнула униз і приземлився перед Пек Йон. Тоді вона націлила меч на супротивницю. — Нікому не дозволено вбивати членів моєї секти. Від її слів обличчя Пек Йон стало порожнім, без жодних ознак гніву чи глузування. Її обличчя було беземоційним коли вона дивилася на людей навколо себе. — Схоже, що Со Канрім справді серед вас. Вона підняла свій блакитний меч, а потім завдала стрімкого удару, викликавши величезний порив вітру. — А-а-а! На землю пролився дощ із крові. Голови людей перед Пек Йон були відсічені від тіла та летіли над землею. Серед них були голови лідерів різних сект. Пек Йон спостерігала за видовищем із порожнім, безвиразним обличчям. — Якщо я вб’ю вас усіх, Со Канрім теж помре. Лише одним ударом її меча були вбиті десятки людей. Люди, які пізно усвідомили ситуацію, почали кричати від жаху. — А-а-а! Вбивця! — Всі, біжіть! Усі навколо втратили розум і побігли до виходу, де зустріли стіну повітря. — Біжи, чого ти чекаєш? Геть! — Бар’єр... Він загородив нам дорогу...! Вихід, як він і сказав, закривав блакитний напівпрозорий бар’єр. Раптом по всій печері пролунав звук удару металу по металу. Сін Суа і Пек Йон обмінювалися ударами. Зіткнення їхніх мечів відлунювало, наче леза от-от розколотяться на шматки. Гнів і ненависть сповнили обличчя Сін Суа. Її очі були сповнені вбивчим наміром, коли вона дивилася на Пек Йон. — Якщо ви віддасте мені Со Канріма, я не вб'ю решту», — сказала Пек Йон. Попри те, що вона викладалась на повну, Сін Суа все ще не могла відштовхнути суперницю, її руки почали нестримно тремтіти. Сін Суа, мабуть, також це усвідомлювала — вона і Пек Йон були на зовсім на різних рівнях. — Сін Суа, біжи! — крикнув я їй, але вона не озирнулася. Здавалося, що ніхто, включно з Сін Суа, не міг почути мій голос. Швидка перевірка виявила, що бар’єр Кан Дохьона був зведений над ліанами, що оточували мене. Чорт, не дивно, що мене ніхто не чув. Я несамовито намагався прорізати лози своїм мечем, але вони здавалися радше залізними брилами, ніж рослинами. "Кван-н-н!" У цей момент здавалося, що меч Пек Йон на мить затих, але миттєво вона завдала удару у відповідь, їхні мечі знову зіткнулися. Сін Суа не змогла витримати раптову атаку супротивниці, і була відправлений у політ, перекидаючись у повітрі, ніби лялька. Вона вдарилася об стіну і сповзла на землю. Вона спробувала встати, але натомість лише закашляла кров’ю. Саме тоді, коли Пек Йон збиралась завдати останнього удару Сін Суа, хтось звалився згори. Це були Ю Харан і Кан Дохьон. Обоє кинулися на Пек Йон з мечами наголо. — Ні! — закричав я. Коли мій крик стих, мечі, які тримали Ю Харан і Кан Дохьон, упали на землю. Разом із руками, що стискали ті мечі. Перш ніж вони встигли закричати, Пек Йон швидко замахнулася мечем, розпоровши груди Ю Харан та шию Кан Дохьона. На всі боки бризнула багряна кров. Ю Харан впала з розгубленим виразом обличчя. Її смерть здавалася неймовірно сюрреалістичною, майже нереальною. Ми лише розмовляли кілька хвилин тому. На шиї Кан Дохьона була широка рана. Коли він хрипів та кашляв кров’ю, Пек Йон добила його. Її меч пронизав його серце та Кан Дохьон миттєво припинив супротив. Крики линули з мого рота, але я знав, що ніхто не зможе мене почути. Я несамовито замахнувся мечем по лозах, а потім схопив їх голими руками. Шипи впиналися в мої руки, але я не зважав на біль. Коли я закричав, я помітив, що інші навколо мене також кричали від жаху. — Де Со Канрім?! Негайно приведіть сюди цього виродка! — Будь ласка, помилуйте мене… Будь ласка! Люди рвали горлянки й намагались втекти, щоб уникнути помаху меча Пек Йон. Жінка без вагань чи милосердя вбивала людей на своєму шляху. У розпал її люті група осіб перегородила їй шлях, перегородивши їй шлях з похмурою рішучістю. — Ти Со Канрім? — запитала в них Пек Йон. — Ні, — відповів хтось із групи. То був Чан Техон і він здавався лідером групи. З лютим виразом обличчя він глянув на Пек Йон і сказав: — Ми — секта Летючий тигр! Закінчивши говорити, Чан Техон швидко скоротив дистанцію та атакував. Він був блискавично швидким, і Пек Йон не змогла відреагувати вчасно. Він швидко наблизився до Пек Йон і вдарив її. Його стиснутий кулак щосили вдарив жінку в щелепу. Це був смертельний удар, що, мабуть, зламав кістку. Але Пек Йон залишилась неушкодженою, а кров цебеніла з кулака Чан Техона. — ……! З незмінним безвиразним обличчям, Пек Йон міцно схопила Чан Техона за зап’ястя. — За те, що став в мене на шляху. В одну мить тіло Чан Техона розділилось навпіл. Як не дивно, мені здалося, що я чую його голос, який закликає мене приєднатися до вечірки, коли все закінчиться. Решта групи закричали й кинулися до Пек Йон, але вони теж швидко загинули. Пек Йон продовжувала свою розправу. З кожним помахом її меча йшов потужний порив вітру, що розривав все