174.
Якби я був персонажем манґи, то в цей конкретний момент я б безживно дивився на нього з обличчям, вкритим темними лініями, а з роззявленого рота виривалась би моя товста біла душа.
175.
Прикидуючись дурнем, я розгублено усміхнувся, схилив голову та запитав: «Га? Що ти маєш на увазі?»
Хоча я і мав жахливі акторські здібності, але, чесно кажучи, я був справді приголомшений, опинившись у стані незручності та розгубленості. Маленька частинка моєї роздробленої душі, яка належала фанату нашого пейрингу, відчувала справжнє бажання тупо розсміятися, тому вираз на моєму обличчі вийшов достатньо природним.
Побачивши мою реакцію, Ґу Їлян на мить здивувався. Тоді він підняв руку, щоб прикрити очі. Відчуваючи себе безпорадно і розчаровано, находячи цю ситуацію смішною, він сказав: «А я думав, що ти все знаєш...»
Що? Почекай, що я знаю?! Чому б тобі не додати пару деталей?? Я так скоро отримаю серцевий напад!
176.
Не кліпаючи взагалі, я уважно спостерігав за його виразом і в результаті обережно запитав: «...Що саме?»
Він спокійно загасив недопалок і махнув рукою: «Це ж ти тоді вивихнув щиколотку? Я бачив, як мої фанати довго влаштовували галас у фан-групі. Деякі з них навіть заходили на твій Weibo, щоб... У всякому разі, я побачив це випадково, коли переглядав групові повідомлення. Якщо казати відверто, вони іноді пишуть такі безглузді речі, ми ж взагалі нічого не маємо один проти одного».
«А фото, яке ти виставив, було занадто жахливим. Будь-яка нормальна людина одразу б побачила, наскільки серйозний вигляд мала твоя травма. Тільки вони те і робили, що продовжували кричати, як це виглядає фальшиво», — він злегка насупився, а потім потер носа з усмішкою: «Оскільки мій менеджер дихає мені в потилицю, я не міг прямо прояснити ситуацію, та й на той момент я не був з тобою особисто знайомий. Тому я записав коротке відео й попросив друга опублікувати його. Схоже, вони подумали, що я засмучений, оскільки решту дня я нічого не постив, тому так само затихли. Чесно кажучи, я ніколи не думав, що ти це відео побачиш. А навіть якби й побачив, то його значення ти б не зрозумів. Що ж, я і сам не до кінця розумів, що під цим мав на увазі».
177.
Поки я слухав, одна за одною мене накривали хвилі шоку. Я відчував, ніби моя душа розкололася навпіл.
Половина, яка належала фанату пейрингу, була розбита величезним цукровим метеоритом, від чого втратила дар мови, її мозок був повністю переповнений безліччю питань:
Чому ти такий професіонал у роздачі цукру! Як у тебе так добре виходить?!
Який сенс шукати цукор за допомогою потужного мікроскопа? Який сенс розкопувати три тисячі чі під землею заради його видобутку? Все це більше не має значення! Лише за запахом ви можете відчути, коли приходить справжній майстер. Тоді він насильно запихне вам у рот гігантські солодкі цукерки, не питаючи!
Тим часом половина, яка належала Вей Яньдзи, була заскочена зненацька його простими, але схожими на кулю словами, її мозок був повністю переповнений безліччю питань:
Він з тих людей, що постить щось на Weibo лише для того, аби згадати улюблену казку. Навіщо йому йти на такий крок заради захисту свого суперника, з яким до цього жодним словом не перекинувся?
Зачекайте, а навіщо йому взагалі захищати свого суперника, з яким майже не контактував?
Він такий добрий. Як може існувати людина з таким позитивним іміджем?
І чому в мене таке дивне відчуття на серці, ніби воно чимось повне? Не кажіть мені, що я зараз через вживання цукру у такій кількості помру через серцевий напад!
Ґу Їлян... здається мені трохи привабливим*?
*撩 буквально означає "фліртувати" або "зваблювати"; по контексту гг його називає "тим, що викликає романтичний інтерес"; взагалі, мені більше подобається варіант, що надається гуглом – кокетливий. Словом, Ґу Їлян кокєтка~
178.
«Після твого питання я подумав, що ти вже про все в курсі...»
Говорячи це, він сміявся. На мить він замовк, потім обернувся, щоб поглянути на мене: «До речі, як ти знайшов те відео?»
Раптовий холодок пробіг по моїй шиї.
179.
Блін! Я занадто зосередився на поїданні цукру, а в боротьбі з усіма суперечливими думками я взагалі забув придумати причину!
