Після знищення його клану, Веньжень Е отримав звичку завжди готуватися до найгіршого сценарію, ніколи не сподіваючись на щасливий випадок.
Він не думав: "Можливо, це не Цень Дженці, або навіть якщо це він, можливо, він не знає, що сюжет змінився". Він дбав лише про найгірший із можливих результатів.
Він знав, що Майстер Пурпурового Духа не здогадувався, хто отримав перший та другий томи. Так і власник другого тому не знав про зв'язок Байлі Цінм'яо з божественною природою. З двома томами в руках, він міг припустити, що другий том розповідав про події після вознесіння Хе Веньджао та Байлі Цінм'яо до безсмертного виміру. У першому томі, друзі Хе Веньджао теж один за одним вознеслися. Найімовірніше, власник другого тому знав про смерть Веньженя Е з короткого змісту попереднього тому, а також через той факт, що головним злодієм другого тому був Спалюючий Небеса Безсмертний.
Після отримання книжки, Цень Дженці мав два вибори. Перший: прийняти Хе Веньджао як протагоніста та вірно слідувати за ним, щоб скористатися його успіхом. Другий: відкинути його та почекати гарної нагоди вкрасти його можливості та стати найсильнішим.
Судячи з того, коли з'явилися перший та третій томи, другий також мав показатися тридцять років тому. За ці тридцять років, ім'я Ценя Дженці ні разу не з'явилося у відредагованому першому томі. Якщо людина вирішила вислужитися перед кимось, вона мала з'явиться набагато раніше, роблячи усе можливе, щоб допомоги йому. Хоча він і не хотів завоювати Байлі Цінм'яо, Веньжень Е показався десятиліттям раніше, тому що повинен був їй допомогти, не маючи жодних злих намірів щодо неї. Навіть читачі висловлювали здивування його раннім дебютом.
Оскільки Цень Дженці цього не зробив, шанси того, що він хотів підтримати Хе Веньджао, були низькими. Ймовірно, він обрав другий варіант.
Він мав бути людиною з амбіціями та мозком, тож що б він зараз робив? Веньжень Е не був особливо амбітною людиною та не зовсім розумів думки своїх підлеглих у секті Сюаньюань. Але він міг спитати.
Цень Дженці був чоловіком, тож не можна було довіряти нікому з Майстрів Вівтарів. З-поміж Захисниць секти, не було потреби розглядати Цьов Цонсюе, а Шу Яньянь у книзі вбили Хе Веньджао та Цень Дженці, тож це ніяк не могла бути вона.
— Виклич Праву Захисницю, — сказав Веньжень Е.
Їнь Ханьдзян надіслав комунікаційний талісман, та зовсім скоро Шу Яньянь прибігла в Головну залу. Вона була одягнена справді належним чином, але її обличчя було вкрите рум'янцем. Мабуть, вона якраз вдосконалювалася.
— Захиснице Шу, цей Вельмишановний не може дечого зрозуміти та потребує твоєї допомоги, — сказав Веньжень Е.
— Запитуйте, — смиренно відповіла Шу Яньянь. — Ця підлегла розповість усе, що знає.
— Скажімо, одного дня, ти отримала божественну книгу, яка пророкує майбутнє, — почав Веньжень Е. — У ній говориться, що Веньжень Е без сумніву помре, і ти станеш новою главою секти Сюаньюань. Після цього, ти вознесешся до безсмертного виміру та станеш підлеглою однієї людини, допомагаючи їй вбити правителя цього виміру. З цією книжкою, ти можеш передбачати, що станеться. Що б ти зробила?
Шу Яньянь:
— ...
Її серце дико калатало. Її володар питав про це, тому що знав, що вона хоче за нагоди вбити його, стати Володаркою демонів, вознестися зі своїми підлеглими та залягти на дно в безсмертному вимірі, поки не з'явиться шанс вбити лідера безсмертних?
