Ходи до мене

Ці повідомлення швидко згубилися у вирі коментарів. Неважливо, скільки людей прийшло наклепати, вони однаково не змогли б зрівнятися з ентузіазмом фанатів Роуда.

Коли шанувальники побачили, що якісь прибулі заговорили в чаті про іншого стрімера, то вже приготувались влаштувати цьому збіговиську доброї прочуханки за спробу нажитися на чужій популярності, як раптом…

— Що за альтернативний акаунт? — Лу Боюань сів назад з порожньою чашкою в руках.

[Альтернативний акаунт, щоб шпигувати за тобою.]

[Гей, ви, дайте моєму синові зберегти обличчя, га, в чаті цього лайвстріму ж так багато люду! Домашня сторінка його альтернативного акаунту — http…]

Лу Боюань збирався перейти за посиланням, але його відправника за поширення лінку вже витурили і забанили модератори кімнати.

Вони діяли занадто швидко. Лу Боюань знову проглянув чат, але так і не знайшов те посилання, тому повернувся до співробітника, що сидів поруч, і запитав:

— Якщо я перейду на прямий етер іншого стрімера, моя трансляція перерветься?

Коли він увійшов до лайвстрім-кімнати Софта, той саме з’ясовував, як обмежити доступ до свого альтернативного облікового запису.

Юнак був одягнений у білу футболку. Спираючись ліктем на стіл, він вчепився в своє волосся з виразом відчаю на обличчі через те, що не міг знайти потрібну опцію.

— Що не так з цією платформою, га… Я стільки грошей витратив з альтернативного акаунту. Хіба клієнт не Бог, м? Як можна показувати Божі дані всякому, хто хоче їх побачити??

[Якби ти хоч раз поставився до мене як до свого Бога, наші стосунки батька і сина не були б такими жахливими.]

[Хіба ти не казав, що можеш все пояснити? Нумо, пояснюй.]

[Не дивно, що ти щодня зводиш наклепи на інших людей. Виявляється, ти фанат Роуда. Тоді все зрозуміло. Всі його фанати — скажені пси.]

— Гаразд, я поясню, — Дзянь Жон розгорнув вебсторінку на весь екран і закрив інтерфейс лайвстріму настільки, що навіть не помітив, як чат вибухнув.

— Я просто звичайний фанат, й іноді дивлюсь його стріми. Коли мені подобається, я надсилаю подарунки… — юнак замовк на півслові й спантеличено насупився.

Правильно, він просто звичайний фанат, що тут пояснювати?

— Так само, як ви дивитеся мої прямі етери, я переглядаю стріми інших. У чому проблема? — Коли власні вмовляння подіяли на Дзянь Жона, його вираз обличчя відразу ж став набагато розслабленішим. — Навіть подружка б не переймалась так сильно, як ви. Нема чим зайнятися?

Хлопець нарешті знайшов налаштування приватності, і, обмежуючи доступ, сказав:

— Крім того, хоч я і фанат Роуда, все, що я говорю або роблю, не має нічого спільного з ним. Ви ж щодня бігаєте на інші стріми і лаєте людей, водночас називаючись моїми шанувальниками. Невже ви хочете змусити свого батька відповідати за всю заподіяну вами кривду? Гайда не створювати проблем одне одному, кожен має жити власним життям, зрозуміли?

Впоравшись з налаштуваннями, Дзянь Жон приготувався до трьохсотраундової суперечки зі своїми фанатами і закрив вебсторінку.

Кількість коментарів у чаті виявилася навіть більшою, ніж він уявляв.

Але їхній зміст дещо відрізнявся від того, що він очікував.

[Телепню, батько допоміг тобі прикликати Роуда!!]

[Ти взагалі усвідомлюєш, наскільки ти скупий? Коли інші люди надсилають подарунки — не біда, але коли їх даруєш ти, то це все одно, що сонце зійде на заході, свиня вилізе на дерево, червоний дощ поллється з неба!]

[Армія Роуда прибула…]

[Вітаю любого Софта з успішним завоюванням свого кумира!~]

[Хто твої фанати? Я твоя мати. В тебе немає фанатів, зізнайся вже собі в цьому.]

Не так давно прихильниці Софта теж були жвавими та милими.

Але вони занадто довго дивилися його стріми і щоденно перекидалися образами з купою неотесаних чоловіків, а тому до цього часу вже перетворилися на високорангових сестер* із Дзваня**.

*Дзє (姐 / jiě) — старша сестра.

