Розділ 31. Місто Форт-Ворт
Після того, як домовленість з матір'ю була досягнута, Чень Джин відчув велике полегшення. Вона нарешті погодилася давати йому спокій на деякий час. Тепер він міг сидіти склавши руки й розслабитися, не боячись, що мати буде дошкуляти йому всіма цими шлюбними справами принаймні два-три роки. Нарешті він міг повною мірою насолодитися своєю свободою.
А ще більше задоволення він отримає після того, як успішно запустить свій стартап-бізнес і заробить $15 мільйонів, навіть $150 мільйонів. Він зможе робити все, що забажає! Як це було б чудово! Але якби він зазнав невдачі... що ж, вибачте, але у книзі Чень Джина не було жодної невдачі. Він ніколи не зазнає невдачі.
Найбільше йому потрібно було думати про те, як зробити дослідження більш ефективним і якнайшвидше здійснити цей план. Тому о 5 ранку 1 жовтня, в Національний день, Чень Джин зателефонував батькам, щоб повідомити, що він виїхав раніше, щоб уникнути заторів, після того, як спакував свою сумку і поводився так, ніби він збирається в подорож з друзями.
— Розважайся, синку. Бережи себе. Побачимося вдома, — сказала Хе Лі синові, все ще відчуваючи сонливість. Вона планувала приготувати йому сніданок, попри свою жахливу сонливість, але оскільки він міг перекусити по дорозі, то після дзвінка вона одразу ж заснула.
— Хе-хе... Планета, Хаєрфа, я йду! — невдовзі після того, як він вийшов з дому, Чень Джин прокрався назад, тихенько відчинив двері й замкнув їх за собою. А потім дуже спритно пройшов крізь портал у ванній кімнаті зі своєю сумкою, приземлившись на металеву платформу, яку він доручив зробити Да Лі.
...
У таборі у величезному кратері все було готово. Модифікований багі Хаєрфи був повністю заряджений. Блакитний Янгол, що працював як резервний транспортний засіб, також був повністю заряджений, а всього був 51 робот із зарядженими батареями. Крім того, для кожного робота було 50 електричних мотоциклів, на яких вони могли їздити, щоб прискорювати, а не сповільнювати виконання місії. Було 200 штук великих, повністю заряджених, високоефективних батарей для резервного живлення, а також 122 маленьких.
У вантажному відсіку багі Хаєрфи, Ровера №1, було понад 1000 пляшок води, понад 50 коробок з харчами, закусками, енергетичними батончиками, консервованими фруктами, м'ясними консервами й понад 300 упаковок готової їжі — цих запасів їжі вистачило б, щоб прогодувати Чень Джина більш ніж на 3 місяці. Його підготовка до отримання інших припасів також була цілком достатньою.
Що ж до міста Форт-Ворт, то до нього від табору було лише близько 200 кілометрів; дорога в обидва боки зайняла б не більше ніж день, тож у нього було більш ніж достатньо часу, щоб по-справжньому дослідити місто і здійснити на нього набіги. На додаток, якщо він продовжуватиме їхати на північ дорогою біля табору — і якщо дорога не зникне на півдорозі — він зможе легко дістатися до Форт-Ворта, не заблукавши. І саме тому він з упевненістю сів за кермо Ровера №1 і особисто повів команду на обшук (рейд) міста.
— Цікаво, що чекатиме на мене у більшому місті з більшою кількістю населення, як Форт-Ворт. Можливо, я знайду більше золота, більше коштовностей або навіть більше приголомшливої високотехнологічної інформації! У будь-якому випадку, я впевнений, що у Форт-Ворті буде більше скарбів, ніж у Терезі! — думка про це була надто привабливою.
Обличчя Чень Джина було сповнене великого хвилювання; він без жодних вагань натиснув кнопку «СТАРТ» на ровері №1. — Поїхали!
БЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗ!~
Двигун видавав гучні звуки, швидко обертаючись. Ввімкнувши 1-шу передачу, Чень Джин вхопився за кермо і рішуче натиснув на педаль газу.
ВРУУУУМ!~
Шини почали рухатися, коли величезний Ровер №1 завібрував. Транспортний засіб рухався вперед. Чень Джин відчув прискорення, коли він ще сильніше натиснув на педаль газу, збільшивши швидкість до 20 км/год.