Після тривалих роздумів, вона вирішила, що наврядчи. Хто не знав, що вона хоче замінити Веньженя Е? Хто намагався приховати цей факт? Ні, Вельмишановний не був такий параноїком; він заохочував амбіції членів секти Сюаньюань. Те, що він сказав, повинно було мати глибше значення.
Шу Яньянь посміхнулася:
— Вельмишановний, певно, жартує. Якби ця підлегла справді отримала таку книгу, вона б не дозволила Вельмишановному померти. Сили Вельмишановного великі, тож ця підлегла не насмілилася б вбити його, якби я могла...
Вона повернула голову, щоб подивитися на Веньженя Е, але до того, як змогла це зробити, її пронизав вбивчий погляд Їня Ханьдзяна.
Шу Яньянь поглянула на нього і побачила, що в якийсь момент він начепив маску примари. Під нею, його очі палали, через що він виглядав зовсім іншою людиною.
— Вельмишановний.., — Шу Яньянь вказала пальцем на Їня Ханьдзяна.
— Що?, — Веньжень Е повернув голову та побачив Їня Ханьдзяна, що стояв позаду нього з мечем у руці так, ніби нічого незвичайного не сталося. Однак, кінчики його пальців на мечі побіліли, і, здавалося, йому було боляче.
Веньжень Е узяв його за руку і лагідно промовив:
— Лідеру секти Їню немає про що хвилюватися. Цей Вельмишановний не помре так просто. І цей Вельмишановний вже дозволив тобі прослідувати за ним у потойбіччя.
Їнева Ханьдзянова усмішка нагадувала усмішку маріонетки, ніби він змушував кожен м'яз свого обличчя рухатися за допомогою духовної енергії. У його голосі не було жодної емоції:
— Цей підлеглий розуміє.
З цим наказом, Їнь Ханьдзян напевне буде в порядку. Веньжень Е кивнув та розвернувся назад до Шу Яньянь.
Шу Яньянь:
— ...
Ні в якому разі, Вельмишановний, Їнь Ханьдзян зовсім не схожий на того, хто збирається підкорятися вашим наказам. Він знову надягнув маску і виглядав так, ніби збирався скоїти вбивство.
Шу Яньянь роками була частиною демонічної секти, раніше вона також слідувала за старим главою. Вона бачила найрізноманітніших демонічних культиваторів, але ніколи не зустрічала когось такого, як Їнь Ханьдзян, що виглядав так, ніби виповз із пекельних глибин.
Вона була на вершині Махаяни, але при цьому звичайнісінький культиватор Кордону Порожнечі залякував її до відступу. Сила Їня Ханьдзяна необґрунтованою!
— Захиснице Шу?, — з нетерпінням у голосі спитав Веньжень Е. Він все ще чекав на відповідь.
Шу Яньянь заспокоїла свої серце. Вона почувалася так, ніби тут не існувало правильної відповіді. Якщо вона брехатиме та леститиме Веньженю Е, він буде роздратований. Якщо вона скаже правду, то підозрювала, що зараз не зможе перемогти Їня Ханьдзяна у поєдинку.
Потрапивши в пастку між ними двома, Шу Яньянь нарешті відповіла:
— Якби це була інша Захисниця чи хтось із Майстрів Вівтарів, вони б, ймовірно, використали свої знання про майбутнє і сховалися б до вдалої нагоди вбити Вельмишановного та ліквідувати опозицію. У безсмертному вимірі... вони б напевне вбили безсмертного володаря та людину, за якою слідували, викрадаючи можливості їх обох та возносячись до божественності. Але це те, що зробили б інші. Якби це була ця підлегла, я б віддала книгу вам і ніколи не дозволила б зіштовхнутися з будь-якою небезпекою.
Дивлячись на маску Їня Ханьдзяна, вона сказала:
— Ця підлегла навічно віддана Вельмишановному.
Нарешті, Їнь Ханьдзян повільно прибрав маску. Він нахилив голову в її сторону, і його обличчя поступово розтягнулося в посмішці.
Шу Яньянь:
— ...