180.
Зазвичай я б давно придумав якусь нісенітницю, щоб відбитись. Однак мій мозок був заблокований усілякими знаками оклику, знаками питання та дивним відчуттям у глибині серця, що я зміг лише ошелешено подивитися на нього, поки моє обличчя червоніло від напружених спроб щось із себе вичавити.
181.
Побачивши, як я вже ледь не посинів, в його очах спалахнула іскра розуміння, і він раптом розсміявся: «Добре-добре, я більше не питатиму. Поспішаймо назад. Хіба ми не повинні були сьогодні потренуватись у твоїй грі?»
Що сталося? Я так просто пройшов рівень?
«О», — повністю розгубившись, я силоміць замкнув усі емоції зі свого обличчя назад до серця й тихими кроками слідував за ним до готелю.
182.
Повертаючись назад, ми не обмінялися жодним словом, але здавалося, що тепер йому стало набагато краще. Принаймні тиск навколо нього став набагато меншим. Я дійсно почувався спантеличеним.
Невже всі артисти настільки незрозумілі, що навіть їхній настрій так важко передбачити?
183.
Ми швидко підійшли до входу в готель. Перед головним вестибюлем стояла жінка з пишною фігурою, хвилястим волоссям і червоними губами, та дивилась на нас здалеку.
Ґу Їлян на секунду зупинився. Потім він розвернувся і відразу збирався піти геть, тягнучи мене за собою, однак та жінка раптом вигукнула його ім'я, що зруйнувало його план.
Моя душа все ще літала десь за вісімсот лі від мого тіла, відмовляючись повертатися навіть на мій поклик, тому я абсолютно не розумів, що відбувається. Я зрозумів лише, що його настрій, який нарешті трохи покращився, знову зіпсувався.
Я глянув на ту жінку.
Дивно, але я раніше вже зустрічав цю сестру*.
*妹妹 (mèi mèi) – у китайській мові часто використовується у своєму прямому значенні "молодша сестра", тобто, у звертанні до молодшої сестри у родині. Однак таке звертання можуть застосувати до будь-яких дівчат або жінок, які молодші за співрозмовника (за віком або статусом). Також може використовуватися як ласкаве звертання до молодої дівчини, з якої у вас близькі або дружні стосунки. Навряд чи Вей Яньдзи знає вік жінки, тож це суто його сприйняття на вигляд
184.
Я кілька разів бачив, як він розмовляв із цією жінкою біля компанії. Здавалося, між ними були досить близькі стосунки. Справді, одного разу комусь навіть вдалося сфотографувати їх разом. Тільки на тій фотографії вони лише стояли поряд та про щось розмовляли, і після цього нічого невідповідного не робили, тож це не викликало якогось великого ажіотажу.
Тепер я нарешті побачив її обличчя зблизька. Отже, Ґу Їляну подобається такий гламурний стиль.
Вона виглядала трохи вульгарно.
185.
Якщо ви запитаєте мене, чому я можу так спокійно шиперити НянДзи – я просто усвідомлюю той факт, що між Ґу Їляном і мною насправді нічого немає. Я гетеро, і він теж. Поїдання цукру для мене – це просто спосіб зняти стрес і покращити настрій. Це все.
Ну, десь усередині я все одно почувався трохи засмученим.
Мабуть, моя шиперська душа отримала удар ножем у серце після того, як побачила справжню дівчину свого кумира.
186.
Жінка поправила своє волосся і запитала: «Навіть не привітаєшся?»
Обличчя Ґу Їляна виглядало спокійним, його голос також звучав байдуже: «Що ти тут робиш?»
Жінка коротко пирхнула. Вона кинула на мене погляд, а потім звернулася до Ґу Їляна, її голос звучав цілком спокійно та врівноважено: «Не познайомиш мене зі своїм другом?»
Ґу Їлян на мить замовк. Потім він повернувся до мене зі своїм безвиразним обличчям: «Це моя мачуха».
Тц, то це не його дівчина.
За секунду я отямився, швидко витягнув ніж, який встромили у серце, і ввічливо кивнув жінці, вітаючись з нею:
«Мама».
187.
Ґу Їлян: «...»
Жінка: «…»
Я: «...»
