ГЛАВА 8.1
🔈Послухати озвучку Розділу 8

Коли перша хвиля скорботи та докорів сумління минули, Цзі Цінцін відчула, як її охоплює важкий, гнітючий настрій.

Лу Лісін помер. Це означало, що їй доведеться протистояти помсті Лу Літіна самотужки.

І хто тільки примушував Цзі Цінцін із роману полювати за багатством та розбивати серце юного Лу Літіна?

У книжці доля Цзі Цінцін склалася дійсно трагічно. Її акторська діяльність була заморожена, й вона, загнана у глухий кут злиднями, зрештою опустилася до рівня звичайної бек-вокалістки на коктейльних вечірках. А на одній з таких вечірок Лу Літін ще й примусив її на очах у всіх витирати червоне вино, розлите на черевички Шень Вейвей.

Зараз Цзі Цінцін зайняла позицію пані Лу, тож їй, мабуть, буде легше, ніж її тезці у романі. Однак, коли корпорація Лу перейде під владу Лу Літіна, то як вона буде заробляти на життя у Tianyu Entertainment, що потрапить йому у руки?

// П.п.: В оригіналі автор тут застосував красиву гру слів між назвою компанії, в якій використаний ієрогліф 天 (tiān, небо) та сталим виразом 只手遮天 (zhīshǒu zhētiān) — «закривати небо однією рукою», яке може означати як повноту влади, так і намір всіма силами приховувати реальний стан речей. На жаль, мені не вдалося придумати, як передати це українською.

Цзі Цінцін охопила тривога.

Після зустрічі з Лу Літіном, вона здогадалася, що він настільки сильно ненавидить її, що не відпустить так просто. Їй варто скористатися залишком відпущеного старійшині Лу життя для того, аби заробити в індустрії розваг якомога більші статки. Треба втекти, поки не пізно, щоб врятуватися від поневірянь з боку Лу Літіна та його дівчини, Шень Вейвей.

Втекти й зажити тихим спокійним життям.

— Хіба ти не міг ще хоч трохи поборотись за те, щоб затримати душу в цьому тілі? Чому пішов ось так, не сказавши ні слова? А тепер Лу Літін успадкує корпорацію Лу, над розвитком якої ти так важко працював. І Tianyu Entertainment теж потрапить до його рук. Хто знає, як він помститься мені за те, що я зачіпала його дівчину? Я справді більш не хочу страждати. За свої двадцять років я вже так наїлася гіркоти, що зараз просто хочу скуштувати, хоч трішки, солодкого життя...

Цзі Цінцін згадала про своє життя до того, як потрапила у роман й на очі їй навернулися сльози.

— Нехай в дитинстві я часто недоїдала, це ще нічого. Але коли я виросла й задумала купити собі власний будиночок, то врешті-решт усі гроші, які я відкладала протягом життя, довелося витратити, щоб погасити борги молодшого брата, запеклого азартного гравця, розумієш? Знаєш, я тоді вже навіть доторкнулася до договору купівлі-продажу... Та я ж ніколи не порушувала ані божих законів, ані людських, то чому Небеса так незлюбили мене?

Розмазуючи по обличчю сльози та соплі Цзі Цінцін продовжила:

— Що я буду робити, як Лу Літін вчепиться в мене й не відпускатиме? Він же буде генеральним директором. Як я зможу обійти його? Він постійно звинувачує мене в тому, що я ошукала його, бо надміру люблю багатих та зневажаю бідних, але хіба він сам не брехун? Адже виявилося, що він справжній панич, представник вельми заможної родини, а прикидався вбогим безштаньком й дурив наївну дівчину. Безсоромник!

Від однієї думки про німби над головами головної парочки цього світу, створені автором, у неї розболілася голова.

Якщо задуматись, за сюжетом, Лу Літін зняв з себе будь-яку відповідальність й багато років робив, що йому заманеться. За цей час він жодного разу не завітав до маєтку родини Лу. Та лишень Лу Лісін помер, він повернувся до родини на все готове, успадкувавши сімейний бізнес, над яким брат стільки років тяжко працював. І відтоді для нього все складалося гладко й давалося без особливих зусиль.

Звісно, це були лише декорації для основних подій роману. Проте, виходить, Лу Лісін існував лише для того, щоб зміцнити родину Лу до рівня однієї з наймогутніших у цьому світі й створити базу для величного образу блискучого бізнесмена Лу Літіна, який мав підмінити його.

Цзі Цінцін вважала, що Лу Лісін нічим не заслужив такого ставлення.

— Але ти не хвилюйся. Бодай навіть між нами немає справжніх почуттів, я, хоча б номінально, твоя дружина й залишуся вірною твоїй пам'яті. Навіть якщо ти помер, поруч зі мною ніхто не забуде, що ти власноруч створив нинішню велич корпорації Лу. Чому це ти повинен тяжко працювати, а він — насолоджуватися плодами твоєї праці? Саме моє існування буде нагадуванням про твій винятково вагомий внесок в розвиток родинної корпорації. Усі лаври мають належати тобі! Я ніколи не дозволю людям у цьому великому приморському місті пам’ятати лише того виродка Лу Літіна!

— Йди з миром. Відтепер я щороку відвідуватиму тебе й палитиму ладан і паперові гроші* в роковини твоєї смерті, — продовжила вона.

// * П.п.: Маються на увазі спеціальні обрядові банкноти. Їх спалювання є давньою поминальною традицією в Китаї.

Палити ладан і паперові гроші?

Під простирадлом Лу Лісін ледь не розреготався зі слів Цзі Цінцін.

Він взяв на себе сімейний бізнес, коли йому виповнилося двадцять. З того часу над його головою пройшло чимало штормів. Світ бізнесу схожий на поле бою, й він вже втратив лік кількості тих хитрих лисів, що ховалися під масками доброзичливості, та всіляких невдячних мерзотників. Всі вони вважали, що зможуть легко обвести парубка навколо пальця, скориставшись його молодістю. Але якою б молодою та гарячою не була його кров, навіть у юності Лу Лісін ніколи не втрачав самовладання, попри всі випробування та перепони.

Тому він ніколи не думав, що одного дня стане жертвою жінки.

Лу Лісіну часто доводилося працювати протягом усієї ночі, й у таких випадках під ранок він завжди давав собі перепочинок на пару годин, щоб відновити сили. Цілком закономірно, виснаження від тривалого навантаження призводило до глибокого сну, коли людина не здатна реагувати на зовнішній світ. Ось чому він не почув, коли Цзі Цінцін увійшла до кімнати.

Й нормальний такий собі початок дня: не встиг він прийти до тями після зчиненого нею галасу, як його обличчя опинилось під простирадлом, а сам він перетворився на «мерця». 

А якби він не прокинувся вчасно, то вона б його винесла та кремувала?

=============
// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті. Смакуйте улюблені новели рідною мовою!

Підтримати Команду

Допоможемо створити та перекласти ще більше захоплюючих історій рідною мовою!

Коментарі

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Увійти, аби лишити коментар!