Вона раптово подумала, що Вельмишановний повинен прожити довге щасливе життя. Якщо він справді помре, мабуть, ніхто у світі не здатний буде контролювати цього скаженого звіра Їня Ханьдзяна.
З відповіддю Шу Яньянь, Веньжень Е тепер достатньою мірою розумів план Ценя Дженці. По-перше, об'єднатися зі Старійшиною Кривавим Демоном і вбити Веньженя Е, захоплюючи контроль над сектою Сюаньюань. По-друге, зібрати інформацію про Спалюючого Небеса Безсмертного і вбити його. І при цьому прикидатися вірним Хе Веньджао, чекаючи шансу завдати удару. По-третє, вбити Хе Веньджао.
Оскільки він діяв у тіні, вони також могли використати власні хитрощі проти нього і влаштувати виставу, щоб виманити його зі сховку.
Прийнявши рішення, Веньжень Е звернувся до Шу Яньянь:
— Поклич Ліву Захисницю та Майстрів Вівтарів у Головну залу. Цьому Вельмишановному потрібно дещо з ними обговорити. Також, щодо цього питання...
— Якого питання?, — безтямно спитала Шу Яньянь. — Того, яке ви мені тільки-но поставили?
— Ти гарно відповіла, — сказав Веньжень Е із ледь помітною посмішкою.
Права Захисниця була продуктивною і змусила всіх зібратися в Головній залі менш ніж за дві години. Останній раз, коли вони всі так збиралися, був через вхід секти в усамітнення, а до цього це було через Велику Війну Сект. Всіх цікавило, про яку важливу справу йтиме мова.
Веньжень Е обвів натовп поглядом. Крім Ши Цонсіня, що виглядав боязким, усіх переповнювали інтриги, вони жадали позиції глави секти. Цьов Цонсюе була тою, що приховувала це найменше.
— Переконаний, всі вже знають, що одна учениця секти Шанцін, Байлі Цінм'яо, привернула увагу цього Вельмишановного, — сказав він. — У неї надзвичайно високі здібності, тож цей Вельмишановний хоче виростити з неї собі суперницю. Вона дуже цінна для мене. Але зараз, через Захисницю Цьов, секта Шанцін засудила її. Цей Вельмишановний боїться, що секта Шанцін зруйнує духовне ядро обраної ним учениці, тож я хочу почути ваші ідеї.
Цьов Цонсюе хотіла заговорити, але Шу Яньянь відтягнула її. Вона передала:
— Я знаю, що в тебе немає мозку, але цього разу просто послухай мене, нічого не говори...
Цьов Цонсюе тупо дивилася на неї; поки вона вагалася, першим заговорив Майстер Вівтаря Жвань.
— Секта Шанцін ослаблена, тож ми можемо просто натиснути на них, щоб вони віддали Байлі Цінм'яо, — сказав він.
— Цей Вельмишановний боїться, що вони відмовляться. Не можна дозволити їм нашкодити Цінм... моїй учениці.
Шу Яньянь:
— ...
В неї ж не було слухових галюцинацій, правда? Цими словами, Вельмишановний тільки що виказав турботу про Байлі Цінм'яо? Ні, він навмисно змусив інших подумати, що в нього виникли почуття до Байлі Цінм'яо, і він намагався це приховати. Він використовував Байлі Цінм'яо як приманку!
Вона затулила рота, не наважуючись вимовити ані слова.
— Ви можете зробити її примарною культиваторкою, — послужливо запропонувала Цьов Цонсюе.
— Цей Вельмишановний не хоче, щоб їй завдали щонайменшої шкоди, — сказав Веньжень Е, витріщившись на неї. — Захиснице Цьов, як наставниця Байлі Цінм'яо, хіба ти зовсім не турбуєшся про неї? Га?
В останньому слові прозвучала лють, якої вони ніколи раніше від нього не чули.
