Операція

Перекладач: Mister Wednesday  
Редактор: Elein Dark 

«Там є небезпека. Не дуже висока, але й не дуже низька...»

«Це означає, що мадам Шарон все ще в будівлі. Вона не втекла...»

Клейн на мить завмер, швидко збагнувши причину.

Хлопець тоді увійшов в унікальний стан, викликавши себе, щоб оглянути сейф. Він не ламав замок силою, коли оглядав секретне відділення, і не активовував прихованих пасток. Таким чином, мадам Шарон не дізналася б, що її таємницю було розкрито. Вона б тільки подумала, що це вторгнення, або якийсь приватний детектив, якому доручили проникнути до неї, але той нічого б не знайшов.

У цій ситуації цілком логічно й правильно, що вона не була досить пильною, і тому залишилася в будинку.

Втрачати самовладання через дрібниці й надмірно реагувати — це не та мадам Шарон, яку знав Клейн. Вона була спокійною світською левицею, яка вміла прикидатися наляканою та жалісливою, а також була членом Секти Демониці, яка приховувала свою особистість протягом багатьох років.

«Якби телефон був винайдений, мадам Шарон точно подзвонила б одному зі своїх коханців і поскаржилася на безпеку в місті Тінген, натякнувши на мадам Мейнард...» Клейн почав уявляти собі мелодраматичний сюжет. Він розповів Данну та Кенлі результати свого ворожіння, а також свої припущення.

— Розумний висновок, — Данн притиснув капелюха, дивлячись на другий поверх дому мадам Шарон. — Нам не потрібно поспішати.

— Чому? — інстинктивно запитав Кенлі, який тримав запечатаний артефакт 3-0217.

Він був сповнений страху перед Дзеркалом Духовного медіума у своїх руках. Він боявся, що із запечатаним артефактом станеться якась несподівана подія.

Данн одягнув чорні рукавички й подивився на Клейна.

— Ти ще пам’ятаєш, що сталося, коли ми намагалися схопити Підбурювача Тріса?

— Пам’ятаю, — відповів Клейн, замислившись на декілька секунд: — Здавалося, він заздалегідь відчув наше наближення, тому вчасно зреагував і зумів втекти.

«Я також пам’ятаю, як запропонував застосувати бомбардування будинку, коли капітан запитав мене, як я буду діяти в цій ситуації. Це був найбезпечніший і найнадійніший спосіб. Але не цього разу…»

«Ми не можемо використовувати його тут, оскільки в будинку мадам Шарон багато невинних покоївок. Якби ми попередили їх заздалегідь і змусили їх евакуюватися, це точно привернуло б увагу мадам Шарон. За словами Леонарда, Тріс чи, вірніше, вже Тріссі могла ставати невидимою. Логічно припустити, що мадам Шарон теж має таку здатність...» Клейн відразу багато що обдумав.

Данн подивився на багряний місяць на небі й сказав:

— Добре, чудова відповідь. Твої інстинкти в цій справі досить гострі.

— Ми не можемо діяти необачно і в кінці викликати тривогу у мадам Шарон. Я спробую здалеку затягнути її у сон. Якщо мені вдасться, ви з Кенлі підете і захопите її... Що ж... Ви можете прийняти рішення, вбивати її чи ні. Убийте її, якщо не зможете її контролювати. Ваша безпека — найголовніше.

«Капітане, коли настає важливий момент, ваші думки завжди такі точні! Я так чекав цього від вас!» — похвалив у серці Клейн.

За останні два місяці, спілкуючись з Данном, Леонардом і Фраєм, він майже вивчив характеристики їхніх Потойбічних здібностей, зокрема, будучи Нічним кошмаром, Данн Сміт міг вільно входити й виходити зі снів кожної сплячої людини в Тінгені як вдома, так і в охоронній компанії "Терен".

Але те, як він це робив, було секретом його власної Послідовності, і Клейн не запитував про це в деталях.

Здатність затягнути когось у сон мала обмежений діапазон і зазвичай використовувалася під час прямих зіткнень.

Але Клейн чув, як капітан згадував, що не обов'язково бути віч-на-віч, щоб використати цю здібність. Вона може мати певний ефект на відстані сотні метрів, просто для цього потрібен час, щоб завершити процес втягування в сон. Він не міг зробити це миттєво, оскільки його використання було схоже на те, як заколисують дитину до сну.

