Частина 1. Життя комахи

«Чотири стовпи долі» були справді лажовою концепцією.

Чотири стовпи долі. Вроджена доля.

Це означало, що майбутнє людини було визначено буквально з моменту народження. Деяким судилося стати президентами, а іншим судилось менш щасливе майбутнє.

Були ті, хто не вірив у Чотири стовпи долі. Адже було доволі абсурдно, що долю визначали за датою і часом народження.

Однак ніхто не сказав такого зараз після Дня пробудження, коли кожен отримав здібності на основі своїх Чотирьох стовпів долі.

 — Будь ласка, перевірте свої запаси та йдіть до призначеної вам команди та місця, — крикнув хтось сотням людей, які зібралися перед величезним входом в Демонічний вимір.

Не так давно я чув, що Альянс знайшов великі ворота в Демонічний вимір. Я думав, що буде залучено багато особового складу, але, здається, масштаби місії виявилися навіть більшими, ніж я очікував.

Навколо себе я чув розмови людей із різних сект.

 — Вау, ми вперше об’єднуємось в таку велику команду?

 — Так. Навіть секта «Летючий тигр» бере участь».

 — Я сподіваюся, що мене завербують на цій місії.

Прислухаючись до повсякденних розмов навколо себе, я займався тим, що налаштовував свою зброю, щоб бути напоготові до призначеної мені позиції, що була в тилу. У цей момент підійшов чоловік, якого я ніколи раніше не бачив, і почав зі мною розмовляти.

 — Привіт, я думаю, що ми в одній команді. Ви з секти Летючий тигр, чи не так?

Я коротко глянув на нього, а потім знову опустив голову, але чоловік, можливо, не помітивши моєї реакції, почав лепетати сам з собою.

 — Знаєте, я вперше приєднуюся до місії з винищення, тому я дуже нервую. Але я дуже радий, що буду битися пліч опліч з вашою сектою…

Він підійшов до мене так почав розмову, здавалось, що він новачок. Мабуть, помітивши необізнаність чоловіка, інший член нашої команди підійшов і покликав його. Вони трималися трохи на відстані, але я все одно чув, як вони шептались одне з одним.

 — Гей, будь обережний. Цей чоловік — Со Канрім.

 — Що?!

Новачок був дуже вражений почутим. Тоді наші очі зустрілися, після чого він поспішно відвів погляд. Його реакція не була особливо дивною чи незвичною. Навіть члени інших сект у нашій команді відкрито виявляли своє невдоволення. Вони уникали мене не тому, що я був страшним чи сильним. Це все через мою паскудну нещасливу долю, яка нікого б не настрашила.

════════════════════════

[Ім'я] Со Канрім

[Ранг] Третій комашиний

[Елемент] Вогонь

════════════════════════

Згідно з Чотирма стовпами долі, були ті, кому судилося стати президентом, королем, жебраком або навіть убивцею. Те ж саме стосувалося і пробуджених здібностей. Люди отримували здібності та ранг на основі власних Чотирьох стовпів долі.

Я був найнижчого третього комашиного рангу. Божественний ранг був найсильнішим рангом, потім драконічний ранг, демонічний ранг, людський ранг і нарешті комашиний ранг. Також була класифікація за класами, від найсильнішого до найслабшого в рангу: перший клас, другий клас і третій клас.

Життя людини комашиного рангу було схожим на життя черва. З таким низьким рангом моє життя було справді сповнене нещастя, і люди уникали таких, як я немов чуми.

 

════════════════════════

[Здібність] Аналіз долі

[Ранг] Перший драконічний

[Опис] Можливість перегляду своїх і чужих вікон долі.

▼

[Здібність] Крадіжка долі

[Ранг] Перший драконічний

[Опис] Здатність вилучити та присвоїти собі частину Чотирьох стовпів долі

трупа, але негативна карма буде накопичуватися з кожним використанням.

════════════════════════

Коли я був дитиною, я дізнався що таке диво. Я часто замислювався, чи не завдяки цьому самому диву я отримав свої нинішні здібності — здібність розпізнавати долю інших і здібність відбирати її собі.

На жаль для мене, коли мої здібності були розкриті, про мене почали ходити кілька неприємних чуток, що призвело до того, що зараз люди мене відкидають та цураються.

[Багато людей, які супроводжували Со Канріма, повернулися пораненими або тяжко покаліченими.]

[Со Канрім убив свого напарника та забрав його здібності.]

[Доля Со Канріма сповнена знаками насильства, тож якщо хтось супроводжуватиме його, їх спіткає нещастя.]

На жаль, у чутках була частка правди. Багато людей, які мене супроводжували, дійсно отримували травми. Мабуть, через мою вроджену нещасливу ​​долю вони теж були обплетені нещастям.

Однак, я ніколи нікого не вбивав. Якби я вбив когось і забрав його долю, я мав би більше, ніж дві здібності, чи не так? Люди, які усвідомлювали цей факт, часто дивувалися, чому я вирішив не використовувати свою здатність крадіжки чужих доль. Справа не в тому, що я вирішив не використовувати свою здатність, а скоріше я не зміг її використати. Ця здатність споживає значну кількість магічної сили, особливо коли використовується на старих трупах. Мало того, як у людини з найнижчим рангом і класом, моя магічна сила була мізерна, не кажучи вже про достатню для такої вимогливої ​​здатності.

