Місто Форт-Ворт

Розділ 31. Місто Форт-Ворт
 

Після того, як домовленість з матір'ю була досягнута, Чень Джин відчув велике полегшення. Вона нарешті погодилася давати йому спокій на деякий час. Тепер він міг сидіти склавши руки й розслабитися, не боячись, що мати буде дошкуляти йому всіма цими шлюбними справами принаймні два-три роки. Нарешті він міг повною мірою насолодитися своєю свободою.
А ще більше задоволення він отримає після того, як успішно запустить свій стартап-бізнес і заробить $15 мільйонів, навіть $150 мільйонів. Він зможе робити все, що забажає! Як це було б чудово! Але якби він зазнав невдачі... що ж, вибачте, але у книзі Чень Джина не було жодної невдачі. Він ніколи не зазнає невдачі.
Найбільше йому потрібно було думати про те, як зробити дослідження більш ефективним і якнайшвидше здійснити цей план. Тому о 5 ранку 1 жовтня, в Національний день, Чень Джин зателефонував батькам, щоб повідомити, що він виїхав раніше, щоб уникнути заторів, після того, як спакував свою сумку і поводився так, ніби він збирається в подорож з друзями.
— Розважайся, синку. Бережи себе. Побачимося вдома, — сказала Хе Лі синові, все ще відчуваючи сонливість. Вона планувала приготувати йому сніданок, попри свою жахливу сонливість, але оскільки він міг перекусити по дорозі, то після дзвінка вона одразу ж заснула.
— Хе-хе... Планета, Хаєрфа, я йду! — невдовзі після того, як він вийшов з дому, Чень Джин прокрався назад, тихенько відчинив двері й замкнув їх за собою. А потім дуже спритно пройшов крізь портал у ванній кімнаті зі своєю сумкою, приземлившись на металеву платформу, яку він доручив зробити Да Лі.
...
У таборі у величезному кратері все було готово. Модифікований багі Хаєрфи був повністю заряджений. Блакитний Янгол, що працював як резервний транспортний засіб, також був повністю заряджений, а всього був 51 робот із зарядженими батареями. Крім того, для кожного робота було 50 електричних мотоциклів, на яких вони могли їздити, щоб прискорювати, а не сповільнювати виконання місії. Було 200 штук великих, повністю заряджених, високоефективних батарей для резервного живлення, а також 122 маленьких.
У вантажному відсіку багі Хаєрфи, Ровера №1, було понад 1000 пляшок води, понад 50 коробок з харчами, закусками, енергетичними батончиками, консервованими фруктами, м'ясними консервами й понад 300 упаковок готової їжі — цих запасів їжі вистачило б, щоб прогодувати Чень Джина більш ніж на 3 місяці. Його підготовка до отримання інших припасів також була цілком достатньою.
Що ж до міста Форт-Ворт, то до нього від табору було лише близько 200 кілометрів; дорога в обидва боки зайняла б не більше ніж день, тож у нього було більш ніж достатньо часу, щоб по-справжньому дослідити місто і здійснити на нього набіги. На додаток, якщо він продовжуватиме їхати на північ дорогою біля табору — і якщо дорога не зникне на півдорозі — він зможе легко дістатися до Форт-Ворта, не заблукавши. І саме тому він з упевненістю сів за кермо Ровера №1 і особисто повів команду на обшук (рейд) міста.
— Цікаво, що чекатиме на мене у більшому місті з більшою кількістю населення, як Форт-Ворт. Можливо, я знайду більше золота, більше коштовностей або навіть більше приголомшливої високотехнологічної інформації! У будь-якому випадку, я впевнений, що у Форт-Ворті буде більше скарбів, ніж у Терезі! — думка про це була надто привабливою.
Обличчя Чень Джина було сповнене великого хвилювання; він без жодних вагань натиснув кнопку «СТАРТ» на ровері №1. — Поїхали!
БЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗ!~
Двигун видавав гучні звуки, швидко обертаючись. Ввімкнувши 1-шу передачу, Чень Джин вхопився за кермо і рішуче натиснув на педаль газу.
ВРУУУУМ!~
Шини почали рухатися, коли величезний Ровер №1 завібрував. Транспортний засіб рухався вперед. Чень Джин відчув прискорення, коли він ще сильніше натиснув на педаль газу, збільшивши швидкість до 20 км/год.
Роботи теж їхали разом з нами. Вони утворили квадратний контингент з 16 роботів розміром чотири на чотири, розчищаючи дорогу на своїх електричних мотоциклах, з роботом-снайпером у першому ряду, який використовував свій радар міліметрового діапазону хвиль для сканування дороги перед ними, щоб знайти найкращий маршрут, а також уникати наземних мін. З боків було два ряди з 16 роботів, які охороняли всю команду, а Да Лі керував резервною машиною, Блакитним Янголом в самому кінці.
