Благаю тебе, Роуде, будь ласка, поглянь на мого пришелепкуватого сина!

Тільки-но змагання закінчилось, на перехрестях біля стадіону одразу ж утворилися величезні затори.

Автомобіль проїхав кілька метрів і знову зупинився. Шильов вирішив просто заглушити двигун, а потім повернувся і глянув у бік пасажирського сидіння.

Дзянь Жон спирався ліктем на підвіконня, а його долоня, здавалося, недбало притримувала потилицю. У цю мить він втупився у вікно.

Шильов примружив очі й нахилився ближче до нього. Відчувши на собі погляд іншої людини, юнак повернув голову:

— Що?

— Чому твоє обличчя досі таке червоне? — Шильов зміряв його поглядом з ніг до голови. — Куди Сяо Бай вгатився? Відвезти тебе до лікарні?

Дзянь Жон прикрив потилицю, що злегка горіла, і заперечив:

— Не треба, я не забився. Просто довго сидів на холоді.

Шильов видихнув «о» і відвернувся назад.

— Цянь-ґе така хороша людина, ще й провів нас через чорний хід. Хоча насправді ми з ним давно не спілкувались…

Дзянь Жон слухав його неуважно, дістаючи телефон і перебігаючи очима по екрану, який вже був заповнений сповіщеннями з Вейбо.

Перш ніж автомобілі знову рушили, Шильов глянув на бейсболку в руках хлопця і зі сміхом спитав:

— Чи може виявитись так, що ти не фанат всієї команди, а тобі просто подобається Роуд, га?

Дзянь Жон «ен»-кнув.

— Коли ти став фаном? — невимушено поцікавився Шильов.

— Коли подивився змагання, — відповів юнак.

— Яке змагання? — спитав Шильов. — Як довго ти фанатієш? Звідки ця бейсболка? З TTC мені все-таки найбільше подобається Пайн: його Афелій та Езреаль дійсно сильні… ти ж граєш на міді, то як став фанатом Роуда?

Він не дочекався відповіді. Спантеличений, Шильов повернув голову і побачив, що Дзянь Жон також дивиться на нього.

Обличчя хлопця досі було червоним, але він вже повернув йому той самий вираз зарозумілості, який мав під час своїх стрімів.

— Зосередься на собі і не пхай носа не у свої справи, — рубанув він.

Шильов:

— …

Коли вони під'їхали до воріт житлового комплексу, Дзянь Жон відмахнувся від запропонованої Шильовом парасольки та виліз із машини.

— Дякую. Наступного разу пригощу тебе обідом.

Шильов не панькався:

— Місце оберу я.

— Окей.

— Гей, почекай секунду, — гукнув Шильов, зачепившись оком за пошарпаний житловий комплекс поряд. — Чому ти досі тут живеш? Один з моїх друзів якраз здає житло. Ціна договірна, але ти точно зможеш його собі дозволити. І локація, і район набагато кращі за тутешні. Хочеш, я вас познайомлю?

Дзянь Жон, навіть не замислившись, відразу ж похитав головою:

— Немає потреби, я звик жити тут.

Місце, де він мешкав, справді було посереднім, та і знаходилось у чорта на рогах, але це не мало великого значення для Дзянь Жона, який виходив з дому вкрай рідко. Поки у нього було чисте ліжко і комп’ютер з інтернетом, він міг жити де завгодно.

Дощ не вщухав, але сіявся лишень дрібненькою мжичкою. Спостерігаючи, як автомобіль Шильова від'їжджає вузькою дорогою, Дзянь Жон запхав кепку під куртку і високо застібнув блискавку, а потім розвернувся і попрямував додому.

Коли TTC повернулася на базу, Сяо Бай все ще мусолив те, що трапилося біля чорного ходу.

— Розслабся, все буде добре, — заспокоював його Юань Цянь. — Якщо ти справді так боїшся Софта, я можу попросити Шильова замовити за тебе слівце.

— Хто його боїться… — випнув груди Сяо Бай, вдаючи сміливість. — Хіба я не можу просто відчувати провину за те, що влетів у людину, м? До того ж, Цянь-ґе, якби ти не погукав їх піти з нами через чорний хід, я б в нього не влетів, ах. Значить, це і твоя провина теж, тож ти маєш взяти на себе відповідальність і владнати все!!

Юань Цянь не знав, сміятися йому чи плакати. Хоч він і був тим, хто покликав їх піти разом, та він робив лише те, про що його попросив капітан.

— Гаразд, я поговорю з ним, — кивнув він.

Лу Боюань проігнорував їхню суперечку і попрямував до тренувальної кімнати, побіжно знімаючи куртку.

Тільки-но він переступив поріг, як слідом з'явився Дін-ґе.

