Давно не бачилися

Розділ 3: Давно не бачилися

 

 

Цзянь Мін Сі привів Чен Суй до сусідньої кав'ярні. 

 

 

Вночі в кав'ярні було зовсім порожньо. 

 

 

Чен Суй тримала чашку гарячої кави американо, стиснувши вуста і не дивлячись на співрозмовника, оскільки її думки працювали на високій швидкості.

 

 

На щастя, сьогодні був день зустрічі випускників, тож вона була гарно вбрана, з сумкою від Gucci та туфлями на високих підборах від Jimmy Choo, і зовсім не була схожа на бухгалтерку, яка пройшла через усілякі негаразди.

 

 

За це вона отримала 30 балів.

 

 

Парфуми, якими вона сьогодні користувалася, були Chanel Classic №5. 

 

 

Плюс 30 балів.

 

 

Раніше вона зустріла Цзянь Мін Сі у великому готелі Shang Hai, що додало їй ще 41 бал.

 

 

Але щойно вона заплакала без причини, наче мала якісь претензії, і відчувала себе дуже збентеженою, тому 1 бал було віднято.

 

 

Що ж, всього 100 балів.

 

 

Закінчивши підрахунок, Чен Суй надягла бездоганну усмішку і запитала з виразом "Я живу хорошим життям": — Коли ти повернувся в Шанхай?

 

 

— Два місяці тому. — вона все ще залишалася в тій же позі, Цзянь Мін Сі додав дві столові ложки молока і дві чайні ложки цукру в її кавову чашку, а потім простягнув свою візитну картку, — Спочатку я хотів зайти до тебе, але, подумавши, вирішив, що ти, напевно, не хочеш мене бачити.

 

 

Чен Суй не могла зрозуміти: — Чому я не хочу тебе бачити?

 

 

Цзянь Мін Сі відповів: — Я гадав, що ти все ще сердишся на мене через Цяо Шуан.

 

 

Все було добре, поки він не згадав про це. Її палець на кавовій чашці різко застиг на місці, але вона все ще поводилася нормально і рішуче сказала: — Я вже давно про це забула.

 

 

Усе розсипалося, як доміно, і ім'я Цзянь Мін Сі знову з'явилося в житті Чен Суй, а разом з ним повернулися і старі спогади.

 

 

Сказати, що до вступу в університет Чен Суй була лише час від часу незадоволена і звично ненавиділа Цзянь Мін Сі, не можна, але під час навчання в університеті сталося щось таке, що повністю обірвало контакт між ними обома.

 

 

Вони сильно посварилися. 

 

 

Університет Чен Суй був дуже близьким до університету Цзянь Мін Сі, який також знаходився в Бей Цзіні. За збігом обставин, сусідкою Чен Суй по кімнаті в гуртожитку в той час була її однокласниця, Цяо Шуан.

 

 

Одного вечора, прохолоджуючись у гуртожитку, Цяо Шуан несподівано запитала: — Суй Суй, я чула, що Цзянь Мін Сі зараз у Бей Їні?

 

 

П.п.: Бей Їн — кіноакадемія Бей Цзін.

 

 

Чен Суй зупинила фільм, який дивилася, і неуважно відповіла: — Здається, так.

 

 

— Я думала, що з такими високими оцінками він піде до Цін Бея, як шкода.

 

 

П.п.: Цін Бей — університет Цінхуа та Пекінський університет — два найкращі університети Китаю.

 

 

— Кіноакадемія Бей Цзіна теж хороша, до того ж здається, він хоче вивчати цю сферу. — Чен Суй на мить замислилася, а потім неохоче додала: — Це не шкода. Обираючи професію, треба обирати те, що тобі найбільше підходить.

 

 

— Суй Суй, ти і Цзянь Мін Сі... Ви разом?

 

 

— Як це могло… — Зуби Чен Суй випадково прикусили кінчик язика, від болю її голос злегка надломився: — Не може бути.

