Другий закон термодинаміки: тепло не може переходити від холоднішого до теплішого тіла, без якихось інших змін, або неможливо перетворити тепло від одного джерела в корисну роботу, не викликаючи інших наслідків, або при незворотному чи спонтанному переході з одного стану рівноваги в інший – ентропії завжди більша за нуль.
Роланд ретельно записав цей закон на папір, користуючись письмом цього світу. На перший погляд, текст нагадував сліди дощового черв’яка, він справді не розумів, як місцеві можуть вивчити таку складну систему письма.
Якби його спитали, який із фізичних законів найбільш гнітючий, Роланд неодмінно вибрав би другий закон термодинаміки. У ньому зазначено, що тепло завжди буде переходити від високих до низьких температур, додаючи хаосу до порядку і збільшуючи ентропію. Врешті-решт все закінчиться нічим, і Всесвіт загине.
А цей світ вільний від проблеми постійного зростання ентропії. Магія створює щось з нічого, це навіть приголомшливіше, ніж винайдення вічного двигуна! «Сила диявола? – Роланд сміявся з цих слів. – Люди взагалі не усвідомлюють суті цієї сили. У більшому масштабі це та сила, що здатна змінити весь Всесвіт».
Звичайно, прямо зараз він може почати зі зміни Прикордонного Міста.
Наспівуючи мелодію, Роланд порвав списаний папір і кинув його в камін. Побачивши, як нотатка перетворилася на попіл у вогні, він відчув задоволення від знищення клітки.
Помічник міністра спостерігав за незрозумілими діями четвертого принца, але, на щастя, попередник завжди так поводився. Принц робив все спокійно, як завжди, чоловік бачив, що Роланд перебуває у доброму гуморі.
– Зроблено. Опівдні «відьму» повісили, – повідомив Баров.
– Що ж, ніхто не бачив її обличчя, чи не так? – Роланд постукав пером. – У будь-якому випадку, у всіх засуджених закриті обличчя.
Щоб уникнути проблем зі Святим Престолом і Союзом Співпраці Відьом, Роланд наказав наглядачеві знайти в темниці людину, засуджену до смертної кари, невисокого зросту і худорлявої статури, щоб замінити Анну. Всі, крім головного лицаря і помічника міністра, отримали двадцять золотих драконів, як плату за мовчання. Для них це величезний дохід.
Баров навіть запропонував зробити так, щоб свідки замовкнули назавжди, але Роланд відхилив цю ідею. Він знав, що не зможе запобігти поширенню цієї таємниці, але це не важливо, бо принц насправді хотів, щоб хтось поділився інформацією, тільки не зараз. Роланд все одно рано чи пізно посвариться з церквою, з тими ідіотами, які сприяють нетерпимості, що призводить до втрати таких цінних ресурсів! З іншого боку, якби відьми почули, що в королівстві є місто, де вони можуть жити вільно і до них би ставились по-особливому, що вони б подумали?
Не залежно від епохи, талант і людські ресурси найважливіші.
– Добре, – сказав Роланд, – а тепер потрібно, щоб ти підготував для мене короткий звіт щодо торгівлі, податків і витрат за минулий рік. Окрім цього, я хотів би, щоб ти записав кількість і розмір кузень, ткацьких і гончарних майстерень у місті.
– Мені знадобиться три дні, щоб підготувати ці дані, але… – Баров спочатку кивнув, проте потім, здавалося, вагався, чи варто говорити далі.
– У чому справа? – спитав Роланд, усвідомлюючи, що нарешті настав момент, коли його здатність брехати ось-ось буде перевірена. Баров, без сумніву, мав запитання щодо вчорашніх подій, хоча негідник завжди буде негідником, та мати поганий характер не означає бути дурним. Надавати допомогу та приховувати відьму в очах помічника міністра подібне до оголошення війни світові.
