Перша подорож Маленького Міста

Оскільки Блискавка була єдиною, хто мав будь-який практичний досвід плавання, їй доручили служити штурманом.

Крім того, її також зацікавила баржа з її дивною формою та унікальним будівельним матеріалом. Хоча він виглядав дуже грубим, він мав усі важливі частини, необхідні для корабля, і міг рухатися, але їй не дозволяли керувати ним самостійно. Зрештою, більшу частину часу, проведеного в морі, вона була лише стороннім спостерігачем, оскільки батько завжди відмовляв її проханням керувати кораблем.

За традицією, Блискавка розбила пляшку пшеничного вина об ніс корабля для першої подорожі, а потім віддала наказ відплисти. Картер, як капітан, природно, не хотів дозволити маленькій дівчинці захопити його посаду командира, тому щоразу, коли вона давала команду, лицар виконував ту саму команду.

Вітрила Маленького Міста були зшиті зі шкури тварин, причому більшість вітрил складалася з коров’ячої та овечої шкіри, але вони також були змішані з деякими особливостями Прикордонного Міста, як-от шкіра вовка, шкура ведмедя тощо. Тож вітрило мало різні кольори — коричневий, сірий і білий, як вітрило, зшите з багатьох ганчірок. Вітрила мали форму трапеції і розділялися чотирма окремими балками. У верхній частині вітрила трос проходив через залізні кільця, щоб з’єднати його з щоглою, а нижня частина просто впала на палубу. Треба було лише потягнути за трос, щоб підняти все вітрило.

Щоб максимально спростити керування кораблем, у Маленькому Місті було лише два вітрила, які були паралельні одне одному та перпендикулярні до середньої лінії. Загалом, якби двощогловий вітрильник був сконструйований таким чином, він міг би вловлювати дуже слабкий вітер, майже роблячи другу щоглу неактуальною. Але завдяки здатності Венді контролювати вітер, така конструкція дозволила б їй рівномірно розподілити свою силу по обидва боки від центральної лінії, що зробило б зручнішим для керманича змінювати напрямок руху судна.

Коли Блискавка побачила, що вітрила натягнуті, вона наказала докерам на суші розв’язати мотузку. На даний момент була дуже хороша погода. Сніг, який час від часу випадав, наганяв легкий вітер, як і воду, коли корабель повільно відходив від берега.

Маленька дівчинка спустилася біля Браяна і наказала: «Праве кермо!

Картер також крикнув: «Праве кермо!»

«Е, що означає це праве кермо?» Браян почухав голову та запитав: «Скільки це правильних кіл?»

«Ні, ти повинен повернути кермо вліво», — сказала Блискавка, відходячи. «Чи я маю сама підійти?»

Вона забула, що ці люди вперше керують кораблем, тому вони навіть не розуміли основи будь-яких інструкцій. Якби це був стандартний бриг, вона боялася, вони не змогли б навіть розгорнути вітрила. Маючи менше десяти людей, вони все ж змогли відвести корабель від берега, що стало можливим лише завдяки унікальній конструкції корабля.

Блискавка взяла кермо, яке було ще вище за неї, і, відірвавши ноги від землі, повернула його вліво – це величезне поперечне кермо було дуже важким для звичайних жінок. За відсутності механічної потужності та недостатньо еквівалентної потужності передачі їй доводилося долати весь опір води при русі масивного залізного керма. Однак, оскільки Блискавка могла літати, це не було для неї проблемою. Вона зазначила, що біля основи керма встановлено тонкий шматок матеріалу, щоб запобігти перекиданню керма, тож вона не могла не дивуватися, вона чула, що корабель оригінальної конструкції принца, тож як це могло бути, що він знає навіть таку деталь? Навіть моряки, які цілий рік залишалися в морі, не обов’язково знали конструкції різних частин корабля.

«Сестро Венді, ви можете почати створювати свій вітер».

Венді, яка стояла на даху каюти, не знала, сміятися їй чи плакати, тож ось в чому була справжня причина, чому Його Високість запитав мене, чи боюся я висоти. Отже, тепер я повинна живити корабель своєю здатністю? Коли вона думала про своє звичайне нудне життя, як-от сушіння м’яса чи одягу, це давало їй тонке відчуття контрасту. Вона розкрила руки, перейшовши у свій звичайний тренувальний стан, і дозволила вітру подути від її ніг до голови однаково, максимально врівноважуючи вітер, дмухаючи його в обидві сторони вітрила.

