Розділ 3: Давно не бачилися

 

 

Цзянь Мін Сі привів Чен Суй до сусідньої кав'ярні. 

 

 

Вночі в кав'ярні було зовсім порожньо. 

 

 

Чен Суй тримала чашку гарячої кави американо, стиснувши вуста і не дивлячись на співрозмовника, оскільки її думки працювали на високій швидкості.

 

 

На щастя, сьогодні був день зустрічі випускників, тож вона була гарно вбрана, з сумкою від Gucci та туфлями на високих підборах від Jimmy Choo, і зовсім не була схожа на бухгалтерку, яка пройшла через усілякі негаразди.

 

 

За це вона отримала 30 балів.

 

 

Парфуми, якими вона сьогодні користувалася, були Chanel Classic №5. 

 

 

Плюс 30 балів.

 

 

Раніше вона зустріла Цзянь Мін Сі у великому готелі Shang Hai, що додало їй ще 41 бал.

 

 

Але щойно вона заплакала без причини, наче мала якісь претензії, і відчувала себе дуже збентеженою, тому 1 бал було віднято.

 

 

Що ж, всього 100 балів.

 

 

Закінчивши підрахунок, Чен Суй надягла бездоганну усмішку і запитала з виразом "Я живу хорошим життям": — Коли ти повернувся в Шанхай?

 

 

— Два місяці тому. — вона все ще залишалася в тій же позі, Цзянь Мін Сі додав дві столові ложки молока і дві чайні ложки цукру в її кавову чашку, а потім простягнув свою візитну картку, — Спочатку я хотів зайти до тебе, але, подумавши, вирішив, що ти, напевно, не хочеш мене бачити.

 

 

Чен Суй не могла зрозуміти: — Чому я не хочу тебе бачити?

 

 

Цзянь Мін Сі відповів: — Я гадав, що ти все ще сердишся на мене через Цяо Шуан.

 

 

Все було добре, поки він не згадав про це. Її палець на кавовій чашці різко застиг на місці, але вона все ще поводилася нормально і рішуче сказала: — Я вже давно про це забула.

 

 

Усе розсипалося, як доміно, і ім'я Цзянь Мін Сі знову з'явилося в житті Чен Суй, а разом з ним повернулися і старі спогади.

 

 

Сказати, що до вступу в університет Чен Суй була лише час від часу незадоволена і звично ненавиділа Цзянь Мін Сі, не можна, але під час навчання в університеті сталося щось таке, що повністю обірвало контакт між ними обома.

 

 

Вони сильно посварилися. 

 

 

Університет Чен Суй був дуже близьким до університету Цзянь Мін Сі, який також знаходився в Бей Цзіні. За збігом обставин, сусідкою Чен Суй по кімнаті в гуртожитку в той час була її однокласниця, Цяо Шуан.

 

 

Одного вечора, прохолоджуючись у гуртожитку, Цяо Шуан несподівано запитала: — Суй Суй, я чула, що Цзянь Мін Сі зараз у Бей Їні?

 

 

П.п.: Бей Їн — кіноакадемія Бей Цзін.

 

 

Чен Суй зупинила фільм, який дивилася, і неуважно відповіла: — Здається, так.

 

 

— Я думала, що з такими високими оцінками він піде до Цін Бея, як шкода.

 

 

П.п.: Цін Бей — університет Цінхуа та Пекінський університет — два найкращі університети Китаю.

 

 

— Кіноакадемія Бей Цзіна теж хороша, до того ж здається, він хоче вивчати цю сферу. — Чен Суй на мить замислилася, а потім неохоче додала: — Це не шкода. Обираючи професію, треба обирати те, що тобі найбільше підходить.

 

 

— Суй Суй, ти і Цзянь Мін Сі... Ви разом?

 

 

— Як це могло… — Зуби Чен Суй випадково прикусили кінчик язика, від болю її голос злегка надломився: — Не може бути.

