Те, що Шуан відмовлявся робити

Шуану, який досі гадки не мав, що йому до душі, варто було не поспішати й уважно обміркувати розмову з Чан’ї. Але наразі у нього було два пріоритети. Перший — наближення дня народження Бая Лаобана. Другий — період здачі іспитів, який теж не за горами. Кілька з них мали відбутися на початку серпня, а тоді, після осінніх канікул, ще декілька наприкінці вересня та на початку жовтня.

Стосовно першого пріоритету Шуан припускав… Що такі люди святкують свої дні народження лише з поваги до батьків, тож, природно, він мав організувати особливий подарунок для свого поважного за віком хлопця.

Він кинув погляд на календар, 27 липня припадало на суботу. Перевага цього полягала в тому, що Чан’ї зазвичай вільний та і Шуан може взяти відгул у кафе. Водночас ця перевага мала нюанс: через те, що Чан’ї вільний, складно буде непомітно приготувати йому сюрприз. Якщо так подумати, єдина надія на суботній ранок. З часів, як в домі з’явився Віко, вони виводили його на прогулянку зранку та звечора. Тож Шуан прийняв рішення, що зранку в суботу 27 липня відішле чоловіка разом з їхнім сином. 

В ніч 26 липня Шуан вдав, ніби нічого не знає, і цілий день провів за підготовкою до першого серпневого іспиту. Об одинадцятій вечора він сказав Чан’ї, що втомився і йде спати. Ранком наступного дня Чан’ї прокинувся, поцілував його і був безжально відштовхнутий.

— Мм… Татусю, відведи свого сина погратися… Мені хочеться поспати ще трохи.

— Щоб ти хотів з’їсти? — прошепотів йому на вухо Чан’ї. — Куплю дорогою додому.

Після сну його голос завжди мав особливий магнетизм, який змушував серце битися частіше. Шуану хотілося б піти з Чан’ї, проте він стримався заради сюрпризу. Натомість удав, ніби не може прокинутися, і перевернувся на інший бік, з головою накрившись ковдрою. Всім своїм видом він вдавав сонливість.

— Будь-що… Досить базікати… Дай поспати…

Чан’ї піднявся, взяв та обережно одягнув свої окуляри, після чого беззвучно вийшов з кімнати. Шуан довго чекав під ковдрою, не знаючи точно, чи залишив чоловік будинок. Кілька хвилин по тому хлопець стягнув ковдру та озирнувся навколо. 

Чудово, ціль пішла з локації «спальня».

Підвівшись з ліжка навшпиньках, Шуан прихилився до дверної рами й висунув голову. Двері у ванну неподалік були відчинені, але звідти не долинало жодного натяку на рух.

Ціль, мабуть, скористалася сходами. 

Хлопець прудко перемістився до сходів. Очі спостерігали за ситуацією внизу через просвіти в поручнях. 

Ціль пила воду. 

Трясця, ціль дуже сексуальна. 

Шуан зробив крок назад, щоб його не помітили. Внизу почувся тихий звук відсування ящичка шухляди. Певно, ціль дістає повідець. 

Гав. 

Віко розумів, що це відбувається, коли вони виходять гуляти, тому дуже зрадів.

— Тихіше, — тихо сказав песику Чан’ї. 

Віко перестав гавкати. 

За кілька хвилин Шуан знову висунув голову, щоб поспостерігати за ситуацією, адже знав, що Чан’ї нікуди не піде, доки Віко не перестане метушитися. 

Ціль наближалася до виходу з дому. Почулися звуки дуже тихого відкриття та закриття дверей.

Мов дитина, яка таємно вичікувала, коли батьки підуть на роботу, щоб подивитися телевізор, Шуан тихенько спустився сходами і визирнув надвір з вікна першого поверху, аби точно переконатися, що Чан’ї пішов. Щойно вони з Віко зникли з території двору, хлопець взяв телефон та почав відлік. Зараз на годиннику було за п’ять хвилин сьома, у нього є близько години. Адже він не сказав Чан’ї, що взяв вихідний, то той точно повернеться до восьмої, щоб разом поснідати і відправити його до «Фрезії». 

Шуан мовчки потішився своїми розумовими здібностями і побіг до шафи, щоб витягнути коробочку, глибоко запхану між зимовим одягом Чан’ї. І хоча він знав, що там лежить, все одно зашарівся, варто було побачити це ще раз. 

Кхм, пара пухнастих заячих вушок. І шорти із заячим хвостом. Під ними біленькі панчохи на підв’язці і майка із зав’язками, які можна розв’язати так само легко, як стрічку на подарунку. На низу лежала листівка з написаним на ній вітанням: «З днем народження, татусю, використай мене з насолодою». Довершував комплект кляп для рота. 

