Доброзичлива королівська родина
Те, що найбільше заспокоїло короля Джорджа ІІІ в Ашилі, — це відсутність у неї жадібності та амбіцій.
Адже вона стала хірургом — надзвичайно складна професія, особливо для жінки, — і добровільно служила військовим лікарем. Було очевидно, що її пріоритети розставлені правильно.
— Дякую, що прийняла таке непросте рішення, Ашилі.
— Це нічого.
Насправді складне рішення ухвалювала саме королівська родина, але Ашилі м’яко відповіла, й король уподобав її ще більше.
— Раз ти вже тут, чому б нам не випити чаю разом?
На легкий кивок королеви Бет Барбара та її команда, що тихо стояли позаду софи Ашилі, ввічливо вклонилися й вийшли з салону.
Невдовзі подали свіжий чай, замінивши вже холодні чашки, що залишилися від попереднього чаювання королеви й Ашилі.
— До речі, де Джуд?
— Він повернувся до палацу.
— Що? І залишив Ашилі одну?
— Сказав, що має надолужити роботу.
Тьху. Король із досадою клацнув язиком.
Хоча він і розумів: Джуда тижнями тримали під домашнім арештом і не дозволяли навіть наближатися до власної резиденції чи командного штабу.
— Але на вечерю він хоча б прийде?
— Мав би. Але, Ваша Величносте, Ашилі ще не пройшла підготовку з придворного етикету. Прошу поставитися з розумінням.
— Та це ж просто родинна вечеря! Не переймайся, Ашилі, просто розслабся.
— Я постараюся не завдавати клопоту.
— Усьому свій час. Це ж не те, що можна одразу засвоїти. Етикетом живіт не нагодуєш. Я й сам досі часом помиляюсь.
Король знизив голос, ніби ділився таємницею, і тим самим став на бік Ашилі.
Королева Бет докірливо зиркнула на свого чоловіка.
— Я й не очікую досконалості, але вона має впоратися бодай краще, ніж Шарлотта.
Принцеса Шарлотта, чотирирічна донька кронпринца Ендрю та кронпринцеси Софії, була улюбленицею всієї королівської родини.
Ашилі пригадала, яким захопленням супроводжувалося народження принцеси. Лікарні, благодійні організації, стипендії — усі носили її ім'я.
Ба більше, акушерка, яка приймала пологи у принцеси Шарлотти, була випускницею того самого медичного університету, що й Ашилі, а сама Ашилі свого часу отримувала одну з тих королівських стипендій.
Тож для Ашилі принцеса Шарлотта була особливою — тією, зустрічі з якою вона щиро чекала.
— У нашої Шарлотти скоро з'явиться молодший братик чи сестричка. Чим швидше, тим краще, правда ж, Ашилі?
— Ах…
— Ваша Величносте, будь ласка. Не варто тиснути на них так рано, вони ще навіть не одружені.
— Так, ти правий. Захопилася. Пробач мені, Ашилі.
Ашилі похитала головою й усміхнулася у відповідь. Її погляд на мить зустрівся з поглядом королеви, але вона спокійно опустила очі.
Обіцянка є обіцянка. І умова, яку королева Бет поставила для укладення цього шлюбу заради Джуда, була тим, що Ашилі також повинна була виконати — заради нього.
***
— Я така втомлена, — пробурмотіла Ашилі, лежачи обличчям у подушку у своїй новій спальній кімнаті в палаці.
У підсумку Джуд так і не з'явився на вечерю.
Він послався на роботу, але Ашилі підозрювала, що він просто не хотів її бачити. Ця думка гнітила її.
— Так я й житиму наступні три роки…
Вона зітхнула й почала перебирати пальцями м'яку тканину шовкової нічної сорочки.
Вона намагалася відмовитися від допомоги покоївок, але Барбара наполягла, що до цього слід звикнути. Проте доторки сторонніх досі викликали незручність — під час перевдягання, купання, навіть коли вкладали в ліжко. Ашилі й не підозрювала, наскільки їй буде незатишно.
У кімнаті було тепло.
У старому будинку навіть під товстими ковдрами вона тремтіла від холоду. Тут же вікна щільно ізолювали приміщення від протягів, а ліжко було таке м'яке й розкішне, що, мабуть, навіть короткий сон повернув би їй сили, як після відпочинку перед складною операцією.
Але спокою це не приносило. У цьому місці вона почувалася найменш цінною річчю у кімнаті, вдягненою у шати, які не пасували їй — як буквально, так і символічно.