 

 

— Яке полегшення. Я знаю, що ви друзі дитинства, але люди кажуть, що не буває чистої дружби між хлопцем і дівчиною, тому я хотіла запитати, чи подобається він тобі. — радісно сказала Цяо Шуан, — Тоді я хочу бути з ним, ти можеш мені допомогти?

 

 

— Допомогти з чим?

 

 

Чен Суй не могла в це повірити, вона так ненавиділа Цзянь Мін Сі, але хтось хотів, щоб вона відповідала їхньому коханню, хіба це взагалі можливо?

 

 

Як виявилося, можливо.

 

 

Чен Суй не змогла відмовити у проханні, попри скиглення Цяо Шуан, і мимоволі стала свахою для них обох.

 

 

Надсилаючи Вей Сінь повідомлення, передаючи слова, призначаючи побачення, вона робила все, що повинна була робити сваха.

 

 

Відчуття тривоги в її серці поступово ставало все сильнішим і сильнішим.

 

 

Чен Суй просто думала, що це відчуття було відчуттям пригніченості через те, що вона допомагала Цзянь Мін Сінь в особистому житті, не отримуючи за це винагороди. 

 

 

І лише коли Цзянь Мін Сі прийшов шукати її, насупившись і трохи безпорадно сказав: — Суй Суй, я дуже зайнятий.

 

 

— Тоді навіщо ти покликав мене сюди? — Чен Суй булв трохи збентежена.

 

 

— Я не це мав на увазі, — злегка засміявся Цзянь Мін Сі, — ти справді не розумієш, чи хочеш, щоб я сам це сказав?

 

 

Чен Суй не могла не запитати нервово: — Що ти маєш на увазі?  

 

 

— Цяо Шуан і я, ми не підходимо.

 

 

Чень Суй запитав: — Що не підходить?

 

 

— Ніщо не підходить. — Цзянь Мін був надзвичайно терплячим, вишукуючи всілякі причини, — Від способу життя, хобі, характеру до сім'ї, ми не підходимо.

 

 

— Ох.

 

 

Як вона могла забути, що людина перед нею була відмінником з дитинства? Звичайно, він дивився б зверхньо на інших, які не були на тому ж рівні, що й він.  

 

 

Чен Суй згадала сцену перед вступом до університету, коли її сім'я збанкрутувала і їй не залишалося нічого іншого, як з'їхати з вілли по сусідству з сім'єю Цзянь. 

 

 

Саме з того моменту вона відчула, що відстань між ними стає дедалі більшою. Хоча вона не хотіла цього визнавати, але не могла не відчувати самоприниження від щирого серця.

 

 

Маленький їжачок опустив голову, раптом відчувши, що все його тіло втрачає силу: — Гаразд, я зрозуміла. Ти думаєш, що Цяо Шуан не варта тебе, і хочеш знайти когось, хто стоїть з тобою на одному рівні, так? — Я знаю, чому я тебе так ненавиджу. — куточок рота Чен Суй злегка сіпнувся, — Ти мене дуже дратуєш. — Цзянь Мін Сі, я не думаю, що ми близькі, і я більше не буду твоєю свахою. — Якщо ти такий зайнятий, не шукай у майбутньому таких незнайомців, як я, щоб поспілкуватися. Я теж не хочу тебе бачити.

 

 

Пізніше Цзянь Мін Сі поїхав вчитися за кордон. Посеред зимового дня Чен Суй вийшла в поле, щоб пробігти три кола, вдихнула купу туману, а потім зупинилася. Її очі й ніс були червоними та холодними. Після цього вона надіслала повідомлення однокласниці, яка щойно повідомила їй новину про переїзд Цзянь Мін Сі за кордон, лише сім слів 

 

 

— “Це не має нічого спільного зі мною”.

 

 

Останнім часом Чен Суй була трохи стурбована.

 

 

Без жодної іншої причини, лише тому, що частота появи Цзянь Мін Сі в її житті досягла безпрецедентного піка.

 

 

З часу останньої зустрічі в готелі Цзянь Мін Сі, здавалося, не відходив від неї ні на крок. 

