Авторка: Priest (Пріст) Жанр: даньмей, стімпанк, меха, романтика, екшн Кількість розділів: 128 розділів + 15 екстр Рік випуску: 2015

Коли у віці 13 років його диференціювали як омегу, Жон Ї загадав крихітне бажання. У майбутньому він хотів закохатися у високого, красивого та елегантного альфу, з яким міг би розділити романтичне кохання, а потім побудувати з ним щасливу сім'ю і народити багато милих діточок. Але через кілька років він сам перетворився на високого, красивого і елегантного... омегу, якого пристрасно переслідували незліченні шанувальники тієї ж статі, що й він, в той час як всі альфи відступали від нього, бачачи його перевагу. Це було не те життя, якого він хотів. Рік видання: 2019 Переклад аматорський, з англійської, 18+

Одного разу в бібліотеці, де навчається Сакута Адзусаґава, він натрапляє на несподіване видовище: вродливу старшокласницю в костюмі зайчика. Це виявилася Май Сакураджіма, відома колишня акторка та однокласниця зі школи Мінеґахара. Його здивування, коли він побачив Май у такому ризикованому вбранні в бібліотеці, однак, ніщо в порівнянні з шокуючим усвідомленням того, що він єдиний, хто може її бачити! Нагадавши про подію зі свого минулого, Сакута пропонує допомогти Май з'ясувати причину її невидимості. Поки триває розслідування, Сакута пов'язує ситуацію Май з міською легендою, відомою як «підлітковий синдром»: дивні явища, що відбуваються в молоді, не пояснюються наукою і часто сприймаються як марення. Малообіцяючі результати не приносять Май нічого, і її становище погіршується до такої міри, що непомітність стає найменшою з причин для занепокоєння. Чи зможуть Сакута і Май розгадати таємницю її підліткового синдрому до того, як вона остаточно зникне?

Коли я прокинувся, то виявив, що перебуваю всередині космічного корабля. Гадаю, ви думаєте, що я несу якусь нісенітницю, але я також не маю жодного уявлення про те, що саме зі мною сталося. Я був дуже близький до того, щоб повністю втратити свідомість, але, на щастя, мені вдалося помітити, що це місце дуже схоже на світ, гри, в яку я нещодавно грав. Я сплю? Ні, це не сон. Може, мене справді відправили в інший світ абощо? Але хіба такі речі зазвичай не включають в себе відправлення в магічний світ з ельфами, гномами, драконами і тому подібним? У будь-якому випадку, я не знаю, що стало причиною цього, але, мабуть, мені доведеться просто змиритися і відтепер жити в цьому світі, як належить. Все буде добре. У мене є мій вірний космічний корабель, тож я, мабуть, зможу заробити трохи грошей.

Я чоловік, який опинився у грі, маючи на меті завоювати ніжного і жалюгідного головного героя. Щойно я нарешті дістався до його ліжка, як увімкнулася зникла система: [Господарю, я відправила вас не в ту гру, це гра жахів!] [Людина, над якою ви зараз знущаєтеся, – суперстрашний фінальний бос.] Дивлячись у криваво-червоні очі чоловіка, я вимушено усміхнувся: «Почуваєшся трохи втомленим, га? Може, продовжимо іншим разом...» Він усміхнувся і сказав: «Я не втомився, продовжуй.»

Лон Цзюньхао — принц, і на жаль, він потрапив до сучасного світу, і ще гірше — тіло, в яке він переселився, належало людині з психічними розладами... Він раптово дізнався, що знаходиться в місці, яке називається "санаторій", і, спостерігаючи за людьми навколо себе впродовж останніх кількох днів, зробив висновок, що всі вони, як і він, проходять лікування... і ні одна людина тут не є нормальною... «Це вже занадто!» – подумав він. – «Треба діяти!». Він неочікувано перевернув стіл. – Неприпустимо! Ви, раби, що, збираєтеся бунтувати?! Усі геть з очей Цього принца! Йоговӥ вибух налякав усiх, змушуючи вïдiступити. Тï швидко закивали й сказали: – Так, так, так, Ваша Високість, шануємо Вашу Високість, а… чи не могли б Ви, Ваша Високість, спочатку випити ці ліки?

Коли вона погано себе почуває, коли у неї контрольна, коли вона не хоче йти до школи... Я займаю її місце. Я її копія. Я не призначена для чогось іншого. Але все змінилося, коли я закохалася. Я ношу зачіску, щоб хлопець, в якого я закохалася, знав, що це я. Ми прогулюємо школу і обіцяємо зустрітися знову завтра, і кожного дня після. Я її копія. Усе в мені запозичене і порожнє, але моє серце - моє.

Сучасна історія кохання двох сперматозоїдів.