**Дзвань (кит. оф. 祖安 / Zǔān; англ. оф. Zaun) — ігровий регіон у LoL. Також це назва другого (наче як з 29 існуючих в КНР) китайського серверу LoL, розміщеного на хостингу оператора China Telecom. Подейкують, що всі гравці з цього сервера — треш-ток тролі, через що виник інтернет-сленг 祖安人 / Zǔān rén, який перекладається як «людина з Дзваня». Згодом так почали називати інших користувачів мережі, що дуже вправні в лайці та флеймі людей в коментарях.

Я написала Дзвань, а не Заун, бо роман китайський + сервер саме китайський, і вираз «людина з Дзваня» теж звідти.

Зазвичай, коли Дзянь Жон помічав лайку з боку фанаток, він робив їм зауваження і просив не вживати стільки непристойних слів, аби вони не псувались душею. Але зараз йому було на все начхати.

Вгорі списку топдонатерів його лайвстрім-кімнати засвітився певний ID.

Рот Дзянь Жона злегка роззявився, а слова, які він підготував для суперечки з водними друзями, застрягли в горлі. Ледь-ледь віднайдений ним спокій зникав на очах.

Нещодавно хлопець розкуйовдив на голові куряче гніздо, і тепер весь його образ здавався дещо дурнуватим.

В чаті ж зчинився галас. Знайшлися ті, хто його лаяв, ті, хто казав, що він вдало нажився на популярності Роуда, й навіть ті, хто радив йому скоріше привітати боса.

Дзянь Жон провів рукою по волоссю і, після довгої павзи, нерішуче промовив:

— Вітаю, Роуде…

[TTC ་ Роуд: Парна черга?]

На цих словах всі в чаті нарешті дійшли згоди, оскільки екран повністю заповнили знаки питання.

Дзянь Жон отетерів, але його рот працював швидше за мозок: «Так».

— Який сервер? Я увійду в систему зараз же, — сказавши це, хлопцю здалося, що його тон був надто схвильованим, тож він трохи стримався. Коли Роуд все ще не відповів, юнак заговорив знову: — …У мене є обліковий запис на всіх серверах. Китай, Корея, Європа — я можу грати на будь-якому.

[TTC ་ Роуд: Перший сервер. Досі той самий акаунт, що і раніше? Я додам тебе.]

— Добре, — відповів Дзянь Жон.

Роуд швидко вийшов з його лайвстріму.

Пів хвилини по тому, в правому нижньому кутку екрана Дзянь Жона вигулькнув запит на додавання в друзі.

Він одразу ж натиснув «Прийняти».

Внутрішньоігровий голосовий чат виявився увімкнутим, і голос Лу Боюаня звучав трохи віддалено, ніби він балакав до когось поруч.

— Ґе, я онлайн, поквапся і запроси мене. Я натренувався грати за сапорта Свейна — він неймовірно сильний! На доріжці я точно зможу рознести супротивника… — Сяо Бай затнувся і подивився на нього з недовірою: — Ґе, чому твоє лобі* повне?

*Тобто вже знайшлися всі п’ять гравців для матчу, команда зібрана.

— Дехто прийшов в останню хвилину, — відказав Лу Боюань. — Піди поки пограй трохи з Цянь-ґе.

Сяо Бай:

— ??

Він зробив великі очі:

— Хто прийшов? Він такий же крутий, як я? Ґе, тобі варто добре подумати. Зараз ти Діамант IV, але як програєш ще два матчі — впадеш до Платини. Хіба годиться для одного з членів чотирьох найкращих команд світу значитись гравцем Платинового рангу???

Пайн втрутився холодним голосом:

— Якщо він стане в чергу з тобою, то не кажучи вже про Платину, рвоне відразу на Золото*.

*Нагадаю, що на момент написання роману в грі було дев’ять рангів. Від найнижчого до найвищого: Залізний, Бронзовий, Срібний, Золотий, Платиновий, Діамантовий, Майстер, Гранд-майстер і Челленджер.

— Що за маячня! — Сяо Бай перепитав: — Ґе, хто, зрештою, прийшов?

— Маленький фанат, — відповів Лу Боюань. — Він надіслав мені багато подарунків, тож я зіграю з ним пару матчів.

Дзянь Жон:

— …

З кам’яним лицем він обирав собі ролі, заплющуючи очі на глузування в чаті.

Сяо Бай також занімів з дива. Наскільки ж кругленькою мала бути сума подарунків, що його ґе надав цьому ваги?

Через кілька секунд він обережно запитав:

— Як багато той фанат надіслав тобі?

— Не знаю. — Лу Боюань ніби щось пригадав і усміхнувся: — Як скласти докупи, кажуть, достатньо, аби купити підпільне інтернет-кафе?

