Редакторка цього розділу (як і всіх попередніх) — прекрасна K_Kod (дяка тобі :*)
──────────────────────
Пізній вечір. Узбічна ятка з шашличками.
Кілька чоловіків, світячи голим торсом, напропале лигали хміль і свинувато дерли пельки. Навколо них валялася ціла купа порожніх пляшок, і тих назбиралося так багато, що варто було зачепити хоч одну, і кругом відразу ж котився гучний дзенькіт.
Від випитого шкіра чоловіків геть розчервонілась, і решта клієнтів, ледь їх загледівши, відразу відходила якомога далі. Лише один юнак залишався поруч.
Перед хлопцем лежало пару десятків шашличків. Він сидів, по-панськи закинувши одну ногу на другу, і недбало тримав на стегні кепку. Найперше, що вбирало очі, його волосся — яскраво-блакитне. Юнак саме їв шашличок, і балакав з кимось телефоном.
— Я хоч і казав тоді, що платформа планує масштабні зміни, але не очікував, що такі. — Шильов на мить замовк, а потім тихенько кашлянув: — І я зовсім забув, що тобі лише сімнадцять…
Дзянь Жон проковтнув шматок баранини, та жорстко виправив:
— Сімнадцять з половиною.
Шильов стримав сміх. Розуміючи, що юнак зовсім не в гуморі, він не став його дражнити:
— То які тепер у тебе плани?
— Не знаю. Немає планів, — відповів Дзянь Жон.
Втрата роботи вдарила надто раптово. Навіть ум’явши двадцять баранячих шашличків, він все ще не міг до кінця оговтатися.
— Ну, все не так вже і погано: пару місяців почекаєш повноліття і повернешся до стрімінгу. Авдиторія у тебе досить постійна, тож багацько не піде, — заспокоював його Шильов. — Якраз зможеш трохи відпочити, кудись з’їздити. Хочеш, відвезу тебе у Діснейленд?
Почувши у голосі співрозмовника старшобратські нотки, Дзянь Жон холодно гавкнув:
— А чого, блять, відразу не у «Дитячий світ»?
Він ковтнув трохи алкоголю, аби прополоскати рота, і заговорив знову:
— Я не переймаюся за стрімінг.
Просто після припинення трансляцій він взагалі не уявляв, чим міг би зайнятися.
— Чого б тобі не спробувати взятися за якусь справу? — вгадавши його думки, розмірковував Шильов. — Ти молодий, тож можеш податися на підробіток, пізнати життя. Бо коли ж знову повернешся до стрімінгу, вже не матимеш часу на все інше. Або, може, вже є щось, що ти хотів би зробити?
Дзянь Жон втупився у шиплячу рідину у пляшці, і після короткої павзи відповів:
— Заробити гроші.
— …
Шильов подумав було сказати «ти ж іще дитина, то чого такий матеріаліст», але побоявся нахапати чортів, тож стримався.
Він кинув оком на стрімерський чат, у якому жваво щось обговорювали, і йому мигнуло в голові:
— Чуєш, а заведи-но собі роман — і ті кілька місяців промайнуть, як одна година. Правду кажу.
Дзянь Жон: ?
— Ґе може познайомити тебе з кимось, — запропонував Шильов. — Тобі до душі старші чи молодші? Хоча відшукати молодшу за тебе тяжко, ох. Або який тип до вподоби? Насправді я знаю багатьох стрімерок, що жадають познайомитися з тобою…
Ту-ту-ту—
Дзянь Жон без вагань поклав слухавку, і повністю зосередився на шашличках.
Умнявши все до останнього шматочка, юнак знову взяв до рук телефон і відкрив Вейбо.
Настрій у нього і раніше був кепським, тож він поспіхом натицяв пару слів про припинення трансляцій, і відразу ж пішов з дому.
[Софт: Непередбачувані обставини, стріми на павзі. Повернуся пізніше.]
Угледівши під своїм постом понад чотири тисячі коментарів, Дзянь Жон відчув, як сіпнулася його повіка: інтуїція не віщувала нічого доброго.