довкола. Частина різких поривів вітру розрізала колючі ліани, що оточували, дозволяючи мені нарешті вибратися. Але було вже пізно. Вони всі мертві. Ю Харан, Кан Дохьон, Чан Техон та незліченна кількість інших. Голос лунав у моїй голові, наче прокляття, яке я чув, коли був дитиною, що всі, хто будуть зі мною, стануть нещасними. — Я знайшов його! Я знайшов Со Канріма! — крикнув хтось прямо переді мною, коли я, хитаючись, вийшов. Я обернувся та помітив члена іншої секти, який дивився на мене з закривавленим обличчям. За мить сотні очей повернулись до мене. Члени інших сект відразу кинулися до мене, неначе божевільні, міцно схопивши мене. — Цей егоїстичний виродок ховався, щоб врятувати власну шкуру! — Якби ти тільки помер раніше… Вони потягли мене так, ніби хотіли розірвати. По одних тільки їхнім очам здавалося, що вони вже збираються зарізати мене. Мене відтягли й кинули на підлогу, у крові та нутрощах. — Убийте цього мерзотника і відпустіть нас! Піднявши голову, я побачив, що Пек Йон наближається до мене. Люди, які мене оточували, дивились на мене поглядами, сповненими ненависті та образи. Усі очі були прикуті до мене, вимагаючи моєї смерті, закликаючи мене зустрітися з творцем. Попри пронизливі погляди, я не відчував ні розпачу, ні зради. Тут ніхто не міг мене захистити. Зрештою, люди, які стояли зі мною пліч опліч, були мертві. Тепер у мене нікого не було. Єдині живі люди, які хочуть моєї смерті. — …Стоп, — сказав хтось позаду Пек Йон. — Не чіпай членів моєї секти. Сін Суа вийшла, накульгуючи. Її права рука була зламана і дивним чином зігнута, а ліва рука ледве тримала меч. Мені бракувало слів. Навіщо взагалі зупиняти Пек Йон? Вона, очевидно, противник, якого не можливо перемогти. Цю ситуацію можна легко вирішити, якщо я помру. Пек Йон також була спантеличеною і запитала: — Я не розумію. Усі будуть жити, якщо Со Канрім помре. Як вона і сказала, це лише питання смерті однієї неважливої комахи. Проте, Сін Суа підняла меч лівою рукою і націлила його на Пек Йон. — Роль лідера секти – захищати її членів, — твердо сказала Сін Суа. Щойно вона закінчила говорити, як блискавкою спалахнув меч Пек Йон. Сін Суа спробувала заблокувати меч, але її ослаблена ліва рука не витримала. Перш ніж відбувся будь-який обмін ударами, гострий меч стрімко пронизав груди Сін Суа. — Угх! Сін Суа впустила меч. Проте в її очах залишалась сильна рішучість. Вона міцно схопила Пек Йон за руку та меч, а потім закричала: — Всі, відступайте! Бар’єр зламано! Водночас з підлоги піднялися колючі ліани. Пек Йон намагалася уникнути ліан, але Сін Суа міцно тримала її руку. За одну мить колючі ліани, що швидко росли обвили разом Пек Йон і Сін Суа. — Бар'єр зламано! — Тікайте! Зрозумівши, що бар’єр впав, люди почали вириватися та тікати на всі боки. Пек Йон спробувала висмикнути свою руку, але Сін Суа не відпускала. Вона залишалася непохитною, тримаючись усім тілом за руку Пек Йон, наче вирішила ніколи та нізащо не відпускати її. Але якщо уважно придивитись, вона вже була мертва. Вона тримала Пек Йон навіть після смерті. — .…… Пек Йон коротко глянула на Сін Суа, а потім відвела погляд. Її очі спалахнули яскраво-блакитним кольором. [Здібність «Льодовий домен» активовано!] В одну мить у небі матеріалізувалися незліченні крижані леза. Леза були спрямовані так, щоб пробити голови тих, хто біг до виходу. — Угх! — Будь ласка, будь ласка, дозвольте мені жити! Я впав серед трупів, спостерігаючи за розгортанням сцени. Я відчував ненависть, але я ненавидів себе навіть більше, ніж Пек Йон. Я ненавидів безсилу жалюгідну істоту. Якщо все йшло б так і далі, я теж зустрів би свою смерть. Якщо я просто помру тут, не спромігшись боротися, звівши нанівець зусилля моїх товаришів по секті врятувати мене ціною свого життя, то я справді буду нічим іншим, як жалюгідною людиною, нижчою за хробака. Я може й слабак, але в мене була остання зброя. Зброя, якою мені не щастило скористатися жодного разу. Свіжі трупи, які я колись відчайдушно шукав, тепер були розкидані навколо мене. [Здібність «Крадіжка долі» активовано!] [Використання цієї здібності призведе до накопичення карми.] [Поточна кількість померлих у діапазоні становить 421.] [Чию долю бажаєте вкрасти?] Я скрипнув зубами й сказав: [Усіх 421.]
Читати
Відгуки
>Але я дуже радий, що буду битися пліч опліч з ВАШОЇ сектою…< вашою >Я чув, що коли ЗАДІЯНА секта «Летючий тигр»< залучена? > у мене не було ніякої ПІДХОДЯЩОЇ ганчірки.< відповідної? >Хіба бос не мав бути набагато ДАЛЬШЕ?< далі? І як завжди, кожному перекладачу, раджу використовувати вебзастосунок https://languagetool.org/ для перевірки помилок. До речі, бачу з вашого телеграму, що ви дуже яскрава і позитивна особа, нам такі потрібні) Не думали знімати огляди на улюблені твори, хоча б для жіночої аудиторії?