 

 

— Яке полегшення. Я знаю, що ви друзі дитинства, але люди кажуть, що не буває чистої дружби між хлопцем і дівчиною, тому я хотіла запитати, чи подобається він тобі. — радісно сказала Цяо Шуан, — Тоді я хочу бути з ним, ти можеш мені допомогти?

 

 

— Допомогти з чим?

 

 

Чен Суй не могла в це повірити, вона так ненавиділа Цзянь Мін Сі, але хтось хотів, щоб вона відповідала їхньому коханню, хіба це взагалі можливо?

 

 

Як виявилося, можливо.

 

 

Чен Суй не змогла відмовити у проханні, попри скиглення Цяо Шуан, і мимоволі стала свахою для них обох.

 

 

Надсилаючи Вей Сінь повідомлення, передаючи слова, призначаючи побачення, вона робила все, що повинна була робити сваха.

 

 

Відчуття тривоги в її серці поступово ставало все сильнішим і сильнішим.

 

 

Чен Суй просто думала, що це відчуття було відчуттям пригніченості через те, що вона допомагала Цзянь Мін Сінь в особистому житті, не отримуючи за це винагороди. 

 

 

І лише коли Цзянь Мін Сі прийшов шукати її, насупившись і трохи безпорадно сказав: — Суй Суй, я дуже зайнятий.

 

 

— Тоді навіщо ти покликав мене сюди? — Чен Суй булв трохи збентежена.

 

 

— Я не це мав на увазі, — злегка засміявся Цзянь Мін Сі, — ти справді не розумієш, чи хочеш, щоб я сам це сказав?

 

 

Чен Суй не могла не запитати нервово: — Що ти маєш на увазі?　　

 

 

— Цяо Шуан і я, ми не підходимо.

 

 

Чень Суй запитав: — Що не підходить?

 

 

— Ніщо не підходить. — Цзянь Мін був надзвичайно терплячим, вишукуючи всілякі причини, — Від способу життя, хобі, характеру до сім'ї, ми не підходимо.

 

 

— Ох.

 

 

Як вона могла забути, що людина перед нею була відмінником з дитинства? Звичайно, він дивився б зверхньо на інших, які не були на тому ж рівні, що й він.　　

 

 

Чен Суй згадала сцену перед вступом до університету, коли її сім'я збанкрутувала і їй не залишалося нічого іншого, як з'їхати з вілли по сусідству з сім'єю Цзянь. 

 

 

Саме з того моменту вона відчула, що відстань між ними стає дедалі більшою. Хоча вона не хотіла цього визнавати, але не могла не відчувати самоприниження від щирого серця.

 

 

Маленький їжачок опустив голову, раптом відчувши, що все його тіло втрачає силу: — Гаразд, я зрозуміла. Ти думаєш, що Цяо Шуан не варта тебе, і хочеш знайти когось, хто стоїть з тобою на одному рівні, так? — Я знаю, чому я тебе так ненавиджу. — куточок рота Чен Суй злегка сіпнувся, — Ти мене дуже дратуєш. — Цзянь Мін Сі, я не думаю, що ми близькі, і я більше не буду твоєю свахою. — Якщо ти такий зайнятий, не шукай у майбутньому таких незнайомців, як я, щоб поспілкуватися. Я теж не хочу тебе бачити.

 

 

Пізніше Цзянь Мін Сі поїхав вчитися за кордон. Посеред зимового дня Чен Суй вийшла в поле, щоб пробігти три кола, вдихнула купу туману, а потім зупинилася. Її очі й ніс були червоними та холодними. Після цього вона надіслала повідомлення однокласниці, яка щойно повідомила їй новину про переїзд Цзянь Мін Сі за кордон, лише сім слів 

 

 

— “Це не має нічого спільного зі мною”.

 

 

Останнім часом Чен Суй була трохи стурбована.

 

 

Без жодної іншої причини, лише тому, що частота появи Цзянь Мін Сі в її житті досягла безпрецедентного піка.

