Віщунка знала!

Був ранок, але мене ніхто не розбудив. Пройшло лише кілька днів, відколи усе перевернулось з ніг на голову, але я уже ні на що не надіялась. Брат з сестрою теж. Вони такі жорстокі! Сказали, що я спричиняю лише проблеми для мами й тата. Але, можливо, вони мають рацію, можливо це моя провина. Я вже нічого не знаю.

Хай там як, необхідно стати сильнішою! Якщо збираюся тікати з дому, потрібно бути здоровою і сильною. Також, в лісі потрібно добути їжу. Я маю навчитися всьому сама і бути готовою до чого завгодно.

«Піди в ліс якщо хочеш стати сильнішою», - ці слова промайнули в думках. Знову минула я? Так і зроблю.

Цілий день я безрезультатно шукала фрукти.

Зовсім скоро, ноги звикли бігати поміж деревами, тож я почала почуватися трішки сильнішою, але, можливо, мені лише здається.

Мої очі розплющились. Га? Напевно я втомилась і заснула. Повернувши голову, я застигла. Там сиділа літня жінка. Наші погляди зустрілись. Вона посміхнулася і зморшки на її лиці пом’якшилися. Я впізнала цю посмішку… Це була віщунка з села! Кожного разу, коли вона допомагала людям, вона показувала цю спокійну посмішку.

- Привіт, маленька, - сказала віщунка

- В-вітаю

Моє серце вистрибувало з грудей.

Всі в селі уже знали про мене, тож я ні з ким не спілкувалась. Вони вдавали, що не бачили мене

- Чому це трапилось зі мною?

Віщунка якусь мить дивилися на мене, а тоді спокійним тоном заговорила.

- Моя здібність передбачення має лише одну зірку, - сказала вона тихо, - тому я бачу лише невелику частину майбутнього. Я відчувала що ти опинишся в такій ситуації, але не знала чому.

- Он як!

Схоже, вона хоче мені допомогти. У теперішньому становищі я безсила. Минула я прошепотіла, що люди завжди ненавидять тих, хто не знає свого місця.

Але знаю! Просто воно мені не подобається.

- Тримай подарунок, - сказала вона і простягнула мені сумку.

Я була збентежена але прийняла його та заглянула всередину. Якимось чином туди вміщалось більше ніж виглядало ззовні.

- Це нижча магічна сумка. Там все необхідне для того, що тебе чекає попереду.

Коли я перевернула сумку, звідти випало багато всякого: книга про те як добувати їжу, про отруйні рослини, зілля різних кольорів, та навіть маленький ніж.

Я спантеличено поглянула на віщунку.

- Нижчі магічні сумки часто викидають, тож їх легко знайти. Звичайні магічні сумки набагато кращі, вони можуть зупиняти час для речей всередині, але вони дорогі. Ці зілля також нижчі. Вони не дуже ефективні, але у тебе, дитя, немає грошей на звичайні. Я думаю, що.. Ох, тобі прийдеться обійтися нижчими предметами щоб вижити.

Віщунка була доброю. Вона єдина хто не покинула мене і почала навчати.

- Дуже вам дякую