– Ваша Високосте, я не розумію… – Баров ретельно зважував свої слова. – Хоча раніше ви спричиняли проблеми, вони завжди були незначними, та зараз… так сильно ризикувати тільки задля порятунку відьми? Закон про полювання на них ухвалила Церква, але навіть ваш батько, Його Величність Вімблдон ІІІ, підтримує його.
Роланд подумав трохи і спитав:
– Як думаєш, Прикордонне Місто – гарне місце?
– Е, це… – Баров не розумів, яке відношення це має до його питання, але все ж він відповів правдиво: – Не дуже.
– Воно жахливе. У порівняні з містом Золотого Врожаю чи портом Чиста Вода, як думаєш, в мене є шанс бути кращим за братів і сестер?
– … – Помічник міністра відкрив рота, але не відповів.
– Мої шанси близькі до нуля. Тож я можу змінити це тільки іншим шляхом, – Роланд без емоцій спостерігав, як Баров ступає в пастку, яку він встановлював крок за кроком. – Шлях, який вразить навіть мого батька.
Він не стверджував, що відьми за своєю суттю не є злом, бо це марна справа. Баров був помічником міністра фінансів протягом двадцяти років і є компетентним політиком. Для політиків інтереси переконливіші, ніж добро і зло. Крім того, варіант з емоційною складовою також не підходив. Роланд пригадав, що робив четвертий принц раніше, і зрозумів, що його не можна вважати добрим і законослухняним парубком.
Тому він обрав вічний конфлікт між світською владою короля та релігійною теократією, як відправну точку. Постійне зростання влади Святого Престолу стало шипом у серці Вімблдона III. Церква проголошувала, що світ діє відповідно до божої волі, а Папа – голос Бога. Якби люди виявили, що його слова наповнені брехнею, це дало б купу лазівок, щоб похитнути позицію Церкви.
Відверті слова «відьми не злі, тому я хочу їх врятувати» не переконають, але заміна на «відьми не злі, я можу використати це проти церкви» може дозволити Барову легше прийняти ситуацію.
– Неважливо, як процвітатимуть території моїх братів і сестер, зрештою, все належатиме церкві. Вони вже проголосили, що тільки Папа може благословляти законного короля, то чи є ми справжніми правителями цієї землі? – Роланд на мить зупинився і продовжив: – Батько побачить у мені нову надію: лідера, якого не пригнічує Святий Престол, того, хто володіє всіма особливими правами принца-спадкоємця, тоді його вибір буде очевидним.
Заміну «ворог тільки церкви» легше прийняти, ніж «ворог усього світу», тим паче, що Баров на боці королівської сім’ї.
– Так само, якщо він усвідомить, що відьми володіють надзвичайними силами, і можуть допомогти у боротьбі з церквою, накази про страту будуть нічим іншим, як простим жартом. Хоча немає можливості гарантувати успіх, це не є неможливим. Як вважаєш, це варто ризику? – Роланд уважно подивився на помічника міністра, додаючи: – Не сумнівайся в мені, Барове. Ти вже двадцять років помічник міністра, так? Якщо я зможу стати Вімблдоном IV, то слово «помічник» можна буде прибрати, або ти навіть станеш… правою рукою короля?
……
Дивлячись на спину Барова, Роланд зітхнув з полегшенням. Очевидно, що чоловік не надто серйозно ставився до цієї обіцянки. Це нормально, навіть сам Роланд не вірив, що цей зарозумілий план, який він щойно вигадав, можна реалізувати. Але важливо не це, головне – переконати Барова, що він справді так думає. Простий план, який може придумати гульвіса, не тільки відповідає ментальності четвертого принца стосовно ненависті до церкви, але і прокладає дорогу до залучення нових відьом.
Щодо його справжніх думок? Навіть якби Баров дізнався, він не зміг би зрозуміти їх.
Роланд покликав служницю:
– Поклич до мене пані Анну.