У цей момент Данн збирався потроху дистанційно затягнути мадам Шарон у сон. Отримавши початковий контроль, він збирався створити максимально сприятливі умови для Клейна і Кенлі.

— Добре, —  Кенлі також натягнуто погодився з планом капітана.

Не відповідаючи, Данн сперся на кут стіни й заплющив очі. Він склав руки й опустив голову. Його чорна вітровка й шовковий капелюх зливалися з ніччю.

...

У розкішній спальні.

Мадам Шарон сиділа на своєму зручному кріслі-гойдалці, повністю оголена. Її гарна і чудова фігура була повністю відкрита погляду.

Іноді вона повертала голову до дзеркала в повний зріст, щоб помилуватися своєю чарівністю.

Коли вона дивилася на себе, її обличчя почервоніло, а на очі наверталися сльози. Вираз обличчя був напрочуд люблячим і співчутливим посеред екстазу.

На столі біля неї лежала кістяна статуетка Демониці, довге та густе, змієподібне волосся якої, здавалося, м'якшало в затишному світло-рожевому освітленню.

Поступово мадам Шарон дивилася в дзеркало усе рідше. Потроху її повіки почали опускатись.

...

Секунди перетворилися на хвилини, коли Клейн раптом щось згадав. «Як капітан збирався повідомити Кенлі та мені, якщо він успішно затягне мадам Шарон у сон?»

«Як тільки він вийде зі свого стану Нічного кошмару, мадам Шарон прокинеться і буде попереджена про те, що щось відбувається... Цікаво, чи здатний капітан подавати жести руками, водночас знаходячись уві сні?» Клейн подивився на стурбованого Кенлі, який ходив навколо, і мав намір обговорити це з ним, щоб відволікти його. 

У цю мить його розум помутнішав. Він бачив гігантський багряний місяць, а також капітана Данна Сміта в його чорній вітровці під місяцем. Там був також невисокий Кенлі з ошелешеним виразом обличчя.

Клейн зрозумів, що він теж уві сні!

«Капітан затягнув мене у сон... Ось як він збирався нас сповістити.» 

Йому так хотілося зробити фейспалм, але Клейн зміг лише підтримувати стан трансу, спантеличено вимовляючи:

— Капітане?

Данн злегка кивнув і сказав:

— Мадам Шарон заснула. Ви можете починати діяти.

Потім він підкреслив: 

— Пам’ятайте, що потрібно бути обережним, і не проявляйте необачність... Ми краще упустимо можливість, ніж підемо на невиправданий ризик. 

Коли він закінчив речення, світ перед Клейном розвалився. Його очі знову побачили Данна Сміта. Спершись на стіну та дивлячись униз, він усе ще стояв із міцно стиснутими в кулаки руками.

З іншого боку Кенлі, який перестав ходити навколо, також розплющив очі.

Вони подивилися один на одного, кивнули і одночасно приступили до виконання свого завдання.

Незважаючи на те, що Кенлі вперше брав участь у відносно небезпечній місії, він був досвідченішим за Клейна. Хлопець був у багатьох офіційних операціях, і на цьому етапі він швидко пристосувався до ситуації, ставши спокійним і кмітливим. 

Звичайно, це також можна пояснити впливом ночі на Несплячого. Це було однією з причин, чому Данн обрав для цієї операції Кенлі, а не Фрая.

— Вперед, — як восьма Послідовність, Клейн взяв на себе роль лідера, даючи знак своєму товаришу по команді слідувати за ним.

Кенлі не заперечував. Він схопив щільно загорнуте дзеркало й пом’якшив кроки, йдучи слідом.

Клейн привів його до того місця, де він раніше піднімався на стіну. Хлопець схопився за щілини й без зусиль дістався до верху стіни.

Він зберіг своє дивовижне відчуття рівноваги й обернувся, нахилившись і схопивши Дзеркало Духовного медіума, яке перекинув Кенлі.

Щойно він торкнувся дзеркала, Клейн відчув, як його духовне сприйняття раптово посилилося. Здавалося, те, що було вкрите чорною тканиною, було не дзеркалом, а дверима в якийсь невідомий, небезпечний альтернативний світ. 