Цьов Цонсюе була ошелешена. Хіба пропозиція перетворити Байлі Цінм'яо на примарну культиваторку не демонструвала її турботу та прихильність до своєї учениці? Вона все для неї підготувала! Вона вже очистила душу Майстра Пурпурового Духа, тож як тільки Байлі Цінм'яо стане примарною культиваторкою, вона зможе поглинути її та просто на місці піднятися до Махаяни. Вона піклувалася про свою ученицю!
— Вельмишановний, я–
До того, як вона змогла закінчити, Веньжень Е махнув рукавом і відправив її в політ, через що вона виплюнула повний рот крові.
— Достатньо. Ви всі — зграя нікчемних дурнів! Цей Вельмишановний сам розбереться!, — "киплячи", Веньжень Е встав. Перед тим, як піти, він багатозначно поглянув на Шу Яньянь.
Найрозумніша жінка секти Сюаньюань:
— ...
— Кхе, кхе, що це з Вельмишановним? Чому він такий розлючений?, — спитав, тремтячи, Ши Цонсінь. Покладаючись на свою зовнішність, він підійшов до Шу Яньянь. — Захиснице Шу, я не довго був Майстром Вівтаря і тільки декілька разів зустрічався з Вельмишановним, тож не надто добре його знаю. Ви можете мені щось порадити? Кхе, кхе!
Шу Яньянь зрозуміла, яке завдання їй дав Веньжень Е. До того, як Ши Цонсінь поставив їй запитання, вона хвилювалася, що не матиме шансу заговорити. Задоволена, вона погладила його по підборіддю і сказала:
— Ти запитав правильну людину. Як я це бачу, настало любовне випробування Вельмишановного.
— Ти маєш на увазі.., — у всіх, крім Цьов Цонсюе загорілися очі.
— Хто б міг подумати, що такий жорстокосердий чоловік як наш володар закохається в таку чисту, невинну дівчинку? Ех, якби я знала, що це його тип, я б зіграла таку роль, — сказала Шу Яньянь, удаючи, що їй шкода. — За свої роки, я зналася з багатьма чоловіками. Коли мова йде про когось на кшталт Веньженя Е, чиє серце не зворушувалося століттями та котрий сліпий до романтики, як тільки такі закохуються, вони в одну мить поринають у це з головою. Якби йому подобалася я, то він справді був би готовий померти заради мене.
— Хто йому подобається?, — Цьов Цонсюе нарешті піднялася на ноги.
Посмішка Шу Яньянь зникла тої самої миті, коли вона побачила її.
— Не ти, — відповіла вона холодно.
— Тож, у будь-якому випадку, Байлі Цінм'яо дорога Веньженю Е. Краще б нікому з нею не зв'язуватися, — сказала з лукавою посмішкою Шу Яньянь і вийшла.
Цієї ночі, одна особа сиділа на самоті в кімнаті, гортаючи книжку та перечитуючи деякі рядки. Цей чоловік говорив до себе:
— Коли в цій книзі говорилося, що Веньжень Е закохався у Байлі Цінм'яо, борючись за неї із Хе Веньджао, я вирішив, що це брехня. Як такий безсердечний чоловік міг закохатися в дівчину? Але виявилося, що це було любовне випробування?
У темряві, його зовнішність було неможливо розгледіти. Він продовжував гортати сторінки, бурмочучи:
— Але Веньжень Е теж повинен мати книжки. Як він може не знати, як помер? Це можливість чи пастка?
Він дістав комунікаційний талісман, заради відправки якого Старійшина Кривавий Демон позичав тіло Хе Веньджао. Як він і передбачав, те, що Кривавий Демон робив, забираючи тіло Хе Веньджао, у книзі не описувалося. Тому він не сказав своє справжнє ім'я, зустрівши Хе Веньджао, а розкрив свою особистість тільки коли Кривавий Демон контролював його тіло.
— Веньжень Е, Кривавий Демон, Хе Веньджао, Байлі Цінм'яо — ніхто з вас не знає, яка моя мета. Навіть якщо це пастка, все, що мені треба робити, це бути обережним і ніколи не розкривати свою особистість, — розмірковувала ця людина.