Далі
Розділ 12
188. Вітерець охолодив людські серця. З шпильками та голками по всьому хребту я скуто засміявся: «Ха-ха, я просто намагався трохи оживити атмосферу. Приємно познайомитися з вами, тітонько». "Тітонька", якій на вигляд було менше тридцяти, зціпила зуби, вітаючи мене у відповідь: «...Мені теж приємно познайомитися». Ґу Їлян злегка тремтів, наче намагаючись стримати сміх. Він поплескав мене по спині й жестом попросив йти першим. Щоб уникнути відчуття незручності*, я і так планував втекти звідси якомога скоріше. Те, що він запропонував, буквально повторювало моє бажання, тому я негайно пішов. *尴尬癌 – рак сором'язливості (так, максимально дивна назва) – використовується в соцмережах, щоб описати явище підсвідомого намагання уникнути чогось, що, на вашу думку, може викликати збентеження. В основному застосовується для себе, глузливий спосіб сказати, що вам може бути через щось соромно, ніяково. 189. Не встиг я пройти крізь вхід у готель, розташований лише за кілька метрів, як вітер доніс їхню розмову до моїх вух. Я чув, як Ґу Їлян запитав: «Чого ти тут?» Його мачуха запитала у відповідь: «А мені заборонено?» Після паузи вона продовжила: «Чого б я ще прийшла?» «Я тільки вчора надіслав тобі триста. Ти даси мені перерву?» «Мені потрібно ще два нулі». «Немає в мене стільки». «Хіба це не та сума, яку ти отримуєш, знявшись лише в одній дорамі?» «Ні». «Тоді, я думаю, завтра ми побачимо тебе у заголовках?» Ґу Їлян більше нічого не сказав. 190. Я розвернувся і пішов назад до них. 191. Побачивши, що я повернувся, його мачуха гордо підняла папку, яку тримала у руці, і впевнено посміхнулася Ґу Їляну: «Я вже підготувала матеріали. Чому б тобі не дозволити своєму другові спочатку поглянути на них?» Рука Ґу Їляна трохи сіпнулась. Я сказав: «Добре. Дайте мені подивитися». Трохи здивована, його мачуха на секунду зробила паузу, а потім простягла мені папку. 192. Ґу Їлян серйозно подивився на мене. Я відкрив папку, ні надто швидко, ні надто повільно. 193. «Ой. Фальшива освіта. Це ж наче давно вже було спростовано? У вересні два роки тому він вже про це говорив. Так, раніше він не мав професійної підготовки. Однак після дебюту компанія влаштувала йому навчання в Пекінській кіноакадемії одночасно з роботою. Усе це зберігається в архівах компанії, тож тут проблем немає». Я читав далі: «Випивка з режисерами в обмін на ресурси... Хіба це не про "Туманне кохання" від режисера Ґво? Невже ніхто не читав оригінальне інтерв'ю з автором? Коли вийшла книжка, автор розповів, що створив цього персонажа спеціально для Ґу Їляна. Вау, а це фото таке розмите. 18 березня минулого року... Того дня він брав участь у шоу в провінції Хунань. То як же він розірвався, щоб ще пити в клубі в Пекіні?» Перегорнувши сторінку, я продовжив: «Наркотики? Це вже серйозніше... Де звіт про аналізи? Де відповідні докази? Єдине, що у вас є, це фотографія, на якій він худне? Хіба це фото не було зроблено під час зйомок "Темної ночі"? Він схуд на двадцять дзінів* за кілька днів, як і просив режисер. Компанія готувала прес-реліз, щоб розповісти, наскільки він серйозний і відданий своїй роботі, але побоялися викликати невдоволення серед фанатів, що могло би вплинути на знімальну групу, тому врешті-решт ці статті не опублікували. Можливо, ви все ще зможете знайти записи в розділі оголошень——» *斤 (Jīn) – традиційна у Східній Азії одиниця вимірювання маси. У Китаї 1 дзінь стандартизований до 500 г (в інших країнах може відрізнятись). Тому Ґу Їлян схуд на 10 кг 194. Ніби їй було важко повірити, його мачуха перебила мене: «Ти його менеджер?» Я зняв маску й усміхнувся їй: «Я його суперник». 195. Якщо серед десяти брехні буде одна правда, люди будуть вважати правду брехнею. Якщо серед десяти правд буде одна брехня, люди вважатимуть брехню правдою. Але шантаж буває іншим. Навіть якщо це всього лише купа фейкової інформації, доки до неї додається одна тверда, залізна правда, люди певною мірою повірять і в підроблену... Я гортав папку в руках і спростовував ту брехню одна за одною, поки не побачив ту єдину "правду", яка служила ключем тиску. 