Я кілька разів бував на цвинтарях і в моргах, але все було марно. Мені не вдалося, тому що я не володію достатньою магічною силою, щоб спромогтися вкрасти Долю людини, яка була мертва день або навіть кілька годин. З моїм поточним рівнем магічної сили мені потрібен був труп людини, яка померла лише кілька хвилин тому. Дуже свіжий труп.

Проблема полягала в тому, що знайти такий свіжий труп було не дуже легко, якщо тільки хтось не помер у мене на очах. Безпосереднє позбавлення когось життя може здатися оптимальним варіантом, але дуже малоймовірно, щоб хтось з таким низьким рангом як я може когось убити.

Одного разу я думав, що хтось за щасливим збігом обставин може померти прямо у мене на очах, тому деякий час старанно стежив за людьми, але такої нагоди не випадало.

Однак у процесі я зміг приєднатися до секти «Летючий тигр», тож це не було повним провалом. Насправді я був одним із перших членів моєї секти. Людям здавалося досить дивним, що така низькостатусна комаха як я, увійшов до престижної секти «Летючий тигр».

 — Чому такий, як він став членом секти «Летючий тигр»?

 — Я чув, що він був одним із перших членів секти Летючий тигр.

 — Я не думаю, що якийсь ранній член секти має значення для цієї місії. Що він взагалі може зробити?

 —  Так, що він зможе зробити на цій місії?

Під час дискусії до них раптово підійшов чоловік. Високий чоловік із дещо грубою зовнішністю. Люди були здивовані та відступали, побачивши його обличчя.

 —  Гм, ви Чан Техон?»

 —  Добридень, пане Чан Техон…!

—  Чан Техон,  високопоставлений член секти "Летючий тигр".

Цей чоловік також був відомий в інших сектах, і його доля була зовсім на іншому рівні, ніж у мене.

Він поплескав по спині того, хто про мене пліткував.

 —  Не варто хвилюватися, тому що членів нашої секти обирає сама майстриня нашої секти!

 —  О, гаразд…

 —  І як сказала майстриня нашої секти, Сін Суа… —  Чан Техон широко всміхався, коли говорив.

 — Якщо хтось наважиться завдати шкоди нашим членам, це буде так, наче він кине виклик усій секті «Летючий тигр».

 —  ........!

 — Якщо ви не хочете посваритись з нашою сектою, запам’ятайте ці слова».

Вони ніяково кивнули головами. Чан Техон знову зареготав і легенько поплескав когось по плечу. 

 —  Тоді гаразд, завершуймо підготовку до місії!» — вигукнув Чан Техон.

Як тільки він віддав наказ, усі почали організовано розходитися. Чан Техон підійшов до мене, спостерігаючи за розгортанням сцени.

 — Канріме, не зважай на них. Де ще в біса ми можемо знайти когось такого доброго, як ти, хьоне…

 —  Мене це ніколи не хвилювало.

 — Тоді добре. Ми влаштуємо вечірку після сьогоднішньої місії. Ти прийдеш, так? — усміхнувся Чан Техон.

Хоч він знав про мої незвичайні здібності та супутнє нещастя, Чан Техон не показав жодних ознак відсторонення від мене.

 —  Я не збираюсь йти.

 —  Що? Чому?

 —  До мене там однаково будуть ставитись як до лайна, тоді в чому сенс?

Поки Чан Техон продовжував мене переконувати, хтось підійшов до нас.

 —  Що ви двоє робите? Привіт, Со Канріме!»

Людиною, яка підійшла до нас, була Ю Харан, ще один високопоставлений член нашої секти. Дівчина, якій було близько 20, і на її обличчі ще виднівся відтінок дитячих рис. Однак за силою вона входить до п'ятірки найсильніших членів секти.

Обличчя Чан Техона, здавалося, засяяло, коли він побачив Ю Харан, наче він бачив уболівальницю.

 —  Ах, Харан. Ну, здається, Канрім знову не прийде на вечірку».

 —  У чому справа, Со Канріме? Ти знову не хочеш іти не вечірку? Тобі хтось докучає? Скажи мені! Я їм всім задам!»

Ю Харан говорила енергійно, наче вже була готова піти з кимось битися. Чан Техон поряд зі мною маг вигляд розгублений, знаючи, що він не зможе мене переконати.

Чому вони так засмутились через те що я не піду з ними на вечірку?

Ми стали друзями в перший День пробудження, і ця дружба вже триває роками. Мені здається, вони помилково сприймають мене за хорошу людину. Цікаво, коли я зможу позбутися цієї хибної думки про себе?

У цей момент до нас хтось підійшов.

 —  Ю Харан, Чан Техон. Я розумію, що ви двоє хочете поспілкуватися з Со Канрімом, але місія ось-ось розпочнеться. Поверніться на свої позиції, —  сказав чоловік. Ним був Кан Дохьон, ще один досвідчений член нашої секти.