 

 

Йдучи рано вранці на роботу, вона побачила чоловіка, який снідав у кав'ярні на першому поверсі її офісу. Побачивши Чен Суй крізь скляні двері, його глибокі очі фенікса трохи звузилися, а в куточку губ намалювалася красива усмішка, наче намальована на картині. 

 

 

Цзянь Мін Сі пошепки покликав її: — Суй Суй, йди сюди.

 

 

Він кличе собаку?

 

 

Цуценя Суй побачила пельмені з креветками і шматок торта на столі Цзянь Мін Сі. Вона деякий час вагалася, а потім нарешті зайшла всередину: — Що?

 

 

— Ти ще не снідала? — На столі були всі страви, які любила їсти Чен Суй. Цзянь Мін Сі простягнув їй палички: — Спочатку поїж, перш ніж іти на роботу, добре?

 

 

Чен Суй підняла в руці пакет зі "Старбаксу", зберігши останню краплину впертості: — Я вже купила сніданок.

 

 

У пакеті була лише половина холодного сендвіча та стакан еспресо.

 

 

— З'їж кашу, це краще для твого шлунку. — Цзянь Мін Сі наповнив для неї миску гарбузової каші і взяв сумку з її рук, — Дай мені, я з'їм це за тебе.

 

 

— "Що ти хочеш зробити!?"

 

 

Чен Суй не відреагувала і просто витріщилася на Цзянь Мін Сі. 

 

 

Трохи мило. 

 

 

Цзянь Мін Сі розсміялася і не могла не сказати: — Послухай мене.

 

 

Це ще не було закінчено. 

 

 

У сутінках, коли вона йшла з роботи, вона натрапила на чоловіка, який сидів у припаркованому на узбіччі "Бентлі". З опущеним вікном це було все те ж знайоме обличчя.  

 

 

— Чому ти... Зачекай. — приголомшена на мить, Чен Суй була трохи підозрілою, — Ти чекав тут весь цей час? 

 

 

Цзянь Мін Сі неквапливо відповів: — Я тут випадково проїжджав повз. Я давно не повертався до Шанхаю, тому не дуже добре пам'ятаю дороги. Коли я заблукав, то ходив туди-сюди, і врешті опинився тут, якраз вчасно, щоб забрати тебе з роботи.

 

 

Він думав, що вона ідіотка?

 

 

На пасажирському сидінні лежала сумка з десертами, в якій був рубіновий масляний крем, який Чен Суй любила їсти найбільше. Вона обійняла пакет, відчуваючи, як прискорено б'ється її серце: — А що, якщо я сьогодні працювала б понаднормово?

 

 

Цзянь Мін Сі засміявся і подражнив її: — Тоді я зміг загубитися лише на деякий час довше.

 

 

Зовсім не кумедно.

 

 

Чен Суй відкусила шматочок і замислилася, злизуючи вершковий крем.

 

 

У неї були галюцинації? Після того, як вони не бачилися багато років, Цзянь Мін Сі здавався ще більш огидним.

 

 

Автомобіль щойно проїхав повз Сенчурі Плаза, коли Чен Суй почула, як Цзянь Мін Сі сказав: — Суй Суй, на дорозі затор, тому я не одразу зможу відправити тебе назад.

 

 

Чен Суй не встигла відреагувати: — Так?

 

 

Цзянь Мін Сі подивився на неї: — Зараз також час вечері, давай спочатку підемо в найближчий ресторан на вечерю.

 

 

Чен Суй ніжно заспокоїла своє серце, що калатало в грудях, думаючи про себе: — "Це не було галюцинацією…"

 

 

Він справді ще більш огидний.