196. Єдиним документом, доданим до нього, була довідка про травму чотирирічної давнини, чорним по білому, з яскраво-червоною печаткою в кутку. Я звернувся до Ґу Їляна і запитав: «Ти був п'яний?» Він: «Ні». Я: «Втік після цього?» Він: «Ні, я викликав швидку». Я: «А як щодо вартості подальшого лікування?» Він: «Я весь час їм платив». Я: «Як проходить одужання?» Він: «Його щойно виписали з лікарні перед Новим роком». Я замовк на мить, а потім повільно запитав, слово за словом: «Ти був водієм, коли сталася аварія?» Деякий час він мовчав. Тоді він відповів голосно відповів: «Ні». Його мачуха різко закричала: «...Яке ще "ні"?!» 197. OK. Дивлячись його мачусі у вічі, я закрив папку й повернув їй: «Можете піти й оприлюднити цю інформацію прямо зараз. Якщо це завіруситься, то вважайте мене невдахою». 198. Вона здивовано подивилася на мене, а потім зиркнула мертвим поглядом на Ґу Їляна. Те, як вона дивилася на нього, мене дуже засмутило, тож я став перед Ґу Їляном, прикриваючи його. Спочатку я не планував давати їй трохи послаблення, але вирішив, що краще не лізти в це. Зрештою, це була чужа сімейна справа. Тому я посміхнувся і сказав: «До побачення, тітонько». Я смикнув Ґу Їляна за руку, щоб відтягнути його, але та жінка схопилась за його зап'ястя, закричавши в паніці: «Тридцять мільйонів. Тридцять мільйонів, і все! Ти запитав мене, чи дамо ми тобі відпочити, так? Це будуть останні тридцять мільйонів. Інакше я подзвоню до ЗМІ...» Ґу Їлян дозволив мені взяти його за руку та потягнути, а її хватку просто відкинув. 199. Ким вони собі уявляють Ґу Їляна? Банкоматом? Звідки ці вампіри взялись? Коли я це почув, то настільки розлютився, що сам кинувся на неї перед Ґу Їляном: «Тридцять мільйонів? Вам совість взагалі не муляє?! Ви досі не розумієте ситуації, правда? Ваша папка не становить ніякої загрози для Ґу Їляна. ЗМІ? Чому б вам не подивитись, яке ЗМІ зверне на вас увагу після цього вечора?» Ґу Їлян скоса подивився на мене. Дивлячись на явну підтяжку на її щоках, стало зрозуміло, що недавно вона перенесла пластичну операцію, тоді я посміхнувся: «Добре, припустімо, ви все ж здатні, щоб оприлюднити ці матеріали. Тоді, як своєму другу, я запропоную йому тридцять мільйонів, щоб найняти людей, які займатимуться зв'язками з громадськістю. Обіцяю, що вимию його таким чистим і зроблю білішим за пудру на вашому обличчі та гарячішим за блиск на ваших губах. Його і далі запрошуватимуть на зйомки, він і далі зароблятиме гроші. Він ще побореться за золотий приз і врешті-решт стане кіноімператором. Однак, якщо ви посваритеся з ним, важко сказати, чи вистачить у вас грошей, щоб зберігати своє фальшиве обличчя і надалі. Ви не згодні?» Я вказав на папку в її руці й підняв куточки губ: «І та автомобільна аварія. Чи не здається вам, що минуло достатньо часу, аби втратити справжні деталі ситуації? Приховування, переховування, є багато способів залучити вас до цієї справи. Судячи з вашого виразу обличчя, ви хочете сказати, що в такому разі Ґу Їлян також буде в це втягнутий, чи не так? Вибачте, але як його друг, я зможу виручити його. Що стосується вас і справжнього кривдника...» 200. Вона важко проковтнула слину, поки дивилася на мене з надзвичайно неприємним поглядом. Ґу Їлян став переді мною, щоб затулити їй зір, і холодно сказав: «Якщо ти повернешся зараз, я надсилатиму триста тисяч щомісяця на рахунок Ґу Шана. Продовжиш створювати проблеми – ні копійки більше не отримаєш». Вона спробувала схопити Ґу Їляна, здивовано вигукнувши: «Триста на місяць?! Раніше...» Її дзвінкий голос раптово обірвався, коли охоронці, яких привів Сяо Чень, затиснули їй рота й потягли геть. 201. Дивлячись, як її постать, що бореться, тягнуть з поля зору, Ґу Їлян і я кинули здивований погляд на Сяо Ченя. Той із полегшенням зітхнув: «Сьогодні сасенки справді надто жахливі. Вони не знають, коли варто зупинитися».
Читати
Відгуки
Хахвзсхаха то неперевершено шикарно😂😂😂😂🤣🤣🤣🤣🤣