Розділ 6.2

ГЛАВА 6.2

Лу Лісін насправді не спав. Він просто лежав у ліжку й чекав на смерть.

Його життя пройшло доволі безглуздо. За неповні тридцять років у нього навіть не знайшлося жодного вільного дня для самого себе.

У юнацькі роки, окрім складних навчальних завдань, йому доводилося набувати чимало додаткових умінь, подобалися вони йому чи ні. Це називалося його вподобаннями, хобі. Але що ж це за вподобання, які зовсім не подобаються?

Ледве він підріс, то взявся за справи родини Лу й спрямував на це всі сили, адже він лишився єдиний, на кого міг покластися дідусь: батьки його померли, а молодший брат пішов з дому. Щодня йому доводилося вирішувати безліч великих і малих проблем компанії, й жоден з днів не давався легко. Лу Лісін був психічно та фізично виснажений.

Тож місяць після автомобільної аварії став найбільш безтурботним часом за все його життя.

Можливо, ось так заснути й не прокинутися — не така вже й погана ідея. Зрештою, Лу Літін повернувся, й тепер є кому подбати про його дідуся та сімейний бізнес. 

Що ж стосується новоспеченої дружини, що ридала у нього над вухом, то Лу Лісін відчув, що у минулому житті він, мабуть, здоровецькі заборгував їй, або ж вони були заклятими ворогами, оскільки вона так сильно хотіла затримати його у цьому складному світі, що ладна віддати половину власного життя!

— Ти справді настільки сильно хочеш, щоб я продовжував так жити? — Лу Лісін відкрив очі й подивився на жінку біля свого ліжка. Її очі були повні сліз, які крапельками повисали на віях, а потім скочувалися вниз.

— Ти... ти не спиш? — поглинена думками про своє нікчемне майбутнє, Цзі Цінцін не змогла одразу звільнитися від них й помітити подвійне дно у питанні. — Я твоя дружина. Звичайно, я сподіваюся, що ти ще гарно поживеш на цьому світі.

— Тоді як моя дружина милуватиметься з моїм братом?

Цзі Цінцін шмигнула носом. Ковтаючи сльози, вона відповіла:

— Не гнівайся. Я розповім тобі все, як було. Лу Літін був моїм першим коханням, але тоді він був настільки злиденний, що навіть велосипеда мав із поламаним заднім сидінням. Мені було боляче сидіти на ньому. Кажуть, краще сидіти на велосипеді й сміятися, ніж у лімузині та плакати. Але він садив мене на велосипед і примушував плакати, то чи дивно, що я порвала із ним? Так сталося, що за мною тоді упадав молодик з багатої родини, тому я розлучилася з Лу Літіном.

— Але той багатій теж не був хорошою людиною, — продовжила вона. — Виявилося, що я йому не так вже й подобалася, він просто хотів переспати зі мною! Пізніше, коли я увійшла в шоубізнес, до мене залицявся ще один багатий молодик. Він казав, що любить мене, але тримався осторонь, коли інші знущалися наді мною. Обіцяв допомогти мені з розкруткою, але так і не надав жодних ресурсів для цього. А зрештою заявив, що ми не пара й не були нею, а я просто коханка, яку він утримував.

Чим більше Цзі Цінцін говорила, тим більше відчувала, наскільки дурною була попередня власниця тіла.

Погналася за грошима, коли слід було прагнути кохання, й поринула у фантазії про кохання, коли настав час ганятися за грошима — вона справді заслуговувала на те, щоб наприкінці залишитися ні з чим!

Лу Лісін ніколи не звідував смаку кохання, але коли він слухав, як Цзі Цінцін плаче й жаліється йому, то відчув, що вигляд красуні, яка заливається сльозами, його не дратує, а навіть навпаки, якийсь куточок його серця на диво пом’якшав. Її заплакана зовнішність була прекрасна, як грушевий цвіт, вкритий краплями дощу.

— Не будь більше такою дурепою.

[Завдання виконано. Бали життя: +2. Поточна тривалість життя: 2 години].

— Більш нізащо, — кивнула Цзі Цінцін.

Тепер вона дружина Лу Лісіна. Навіть якщо він помре, вона все ще залишатиметься пані Лу. З таким статусом, доки старійшина Лу ще живий, Лу Літін не наважиться дошкуляти їй.

Найкращим розв’язанням проблеми буде за цей час заробити якомога більше грошей. А коли вона назбирає достатньо, щоб вистачило до скону, то втече туди, де її ніхто не знайде й насолоджуватиметься безтурботним життям. Ачей, це непогана ідея!

— Хоч я й погодилася на одруження лише через прохання старійшини, як засіб відвернути від тебе невдачу, але від того моменту ти — мій «чоловіченьку», й залишатимешся ним надалі, щоб там не було. Тому не хвилюйся, я обов’язково потурбуюся про старого майстра Лу.

[Бали життя +1. Поточна тривалість життя: 3 години].