 

Переклад з англійської та редактура: Buruliy
Подякувати: 4441 1111 3516 9708

https://t.me/KATARNOVEL

Далі

Розділ 4 - Відстань між нами

Розділ 4: Відстань між нами   В офісі, оскільки був кінець робочого дня, люди працювали навіть швидше, ніж зазвичай.   Чен Суй була зайнята складанням звіту, але все одно прислухалася до розмов колег під час роботи.   — Я не знаю, чи у мене галюцинації, але останнім часом я дуже часто бачу красивого хлопця, який стоїть внизу. Скажу тобі, він схожий на того світляра Цзяня!   Дівчина, що сиділа попереду, була закохана в Цзян Мін Сі, тож, почувши це, одразу ж відповіла: — Ти мариш? Він такий зайнятий, як він може прийти сюди?   Саме так.   Чен Суй щойно відкрила звіт, мовчки розпитуючи і цікавлячись.   Хіба Цзянь Мін Сі не був дуже зайнятий? Як він міг мати час, щоб бігати до неї щодня?   Мало того, що він турбував її щодня, коли вона йшла на роботу і поверталася з роботи, він навіть контролював, чи поснідала вона і чи працювала понаднормово, змушуючи її відчувати себе так, ніби у неї раптом з'явився додатковий батько.   Зрештою, що він хоче робити?   Чен Суй припинила друкувати на клавіатурі. Вона раптом згадала, що рік, коли Цзянь Мін Сі поїхав на навчання за кордон, припав на рік, коли її батько був тяжко хворий. Не минуло й кількох місяців, як її батько помер. Це було також тоді, коли він складав випускні іспити, і вони обоє все ще перебували в стані холодної війни, тому вона не сказала йому прийти на похорон.   П.п.: Холодна війна в цьому випадку — це коли друзі вступають у конфлікт і перестають контактувати одне з одним.   — "Чи намагається Цзянь Мін Сі відшкодувати мені збитки?"   Подумавши про це, вона раптом відчула себе трохи незручно.   Якби це було так, вона точно не була б його фальшивою донькою. Вона не хотіла приймати доброту цього чоловіка таким чином.   Поки вона думала про це, пролунало повідомлення.   Неприємний хлопець: — “У мене були термінові справи в дорозі, зараз заїду за тобою, дочекайся мене, добре?”   Чен Суй ще не відповіла, а колега поруч з нею продовжувала говорити на попередню тему.   — Він не може сюди приїхати. Поглянь на пост у Weibo, він все ще має світлярувати для супермоделі.   Чен Суй підняла голову: — Який Weibo?   — Цзян Цюн щойно опублікував пост на Weibo. — показала їй колега з хвостиком, — Ось, “Дякую, пане Цзяне, за вашу компанію сьогодні вдень, співпраця була чудовою. Я сподіваюся співпрацювати з вами більше в майбутньому” Бачиш? Навіть топ модель повинна лестити моєму чоловічому богу!   — Цзянь Мін Сі зазвичай не знімає публічних осіб. Якщо ви хочете, щоб він вас засняв, ви повинні бути людиною з великою репутацією і заплатити високу ціну.   Модель також опублікувала відео з участю Цзянь Мін Сі. На кадрах чоловік опустив голову і вовтузився з камерою, при цьому неуважно, але з теплою усмішкою знову підняв очі. Це можна було б вважати за те, як дівчина знімає свого милого хлопця.   У цей момент Чен Суй нічого не чула.   Вона була схожа на зелену жабу, яка занадто довго варилася в каструлі з теплою водою, а потім раптово прокинулася від удару айсберга. Хоча температура її тіла одразу ж впала, вона відчула легке полегшення, якого й очікувала.   Так і було.   Як вона могла майже забути...    Цзянь Мін Сі якось сказав, що людина, яка йому подобається, повинна бути з його кола спілкування, мати ті ж інтереси, сумісний характер і відповідну сім'ю.   Він нізащо не вважав би її симпатичною дівчиною, так само як і не вважав би коханою свого дитинства людину з поганим сімейним минулим і поганим характером, як вона.   