— Друг порадив мені масажиста. Я попросив його прийти на базу завтра після обіду і трохи всіх вас розтерти, — сказав він, мимоволі сковзнувши поглядом по руці Лу Боюаня. — Як вона останніми днями? Досі болить?

— Вже давно не болить. — Лу Боюань мимохідь кинув куртку на спинку стільця. Побачивши, що тренер досі стояв на місці з виразом нерішучості на обличчі, хлопець спитав: — Що таке?

— Нічого, — зітхнув Дін-ґе. — Просто до мене прийшли зі СтарТВ.

СтарТВ — їхній лайвстрім-партнер: кожен член TTC підписав контракт з цією платформою на проведення прямих трансляцій.

Умови не були однаковими* для всіх. Інші члени команди мусили стрімити десь 20-35 годин на місяць, і тривалість залежала від геймера. Але Лу Боюань — виняток. Він не мав жодних вимог щодо часу та отримував базову зарплатню, навіть якщо не стрімив. Відсоток від розподілу подарунків також був високим, тож він міг заробити чималу суму грошей, провівши всього один прямий етер.

*看人下菜 / kàn rén xià cài — букв. «подавати страви в залежності від статусу людини». Також ідіому перекладають як «миритися з одними людьми і дивитися зверхньо на інших». Обр. озн. підлаштовувати свої дії в залежності від ситуації або людини / не ставитися до всіх однаково прихильно.

Втім, Лу Боюань не потребував тих подарункових грошей. Кількість його цьогорічних стрімів можна було перерахувати на пальцях однієї руки.

— Хіба ж вже не кінець року? Всі ці платформи повинні влаштовувати якусь щорічну урочисту церемонію чи щось таке. Останнім часом між ними спостерігається жорстка конкуренція, і суперник СтарТВ щойно підписав PUD. Подейкують, вони мають неабияку славу, тому платформа турбується, що відвідуваність їхньої LoL-категорії буде недостатньою… тож вони знайшли мене, аби попросити тебе допомогти здобути трохи популярності, — пояснив Дін-ґе. — Я поки їм не відповів: вирішувати зрештою тобі. Якщо хочеш стрімити — стрім, якщо ні — я їм відмовлю.

Дін-ґе провадив далі, та кінець кінцем сам і передумав.

— Забудь, краще не стрімити. Піду подзвоню уповноваженій особі… 

— Чекай, — зупинив його Лу Боюань. — Коли почнеться подія?

Дін-ґе розгубився:

— Завтра, і триватиме аж до грудня.

Лу Боюань «ен»-кнув і стиснув всі відео на робочому столі в архів, а потім прикріпив їх до електронного листа і натиснув кнопку «відправити».

Телефон тренера завібрував, і він отримав з десяток стиснених файлів на свою поштову скриньку.

— Що ти надіслав?

— Відеозаписи. — Лу Боюань на кілька секунд замовк, а потім додав: — На них мідлейнер, якого я особисто рекомендую команді.

*********************

Наступного дня перше, що почув Дзянь Жон, коли прокинувся — торохтіння крапель дощу по віконній шибці.

Цей звук виявився надто гіпнотичним, і юнак ще довго пролежав, перш ніж повільно розплющив очі. Він потягнувся і намацав свій телефон, який валявся десь на ліжку.

Маючи звичку не спати допізна, Дзянь Жон усю ніч переглядав фільми і заснув лише на світанку. Зараз вже було пів на сьому вечора.

Позаяк сповіщення з Вейбо надто надокучали, перед сном він їх повністю вимкнув, і тепер екран його телефону бачився абсолютно чистим. Єдине повідомлення було від Шильова:

[Ти сьогодні стрімиш?]

[Цао-ер: Так.]

[Шильов: Не поженешся за своїм кумиром?]

Дзянь Жон позіхнув і ліниво відповів.

[Цао-ер: Помилився адресатом?]

[Шильов: Ні. Хіба ти не фан Роуда?]

[Цао-ер: …тобі обов'язково повторювати це мені раз на день? Боїшся, що я забуду?]

[Шильов: Блять, Роуд стрімитиме сьогодні.]

Дзянь Жон кілька секунд заціпеніло витріщався на свій телефон.

[Цао-ер: Справді? О котрій?]

Шильов вилаяв «довбаного фейкового фаната», а потім надіслав скріншот з Вейбо.

[TTC ་ Роуд: Сьома вечора [& покликання на кімнату прямої трансляції]]

Дзянь Жон за десять хвилин вмився, і зайшов у свій основний лайвстрім-акаунт та залишив його працювати у фоновому режимі. Потім він відкрив свій альтернативний обліковий запис.

Точно за п’ять хвилин до сьомої він прослизнув на стрім Роуда.