— Добре, якщо ти хочеш заманити мене до дії, тоді я буду рибалкою, і поки молюск та кулик боротимуться одне з одним, остаточним переможцем буду я*, — у тремтливому світлі ліхтаря він прийняв рішення та надіслав повідомлення Кривавому Демону.
*китайська байка про те, що поки кулик намагався з'їсти молюска, який своєю чергою не давав йому закрити дзьоба, їх обох схопив рибалка та приготував на обід
Коли Веньжень Е повернувся до своєї кімнати, накричавши на всіх, Їнь Ханьдзян сказав:
— Якщо Вельмишановний бажає врятувати Байлі Цінм'яо, тоді цей підлеглий готовий прорватися в секту Шанцін та ризикнути заради неї своїм життям.
Почувши його слова, Веньжень Е зупинився, дивлячись на відданий вираз Їневого Ханьдзянового обличчя, що говорив, що він готовий померти заради свого Вельмишановний, точно як четвертий любовний інтерес, який спокійно стояв на сторожі біля Байлі Цінм'яо.
Веньжень Е відкрив рота, але не вимовив жодного слова, не впевнений, як він повинен пояснити все Їневі Ханьдзянові.
Він не дозволяв йому прочитати "Жорстокий роман", тому що історія була переписана лише наполовину. Друга частина залишалася такою самою, як в оригінальній книзі, описуючи, як Веньжень Е знову і знову ризикував життям заради Байлі Цінм'яо, з ніжністю піклуючись про неї та, зрештою, заради неї ж пожертвував собою. Веньжень Е і сам не любив це читати. Він безумовно не міг допустити, щоб це побачив Їнь Ханьдзян.
І в "Жорстокому романі", і в "Бозі Анігіляції", смерть Веньженя Е в кінці ще не була переписана. Він не був упевнений у тому, що зможе кинути виклик небесам та змінити долю. Він не міг пообіцяти Їневі Ханьдзянові, що не помре.
Трохи подумавши, він сказав лише:
— Байлі Цінм'яо важлива, але не тільки для цього Вельмишановного. Вона важлива для всіх трьох вимірів, тому цей Вельмишановний допомагає їй.
Їнь Ханьдзян стояв на одному коліні перед Веньженем Е, тихо слухаючи.
— Цей Вельмишановний не хоче нічого від тебе приховувати. Ймовірно, є хтось, хто знає більше, ніж я. Він діє в тіні, тож цей Вельмишановний збирається виманити його. Ці слова наполовину правдиві, але здебільшого вони — лише вистава на його честь. Але спрацює це чи ні, цей Вельмишановний сказати не може.
Їнь Ханьдзян набрався сміливості схопити Веньженя Е за руку. Тоном вимушеного спокою, він спитав:
— Чи загрожує Вельмишановному якась небезпека?
— Я не впевнений, — похитав головою Веньжень Е. — Ворог не обов'язково слабший за мене. І мені також потрібно скористатися цією можливістю, щоб позбутися загрози.
— Вельмишановний не помре, — вперто промовив Їнь Ханьдзян. — Цей підлеглий не дозволить йому померти.
— Хто знає? Люди складають плани, але небеса вирішують, чи будуть вони успішними*, — зітхнув Веньжень Е. Зрештою, криваве мистецтво було не без слабких місць.
Їнь Ханьдзян поглянув на вираз його обличчя і відчув, як Меч, що Знищує Армії смикнувся в його хватці. Він міцніше стиснув його, приховуючи злісний погляд своїх очей.