І дійсно.
На платформі ошивалося ще кілька неповнолітніх стрімерів, котрих, як і його, також забанили. В коментарях під їхніми дописами про зупинку прямих етерів тільки й писали, що «цьом-цьом», «гладжу по голівонці» і «чекаю твого повернення».
А у Дзянь Жонових коментарях…
[Бляха, то цей телепень ще й неповнолітній!]
[Навіть пушок не виріс, а ти вже що не день, то до старших огризаєшся?]
[Фух, нарешті вуха лаодзи трохи відпочинуть]
Дзянь Жон злісно посміхнувся і, попиваючи алкоголь, почав вибірково відповідати.
[Любий йолопе, що збираєшся робити далі?]
[Софт: Не груби. Відкрию шашличну.]
[Без стрімів уже зовсім з голоду вмираєш, м? Ну, приїжджай до Ханджова і тричі впади переді мною ниць — нехай, візьму під крило.]
[Софт: Не хвилюйся. У татка більше грошей, ніж у тебе.]
[Єдиний фан-клуб Софта: Ву-ву-ву, не сумуй, синку! Не пощастило в бізнесі, то поталанить у коханні! [зображення] Водні друзі, яким подобається Софт, не забудьте перейти у Вейбо Роуда, й підтримати своїми лайками та коментарями, цьомк*!]
*Взагалі тут авторка пише 啾咪 / jiū mī, що, по суті, є просто милим способом закінчити фразу в переписках. 啾咪 також можна прирівняти до емоджі «^.<».
Хіба він не блокнув цей паскудний фан-клуб ще бозна-коли?
Дзянь Жон злегка насупив брови, й машинально натиснув на прикріплене до повідомлення зображення.
То виявився скриншот коментаря під останнім постом Роуда.
[Єдиний фан-клуб Софта: Перед блокуванням акаунту Софт зробив велике зізнання, цитую: «Мені найбільше подобається джанглер TTC, він дуже класний». Авдіо у приватних, Боже Лу, перевір, будь ласка!]
Під ним вже назбиралася ціла купа відповідей…
[Хіба він сказав не «він дуже красивий»?]
[Він сказав «він дуже чарівний», дяка]
[Чи ж його точні слова були не «він дуже класний, водні друзі-татусі, благаю, допоможіть мені зробити йому пропозицію»?]
6 000 вподобайок — навіть більше, ніж дурнуватих повідомлень під його власним постом. Цей коментар міцно закріпився в топі—
Прочитавши останню відповідь, Дзянь Жон знеобачка поперхнувся. Затуливши рота, він судомно ковтнув випивку, а потім, зігнувшись, заходився таким кашлем, що розчервонівся аж по саме волосся. І навіть ті лаодаґе* поруч не втрималися, і кинули оком у його бік.
*老大哥 / lǎodàgē — букв. (поваж.) «старший брат» / «великий брат».
Дзянь Жон схопив серветку і на сяк-так витер рота, а потім, скрегочучи зубами, надрукував:
[Софт відповів Єдиному фан-клубу Софта: Пішов нах! Татко валить з Вейбо, 88*]
*88 (八八 / bā bā; тут саме цифри вісім, а не число вісімдесят вісім 八十八) у китайському інтернет-слензі — омофон до 拜拜 / bàibài, тобто англійського bye bye = «бувай» / «па-па».
Наступного дня з ним зв’язався представник СтарТВ.
За його словами, не так давно вище керівництво посилило контроль і суворо заборонило допускати неповнолітніх вести трансляції, видавши термінове розпорядження про обов’язкове оновлення. Повідомлення надійшло зненацька і пізно ввечері, саме тому платформа так раптово заблокувала багато лайвстрім-кімнат.
Розбуджений телефонним дзвінком Дзянь Жон, не розплющуючи очей, бовкнув:
— Кажіть одразу, яке рішення пропонуєте.
— …Так ось. Наша платформа уклала з тобою контракт на два роки, і наступного місяця він уже закінчується. Ми зацікавлені у продовженні співпраці.