Сяо Бай:

— ?

Дзянь Жон:

— …??

Йому навіть не знадобилося крутити мізками, аби допетрати, що то якась байка, вигадана його фанатами.

Юнак вимкнув свій внутрішньоігровий мікрофон і холодно виплюнув:

— …Наступного разу не могли б ви вигадати щось трохи краще? Подорослішайте вже.

Сяо Бай нарешті замовк, і на мить в чаті запала тиша.

— Вчора ти надто швидко пішов, тож я не встиг спитати, — раптом заговорив Лу Боюань. — Ти не забився?

Пройшло кілька секунд, перш ніж Дзянь Жон зрозумів, що запитання поставили йому.

— Ні, — відповів він. — Не забився.

Лу Боюань «ен»-кнув.

Чомусь Дзянь Жон зненацька згадав светр Роуда. Він облизав губи.

— Тоді я не зміг устояти на місці. Коли я влетів в тебе, то зробив боляче…

— Ні. Ти досить легкий, — перепинив його Лу Боюань. — Взяв «будь-яку» позицію?

Дзянь Жон:

— …Ен.

Друга роль, яку обрав юнак — «будь-яка». Тобто він міг грати на будь-якій позиції, якої бракувало для їхнього матчу. Йому, окрім міда, решта ролей здавались майже однаковими.

Ранг був низьким, тож система дуже швидко підібрала гравців.

Дзянь Жон бігцем проглянув розподіл позицій. Роуду дісталась роль джанглера, а йому — сапорта.

Юнак обирав героя останнім. Як тільки командний ADC взяв свого чемпіона, він одразу ж надрукував в чаті.

[Кохаю тільки сяо Цянь: Сапорт, вмієш грати Юмі?]

Дзянь Жон насупив брови.

Юмі була чемпіонкою, яку досить часто обирали в професійних змаганнях, і котра якнайбільше випробовувала зіграність товаришів по команді. Зазвичай мало хто брав її в рангові матчі.

Зрештою, більшість часу Юмі мала гнатися слідком за тімейтом, і якщо зустрічався хтось, хто не вмів нею грати, то це було те саме, що тягати за собою зайвий вантаж. Ба більше, персонажка ще й була скляною гарматою і наодинці легко могла загинути. Дзянь Жону здавалося, що грати нею все одно, що просто піти AFK*.

*Знову нагадаю, що Юмі — це маленький кітик, який літає на книжці поряд з тімейтом (персонажка буквально приклеюється до чемпіона товариша по команді). Тому і кажуть, що грати за нього схоже на те, що просто піти AFK.

Чемпіон LoL Юмі, скін «Кіберкішка»

Не чекаючи відповіді Дзянь Жона, ADC надіслав ще одне речення.

[Кохаю тільки сяо Цянь: Обирай Юмі, хутко.]

Дзянь Жон холодно посміхнувся і надрукував: Я прийшов сюди грати чи тобі прислуговувати? Щезни.

Але до того, як він натис кнопку «Відправити», в навушниках почувся дзвін чашки, яку поставили на місце.

Юнак вчасно загальмував, і перевів палець з клавіші ентер на клавішу бекспейс, видаливши все, що щойно написав.

[Просто спостерігай за моєю грою: Окей.]

Дзянь Жон обрав Юмі.

[???]

[Ти навіть не вилаєш такого телепня? Я справді зневажаю тебе.]

Хлопець проігнорував хвилювання в чаті і, тільки-но ввійшовши в гру, стрибнув до ADC, розпочинаючи свою нескінченну AFK-подорож.

Хто б міг подумати, що цей ADC виявиться не лише надто командирським, але й надзвичайно лайновим.

Коли він дозволив вже третьому облоговому міньйону* вислизнути, Дзянь Жон врешті не витримав.

*Не знаю, чи то вам треба, але Облогові міньйони, або гарматні міньйони, — це міцні міньйони дальнього бою, які спеціально призначені для атаки веж.

Юнак надрукував: Ці облогові міньйони — твої родичі? Не вистачає духу їх вбити?

Але тим, що він відправив, було —

[Просто спостерігай за моєю грою: Вперед*, більше не дозволяй жодному міньйону прослизнути, гаразд?]

*Дзяйов (加油 / jiā yóu) — букв. перекладається як «долити масла» / «заправитися» / «прискоритися». Однак також це популярний в Китаї вираз, який вживається для заохочення і підтримки когось. Зазвичай його використовують на спортивних заходах і змаганнях, а також як мотивуючу фразу для співрозмовника під час бесіди.