Лу Лісін: «???»

— Повтори, що ти щойно сказала?

— А? Кажу, що попри те, що це старійшина Лу попросив мене стати твоїм весільним талісманом, я не з тих, хто жадає лише грошей. Відтепер я буду старанно піклуватися про нього.

— Просто точно повтори свої попередні слова. Не додавай нічого зайвого.

Цзі Цінцін повторила:

— Хоч я й погодилася на одруження лише через прохання старійшини, як засіб відвернути від тебе невдачу, але від того моменту ти — мій «чоловіченьку», й залишатимешся ним надалі, щоб там не було. Тому не хвилюйся, я обов’язково потурбуюся про старого майстра Лу замість тебе.

[Бали життя +1. Поточна тривалість життя: 4 години].

— Повтори першу частину.

— Хоч я й погодилася на одруження лише через прохання старійшини, як засіб відвернути від тебе невдачу, але від того моменту ти — мій чоловік...

— Стоп!

Цзі Цінцін насупила брови. «Навіщо все це?»

— Скажи другу половину.

— ...ти — мій чоловік, й залишатимешся ним надалі, щоб там не було. Тому не хвилюйся, я обов’язково потурбуюся про старого майстра Лу замість тебе.

Куточки губ Лу Лісіна злегка піднялися.

— Раніше ти сказала не «чоловік».

Помітивши збентежений погляд Цзі Цінцін, Лу Лісін продовжив:

— Ти сказала «чоловіченьку».

Обличчя Цзі Цінцін залилося рум’янцем:

— Воно якось само на язика скочило.

— Назви мене так ще раз.

У Цзі Цінцін мало щелепа на землю не впала.

Два брати мали однаково паскудні характери! Цей — справжній безсоромник!

Вона встала, щоб піти.

Але Лу Лісін схопив її за зап’ясток й потягнув назад.

Вони вп’ялися очима одне в одного.

— Хіба я не твій чоловік? Що поганого в тому, щоб називати мене «чоловіченьку»?

— Ну, що за людина... Хіба ми настільки близькі?

— Ми вже одружені, тож рано чи пізно ти почнеш називати мене більш лагідно. Чому б не потренуватись вже зараз?

Чи вона вирушить слідом за ним у потойбічний світ, що буде називати його «чоловіченьку»? Цей чолов’яга от-от помре, а його й досі турбують такі дурниці!

Лу Лісін схопився за серце й стиснув зуби, ніби йому стало зле.

Цзі Цінцін завмерла. Вона справді почувалася боржницею перед ним. Мабуть, Небеса спрямували її сюди аби спокутувати кармічні борги.

— Достатньо буде просто сказати це?

— Звичайно.

Цзі Цінцін закрила очі й старанно виголосила, наче промову перед смертю за праве діло:

— Чоловіченьку.

[Бали життя +1. Поточна тривалість життя: 5 годин].

— Ще раз.

— ...Чоловіченьку! — «Якийсь збоченець!»

[Бали життя +1. Поточна тривалість життя: 6 годин].

— Іще.

Цзі Цінцін просичала крізь зуби:

— Чо-ло-ві-чень-ку!

[Бали життя +1. Поточна тривалість життя: 7 годин].

— Скажи це ще сімнадцять разів.

Цзі Цінцін застигла безмовна.

«...!» — подумала вона.

— ...Лу Лісін, да ти хворий на всю голову!!!

Але той дивився на дівчину байдужим поглядом, всім своїм виглядом показуючи, що не збирається відпускати її, доки вона не поступиться.

Цзі Цінцін відчула, що ця людина справді хвора не тільки фізично, але й психічно!

— Тільки-но ти казала, що готова віддати мені половину свого життя й що тепер? Життя віддати ти готова, а зробити таку дрібничку не здатна?

«Дрібничка?!»

Хоча це і справді дрібничка.

Просте ворушіння губами. Чи воно справді щось настільки значне, що вона так відхрещується від цього?

Спостерігаючи за незворушним виглядом Лу Лісіна, Цзі Цінцін засумнівалася чи це не вона занадто прискіплива?

— Чоловіченьку, чоловіченьку, чоловіченьку, чоловіченьку, чоловіченьку, чоловіченьку, чоловіченьку...

[Бали життя +17. Поточна тривалість життя: 24 години].

— Задоволений?!

— Мені дуже подобається, коли ти називаєш мене «чоловіченьку». Відтепер я сподіваюсь, що чутиму це щодня, — Лу Лісін поглянув на неї з легкою усмішкою. — Двадцять чотири рази на день.

Лу Літін, який підслуховував біля дверей: «...От срака!»

//Від автора:
Лу Лісін: Клас! Тепер я завжди можу покластися на дружину, щоб вижити! Завтра теж буде день, повний життєвих сил! Дружинонько, вперед!!!
Цзі Цінцін: ..............................

=============
// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті. Смакуйте улюблені новели рідною мовою!