«Тепер займемося справами», – радісно подумав він.
- - - - - - - -
Всі перекладені розділи тут.
Список романів і мальописів, які перекладаю тут.
Далі
Том 1. Розділ 6 - Тренування. Частина 1
У задньому саду замку з’явилася нова споруда, вона оббита дерев’яними дошками і має два вікна. У центрі споруди розмістився квадратний ставок із блакитнуватої цегли, довжиною і шириною – три метри, його заповнили глиною. Після додавання потрібної кількості води, її не тільки стало складно спалити, вона отримала певну пластичність, тому у глині можна викопати потрібну форму маленькою лопаткою. На глині також лежало кілька залізних злитків – їх з кузні приніс Картер Ланніс. Біля ставка є колодязь, і саме через це Роланд велів побудувати тут тимчасову споруду. Проте ця лабораторія надто груба. Він похитав головою, те, що створене за одну ніч, ясна річ, ідеальним не вийде. Будівництво справжньої лабораторії розпочнеться тільки після того, як Баров збере інформацію. – Як ти? Добре спала минулої ночі? Запитав він, обернувшись і поглянувши збентежену Анну. Зараз відьма виглядає зовсім інакше, ніж коли була у темниці. Після ретельного очищення її довге лляне волосся м’якою і блискучою шаллю стікало вниз. Хоча вона ніколи не доглядала за шкірою, її юність компенсувала це, а світлі цяточки ластовиння на носі здавалися ще красивішими, додаючи їй енергійності. Постать худа, а тому здавалося, що вона впаде від найменшого поштовху, але її щоки вже стали рожевими, а синці та сліди на шиї зробилися набагато світліші, ніж були учора. Роланд підозрював, що магія не тільки надавала відьмам надзвичайну силу, але й поліпшувала їхній фізичний стан. Принаймні швидкість відновлення Анни набагато вища, ніж у звичайної людини. – Ти пережила стільки жахливих речей і мала б відпочити ще пару днів, однак у нас мало часу, тож я компенсую тобі це пізніше. – Роланд обійшов навколо дівчини. – Вбрання підійшло? Одяг, який зараз носить Анна, – це те, що він ретельно обрав із безлічі варіантів, щоб задовольнити свій розпусний смак. Захисний одяг, який носять ливарники, для неї занадто важкий. А мантії, які маги носили в іграх, виглядають надмірно бундючними й обмежуватимуть її рухи і від першої ж іскри негайно перетворяться на попіл. Тож чи може бути щось краще за костюм покоївки? Навіть якщо тут немає сучасних костюмів покоївки, це не проблема, оскільки нинішня уніформа покоївки це те, на чому ґрунтувались наступні покоління. Тож Роланд сказав Тір взяти комплект одягу для покоївки і підігнати його для Анни: вкоротити спідницю, замінити довгі рукави на короткі, змінити форму круглої горловини і додати відкидний комірець, який підв’язали бантом. Ось так з’явилася нова уніформа для відьом. У гостроверхому відьомському капелюсі (виготовлено на замовлення), чорних чоботях (із запасів) і накидці до колін (теж на замовлення) персонаж, якого він раніше бачив лише у фільмах, тепер стояв прямо перед Роландом. – Ваша Високосте, ви… що ви хочете, щоб я зробила? Анна справді не встигала за думками людини перед нею, їй здавалося, що вона ось-ось втратить здатність мислити. Коли її витягли з темниці з мішком на голові, Анна вірила, що незабаром звільниться від свого проклятого життя. Та коли його зняли, вона опинилася не на шибениці чи гільйотині, а в розкішній кімнаті. Потім зайшла купа людей, роздягла її та почала купати від пахв до пальців ніг, нічого не пропустивши. Далі був одяг, вона не очікувала, що хтось буде прислуговувати їй. Коли дівчину одягли, вона не думала, що вбрання може бути таким зручним, одяг м’який до тіла і ніде не виникає