Їхнього ADC двічі поспіль ганкнув ворог, але у підсумку той звинуватив Дзянь Жона в поганому захисті.

Юнак надрукував: Навіть якби лаодзи зібрав усіх корів з усіх пасовищ, йому б не вистачило молока*, аби зберегти тобі життя.

*В китайському ігровому слензі зцілювати / лікувати когось = давати йому молоко.

Тим, що він відправив, було —

[Просто спостерігай за моєю грою: Прошу вибачення, але більше не натрапляй на ганки, окей?]

Їхнього ADC соло вбив супротивник, та той знову дорікнув, запитуючи, чому Дзянь Жона не було під рукою.

Юнак надрукував: Навіть якби лаодзи мав десять пар взуття, він однаково не встигав би за тією швидкістю, з якою ти вмираєш.

Тим, що він відправив, було —

[Просто спостерігай за моєю грою: Моя помилка, але наступного разу дочекайся мене, перш ніж йти з ними в бій, окей?]

Дзянь Жон ковтав свій гнів добрих двадцять хвилин, поки нарешті не вибухнув після того, як заговорив їхній топлейнер Тімо.

[Сяо Цянь: Сапорт, ти — дівчина?]

[Просто спостерігай за моєю грою: ??]

[Сяо Цянь: Чому ж тоді так кокетливо балакаєш з моїм чоловіком, га? Хіба ти не бачиш наших ID?]

Дзянь Жон й у гадці не мав, що в цьому житті його ім’я перегукуватиметься зі словом «кокетливий».

Перш ніж він встиг оговтатись від шоку, топлейнер надіслав ще одне повідомлення.

[Сяо Цянь: Відчепися від мого чоловіка.]

Їбать.

Якби не той факт, що цей чемпіон банально не мав іншого вибору, окрім як прилипнути до тімейта, я б вже давно кинув труп твого чоловіка в сраній пустці.

Юнак і так почувався вкрай роздратованим, бо йому довелося сапортити нубу, але зараз він миттю вибухнув прям на місці.

Дзянь Жон стояв посеред своєї бази, і швидкість, з якою він друкував, стала в кілька разів більшою, ніж хвилину тому.

«Та ну, та ну, твій чоловік аж такий непотріб, а ти все ще хвилюєшся, що в цій грі знайдуться мейдзи*, які хочуть його звабити, м? Якби такий мотлох потрапив до Бронзового рангу, навіть тамтешні мейдзи зажали б носи** і попрохали гуляти від них подалі, окей? Та і як тобі вистачило духу обирати і грати цим своїм Тімо з коефіцієнтом перемог в 20%, га? Вам обом слід просто влаштувати парне кулінарне шоу*** чоловіка і дружини на боті, ага…»

*Мейдзи (妹子 / mèizi) — молодша сестра або дівчина, дівчисько.

**捏着鼻子 / niē zhe bí zi — букв. зажати ніс (пальцями). Обр. озн. відчувати до чогось або когось неприязнь чи відразу / терпіти щось неприємне / робити щось насилу, попри бажання.

***На думку анлейтора тут «кулінарне шоу» (厨神赛 / chú shén sài) пов’язане з тим, що «непотріб» / «нуб» китайською мовою — це 菜 / cài, яке також означає «страва» / «овочі». Тобто, по суті, Дзянь Жон каже, що вони могли б піти на бот і влаштувати там нуб-паті. Кітик дуже завзятий на вигадки, коли діло стосується LoL ＾ω＾

«Шурх» — їхній джанглер, Камілла, з’явився на базі.

— Котеня*, — хлопець, який весь час грав мовчки, раптом заговорив у голосовому чаті.

*Котеня, бо Дзянь Жон грає за Юмі, яка (пам’ятаємо, да) є, власне, маленьким котиком. І китайські гравці звикли називати її саме «кошеням», а не Юмі.

Дзянь Жон підсвідомо відгукнувся:

— Тут!

Лу Боюань тихенько засміявся і сказав:

— Ходи до мене*.

…

Кадик Дзянь Жона здригнувся. З кам’яним лицем він видалив довгий рядок надрукованої ним в чаті лайки, а потім стрімко натис на вміння і причепився до Роуда.

— …О.

*Тут Лу Боюань каже 到我身上来, що дослівно перекладається як «прийди на моє тіло». Українською це звучить дивно і незграбно («ходи на мене» ж ще гірше), тож я написала «ходи до мене». Взагалі, тут мається на увазі саме той прикол, що Юмі приклеюється до чемпіона тімейта, і Роуд сказав типу «чіпляйся до мене». Я передала як змогла ＾ω＾