Цей хлопець...    Завжди дивився на інших зверхньо і любив тільки тих, хто був на одному рівні з ним. Він справді був дуже неприємним.   Чен Суй опустила голову і відповіла: — “Тобі не треба за мною заїжджати, я вже вийшла”. — “І в майбутньому більше не потрібно за мною заїжджати”.   Будьте ввічливі. Зрештою, вони все одно не побачилися б у майбутньому. Найкраще було залишити у нього гарне враження про неї.   Подумавши про це, Чен Суй закусила губу і вперше в житті ввічливо надрукувала слово у відповідь: — “Дякую”   Після майже місяця мовчання, життя Чен Суй, здавалося, повернулося до нормального ритму.   Сказавши, що йому не потрібно приходити, щоб знайти її, Цзянь Мін Сі дійсно більше не з'являвся.   Чен Суй друкувала на клавіатурі бізнес-план, кусаючи кавову соломинку, замислившись. Як і очікувалося, вона і він були несумісні одне з одним. Вони не могли більше перетинатися у своєму житті.   Цзянь Мін Сі не шукав Чен Суй, але хтось інший шукав її.   Лін Чжи Сян була однокласницею Чен Суй у старших класах. Вона намагалася запросити її на свій вечірній дівич-вечір: — Приходь, стара подруго. Ми не бачилися стільки років, я збираюся одружитися, і це мій останній дівич-вечір. Оскільки ти теж у Шанхаї, чому б тобі не прийти?   — Усі збираються, щоб поїсти, випити і поспівати, хтось вже оплатив рахунок, тож немає причин не прийти!   Чен Суй знала, що знайомий оплатив рахунок, але вона не знала, що цією людиною був Цзянь Мін Сі.   У ту мить, коли вона штовхнула двері, чоловік, що сидів у кутку дивана, пив вино і подивився на неї своїми слабкими очима: — Суй Суй.   Чен Суй приголомшено стояла біля дверей протягом двох хвилин.   Побачивши, що атмосфера була трохи дивною, спільник Лін Чжи Сян поспішив залагодити ситуацію: — Що сталося? Ми всі старі однокласники, що тут незручного? У чому справа, ви двоє сперечаєтесь?   — Ні, — Чен Суй знайшла місце якомога далі від Цзянь Мін Сі, прикидаючись спокійною, — ми всі старі однокласники, як ми можемо сперечатися?   Лін Чжи Сян бракувало слів, тому вона прошепотіла Цзянь Мін Сі: — Що нам тепер робити?   Цзянь Мін Сі усміхнувся і сказав: — Так, що нам тепер робити?   Навіть якщо вона була сердита, вона все одно була милою.   Всі однокласники були присутні, і після трьох раундів випивки тема розмови одразу ж дійшла до людини, яка сиділа поруч з ними.   — Дивлячись на те, як ви одружуєтеся, а деякі розлучаються, я, мабуть, єдиний тут, хто досі неодружений.   — Хто це сказав? Чен Суй і Цзянь Мін Сі також неодружені.     — Брате Цзянь, я захоплююся вами обома, закоханими з дитинства. Хіба не кажуть, що між чоловіком і жінкою ніколи не буває чистої дружби? Я не очікував, що після стількох років ви, все ще просто друзі.   — Хай живе дружба, давай...   Чен Суй ні на кого не звертала уваги і не промовила жодного слова. Вона просто продовжувала пити з одного келиха в інший.   Після випитого вина її емоції також вийшли назовні, раптом вона відчула себе трохи похмурою і трохи скривдженою.   Вона не була його коханою з дитинства, яка виросла разом з ним.   Коли вона була дитиною, всі навколо жартували, що вона і він — ідеальна пара. Однак, коли вона виросла, люди навколо неї сподівалися, що вони були просто друзями. Навіть вона знала, що вони вже не були ідеальною парою, але як це могло бути так легко...     Як можна так просто віддати своє серце і попросити його назад?   