Чесно кажучи, Венді не очікувала, що це, здавалося б, просте завдання буде настільки складним у виконанні.

Хоча вона прокинулася відьмою п’ятнадцять років тому, вона ніколи не намагалася глибше зрозуміти свою силу та контролювати її. Незалежно від того, чи потрібно було викликати вітер, щоб напасти на ворога, чи викликати шторм, щоб змести його, це були одноразові викиди великої кількості магії. У таборі, виконуючи домашню роботу, їй доводилося лише інколи вживати багато сили, але поки можна було досягти мети, вона не мусила вживати багато. Тепер, думаючи про Анну, яка завжди щиро використовувала свою силу, Венді раптом стало трохи соромно.

«Перше, що тобі потрібно зробити, це практикувати свої здібності знову і знову, поки ти не зможеш повністю контролювати їх, як Анна».

Це не порожні слова. Відтепер я почну… Венді глибоко вдихнула й зосередила всю свою увагу на створенні вітру.

Хоча вітер не був ідеально врівноваженим, вітрила все одно роздималися, і під постійним потоком вітру щогла видавала скрип, а ніс почав повертатися праворуч.

«Це справді зворушливо!» — вигукнув Картер.

«Його Королівська Високість зміг перетворити камінь на човен і дозволити йому плавати по воді», — засміявся сер Пайн і запитав: «Чи є щось, що він не може зробити?»

Маленьке Місто все далі й далі віддалялося від берега, поступово просуваючись до середини річки.

Венді могла створити вітер із нічого, але вона не могла змусити існуючий північний вітер зникнути, тому вітер надходив з двох напрямків, що унеможливлювало рух корабля по прямій лінії, використовуючи лише її силу. Тому їм також доводилося покладатися на кермо, щоб регулювати напрямок корабля. Блискавка не змогла навчити Бряана лише словами, це було те, що він мав відчути на собі. Щоб дати йому якнайшвидше оволодіти цим відчуттям, першим наказом маленької дівчинки було часто змінювати напрямок корабля, щоб він міг дізнатися про зв’язок між кутом повороту штурвала та поворотом носа, поки вона сама зробила лише невеликі корективи.

Після більш ніж однієї години плавання над річкою Чишуй, Венді не змогла більше втриматися.

Справа не в тому, що в неї закінчилася магічна сила, натомість це її тіло досягло межі.

Незважаючи на те, що її тіло було закутане в стільки шарів одежі, що вона виглядала як вареник, воно все одно не могло повністю протистояти вторгненню холодного вітру. На її бавовняній шапці вже накопичився шар снігу, і вона вже не відчувала рук і ніг, стоячи на хиткому даху. Якби не Блискавка, яка побачила, як вона дивно хитається, можливо, вона впала б у кому.

Тож Блискавка швидко підлетіла до Венді та схопила її тіло, кричачи Браяну, щоб він відплив назад до доків.

Останній скерував штурвал у потрібну сторону, дозволивши кораблю повільно повернути ліворуч. Блискавка вилетіла з кабіни, несучи Венді. Унизу на палубі у них були лише вітрила, які рятували їх від вітру, але принаймні було не так холодно, як раніше, тому вони змогли зберегти температуру свого тіла. Більше того, коли вони хотіли дістатися до берега, їм знадобилася людина, яка б добре керувала собою, і Блискавка ніколи не наважилася б дозволити новобранцю взяти на себе це важливе завдання — навіть якщо вона ніколи цього не виконувала сама.

Коли вони нарешті приземлилися і берег річки зіткнувся з корпусом, створивши гучний звук, серця всіх людей на борту почали битися. Незважаючи на те, що зіткнення корпусу з берегом прозвучало тривожно, зрештою все виглядало не так вже й погано. Матрос швидко склав вітрила і поставив трап, щоб піднятися на берег.

На щастя, вони не змогли плисти по прямій під час пробної подорожі, тож завдяки навчанню розвороту на просторій річці вони були не так далеко від Прикордонного міста.

Блискавка летіла до замку, несучи Венді. Картер подивився на кам'яний корабель і голосно зітхнув. Без допомоги відьми він не хотів намагатися повернути цей корабель назад до доків.