Це те, що він відмовлявся одягати раніше.

Багряний від сорому, Шуан випростався перед дзеркалом на шафі, зняв піжаму та одягнув обруч на голову. Милі рожево-білі заячі вушка ворушилися на голові вперед-назад.

Бляха. Це так до біса соромно. Він ніколи не одягав такі речі раніше. Раніше це та інші схожі частини комплекту йому доводилося бачити хіба що на відео. Особливо панчохи на підв’язках. Шуан навіть не знав, як їх носити.

Після кількох невдалих спроб розібратися з ними, він так нічого і не зрозумів, тому вирішив переглянути туторіал. Розблокувавши телефон, він вбив у пошуку: «Як хлопцям носити панчохи на підв’язках?»

Ось воно як… Відразу майка та шорти, а потім вже панчохи. 

Після зав’язання підв'язок, Шуан розігнувся і ще раз подивився на себе у дзеркало. Цього разу червоніли не лише щоки, а і все тіло з голови до п’ят.

Перший будильник задзвонив, повідомляючи, що вже минуло двадцять хвилин. 

Вже так пізно. Прихопивши кляп та листівку, Шуан пішов на кухню. Він хотів приготувати сніданок і, кхем, чекати на столі разом з їжею, коли Чан’ї повернеться додому. 

Підсмажений хліб ліг в бамбуковий кошик. Зварені яйця викладені на білу порцелянову підставку. Три різновиди джемів стояли на маленькій тарілочці, а також були підготовані кава та молоко. Звичний сніданок: смаки Чан’ї ніколи сильно не змінювалися. Навіть торт не треба було пекти, адже він не любив солодке.

Другий будильник задзвенів, коли їжа вже була підготована. Шуан глянув на телефоні час. За одинадцять хвилин восьма. Він поклав їжу з вітальною листівкою на тацю та відніс до столу в їдальні. 

Тільки варто було йому ступити туди, як пролунав звук відкриття вхідних дверей. На щастя, йому вдалося встигнути. 

Шуан кинувся надягати кляп. Але раптом все, що він почув, це незнайомий жіночий голос:

— Чан’ї ж вже, певно, прокинувся?

Потім долинув незнайомий чоловічий голос:

— Гадаю, варто було спершу йому зателефонувати. Знаєш же, він з дитинства полюбляв заздалегідь розплановувати свій день. Чи не надто ми його зневажаємо таким раптовим візитом? 

Жіночий голос відповів:

— Але якби ми сказали йому завчасно, то це не було б сюрпризом. Сьогодні його День народження, так ще й вихідні. Невже навіть батькам треба домовлятися із секретарем для того, щоб побачити свого сина? 

 

~Бонус~ 

Не має відношення до основної історії. 

Якби Шуану довелося відповідати на запитання Джиху, «Як це бути в стосунках зі своїм професором?»

Тін Шуан: 

Дякую за запитання. 

Наразі я знаходжусь в Німеччині й щойно прослухав лекцію свого хлопця. Тепер у професора Бая має бути групова зустріч з його аспірантами. Ніжачись у залі, я вирішив відповісти на це запитання. 

Як це?.. Професори відрізняються одне від одного, тож кожного варто аналізувати індивідуально. Коли ми тільки зійшлися, я був наляканий, знервований та відчувався збентеженим. Ось, наприклад, коли ви трохи «переграли» вночі й наступного дня хочете пропускати ранкове заняття, то кохана людина потурала б вам словами: «Нумо залишимося вдома»; чи намагалися б переконати вас у тому, що те заняття не таке вже і важливе, правда?

Але мій хлопець так не робить.

Він встає біля ліжка і різко питає: «Пам’ятаєш, пари якого професора маєш сьогодні зранку?»

І тоді я згадую, що о так, у мене ж з ним заняття. Професор особисто будить мене, щоб я з’явився на його пару. Страх миттєво змушував мене прокинутися. 

Але з часом, який ми пробули у стосунках, ситуація змінилася. 

Певно, це сталося, коли ми вже деякий час пробули у стосунках. Одного ранку я прокинувся і сказав, що хотів би пропустити пару. Тоді він дуже лагідно відповів: «Тоді я пропущу її разом із тобою».

Це було ще страшніше, ніж коли він запитував, пари якого професора я маю зрання. Я пригадав рядки: «Вона спала, поки сонце не засяяло високо в небі. Відтоді монарх не проводив ранкових судів». Я був так сильно нажаханий, що відразу ж скочив та сказав: 

«Ти ж професор, ти не можеш пропустити пару!»

Тоді ми разом спустилися вниз, поснідали та пішли до універу. 

Я просто напишу цю історію, як відповідь, бо мені терміново треба у бібліотеку, аби виконати домашнє завдання, яке мій партнер щойно призначив!