Дзянь Жон «о»-кнув, і через кілька секунд додав:
— Хочу більшу платню.
Два роки тому він конче потребував грошей. А так як був неповнолітнім і не мав власної авдиторії, платформа встановила йому дуже низьку базову ставку й зовсім мізерний відсоток від подарунків.
З того всього, зараз хоч він і значився одним з найпопулярніших стрімерів у LoL-категорії, його дохід був сильно нижчим, ніж у інших на тому ж рівні.
Співрозмовник зовсім не здивувався:
— Гаразд. Обговоримо це, коли укладатимемо новий контракт. Я передам твою вимогу керівництву.
— Мгм. Кладу слухавку, — кинув Дзянь Жон.
— Стривай, — негайно ж зупинив його представник. — Є ще дещо.
— Наша платформа планує найближчим часом сформувати власну команду з LoL, тож зараз ми активно набираємо талановитих гравців. Можливо, тобі цікаво? — запитав він. — Пробні тренування розпочнуться сьомого числа наступного місяця і триватимуть два тижні…
— Не цікаво, — перебив його Дзянь Жон.
— Наша команда відразу ж придбає місце у LPL, тож починати з нижчої ліги не доведеться. Підписний бонус згодні обговорити, — наполегливо продовжував представник. — І щодо контракту з платформою на стрімінг, тут також готові піти на певні поступки.
— Не цікаво. Кладу слухавку.
Поки Дзянь Жон чистив зуби, йому зателефонував Шильов і спитав, чому він відхилив пропозицію приєднатися до команди.
— А ти швидко довідуєшся про новини. — Юнак сплюнув піну. — Мені просто не цікава їхня команда.
— А гра на професійному рівні тобі теж не цікава? — допитувався Шильов. — Не вірю. Кожний хороший гравець так чи інакше замислювався над тим, аби грати професійно. І ти, безсумнівно, теж думав про це.
Дзянь Жон увімкнув на телефоні гучний зв’язок і нахилився, аби вмитися. Він так і не відповів.
— Може, маєш негативний досвід?
— Ні, — відповів хлопець.
Справді не мав. Колись він дійсно думав про те, аби грати професійно, але пропонована платня була до біса мізерною — новачкам давали лише 800 юанів* на місяць, не враховуючи харчування та оренду житла. Цих дірявих копійок не вистачало навіть на те, аби покрити місячні витрати на ліки його дідусеві.
*Станом на 6 травня 2025 року 1 юань дорівнює 5,71 грн. Тобто 800 юанів це трохи більше, ніж 4 500 грн. Таки правда малувато…
— То чого б не спробувати? Зараз контракти здебільшого укладають на два роки, а деякі — взагалі на рік. Впевнений, ти точно зможеш домогтися хороших результатів. А коли час угоди спливе, навіть якщо ти вирішиш завершити кар’єру, твоя популярність у стрімінгу виросте щонайменше вдвічі.
Шильов на мить замовк.
— Насправді я знаю команду, яка теж хотіла б із тобою зв'язатися. Можеш спочатку попробуватись у них: як сподобається — залишишся, ні — підеш. Однаково ж ці кілька місяців байдикуватимеш, а так, вважай, буде тобі підробіток.
— Ні, дякую. — Через гучний плескіт води Дзянь Жон не зміг виразно розчути останні слова співрозмовника. Схопивши рушник, він почав витирати обличчя, і трохи приглушеним голосом додав: — Не волію йти в ті команди.
Шильов ще трохи поговорив. Перед тим, як покласти слухавку, він спитав:
— Невже нема жодної команди, до якої б ти хотів доєднатися?
Тієї ж миті у найглибшому закутку пам’яті Дзянь Жона щось ворухнулось: у голові вималювалось обличчя хлопця. І вхідний квиток, який той простягав йому.
Квиток, мабуть, довго пролежав у кишені юнака: від нього віяло якимось холодним ароматом, ледь-ледь вловимим — важко описати.
Поклавши слухавку, Дзянь Жон знову сховав обличчя у рушник, і лише чимало часу по тому вийшов зі спальні.