Той ще не з’явився, але його кімната прямої трансляції вже переповнилася людьми. В списку дарувальників значились фанати, стрімери і навіть професійні гравці. Сума подарунків виявилася настільки великою, що підняла кімнату, де трансляція ще навіть не почалася, на перше місце в щомісячному рейтингу LoL-категорії.

Інтерфейс занадто сильно лаґав, тому платформа відкрила для Роуда цілих чотири канали.

Дзянь Жон тільки-но знайшов трансляцію без зависань, коли чорний екран лайвстрім-кімнати раптово спалахнув, і перед усіма з’явився робочий стіл комп’ютера Роуда.

Курсор мишки стрімера трохи перемістився, і після павзи в навушниках пролунав легкий сміх.

— Хвилинку. Я так давно не транслював, що забув, як вмикається веб-камера.

[Ахххххх, коханий*, ти тут QAQ!!!]

*тут 老公 / lǎo gōng — (зверт.) чоловік (той що одружений, сім’янин). В коментарях фанатів / фанаток-дружин я поки іноді перекладатиму це ще й як «коханий».

[Здуваємо пил, яким припала лайвстрім-кімната Бога Лу =3=]

[Нащо випускати заміну під час матч-пойнту нащо випускати заміну під час матч-пойнту???]

[Сьогодні ввечері оголосиш про свою відставку?]

[Відставку твоєї сраки*, ага, якщо немає офіційного оголошення, не поширюй хуйню.]

*你马 / nǐ mǎ, де 你 = ти, а 马 = кінь (тварина) / кінь (шахова фігура). Однак є ще такий образливий вираз, як 你媽 / nǐ mā, де 你 = ти, а 媽 = мати / мама (🫠). Він перекладається як «їбать» / «йди нахуй» / «ти довбаний…» / «твоя бабуся» / «твоя срака». Альтернативними варіантами написання образливого 你媽 в інтернеті є 尼瑪 / 尼玛 (звучить як ní mǎ, але 尼 / ní = монахиня, а саме 尼瑪 = повіт Н'їма) та 你🐴 (от і бідолашний кінь).

[TTC може просто розпуститися хоч зараз.]

[Сміх коханого такий сексуальний, я вмираю.]

Тисячі й десятки тисяч коментарів завалили екран. Дзянь Жон мовчки збільшив гучність у навушниках та вимкнув чат.

Тільки-но коментарі зникли, на екрані з’явилось велике відеовікно.

Перед комп’ютером сидів хлопець, одягнений в той же светр, що і вчора, з закасаними до ліктів рукавами. Він потупив очі в землю, і з майже безвиразним обличчям чекав, поки людина поруч закінчить налаштовувати обладнання.

Хоча чат і був вимкнений, спецефекти від подарунків досі відображалися з великою затримкою, і кожен такий банер пробігав у верхній частині трансляції, витримуючи павзу менш ніж в дві секунди перед тим, як замінювався іншим.

Старенький комп’ютер Дзянь Жона затинався від лаґів. Юнак невдоволено клацнув язиком і кинув два Моря Зірок, збираючись лягти на ліжко і переглядати трансляцію через планшет.

— Просто звичайний стрім, не розкидайтесь грішми. — Лу Боюань закінчив регулювати гучність мікрофону і без зайвих слів відкрив клієнт LoL.

Коли Дзянь Жон дістався до ліжка, той вже стояв в черзі на гру.

Лу Боюань говорив небагато, тільки зрідка відповідав на коментарі, які встигав прочитати. Недбало забанивши персонажа, він запитав:

— Якого чемпіона хочете побачити?

Чат відразу ж вибухнув.

Імена героїв сипались настільки щільно, що перекривали одне одного, і було неможливо щось чітко розгледіти.

Дзянь Жон також мимохідь відправив одне: 

[Лі Сін*.]

*Якщо комусь цікаво, то Лі Сін, або Сліпий Монах, — сумнозвісний чемпіон, яким важко грати вдало (так кажуть на Редіті). Але ті, хто справді вміють ним добре грати, домінують. І Лі Сін той персонаж, завдяки якому Лу Боюань зажив слави.

Чемпіон LoL Лі Сін, скін «Кулак дракона»

— Окей, — Лу Боюань кинув оком на чат і ледь помітно усміхнувся, — тоді Лі Сін.

Дзянь Жон:

— …

Він обійняв планшет і нервово зглитнув.

У переважній більшості повідомлень говорилось «Лі Сін», тож не було жодного шансу, що помічений Лу Боюанєм коментар виявився тим, який відправив він. Але на якусь мить у Дзянь Жона таки виникло марне сподівання, що Роуд розмовляв саме з ним.

З абсолютно незворушним обличчям юнак кинув ще два Моря Зірок.

Лу Боюань не відповів ні на одне питання, задане в чаті, і жодного разу не згадав про змагання. Він вміло контролював гру, і через тридцять одну хвилину виграв матч з рахунком 12/0/6.