Варто зазначити: ніхто не ставився до неї погано.
На вечері королівська родина була люб'язною.
Королева була стриманою, але не холодною. Король виявив щиру теплоту й зацікавленість.
Кронпринц Ендрю здавався важкочитуваним — беземоційним і лаконічним. Але його дружина Софія пояснила, що він завжди такий.
Сама Софія була дуже привітною — увесь вечір підтримувала Ашилі й навіть непомітно підказувала їй, яке саме столове приладдя використовувати, коли та розгубилася.
Принцеса Дана... була зовсім іншим випадком. Вона не сказала Ашилі й слова й увесь вечір хмурилася. Ходили чутки, що в принцеси був поганий настрій з інших причин, але Ашилі у це не дуже вірила. Особливо коли ловила її прискіпливі погляди на свої промахи.
— Стільки всього треба вивчити…
Експрес-пояснення Барбари були недостатніми.
Вечеря виявилася надзвичайно складною: стільки правил, стільки кроків. Страви були вишуканими, але через напруження Ашилі майже нічого не відчула.
Сьогодні їй усе пробачили, бо це було сімейне зібрання. Але якщо вона припуститься помилки перед знаттю — наслідки будуть серйознішими.
Вона важко зітхнула.
Джуд був єдиною людиною, на яку вона могла б хоч трохи спертися, але їхній шлюб не був шлюбом із любові. Вона сама обрала цю роль, щоб його підтримати, тож не мала права просити про допомогу.
Навіть коли її засмутило, що Джуд не прийшов на вечерю, Ашилі швидко заглушила ці почуття.
Що зараз робить Джуд?
Вона подумала. А може, просто сумувала за ним.
Зустріч, мабуть, уже закінчилася. Після тижнів обмежень, можливо, він нарешті відпочиває у власному ліжку.
Її тіло розслабилося, але думки не давали спокою. У підсумку тієї ночі Ашилі майже не зімкнула очей.
***
Королівська родина офіційно оголосила про шлюб Великого герцога Джуда Карлайла та Ашилі Рози.
Вже наступного дня була призначена пресконференція.
Майбутні Великий герцог і Велика герцогиня сиділи разом у кімнаті очікування перед виходом до журналістів. Вони були наодинці, але між ними не пролунало жодного слова.
Джуд возився з манжетами своєї сорочки під піджаком. Ашилі сиділа тихо.
Джуд кинув на неї погляд.
Можливо, перебування в палаці трохи її змінило — постава стала стриманішою. Але обличчя було блідим, майже порцеляновим.
— Ти так і збираєшся сидіти? — спитав він.
— …Що?
Її запізніла реакція лише дратувала Джуда, і він остаточно обернувся до неї.
— Я розумію, що ти нервуєш, але не можна так закам'яніти. Ти в такому стані взагалі зможеш відповідати на запитання?
— А…
Ашилі незграбно торкнулася щоки — вона справді була холодною. Чи то обличчя, чи то пальці.
Ось наскільки сильно вона нервувала.
Ця пресконференція мала остаточно перетворити їхню історію з міжнародного скандалу на легендарну романтику. Будь-яка помилка могла зіпсувати все.
Навіть перед першою операцією вона так не тремтіла.
— Я відповідатиму на запитання, — сказав Джуд.
— Т-так.
— Ти просто сиди й усміхайся. З цим упораєшся?
— Т-так.
Втім, у голосі Ашилі бракувало переконливості. Чи, може, в неї просто не залишилося сил звучати переконливо.
Джуд тихо цокнув язиком. Вона виглядала так, ніби могла зомліти будь-якої миті.
Публіка чекала на наречену, яка б сяяла від кохання, а не на цю бліду, мов привид, ляльку.
Джуд підійшов і став прямо перед нею.
Його тінь упала їй на обличчя, й Ашилі напружено підняла голову.
— Щ-що таке?
Він прямо зустрів її зелені очі, а потім ніжно підняв її підборіддя.
Ашилі, розгублена, дивилася на нього.
Макіяж у неї був насиченіший, ніж у польових умовах, але все ще легкий у порівнянні з іншими жінками: акуратні брови, м’який колір губ, прозора шкіра.
Схоже, її команда стилістів д
обре впоралася. А може, вони надто добре знали смаки самого Джуда.
— Джуде?
Її очі розширилися.
І тоді, не сказавши більше ні слова, Джуд нахилився й торкнувся її губ своїми.