*цей вислів можна вважати аналогом біблійного "Чоловік мислить, а Бог радить" ("Man proposes, God disposes"). Його китайська версія походить із книги "Історія трьох королівств" і прямо перекладається приблизно як "планування належить людині, але боги визначають його успіх". Але я, як і перекладачка анлейту, вирішила трохи адаптувати його до того, що в романі божества — це ті самі культиватори, а ось значний вплив на долю мають саме небеса (космос)
Далі
Розділ 47 - Омана
— Що це таке?, — розлючено спитав Хе Веньджао, тримаючи комунікаційний талісман. У якийсь момент, він просто з'явився у його кімнаті. Почувши, що Веньжень Е вже давно зацікавився Байлі Цінм'яо, і злякавшись, що він прийде її забрати, секта Шанцін вже посилила свій захист. Незважаючи на його багаторічний шлюб із Льов Сіньє, маленька шимей досі залишалася у серці Хе Веньджао. Крім того, накопичуючи силу, він почав думати, що не було нічого поганого в тому, щоби чоловік брав собі трьох чи чотирьох дружин. Глава клану Наньґво був культиватором Махаяни з ордою жінок, про кожну з яких він із любов'ю піклувався, та які допомагали йому керувати маєтком. Хе Веньджао наразі був наймолодшим культиватором Кордону Порожнечі у світі та був впевнений у своєму прогресі до Махаяни у майбутньому, тож цілком міг узяти кількох дружин. У серці Хе Веньджао, позиція його справжньої дружини була зарезервована для Байлі Цінм'яо. Він завжди бачив її своєю, тож коли він почув, що вона подобається Веньженю Е, то сповнився злості. Якщо згадати події на Горі Справжньої Їнь, Веньжень Е питав Байлі Цінм'яо, чи не хоче вона піти з ним. На щастя, шимей відмовилася. Хе Веньджао вважав нестерпним, що хтось настільки могутній хотів його шимей. — Наставнику, — спитав він, — як я можу позбавитися цього покидька світу культиваторів? — Поглянемо.., — хихикнув у його голові Старійшина Кривавий Демон. — Хіба глава твоєї секти щойно не прокинувся? Дозволь мені використати твоє тіло, щоб дещо йому сказати. — Чому я повинен давати вам своє тіло?, — Хе Веньджао відчував неохоту. Кожного разу, коли він дозволяв наставникові займати його тіло, у його пам'яті з'являлася чорна пляма — не було жодного способу дізнатися, що робив його наставник. Це змушувало його почуватися некомфортно, і в нього з'явилися побоювання щодо свого вчителя. — Тому, що я підозрюю, що на Горі Справжньої Їнь Веньжень Е помістив у тебе паразита ґу і тепер може чути твої думки, — пояснив Кривавий Демон. — Краще я використовуватиму твоє тіло, і ти деякий час триматимешся на відстані від цієї справи. Якщо цей план не спрацює, ми не зможемо здолати Веньженя Е. Коли він викраде твою маленьку шимей, він матиме все зле чаклунство світу, щоб зачарувати її. Одне-єдине закляття зможе змусити її назавжди тебе забути. Хе Веньджао вагався ще декілька митей, потім стиснув зуби та сказав: — Добре, я дозволю вам зайняти моє тіло на наступні декілька днів! Відредагована версія "Бога Анігіляції" закінчувалася тут, однак "Жорстокий роман" продовжувався, описуючи, як Хе Веньджао відвідав Байлі Цінм'яо. Байлі Цінм'яо відчула, що з ним щось було не так, але коли вона якраз збиралася спитати, він змусив її втратити свідомість. Су Хвая, здавалося, спіткала така сама доля. Усі читачі "Жорстокого роману" питали, що трапилося. Льов Сіньє замаскувалася під Хе Веньджао, щоб нашкодити Байлі Цінм'яо? Коментарі повнилися дискусіями та запитаннями. Однак, Веньжень Е знав, що, ймовірно, тілом Хе Веньджао заволодів Кривавий Демон. Але він зовсім не знав про його дії. Дивно. Цень Дженці мав би знати, що Хе Веньджао — протагоніст, тож у тому, що він хотів, щоб ним заволоділи, був сенс; та чому він також хотів, щоб непритомною була й Байлі Цінм'яо? Веньжень Е думав, що якщо