«Справді, будь-який предмет, який вимагає запечатування, має певну шкідливу сторону...» — сумно пробурмотів собі під ніс Клейн, спостерігаючи, як Кенлі піднімається по стіні.

Щоб полегшити пересування, Кенлі залишив свою тростину біля Данна. Клейн не звертав на це увагу. 

Пройшовши через сад до узбіччя будинку, він, як і раніше, піднявся по трубі на балкон другого поверху. 

Потім він інстинктивно зачепився ногами за балкон, дозволяючи своєму тілу нахилитися вниз, знову взявши запечатаний артефакт 3-0271. 

Кенлі спантеличено подивився на нього. Але відразу ж він кивнув головою з розумінням.

У цей момент Клейн був шокований власними діями. Він застосував силу, використовуючи талію, і, спираючись на ліву руку, легко перекинувся.

«Що тільки-но трапилося? Чому я так рухався? Це було так природно... Це здатність Клоуна?» Він пригадав, що щойно сталося, і відчув, що здатен краще продемонструвати унікальні характеристики Клоуна на практиці.

Дочекавшись, поки Кенлі легко підніметься, Клейн повернув йому Дзеркало Духовного медіума перед тим, як відчинити незамкнені двері балкона. 

Кенлі обережно відтягнув чорну тканину, загорнуту навколо запечатаного артефакту 3-0271. Він спрямував предмет дзеркальною стороною вниз, відбиваючи плитки на землі. 

Одним з правил Дзеркала Духовного медіума було не використовувати його ні на собі, ні на партнерах! 

Прибравши чорну тканину, Кенлі дістав свій револьвер і пішов за Клейном. Вони легкими кроками пройшли коридором до спальні мадам Шарон. 

Клейн тримав напоготові револьвер і, активуючи свій Духовний зір, потягнувся лівою рукою до ручки дверей. 

Хлопець не наважувався бути розслабленим, оскільки його ворожіння підказувало йому, що є загроза. 

Причина, чому він не зробив ще одне швидке ворожіння, полягала в тому, що Клейн знав про присутність у кімнаті статуетки Первісної Демониці. На такій відстані його ворожіння точно було б перервано. Він знав, що не зможе отримати чітку відповідь, не покладаючись на особливість сірого туману. Крім того, з Кенлі поруч із ним не було можливості потрапити в таємничий простір. 

Коли хлопець відчинив двері, у поле зору Клейна й Кенлі потрапило тепле світло гасової лампи. 

Тоді вони побачили мадам Шарон, що лежала на стільці, а також її привабливе тіло. 

Проте мадам Шарон не спала. Вона відкинулася в кріслі з ледь помітною посмішкою на вустах і дивилася прямо на своїх двох відвідувачів. 

Інстинктивно Кенлі повернув долонею й направив Дзеркало Духовного медіума на мадам Шарон.

Клейн спочатку завмер, а потім крикнув:

— Ні! 

Він чітко пам’ятав, що по той бік стільця було дзеркало в повний зріст. Але зараз його не було! 

Дзеркало Духовного медіума зафіксувало мадам Шарон лише за секунду.

Але це зображення мадам Шарон стало розмитим, перш ніж перетворитися на дзеркало у повний зріст. 

Кенлі подивився на себе в дзеркало, а також на запечатаний артефакт 3-0271, який відображав його самого. 

У Дзеркалі Духовного медіума миттєво з’явилася фігура. Це був безвиразний, зловісний образ самого Кенлі! 

Клейн відчув, як його кінцівки заціпеніли, наче його обплутали невидимі нитки.

Біля дзеркала в повний зріст з’явилася елегантна постать. Це була мадам Шарон у нічній сорочці. 

Вона глянула на двох зловмисників і засміялася.  

— Якби не те, що статуетка опинилася поруч зі мною, я б зараз глибоко спала, чекаючи, поки ти мене поцілунком розбудиш. 

У цей момент Клейн раптом вигукнув просте слово давнім гермесом:

— Багряний!

Він не памʼятав, коли засунув ліву долоню в кишеню, проте спритно клацнув пальцями й кинув амулет Сну.