Коли Дзянь Жон збирався кинути ще кілька подарунків, хтось зателефонував йому у Вічат*.

*Вічат (кит. 微信 / Wēixìn; англ. WeChat) — китайська мобільна платформа для обміну текстовими й голосовими повідомленнями, а також соцмережа. Щось на кшталт Фейсбуку, тільки… більше.

— Вже восьма година, ти взагалі збираєшся виходити в прямий етер чи ні? — запитав Шильов. — Всі твої водні друзі прибігли на мій стрім!

Дзянь Жон, приголомшений, скочив разом з планшетом. За п’ять хвилин налаштувавши своє обладнання для трансляції, він вимкнув звук на лайвстрімі Роуда і запустив власний.

[Пришелепкуватий стрімер, лаодзи вже подумав, що вчора ввечері тебе зловили фанати якоїсь команди і кинули труп холонути на арені фіналу.]

[Запізнившись на десять хвилин, маєш сьогодні ввечері компенсувати це додатковою пів годиною, інакше я щодня повідомлятиму про порушення на твоїх лайвстрімах.]

[Запізнився — поясни.]

— Спав так добре, що забув про всіх вас, — коротко відповів Дзянь Жон.

[???]

[Хіба це, блять, схоже на людське пояснення??]

[В мене ледь серце не вискочило*, коли я дивився офіційну трансляцію вчора ввечері. Боявся, що ти вилізеш на коментаторську платформу і вкрадеш мікрофон, аби вилаяти PUD.]

*心惊胆战  / xīn jīng dǎn zhàn — ідіома «серце стривожене, тремтить від страху». Обр. озн. заклякнути від страху / перелякатися до нестями, тобто дуже злякатися.

— Ні, вчора я не надто уважно спостерігав, — відказав Дзянь Жон.

[Ти був на стадіоні, але не надто уважно спостерігав за змаганням? Тоді навіщо ти туди ходив??]

[Їбать, чекайте, гляньте на першу піктограму на стрімерській панелі завдань!!!]

Дзянь Жон витріщив повні нерозуміння очі, а потім перевів погляд на власну панель завдань — [Персональна сторінка СтарТВ_Цао-ер].

…Це була домашня сторінка його альтернативного облікового запису, яку він нещодавно відкривав, аби закинути туди грошей.

Перш ніж Дзянь Жон встиг відреагувати, хтось вже написав в коментарях, що успішно знайшов персональну сторінку його другого акаунту.

Світ перед очима Дзянь Жона потемнів.

— Заждіть, я можу пояснити…

Тим часом Лу Боюань чекав, поки Сяо Бай увійде в систему, щоб вони могли стати в парну чергу.

Він вже збирався підвестися, аби приготувати собі каву, коли помітив кілька дивних коментарів в чаті.

[Армія Софта тут!!!]

[Знаменитий троль-стрімер СтарТВ Софт несподівано в усіх за спиною створив альтернативний акаунт, тільки щоб стежити за Роудом! Він витратив грандіозну шестизначну* суму на подарунки Роуду! І він ділився кожним оголошенням про лайвстріми Роуда!!]

*Станом на 07 січня 2025 року 100 000 юанів дорівнюють більше 577 000 гривень або приблизно $14 000.

[І навіть стирчав в лайвстрім-кімнаті Роуда перед власною трансляцією, забувши, що сам є довбаним стрімером :)]

[Той телепень зазвичай навіть власними оголошеннями про стріми не ділиться, цей прямий* хлопець зворушений.]

*Прямий (використовується тільки для чоловіків) означає гетеро, зігнутий — гей.

[Він не оновлював той свій лайновий комп'ютер відтоді, як почав стрімити. З тими розтриньканими на подарунки для тебе грішми він міг би навіть відкрити паршиве підпільне інтернет-кафе.]

[Ридма ридаю. Тролі теж мають почуття! Тролі теж можуть кохати! Благаю тебе, Роуде, будь ласка, поглянь на мого пришелепкуватого сина!!]

---

Авторці є що сказати:

Я теж зворушена.

Червоні конверти*, як завжди~

*Червоний конверт (кит. 红包 / hóng bāo) — грошовий подарунок, який дарують під час свят або з особливої нагоди, на кшталт весілля, випускного або народження дитини. Червоний колір конверта символізує удачу, а також нібито здатен відганяти злих духів.

Не зовсім розумію, чому авторка згадавла червоні конверти, але, можливо, це пов’язано з тим, що їх також називають «щасливими грішми». Ймовірно, це натяк на те, що Дзянь Жон немарно так «грандіозно» вклався в подарунки для Лу Боюаня. Або ж це натяк, що час починати потихеньку готувати червоні конверти, аби вітати Роуда і Софта (хоча якось зарано). Не впевнена.