Опис: Дві тисячі літ тому Демон-Лицар Спарда розділив світ людей і демонів. В наш час таємничий демон із головою кролика проник у людський світ і збирає артефакти, необхідні для возз’єднання світів — один із яких висить на шиї молодого мисливця на демонів, Данте. Але не лише демони полюють за намистом Данте. Спецзагін Darkcom уряду США також шукає цей артефакт — під керівництвом геніальної мисливиці на демонів на прізвисько «Леді» та під особистим наглядом самого віцепрезидента. Оточений ворогами з усіх боків, Данте змушений рятувати світ — і робить це з неймовірним стилем та енергією.
Огляд: Серія ігор Devil May Cry відома своїм надмірним екшеном, демонами та гострими жартами. Аніме від Netflix повністю дотримується цієї традиції. Однак, на відміну від аніме 2007-го року, цей серіал не пов’язаний із ігровою хронологією. Натомість, він розповідає власну історію про ранні роки Данте як мисливця на демонів. Це зовсім не означає, що творці ігнорують сюжет ігор — навпаки, вони чудово його знають і люблять. У серіалі використано персонажів, події та інші елементи не лише з ігор, а й із манґи. З першого епізоду видно, що творці глибоко занурені в першоджерело й використовують його для створення водночас знайомої й нової історії.
Одна з важливих відмінностей цього серіалу від ігор — розширення світу. Замість випадкового острова чи вигаданого міста події відбуваються в Америці — а саме, в Америці початку 2000-х. Це Америка, якою керують шовіністичні настрої та релігійний фундаменталізм — буквально, адже за лаштунками стоїть віцепрезидент Вільям Бейнс. Хоча він формально на боці людей, Бейнс щиро вірить, що виконує волю Бога, і веде геноцидний хрестовий похід проти демонів.
Але розширення торкнулось не лише світу, а й самих демонів. Замість того, щоб зображати їх єдиним злом, серіал додає їм нюансів. Навіть Білий Кролик і його демони-лейтенанти мають свої зрозумілі мотиви, що виходять за межі «зла заради зла» — і це ще до того, як ми дізнаємося про демонів-цивільних. Насправді, саме до демонів нижчого рівня глядач відчуває найбільше співчуття: з одного боку їх знищує ксенофобська ідея «долі», з іншого — жорстка феодальна система, яка вважає їх лише рабами.
format(webp))
Як ви вже могли здогадатися, попри те, що Devil May Cry від Netflix є продуктом прихильника Трампа та фаната Генрі Кіссінджера Аді Шанкара, цей серіал зовсім не правий політично. Насправді це критичний аналіз Америки часів Буша початку 2000-х — зокрема, «Війни з терором», вторгнення в Ірак і переслідування мусульманських іммігрантів (демони тут символізують мусульман). Важливо, що ця політична складова не лише креативно осмислює тогочасні події, а й допомагає розкривати персонажів на особистісному рівні.
У міру того, як Данте і Леді дізнаються більше про демонів і самих себе, їм доводиться стикатися з тим, що багато їх переконань були хибними. Іноді вони приймають нову правду, а іноді — вперто тримаються за звичну брехню. Це робить їх дуже людяними, навіть коли вони прориваються через нескінченний потік надлюдських битв.
І варто зазначити, що екшн-сцени — це одна з найсильніших сторін серіалу. Вони плавні, видовищні й креативні. Серіал ідеально балансує між надмірною веселістю та простою кумедністю — як і ігри. Візуальна складова також добре передає жах того, що відбувається. Звичайні люди майже не мають шансів протистояти демону й вижити — і серіал не цурається показувати це у всій кривавій красі.
Однак найяскравіший епізод із точки зору візуалу — це зовсім не екшн. Це шоста серія, повністю виконана у двох інших стилях анімації. Вона розповідає паралельні передісторії Леді та Білого Кролика — без жодного діалогу аж до їхньої першої зустрічі. Це справжній витвір мистецтва — візуальний сторітелінг у найкращому вигляді.
І цей епізод (у якому звучить нова пісня Evanescence), і весь серіал загалом не пасуть задніх і в музичному плані. Щоб передати атмосферу початку 2000-х, тут звучить усе: саундтрек Limp Bizkit «Rollin'» (тема серіалу), Papa Roach «Last Resort», Rage Against the Machine «Guerrilla Radio», Green Day «American Idiot». Також є ремікс теми Неро з Devil May Cry V — «Devil Trigger», але в стилі, який більше пасує Данте. Саундтрек просто чудовий (особливо якщо ви виросли у 90-х чи 2000-х).
Щодо Неро, його озвучує Джонні Йонг Бош — і саме він тут дає голос молодому Данте, що цілком логічно, адже в іграх Неро — племінник Данте. Він чудово передає образ Данте, який лише формує свою особистість, роблячи героя водночас харизматичним і симпатичним. Окремо варто згадати покійного Кевіна Конроя, для якого це, ймовірно, остання роль. Його релігійні тиради у виконанні віцепрезидента Бейнса звучать настільки переконливо й потужно, що аж моторошно.
Зрештою, Devil May Cry від Netflix — це справжнісінька атракція від початку й до кінця. Але замість банального екшену, серіал розширює світ, який здається надто реальним, і використовує історію про винищення демонів, щоб дослідити ксенофобію, релігійний фанатизм і складність визнання власних помилок. Єдиний справді спірний момент — це фінал із шокуючим кліфгенгером, який так сильно змінює ситуацію, що без другого сезону не обійтися. На щастя, схоже, він таки буде — хоч і в невизначеному майбутньому.
