Вона може бути псевдо-другою головною героїнею.

Наближається весна, все відроджується, і тваринам знову пора зустрічати… шлюбний сезон!

 

Рання весна Північного королівства всюди вкрила рідка паморозь і замість тепла принесла холод до кісток.

 

Коли сніг розтанув, у Північному королівстві відбулися дві важливі події.

 

По-перше, наближається день народження юного імператора, який є великою подією загального торжества. Хоча Сяо Юань підготував усе, щоб було просто, щоб зберегти синівську шанобливість, деякі бенкети зі співом і танцями все ще знаходяться в стадії інтенсивної підготовки.

 

По-друге, він, знаючи сюжет, відчував тривогу ще з кінця зими. Ця подія полягала в тому, що Західне королівство Шу надішле посланців, щоб подружитися один з одним!!! В оригінальній книзі молодий монарх, як завжди, шукав проблем. Він зневажливо ставився до дружби з іноземними народами, тому відкидав посланців Західного королівства Шу.

 

Це дратувало Західне королівство. Зрештою, коли Янь ХеЦин напав на Північне королівство, він об’єднав сили із цим королівством.

 

В оригінальній книзі цей сюжет пройшов дуже швидко, головним чином, щоб допомогти Західному королівству Шу та Янь ХеЦину стати союзниками та об’єднати зусилля.

 

Природно, Сяо Юань не шукав би проблем. На початку весни, під час свята Весни, посланців шанобливо зустрічали в імператорському місті.

 

Згідно з протоколом, Північне королівство розмістить дев’ятьох гостей у верхній частині головного залу, а потім у палацовому залі буде організовано банкет, щоб розважити посланців Західного королівства Шу. Усі ці церемонії були надзвичайно шанобливими, тож було видно, що Сяо Юань надавав їм великого значення.

 

У головному залі, щоб висловити повагу, хлопець був одягнений у складне офіційне вбрання і прибув заздалегідь. Коли він сів, то мало не спіткнувся об свій широкий рукав, але Янь ХеЦин, який стояв поруч із ним, мав швидкі очі та руки, тож простягнув йому руку, щоб допомогти.

 

«Цей офіційний одяг занадто клопіткий. Якби не Хун Сю, я б не зміг одягнутися цілих ще три дні» — тихим голосом прошепотів він до, тепер вже, охоронця.

 

Янь ХеЦин кивнув головою, нічого не відповівши.

 

Імператор сидів належним чином, виглядав знервованим і очікуючим.

 

В оригінальній книзі Західне королівство Шу має надзвичайно особливе існування.

 

Тому що він має особливо потужного спонсора: почесних жінок-членів!

 

У королівстві Шу було багато жінок-генералів та імператорів. Таке відчуття обстановки, природно, сподобалося головному герою Янь ХеЦину.

 

Третину гарему становили жінки з Західного королівства Шу. Принцеса, прем’єр-міністр і вчений номер один¹ були в його руках. Сяо Юань припустив, що емісар, посланий Західним королівством Шу, повинен мати одну з дружин принца, але він не знав, яка саме це буде дружина.

 

Втім, неважливо, яка маленька дружина прийде, вона поки що не зможе потрапити в очі Янь ХеЦину.

 

Зрештою, ореол головного героя принцеси Юннін все ще тут, у палаці!!

 

Сяо Юань налаштувався й усміхнувся Янь ХеЦину.

 

Якщо протагоніст наважиться зрадити головній героїні, читачі все одно розірвуть його на шматки!

 

Хлопець був спантеличений його посмішкою і подумав, що, можливо, його одяг занадто тісним, через що голові Сяо Юаня не вистачає кисню.

 

Згідно з повідомленнями ззовні, прибули посланці Західного королівства Шу, і імператор був сповнений енергії, сидячи у вертикальній позі.

 

Група людей прийшла ззовні залу з подарунками, упакованими в коробки. Звичайно, більшість жінок мали витончені стрункі тіла, а риси їхніх облич були прекрасними.

 

Посланців вела жінка, одягнена в червоне.

 

Вона була одягнена в королівську сукню з корсетом і без зап'ясть, на її тілі не було ніяких складних прикрас. Нижня білизна була розшита білими хмарами та вогняними візерунками, вигляд у неї був гордий та нестримний, волосся було зібрано у високий хвіст. Її феніксові очі були злегка підняті, а між хвилями її очей був невимовний героїзм.

 

Стоячи в центрі залу, вона вклонилася перед Сяо Юанем, стиснувши кулак у руці², вона поводилася відповідно до нагоди, природно і невимушено. Вона сказала: «Сяо ПінЯн із Західного королівства Шу здійснює візит до імператора Північного королівства від імені Західного королівства Шу, сподіваючись, що обидві країни зможуть дружити одна з одною протягом багатьох поколінь».

 

Сяо Юань різко підвівся, його очі були широко розплющені, і всі присутні в залі відразу злякалися.

 

«Ваша Величносте?» — тихо вигукнула Хун Сю, яка чекала біля нього. 

 

«Кхм…» — він змусив бурхливі хвилі у своєму серці заспокоїтися, Сяо Юань сів і сказав: «Я в порядку, просто дуже щасливий».

 

До біса щастя!!!

 

Якого дідька аааа!!!

 

До всього цього, для посланців Західного королівства Шу, Сяо Юань думав про незліченні можливості.

 

Але! Він! Справді! Не очікував! Що вона! Прийде!

 

Сяо ПінЯн!

 

Сяо ПінЯн була другою жінкою в оригінальній книзі «Історія чотирьох королівств».

 

Оскільки принцеса Юннін була першою жінкою, в яку закохався Янь ХеЦин, читачі поклонялися їй як першій головній героїні.

 

Однак Сяо ПінЯн не винна в тому, що вона стала другою жінкою, яка припала до душі Янь ХеЦину.

 

Причина, чому вона в цьому романі з різрими дівчат, що літають над світом, і що ніхто не наважується похитнути її позицію другої головної героїні, полягає в тому, що...

 

Вона остання дружина Янь ХеЦина. Вона стає імператрицею Янь ХеЦина після того, як він остаточно об’єднав країни в одну націю.

1. 状元 zhuàng yuán: найкращий бомбардир Палацового іспиту, найвищого рангу в Імперській іспитовій системі.

2. 抱拳 bào quán: стиснути кулак іншою рукою на знак поваги.