Роботи теж їхали разом з нами. Вони утворили квадратний контингент з 16 роботів розміром чотири на чотири, розчищаючи дорогу на своїх електричних мотоциклах, з роботом-снайпером у першому ряду, який використовував свій радар міліметрового діапазону хвиль для сканування дороги перед ними, щоб знайти найкращий маршрут, а також уникати наземних мін. З боків було два ряди з 16 роботів, які охороняли всю команду, а Да Лі керував резервною машиною, Блакитним Янголом в самому кінці.
Щоб полегшити пересування всіх транспортних засобів, Чень Джин наказав роботам викопати отвір розміром 50х5 м на східній стороні величезного кратера. Через цей отвір вся команда роботів, яку очолював Чень Джин, змогла вийти з кратера зі швидкістю 40 км/год!
Вони в'їхали в безкрайню пустелю Гобі й поїхали. Ця чималенька колона вільно їхала і дрейфувала по безплідній пустельній землі. Шини, що крутилися, залишали за собою пилюку, що котилася пустельною дорогою. Всі ці звуки та дії, які вони створювали, раптово оживили цю наповнену тишею планету.
...
На водійському сидінні Ровера №1 Чень Джин був глибоко занурений у керування транспортним засобом. Чорно-біла картина за лобовим склом, величезна, безмежна земля і вкрите піском небо, така рідкісна архітектура і будівлі... все це змушувало Чень Джина відчувати себе так, ніби він проводить дослідження на поверхні якоїсь чужої планети.
Але він знав, що саме тому, що ця планета, Хаєрфа, яка мала незліченну кількість спільних рис із Землею, була настільки добре розвинена, що призвела до власної загибелі. Причиною загибелі стала суперечлива природа людства; загибель, що походила від їхніх амбіцій, бажань і жадібності.
Земля, однак, була не кращою у порівнянні з Хаєрфою. На ній існували десятки тисяч одиниць ядерної зброї, а також всілякі конфлікти, і гегемонія все ще існувала. Хоча Земля не перебувала у стані війни, а люди на більшості територій жили цінним і мирним життям, для Землі завжди існувала можливість стати такою, як Хаєрфа, доки існувало потенційне джерело конфлікту. Люди на Землі можуть знищити себе.
— Можливо, я повинен зробити щось, щоб захистити мир на Землі, щоб запобігти її знищенню, як Хаєрфи? — пробурмотів Чень Джин, але потім похитав головою.
— Підтримувати мир у всьому світі? Я всього лише хлопець з обмеженими ресурсами й обмеженими можливостями, хто я такий, щоб вирішувати майбутнє Землі? Навіть якби апокаліпсис стався, я б думав про те, щоб залишитися в живих і вберегти свою сім'ю, я б не турбувався ні про кого іншого! Я не Спаситель і не Діва Марія; це не мій обов'язок зберігати Землю в безпеці. Якби світова війна справді почалася, я б просто сховався тут, на Хаєрфі, доки вона не закінчиться. Я б знайшов іншу планету до того часу... Як це було б мило?
Подібно до зростання ентропії у Всесвіті, такі істоти, як люди, надзвичайно складні. Хтось із них добрий, а хтось злий; хтось безкорисливий, а хтось егоїстичний; хтось релігійний, а хтось вірить у науку; хтось миролюбний, а хтось пропагує насильство; хтось багатий, а хтось бідний. Це, природно, створювало б численні конфлікти. Перехід суспільства від стабільності й порядку до хаосу і плутанини майже неминучий, цього ніхто не може змінити.
Поки все людство не перетвориться на роботів, якими керують і програмують, рішення не буде. Тому не лише Чень Джин, але й ніхто не зможе підтримувати мир у всьому світі.
...
Вони вже чотири години їхали дорогою, заповненою всілякими транспортними засобами, і були на північ від міста Тереза. Попереду погода ставала все більш вітряною і піщаною. Піщаний шар на землі ставав все товстішим і товстішим.
Їдучи по бездоріжжю, Чень Джин мусив покладатися на ківш на Ровері №1, щоб зішкребти весь пісок перед собою, щоб знати, куди їхати. Все було добре, поки шар піску не досяг метрової товщини й ківш більше не міг працювати. Дорога попереду не була видимою взагалі. Чень Джин був змушений запустити свій дрон з камерою Da Jiang Phantom 4Pro, щоб він міг виявляти й обстежувати місцевість з висоти тисячі метрів.