 

 

З часу останньої зустрічі в готелі Цзянь Мін Сі, здавалося, не відходив від неї ні на крок. 

 

 

Йдучи рано вранці на роботу, вона побачила чоловіка, який снідав у кав'ярні на першому поверсі її офісу. Побачивши Чен Суй крізь скляні двері, його глибокі очі фенікса трохи звузилися, а в куточку губ намалювалася красива усмішка, наче намальована на картині. 

 

 

Цзянь Мін Сі пошепки покликав її: — Суй Суй, йди сюди.

 

 

Він кличе собаку?

 

 

Цуценя Суй побачила пельмені з креветками і шматок торта на столі Цзянь Мін Сі. Вона деякий час вагалася, а потім нарешті зайшла всередину: — Що?

 

 

— Ти ще не снідала? — На столі були всі страви, які любила їсти Чен Суй. Цзянь Мін Сі простягнув їй палички: — Спочатку поїж, перш ніж іти на роботу, добре?

 

 

Чен Суй підняла в руці пакет зі "Старбаксу", зберігши останню краплину впертості: — Я вже купила сніданок.

 

 

У пакеті була лише половина холодного сендвіча та стакан еспресо.

 

 

— З'їж кашу, це краще для твого шлунку. — Цзянь Мін Сі наповнив для неї миску гарбузової каші і взяв сумку з її рук, — Дай мені, я з'їм це за тебе.

 

 

— "Що ти хочеш зробити!?"

 

 

Чен Суй не відреагувала і просто витріщилася на Цзянь Мін Сі. 

 

 

Трохи мило. 

 

 

Цзянь Мін Сі розсміялася і не могла не сказати: — Послухай мене.

 

 

Це ще не було закінчено. 

 

 

У сутінках, коли вона йшла з роботи, вона натрапила на чоловіка, який сидів у припаркованому на узбіччі "Бентлі". З опущеним вікном це було все те ж знайоме обличчя.　　

 

 

— Чому ти... Зачекай. — приголомшена на мить, Чен Суй була трохи підозрілою, — Ти чекав тут весь цей час?　

 

 

Цзянь Мін Сі неквапливо відповів: — Я тут випадково проїжджав повз. Я давно не повертався до Шанхаю, тому не дуже добре пам'ятаю дороги. Коли я заблукав, то ходив туди-сюди, і врешті опинився тут, якраз вчасно, щоб забрати тебе з роботи.

 

 

Він думав, що вона ідіотка?

 

 

На пасажирському сидінні лежала сумка з десертами, в якій був рубіновий масляний крем, який Чен Суй любила їсти найбільше. Вона обійняла пакет, відчуваючи, як прискорено б'ється її серце: — А що, якщо я сьогодні працювала б понаднормово?

 

 

Цзянь Мін Сі засміявся і подражнив її: — Тоді я зміг загубитися лише на деякий час довше.

 

 

Зовсім не кумедно.

 

 

Чен Суй відкусила шматочок і замислилася, злизуючи вершковий крем.

 

 

У неї були галюцинації? Після того, як вони не бачилися багато років, Цзянь Мін Сі здавався ще більш огидним.

 

 

Автомобіль щойно проїхав повз Сенчурі Плаза, коли Чен Суй почула, як Цзянь Мін Сі сказав: — Суй Суй, на дорозі затор, тому я не одразу зможу відправити тебе назад.

 

 

Чен Суй не встигла відреагувати: — Так?

 

 

Цзянь Мін Сі подивився на неї: — Зараз також час вечері, давай спочатку підемо в найближчий ресторан на вечерю.

 

 

Чен Суй ніжно заспокоїла своє серце, що калатало в грудях, думаючи про себе: — "Це не було галюцинацією…"

 

 

Він справді ще більш огидний.

 

Переклад з англійської та редактура: Buruliy
Подякувати: 4441 1111 3516 9708

https://t.me/KATARNOVEL