Він вибрався з дому, щоб поснідати.
Сонце світило у міру. Дзянь Жон якраз нахилив голову, аби випити супу, коли хтось, проходячи повз, випадково торкнув його стіл — і кілька крапель рідини потрапили на козирок його кепки.
Незнайомець одразу ж почав вибачатися. Юнак зняв кепку, і втупився у зальопаний супом напис «Роуд». Після довгого мовчання він нарешті витис:
— Пусте.
──────────────────────
Надвечір. Повернувшись на базу, Дін-ґе відразу ж попрямував до хлопця, що грав у відеогру на дивані, і спитав його:
— Дві погані новини. Яку хочеш почути першою?
Лу Боюань, маніпулюючи джойстиком, навіть голови не підняв:
— Найгіршу.
— Сейв'єр обрав PUD, — повідомив тренер. — Їхній власник геть клепку втратив — достобіса грошей виклав. Ми оцінили, що той стільки не варт, тож вирішили відмовитись.
Лу Боюань «ен»-кнув, і чітким, гарним ударом добив фінального боса, якого Сяо Бай не зміг перемогти і з п’яти спроб. — А інша?
— Я попросив декого дізнатися: Софт не планує грати професійно, — відповів Дін-ґе.
Лу Боюань опустив очі, й нічого не сказав.
Персонаж у відеогрі на мить застиг, але вже незабаром рушив далі — до наступної контрольної точки.
— Втім, я особливо й не сподівався. Якби він хотів бути про-геймером, то став би твоїм колегою ще два роки тому.
Дін-ґе всівся поруч:
— Я тут трохи порозпитував. Схоже, тоді йому терміново потрібні були гроші, тому він уклав геть невигідну угоду зі СтарТВ. Тепер, коли він поновить контракт, його підписний бонус, певно, злетить до небес* — це далеко краще, ніж перекваліфікуватися у про-гравця. Тим паче, незалежно від того, наскільки круто він грає, тільки-но приєднавшись до команди, він отримає лише контракт новачка.
*水涨船高 / shuǐ zhǎng chuán gāo — букв. «вода піднімається, і човен піднімається разом з нею». Обр. озн.: змінюватися разом із загальною тенденцією / розвиватися відповідно до ситуації.
Дзенькнув телефон. Лу Боюань ще якийсь час пограв, і тільки потім тицьнув на павзу і взяв його до рук, аби перевірити.
То виявилося сповіщення про електронний лист в QQ.
Дін-ґе:
— Забудь. Насправді взяти його в команду означало б ув’язатися в азартну гру — він може і не підійти для професійної арени.
Лу Боюань спочатку хотів просто закрити сповіщення, але випадково натиснув на нього і відкрив. Він перебіг оком — у темі було всього два слова—
[Шукаю роботу.]
У його поштовій скринці накопичилось чимало спаму. Лу Боюань тицьнув «вибрати усі листи» і вже зібрався їх видалити, коли краєм ока вихопив перший рядок з передперегляду.
Дін-ґе зітхнув:
— Чув, як Сяо Бай назвав його твоїм фанатом. Я подумав, що він принаймні обміркує пропозицію, але не очікував, що відразу відмовиться, й навіть шансу не дасть його вмовити. Нехай, перегляну кандидатів ще раз…
— Не треба, — перервав його Лу Боюань.
Тренер спантеличено озирнувся, і побачив, як хлопець, схиливши голову, гортав електронного листа.
Прокрутивши сторінку до самого низу, Лу Боюань ледь помітно усміхнувся. Після він кинув телефон йому, взяв до рук геймпад і продовжив грати.
Дін-ґе похапцем того впіймав, і мимоволі глянув—
[Шукаю роботу.]
Ім’я: Дзянь Жон
Стать: Чоловік
Вік: 17
Зріст: 175 см
Вага: 54 кг
……
Ігровий ID: Софт
Рівень майстерності: Був №1 у ранзі Челленджер на корейському сервері, був Челленджером на національному сервері
Бажана посада: мідлейнер підрозділу LoL кіберспортивного клубу TTC.
