Коли настало літо, річковий флот Маргарет прибув до Прикордонного міста.
Роланд навмисне прийняв купця на причалі, щоб заодно оглянути товар, який вона привезла з собою.
Найціннішим товаром були три човни, повні селітри. На цей час запаси пороху в Прикордонному місті були в основному вичерпані – навіть навчання Першої армії були припинені. Хоча вони вже почали озброювати армію гвинтівками-револьверами, вони досі мусили проводити лише практику перезарядження, обслуговування гармат і поповнення боєприпасів. Тепер, з цією партією селітри, вони нарешті могли відновити стрільбу.
Окрім селітри та згідно з їхньою домовленістю, вона також привезла два кораблі зі зливками руди – це були переважно залізо та мідь – а також частину зеленого купоросу. Лише на розвантаження цього товару знадобилося два-три дні часу.
Коли Роланд запропонував Маргарет можливість оглянути дві парові машини, він поставив їх на подвір’ї у помітному місці. Крім того, він дотримувався своєї звичайної практики, покриваючи їх червоною тканиною і загортаючи в химерний візерунок. Насправді протягом майже всього місяця Західна Індустріальна Компанія змогла зібрати лише одну парову машину, виробляючи сотні деталей брухту. Через це Роланд змусив Анну обробити дефектні деталі, які не надто відрізнялися від бажаного продукту, і попросив її сплавити їх разом у другий паровий двигун, щоб наздогнати графік доставки.
На подив Роланда, цього разу Маргарет прийшла не сама — вона також привела з собою групу торговців з Королівського міста.
Коли доставка товару була організована, Маргарет і її партнер пішли за Роландом назад до замку, де вони насолодилися розкішним обідом у залі прийомів.
«Ваша Високосте, це Хогг, мій старий друг. Він володіє одним з найбільших гірничих підприємств у Королівському місті». Маргарет вказала на них одного за одним: «Це Гам’єр і Марлан. Вони належать до Каравану Мису Півмісяця. Їм було дуже цікаво дізнатися більше про ці парові двигуни, і оскільки я знаю їх вже багато років, мені було надто соромно продати їх їм самій, тож я взяла їх з собою, щоб познайомити вас з ними.
«Я передаю свої вітання Вашій Високоповажній Величності», — сказав Хогг, надуваючи свій великий живіт, а його обличчя заблищало від жиру. «Маргарет сказала мені, що цю машину можна використовувати замість робочої сили, і що вона може швидко перекачувати воду та транспортувати руду з шахти. Крім того, вона не потребує перерв і може працювати протягом усього дня. Чи можливо мені побачити це на власні очі?»
«Звичайно», — Роланд сьорбнув ковток вина. Спочатку він зовсім не міг звикнути до його кислого смаку, але поступово призвичаївся. «Але якщо ви хочете, щоб він перевозив руду, ви також повинні встановити залізничну систему. Після обіду я можу відвести вас до шахти Північний схил, де ви побачите все на власні очі».
«Ваша Королівська Величносте, мені також дуже цікаво щодо всіх цих різних способів використання парової машини, які ви описали. Чи справді її можна встановити на вітрильник і рухати корабель вперед без вітрил?» Марлан почав запитувати: «Якщо це можливо, чи можна було б, щоб він був рухався як три- чи чотирищогловий морський корабель?» Боюся, що для цього його сили буде недостатньо».
«У цьому відношенні парові двигуни схожі на коней. Одні з них мають більшу силу, а інші меншу, це залежить від типу моделі. Звичайно, машини з більшою продуктивністю, природно, дорожчі. І коли одного недостатньо, ви також можете встановити більше, наприклад, два або чотири». — з посмішкою відповів Роланд.
Для використання двигуна на борту, навіть якщо це найпримітивніший човен, йому також знадобиться складна система передачі енергії та управління. Крім Прикордонного міста, немає жодного іншого місця в Королівстві Грейкасл, яке має технологію, необхідну для подібної модифікації корабля. І вартість встановлення, звичайно, буде набагато вищою, ніж вартість самої парової машини.
«У такому випадку Караван Мису Півмісяця також хоче замовити у вас ці машини». Ґам’єр розчепив булочку, яка щойно вийшла з печі, і запхав її собі в рот, але її свіжий сік був настільки гарячим, що він звузив очі.
Звичайно, схожі люди завжди збираються разом. Друг багатих людей завжди також буде багатим. Навіть не бачивши продукту, вони одразу завершили замовлення, ніби тисячі золотих роялів були нічим в їхніх очах.
Роланд похитав головою: «На жаль, наразі в Прикордонному місті бракує робочої сили. З огляду на те, що парову машину дуже складно створити, я боюся, що буде складно виготовити додаткові машини до того, як замовлення Маргарет буде виконано.
«Я можу надати вам необхідну робочу силу, Ваша Високість», — сказав Гам’єр, поплескуючи себе по грудях. «теслі, ковалі, навіть кораблебудівники, якщо потрібно. У мене їх багато на причалі, і всі вони приїдуть безкоштовно!»