відчуття тертя. У кінці до кімнати зайшов білобородий старий, і після того, як він звелів усім вийти, поклав перед нею договір. У цю мить Анна зрозуміла, що чоловік, який сказав, що хоче найняти її в темниці, насправді був четвертим принцом королівства, і що він не жартував. У договорі чітко вказувалось, якщо вона працюватиме на принца, то буде отримувати щомісяця один золотий дракон. Анна знала, що означає один золотий дракон. Її батько цілими днями працював на шахті, а платню він отримував залежно від кількості видобутої руди. Найкращий результат приносив лише срібного вовка. Тільки сотню срібних вовків можна обміняти на одного золотого дракона, і обмін також залежить від того чи були всі срібні вовки справжніми. То що вона має робити, спати з принцом? Анна чула, як про це шепотіли покоївки під час купання, але вона не думала, що варта такої ціни. Її кров зіпсована Дияволом, вона нечиста людина, що добровільно здійснила гріх… будь-хто, кому це відомо, уникав би дівчину за будь-яку ціну. Навіть якщо цікавість принца була настільки непереборною, що він не боявся Диявола, йому не потрібно платити їй. Однак уночі ніхто не прийшов, і вона заснула – на найм’якішому ліжку, на якому Анна коли-небудь спала у своєму житті, вона заснула одразу, як тільки лягла. Коли вона прокинулась наступного дня, був уже полудень і в її кімнату подали обід, що складався з хліба, сиру та стейка. Вона мала явний намір померти – людина, яка вирішила відмовитися від життя, що за спогади в неї про цей світ? Але поклавши шматок стейка до рота, Анна не втрималася і розплакалася. Підлива і перець змішалися в її роті, міцний пряний смак з солодкою ноткою огорнув її смакові рецептори, вона проковтнула шматочок і… Анна раптом відчула, що у цьому світі досі є щось прекрасне. Якщо щодня їсти таку їжу, то у неї буде більше сміливості чинити опір, навіть якщо демон поглинатиме її тіло, так? У цю мить, стоячи у дерев’яній хатині, яка не схожа ні на спальню, ні на клітку, вона таємно прийняла рішення. Оскільки принц потребував цього, Анна готова спробувати, хай там що це буде: чи носіння дивного одягу, чи виклик тої неймовірної сили. Тому вона запитала знову, але цього разу не вагалася: – Ваша Високосте, що ви хочете, щоб я зробила? – Наразі, я хочу, щоб ти навчилася контролювати свою силу, тренуючись знову і знову, поки не зможеш вільно викликати і прибирати вогонь. – Ви маєте на увазі диявольську… – Ні-ні, пані Анно, – перебив її Роланд, – це твоя сила. Відьма кліпнула своїми прекрасними блакитними очима. – У більшості людей у світі є неправильне уявлення, що сили відьом належать Дияволу і є неймовірно лихими, та вони помиляються. – Роланд нахилився і зустрівся з нею очима. – Але ти це вже зрозуміла, так? Роланд пригадав, як Анна тихо сміялась у темниці. Хіба людина, яка відчуває себе злом, сміялась би з такою насмішкою над собою? – Я не використовувала свою силу, щоб нашкодити комусь іншому, – тихо сказала вона, – крім того злодюги. – Захищати себе – не гріх, ти вчинила правильно. Люди бояться тебе через своє незнання – вони знають, що завдяки постійним тренуванням можуть стати сильними воїнами, але вони не знають, як стати відьмою. Невідома сила завжди лякає. – Ви зовсім не боїтеся, – сказала Анна. – Бо я знаю, що ця сила, належить тобі. – Роланд засміявся. – Та якби той злодій мав таку неймовірну силу, я б не наважився стати перед ним. – Добре, починаймо, – сказав він. - - - - - - - - Всі перекладені розділи тут. Список романів і мальописів, які перекладаю тут.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!