Чен Суй була настільки п'яна, що, перебуваючи в трансі, їй здавалося, ніби все її тіло хтось обіймає і виносить прямо з дверей КТВ.   Вона насилу розплющила очі, намагаючись побачити, хто її тримає, а потім, звиваючись, сповзла з грудей Цзянь Мін Сі.   Цзянь Мін Сі підтримав маленьку п'яницю, що спотикалася перед ним: — Ти забагато випила. Я відвезу тебе додому, добре?   — Чому? — невиразно запитала Чен Суй.   — Чому що?   Чен Суй насупилася, її маленьке личко безтямно запитало: — Чому мій друг дитинства, той, що виріс зі мною... Мабуть, це ти?   Цзянь Мін Сі терпляче дивився на неї, злегка усміхаючись, кінчиками пальців ніжно погладжуючи її вигнуті вії: — Якщо це не я, то хто ж тоді?   — У будь-якому випадку... Це не можеш бути ти. — кліпнула Чен Суй, все ще хмурячись, — Ти занадто нестерпний.   Цзянь Мін Сі стримав усмішку і запитав тихим голосом: — Наскільки я нестерпний?   На це питання Чен Суй не відповіла.   Вона шукала відповідь у своїй пам'яті, але, здавалося, так і не змогла знайти її. Після довгого мовчазного погляду на Цзянь Мін Сі, без жодного попередження, вона раптом дуже легенько вдарила його рукою по обличчю.   Після цього вона кілька разів постукала по його обличчю і ледь чутно промовила: — Йди геть...   Сила Чен Суй була зовсім не сильною. Її м'яка долоня терлася об його обличчя, і він невиразно відчув солодкий запах її малинового крему для рук.   — Хіба ми вже не розминулися? Цього разу ти з'явилася переді мною першою, — Цзянь Мін Сі взяв її за руку і повільно вмовив: — Я відвезу тебе додому, добре?   Хто з'явився перед ним?   Після хвилини мовчання абсурдність Чен Суй знову зросла: — Хто ти мені? Хто ти такий, щоб піклуватися про мене? Керувати тим, що я роблю і де я знаходжуся... Це ти орендував цей караоке-заклад? Чому ти мене вигнав?   — Ніхто тебе не виганяв. — Цзянь Мін Сі подивився на неї, і йому раптом стало смішно. Він безпорадно сказав: — Маленька подруго, чому ти дуєшся? Хіба це не я повинен дутися?   Чен Суй здивувалася: — А що ти маєш на душі?   — Нічого. — Цзянь Мін Сі не збирався чекати, поки вона протверезіє і заговорить як слід, тому прямо сказав: — Я відвезу тебе додому.   Несподівано Чен Суй відмовилася: — Не треба.   Цзянь Мін Сі тихо зітхнув: — Чого ти хочеш?   Здавалося, він ставив їй запитання.   Зарозумілість Чен Суй раптово розвіялася. Вона стала більш слухняною, лише тихим голосом промовила: — Іди знайди свою Цзян Цюн, замість того, щоб турбувати мене, не дай їй неправильно зрозуміти. — І не дозволяй мені неправильно зрозуміти.   Приголомшений протягом двох секунд, Цзянь Мін Сі нарешті згадав, хто така Цзян Цюн.   Він так розсміявся, що в його очах спалахнуло світло. З натяком на усмішку в очах він сказав їй: — Так, буде непорозуміння.   Почувши це, Чен Суй трохи засмутилася. Вона опустила голову і не дивилася на нього: — Тоді йди, що ти тут робиш?   — Якщо ти продовжуватимеш так поводитися, я подумаю, що ти напилася вина, щоб пофліртувати зі мною.   — … — Очі Чен Суй розширилися: — Що?..   — Ти багато разів відштовхувала мене, тому я думав, що ти мене ненавидиш. Я дуже нервував і вагався. — Цзянь Мін Сі дивився їй прямо в очі, — Я чекав стільки років, і вже збирався здатися, але цього разу ти спровокувала мене першою.   Чен Суй не зрозуміла: — Що значить, я тебе спровокувала...   Цього разу він не дав їй договорити.   Цзянь Мін Сі просто взяв її за підборіддя і ніжно поцілував.   Переклад з англійської і редактура: Buruliy Подякувати: 4441 1111 3516 9708 https://t.me/KATARNOVEL

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!