Двоє кивнули йому й повернулися, щоб піти.

 —  Добре, я розумію. Со Канрім, побачимося пізніше.

 —  Хьоне! Ти маєш прийти на вечірку пізніше!

 — Со Канріме, бережи себе, зрозумів?

Троє пішли, вийшовши на передову позицію. Весь цей час Чан Техон кричав мені, щоб я прийшов на вечірку.

Як сказав Кан Дохьон, незабаром було оголошено про початок місії з винищення.

 —  Спеціальна місія із винищення демонів ось-ось розпочнеться! Усі команди, будь ласка, виконуйте подальші накази!»

Через мої низькі бойові здібності мене призначили в тилову команду, відповідальну за боротьбу з монстрами низького рівня. Зрештою, з моїм нинішнім рівнем я ледве міг брати участь у цій місії, не кажучи вже про битви вищого рівня.

 —  Канріме, будь ласка, подбай про нас!

 —  Зробімо все можливе! Нумо не хвилюватись за інші секти», —  сказав чоловік. Він був одним із членів секти, який входив до однієї команди зі мною.

Кивнувши головою, я повільно вийшов на поле бою разом з іншими, ступаючи у ворота.

З такою кількістю людей, природно, можна було б подумати, що демони відчують страх, але вони, здавалося, не зважали на це, і без вагань кинулися вперед. Їх було більше, ніж я очікував.

Коли я штовхнув ногою бездиханне тіло демона, крик пронизав повітря.

 —  Ах-х-х-х-х!

Як тільки чоловік упав, маленькі демони швидко схопили його і накинулися на нього. Раптом з підлоги почали швидко виростати колючі ліани, пронизуючи демонів. Він ледве уникнув смерті, він насилу встав і подивився вгору.

 —  Це здібність лідерки секти «Летючий тигр»!

«Лісовий шлях». Ця здатність вирощувати дерева належала Сін Суа.

Я глянув угору й побачив, як вона стоїть на величезній гілці дерева й дивиться на нас згори. У юному віці 20 років вона досягла посади лідера секти. Вона була і красивою, і сильною. Її очі були зелені, а каштанове волосся спадало до талії. Одне око було закрите пов’язкою, але це не применшувало її гострого і проникливого погляду. Вона якусь мить дивилася на нас, а потім знову рушила вперед.

 —  Я чув, що коли залучена секта «Летючий тигр», втрат немає…

Люди були дуже зворушені цією заявою. Дійсно, в місіях, де Сін Суа брала участь, не було втрат. Це був рекорд, який тривав уже четвертий рік з моменту заснування секти. Попри те, що для мене це був сумний рекорд, це було краще, ніж смерть моїх товаришів по секті.

 —  Всім назад у стрій!

Побачивши зблизька здатність Сін Суа, моральний дух усіх піднявся. Усі вони почали знищувати демонів, що були перед ними, і пішли глибше на поле бою.

Спорядження кожного було закривавлене, те саме стосувалось і мого меча. Мені потрібно було його почистити, але у мене не було ніякої підходящої ганчірки. Я підійшов до мертвого демона, що лежав у кутку, і зняв пошарпані клапті, які він носив.

 —  Аура магії стає густішою… — пробурмотів хтось.

 —  Я думаю, що ми вже на півдорозі.

На вході до Демонічного виміру було відносно терпимо, але, коли ми заходили далі, дихати ставало досить важко.

Нам було непотрібно заходити далі, оскільки наша роль полягала в боротьбі з демонами низького рівня. Можливо, нам варто почати відступати.

 —  Го-о-о!

У цей момент усі затихли, оскільки завивання могутнього демона пішло луною по всій печері. Печера здригнулася, згори повільно посипався пил.

 —  Що це? Це бос?

 —  Хіба бос не мав бути набагато далі?

Босу з'являтися було точно рано. Крім того, в цій ситуації було щось дивне. Щойно почуті нами звуки більше нагадували передсмертні крики, ніж гнівне завивання.

 —  Відступайте, негайно відступайте!

Перш ніж наш лідер команди закінчив говорити, перед нами вискочив величезний демон. Усі завмерли на місці, коли поглянули на демона.

Демон був гігантським, він був настільки масивним, що його голова майже торкалася стелі печери. Він мав голову лева, хобот слона і хвіст бика. Безсумнівно, це був міфічний демон – Непереможний. До смішного сильний демон.

Однак наразі демон був весь у крові. Істота випустила болісний стогін і, зробивши кілька кроків, впала на підлогу, від чого печера здригнулася.

 — Що?! Чому, в біса, демон-бос помер ось так?

 — Втрутилася інша секта?

Серед народного галасу поступово почав осідати пил. Кров, що текла з тіла демона, забруднила підлогу печери. Потім хтось вийшов вперед, вступаючи в калюжу крові.

Цей хтось був жінкою з білим волоссям, приголомшливою красунею, холодною, як лід, але увагу всіх привернуло не її обличчя, а її меч, з кінчика якого неухильно капала кров.

Жінка прошепотіла, хоч це було чути ясно, як білий день, бо всі мовчали.

 — Де Со Канрім?