На щастя, вся колона була менш ніж за 10 кілометрів від Форт-Ворта; дрон негайно надіслав назад набір напіврозмитих знімків з обрисами міста. Побачивши, що вони їдуть у правильному напрямку, Чень Джин відчув велике полегшення і повів команду до обрисів міста.
Однак, виїхавши за межі міста Форт-Ворт, вони припаркувалися на невеликому пагорбі, звідки можна було оглянути всю територію. Чень Джин був надзвичайно шокований. Прямо в центрі Форт-Ворта був величезний кратер радіусом 5 кілометрів. Близько 70% міста було зруйновано ядерною бомбою.
Далі
Розділ 32 - Одна тонна золота
Розділ 32. Одна тонна золота Побачивши це, серце Чень Джина тьохнуло. Що за чортівня? Я думав, що знайшов країну золота, але ні, це не країна золота, це країна мотлоху! Немає сенсу шукати в цьому місті. На додаток, згідно з даними радіаційного детектора, рівень радіації в цій місцевості був вищим за норму. Втричі вищий! Це місце було небезпечним, йому краще піти звідси якнайшвидше. Що ж мені робити? Що Чень Джин мав робити з цим містом білих слонів, 70% якого було зруйновано ядерною бомбою? Чи повинен він продовжувати дослідження? Безумовно! Я прийняв це рішення і доведу його до кінця, як би важко це не було. Крім того, він готувався до цієї поїздки більше ніж місяць, він витратив час і зусилля, щоб дістатися до Форт-Ворта. Він пройшов такий довгий шлях, як він міг просто здатися і повернутися, нічого не отримавши? Чень Джин був сповнений рішучості зробити цю поїздку корисною, що б він там не знайшов. — На щастя, місто не зруйноване на 100%, в околицях ще є деякі залишки, які я можу пошукати. Гадаю, мені доведеться взяти все, що зможу знайти. Сподіваюся, я знайду стільки ж, скільки знайшов у місто Тереза. І ось, роботів призначили на нову місію. Окрім п'яти роботів, яких Чень Джин попросив залишатися біля нього для захисту, решта 46 були розділені на 10 груп, які на мотоциклах обшукували місто з кожного куточка. Чень Джин також склав список пріоритетів, розділивши предмети, які варто шукати, на чотири різні групи: Перша група — золото, платина, діаманти, срібло, рубіни та всілякі ювелірні вироби, вони належали до групи «цінних». Вони були надзвичайно важливими, і їх слід шукати в першу чергу. Другою групою була інформація про високі технології, яка займала друге місце у списку пріоритетів. Третя група — зброя, спеціальне обладнання, високоефективні батареї тощо. Четверта група — заводи, шахти та електростанції. Ці важливі, але стаціонарні об'єкти були останніми у списку. Коротко кажучи, найбільше Чень Джину зараз була потрібна перша група — скарби, оскільки він міг перетворити їх на готівку, як тільки повернеться на Землю. Як тільки він отримає достатньо коштів для досліджень і більш ніж достатньо грошей, щоб їх витратити, перша «цінна» група відійде на другий план, а він зосередиться на збиранні всіх технологічних даних про Хаєрфу. Але наразі йому понад усе потрібно було знайти всі цінні речі. Невдовзі після того, як вони розпочали роботу, підрозділи роботів, розподілені по різних частинах Форт-Ворта, одна за одною приносили хороші новини. — Господарю, ми знайшли 800 грамів золота і понад 300 діамантів і рубінів у житловому районі. — Господарю, ми знайшли 2400 грамів золота, 700 грамів платини та 400 діамантових каблучок в ювелірній крамниці. — Господарю, в сейфі розкішної вілли ми знайшли 20 намист і 18 золотих цеглин вагою по фунту кожна. — Господарю, ми знайшли понад 1000 годинників різних марок в елітній ювелірній крамниці. Забрати їх усі назад? Результат виявився зовсім не таким, як очікував Чень Джин! Усі підрозділи повідомили по радіозв'язку чудові новини про те, що вони знайшли. Вони здобули чималу здобич! Здавалося, що золото, діаманти та годинники можна знайти будь-де. Особливо в районі багатих вілл на західній стороні міста. Роботи вже зібрали понад 