«А потім ти б попросив їх вивчити метод виробництва, щоб ти міг виробляти їх самостійно?» — перебив Хогг.
«Десять років, Ваша Високість, — Гам’єр розкрив долоні, — я готовий дозволити їм працювати на вас протягом десяти років, і буде лише одна вимога: першу зроблену ними парову машину буде запропоновано Каравану Мису Півмісяця.
Це приваблива пропозиція, подумав Роланд. Це буде фактично технологічне партнерство, де наша сторона лише надасть технологію та все ще одержуватиме значний прибуток, а вони не лише отримають паровий двигун якомога швидше, але також можуть отримати певну кількість кваліфікованих працівників через десятиліття. Таким чином, зарплата працівників за ці десять років буде еквівалентна вартості придбання технології.
«Я не вважаю, що ми маємо бути настільки терміновими, щоб завершити угоду, ми можемо не поспішати, обговоривши деталі після того, як я покажу вам машину», — Роланд штовхнув руками стіл, «Крім того, парова машина це не єдиний продукт, вартий покупки. Є ще деякі речі, які вас також можуть зацікавити, наприклад, це». Він клацнув пальцями, і за його командою група охоронців витягла з дерев’яного ящика якісь предмети і поклала їх на стіл.
«Це найновіші творіння Прикордонного міста. Незалежно від того, який з них ви оберете, усі вони найкращої якості, але все ще за розумною ціною. Ось, наприклад, ця проста чашка, — Роланд показав на різнокольорову чашку на столі і сказав: — Вона легка, приємна для ока, але не настільки крихка, як кришталева. Візуальні прикраси також можна налаштувати. Крім того, вона не намокає, тому її дуже легко чистити.
«Вона не намокає?» Маргарет взяла чашку і уважно на неї глянула.
«Можете спробувати з вином», — пожартував принц. «І коли ви вип’єте з неї, ви можете прикинутися п’яними і кинути його на землю, щоб розбити.
«Це непогана річ, справді чудова… але, я боюся, що ви не зможете гарантувати, що кожна чашка матиме таку якість, правильно?» Великий пузатий Хогг уже налив собі повну чашку вина і випив її одним залпом: «Гей, вона справді ще суха».
Звісно, що вона була ще сухою, це, по суті, була звичайна дерев’яна чашка, лише покрита однією з картин Сораї. Візерунок на ній був її власного дизайну. «Це не суперечить використанню кришталевих кубків, вони більше призначені для офіційного дворового банкету, тоді як мої кубки більше підходять для особистих кімнат дочок багатих будинків». Роланд сказав: «Наскільки я знаю, вони люблять яскраві кольори і не можуть встояти перед речами з таким гарним виглядом».
«Я вважаю, все саме так, як ви сказали», — сказала Маргарет, зацікавлено киваючи. «Ви, здається, маєте великий досвід у цій сфері».
«Хехе, — Принц кашлянув двічі, — а тепер, будь ласка, зосередьтеся на цьому. Товщина нагрудника абсолютно однакова, а спинка і передня частина виготовлені з кованого заліза. Здається, навіть не варто згадувати, що він легший за лицарські латні обладунки, і його також можна надіти без сторонньої допомоги. Після його закриття не залишається навіть найменшої тріщини. Цей продукт ідеально підходить для охоронців, які супроводжують каравани. Але найголовніше те, що він дешевший за пластинчасту броню…»
…
Після виставлення всього товару купці почали перешіптуватися між собою. Щоб дати їм трохи усамітнитися, Роланд запропонував їм час для обговорення та вийшов з зали, пішовши до квітника в бічному коридорі, щоб подихати свіжим повітрям.
«Ваша Королівська Величносте, я була у від’їзді лише на місяць, а у вас тут вже багато нового». Маргарет встала, щоб піти за ним.
«Ви не хочете обмінятися з ними своїми думками?»
«Ні, у той момент, коли я щось помічаю, мені не потрібно намагатися прислухатися до думок інших людей. Коли є хороший товар, незважаючи на те, бачать інші люди його цінність чи ні, мені все одно».
Вона посміхнулася і похитала головою: «Наш караван залишиться тут на три-чотири дні, тож чи не могли б ви… дозволити мені знову побачити Блискавку?»
«Хоча вона вас не впізнає, вона принаймні не висловлювала до вас почуття неприязні, тому я вважаю, що це не буде проблемою.
«Дякую», — вдячно сказала Маргарет.
«Якщо ви збираєтеся залишитися надовго, то можете прийти подивитися виставу. Через три дні у Прикордонному місті відбудеться перша театральна вистава».
«Ви змогли побудувати театр за один місяць?» — вигукнула Маргарет, вражена цією ідеєю.
«Звичайно ні, це буде виступ під відкритим небом просто посеред міської площі. Я вважаю, що це буде відрізнятися від того, до чого ви звикли».
«Тоді я так і зроблю. Повага не замінить покори, Ваша Високосте, — Маргарет поклала руку на груди й низько вклонилася.