Щоб полегшити пересування всіх транспортних засобів, Чень Джин наказав роботам викопати отвір розміром 50х5 м на східній стороні величезного кратера. Через цей отвір вся команда роботів, яку очолював Чень Джин, змогла вийти з кратера зі швидкістю 40 км/год!
Вони в'їхали в безкрайню пустелю Гобі й поїхали. Ця чималенька колона вільно їхала і дрейфувала по безплідній пустельній землі. Шини, що крутилися, залишали за собою пилюку, що котилася пустельною дорогою. Всі ці звуки та дії, які вони створювали, раптово оживили цю наповнену тишею планету.
...
На водійському сидінні Ровера №1 Чень Джин був глибоко занурений у керування транспортним засобом. Чорно-біла картина за лобовим склом, величезна, безмежна земля і вкрите піском небо, така рідкісна архітектура і будівлі... все це змушувало Чень Джина відчувати себе так, ніби він проводить дослідження на поверхні якоїсь чужої планети.
Але він знав, що саме тому, що ця планета, Хаєрфа, яка мала незліченну кількість спільних рис із Землею, була настільки добре розвинена, що призвела до власної загибелі. Причиною загибелі стала суперечлива природа людства; загибель, що походила від їхніх амбіцій, бажань і жадібності.
Земля, однак, була не кращою у порівнянні з Хаєрфою. На ній існували десятки тисяч одиниць ядерної зброї, а також всілякі конфлікти, і гегемонія все ще існувала. Хоча Земля не перебувала у стані війни, а люди на більшості територій жили цінним і мирним життям, для Землі завжди існувала можливість стати такою, як Хаєрфа, доки існувало потенційне джерело конфлікту. Люди на Землі можуть знищити себе.
— Можливо, я повинен зробити щось, щоб захистити мир на Землі, щоб запобігти її знищенню, як Хаєрфи? — пробурмотів Чень Джин, але потім похитав головою.
— Підтримувати мир у всьому світі? Я всього лише хлопець з обмеженими ресурсами й обмеженими можливостями, хто я такий, щоб вирішувати майбутнє Землі? Навіть якби апокаліпсис стався, я б думав про те, щоб залишитися в живих і вберегти свою сім'ю, я б не турбувався ні про кого іншого! Я не Спаситель і не Діва Марія; це не мій обов'язок зберігати Землю в безпеці. Якби світова війна справді почалася, я б просто сховався тут, на Хаєрфі, доки вона не закінчиться. Я б знайшов іншу планету до того часу... Як це було б мило?
Подібно до зростання ентропії у Всесвіті, такі істоти, як люди, надзвичайно складні. Хтось із них добрий, а хтось злий; хтось безкорисливий, а хтось егоїстичний; хтось релігійний, а хтось вірить у науку; хтось миролюбний, а хтось пропагує насильство; хтось багатий, а хтось бідний. Це, природно, створювало б численні конфлікти. Перехід суспільства від стабільності й порядку до хаосу і плутанини майже неминучий, цього ніхто не може змінити.
Поки все людство не перетвориться на роботів, якими керують і програмують, рішення не буде. Тому не лише Чень Джин, але й ніхто не зможе підтримувати мир у всьому світі.
...
Вони вже чотири години їхали дорогою, заповненою всілякими транспортними засобами, і були на північ від міста Тереза. Попереду погода ставала все більш вітряною і піщаною. Піщаний шар на землі ставав все товстішим і товстішим.
Їдучи по бездоріжжю, Чень Джин мусив покладатися на ківш на Ровері №1, щоб зішкребти весь пісок перед собою, щоб знати, куди їхати. Все було добре, поки шар піску не досяг метрової товщини й ківш більше не міг працювати. Дорога попереду не була видимою взагалі. Чень Джин був змушений запустити свій дрон з камерою Da Jiang Phantom 4Pro, щоб він міг виявляти й обстежувати місцевість з висоти тисячі метрів.
На щастя, вся колона була менш ніж за 10 кілометрів від Форт-Ворта; дрон негайно надіслав назад набір напіврозмитих знімків з обрисами міста. Побачивши, що вони їдуть у правильному напрямку, Чень Джин відчув велике полегшення і повів команду до обрисів міста.
Однак, виїхавши за межі міста Форт-Ворт, вони припаркувалися на невеликому пагорбі, звідки можна було оглянути всю територію. Чень Джин був надзвичайно шокований. Прямо в центрі Форт-Ворта був величезний кратер радіусом 5 кілометрів. Близько 70% міста було зруйновано ядерною бомбою.