50 фунтів золота, обшукавши лише шість вілл... а їх було понад 100. Форт-Ворт виявився несподівано багатим. — Чи може це бути..., — Чень Джин здогадався про причину такого багатства міста. — Коли почалася руйнівна війна, і ядерна бомба наближалася до цього міста, найважливішим для жителів Форт-Ворт було виживання, а не їхні цінності. У порівнянні з їхніми дорогоцінними життями, всі цінні речі не означали нічого, окрім бруду. Тож мешканці Форт-Ворт поспіхом покинули місто, запхавши в машини лише одяг, воду та їжу, і поїхали на південь, рятуючись від війни. Ніхто не дбав про цінності в сейфах. Навіть місцеві гангстери та грабіжники не скористалися можливістю пограбувати всі ці дорогі магазини... Ситуація тут зовсім не схожа на те, що сталося в Терезі. Одним словом, Чень Джин зірвав джекпот! До того ж це був лише другий день їхніх досліджень, а всі зібрані скарби вже склалися у купу заввишки в половину зросту Чень Джина. Крім того, 5-й загін приніс ще більш захоплюючі новини. — господарю, ми знайшли сховище під залишками банку в районі, куди впала бомба; в ньому було багато золота. — Що?! — ця приголомшлива новина привернула всю увагу Чень Джина. Сховище банку! Багато золота! Я мушу подивитися! Але рівень радіації в районі падіння ядерної бомби в 10 разів перевищував норму, а на радіоактивно забруднених територіях він міг навіть зростати в 100 разів. Да Лі запропонував Чень Джину залишитися, оскільки поїздка туди була б пов'язана зі значним ризиком. Щодо золота, то його можуть привезти роботи. — Все буде добре! Я вдягнув свій захисний костюм, у мене є детектор радіації. І я піду, як тільки рівень радіації стане високим! — Чень Джин просто не міг всидіти на місці від своєї зростаючої цікавості; він повинен був побачити це на власні очі. — Гаразд, господарю. Але, будь ласка, не спускайте очей з детектора радіації, — Да Лі нічого не залишалося, як погодитися з ним. Не гаючи часу, він застрибнув на водійське сидіння Ровера №1 і повів 5-й загін до місця, де вони знайшли банк. ... Через 20 хвилин вони були в банку. Усі золоті цеглинки у сховищі були 24-каратними й важили по 10 фунтів; розрізавши сховище лазером, роботи виймали їх одну за одною, заповнюючи всіма цими чудовими золотими цеглинками сховище на Ровері №1. — 124, 125..., — тут був навіть професійний робот-лічильник золота. Нарешті, остання цеглина золота зайняла своє місце у сховищі. — Господарю, всього 236 золотих цеглинок, — доповів робот. Той кивнув, рахуючи в голові. — Кожна цеглина важить 10 фунтів, тобто 4,5 кілограма; 4,5 помножити на 236 — це... 1062 кілограми! Чорт забирай, я знайшов тонну золота за такий короткий час! Разом з тим, що я знайшов у ювелірних магазинах, будинках і розкішних віллах, я знайшов загалом понад 1,1 тонни золота. Можливо, навіть 1,5 тонни. За ціною на Землі, якщо я привезу їх назад, я зможу продати їх по 40 доларів за грам, а якщо помножити на тонну, то це 40 мільйонів доларів! — Я нарешті досяг мети в 15 мільйонів доларів, про яку завжди говорив наш мільйонер Ван, — Чень Джин був сповнений величезного хвилювання. Спочатку він сподівався (з великим нетерпінням), що досягне своєї мети, продавши всі цінності, які знайшов у місті Тереза, але заробив лише 2,6 мільйона доларів, що явно не відповідало його очікуванням; Форт-Ворт зазнав нападу і потрапив під удар ядерної бомби, а його центр згорів дотла, залишивши Чень Джину лише околиці для пошуків. Те, що спочатку було розчаруванням, виявилося величезним сюрпризом. — Ха-ха! Я не дарма пройшов цей шлях! Не може бути! Дивлячись на цю стіну із золотих цеглин на складі, Чень Джин посміхався від вуха до вуха. Те, що повідомив йому 3-й підрозділ, принесло йому ще більше задоволення; це змусило його відчути набагато більше хвилювання, ніж 100 тонн золота.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!