звернути увагу Ценя Дженці на Байлі Цінм'яо, це зосередить сюжет на "Жорстокому романі", і так він зможе відслідковувати ситуацію. Що ж Цень Дженці думав про Байлі Цінм'яо? Щось у цій ситуації було не так. Перед Веньженем Е з'явилася шахівниця*. Він поклав два білі камені, і дошка раптово непередбачувано змінилася. Тепер чорні камінці, без його на те відома, перебували в оточенні білих. *найімовірніше, мова про ґо (вейці) — стародавню китайську стратегічну настільну гру, мета якої — захопити якомога більше місця на дошці своїми фігурками, не дозволяючи супернику їх оточити У "Бога Анігіляції" було три томи. Для Ценя Дженці не складно було зрозуміти, що він мав перший з них. Але у "Жорстокого роману" був лише один том, і він отримав його першим. Єдиним, хто знав про нього, був Їнь Ханьдзян, який ніколи не допустив би витоку інформації. Тримаючи два чорні камені, Веньжень Е заплющив очі, розмірковуючи, як їх краще поставити, щоб змінити положення на шахівниці. Цень Дженці, Веньжень Е, Кривавий Демон, Хе Веньджао, Спалюючий Небеса Безсмертний... Він різко розплющив очі та рішуче опустив фігурки. Обставини миттєво змінилися. Він ледь помітно посміхнувся. Не важливо, з ким він мав справу, він міг протиставити тисячі планів один свій. Два місяці потому, Майстер Вівтаря Юань отримав повідомлення від учня, що прогулювався зовні, та кинувся зустрітися з Веньженем Е. — Вельмишановний, це погано!, — несамовито вигукнув він. — Наші Розвідники вловили чутки, що за ці два місяці у культиваторському світі вбили сімнадцятьох культиваторів Єдності Тіла та вище з праведних сект та кланів. Один із них був на Махаяні. Вони всі померли від, від... Розвідники були особливою організацією секти Сюаньюань, якою керував Майстер Головної Зали. Вони видавали себе за мандрівних безсмертних та часом ставали гостями культиваторських кланів, вивідуючи інформацію про світ культиваторів. — Як вони померли?, — спокійно спитав Веньжень Е. — Їх усіх розчинили до стану крові та поглинули.., — Майстер Вівтаря Юань налякано поглянув на Веньженя Е і відступив на декілька кроків. — Секта Шанцін поділилася вичерпними записами про свою битву з Кривавим Демоном десять тисяч років тому, поширюючи інформацію про те, що культиватори крові повинні поглинати душі інших, щоб отримати силу, і що вони обов'язково перетворюються на демонів. Якщо люди помирають таким чином, тоді це означає... пришестя демона. — Закрий рота!, — Їнь Ханьдзян, що стояв позаду Веньженя Е, повалив Майстра Вівтаря Юаня на землю та приставив меч до його горла. Більшість людей у секті Сюаньюань вже знали, що Веньжень Е став культиватором крові. Все залишалося мирним, тому що ніхто не знав про їхні методи культивації. Тепер, коли Майстер Вівтаря Юань почув інформацію з секти Шанцін, він був справедливо наляканий. Тим не менш, Їнь Ханьдзян не дозволив би йому припустити, що саме Веньжень Е скоїв ці вбивства. Вельмишановний міг вдосконалюватися демонічним шляхом, але він би ніколи не став демоном. Навіть якби він хотів вбивати людей, він би робив це у чесній битві, як під час Великої Війни Сект чи руйнування Гори Справжньої Їнь. Він би не пішов на такі підступні вбивства. — Немає потреби злитися, Лідере секти Їню, — сказав Веньжень Е. — Майстер Вівтаря Юань просто звітує про речі такими, які вони є. Їнь Ханьдзян різко прибрав меч. Веньжень Е заплескав у долоні. — Який віртуозний хід. В одну мить, вони поставили цього Вельмишановного в неможливе становище. Кривавий Демон використав тіло Хе Веньджао для вбивства експертів праведних сект. Зробивши це, він зміг збільшити власну силу і водночас змусив секту Шанцін поширити знання про культиваторів крові, змушуючи людей думати, що причиною цих сімнадцяти вбивств був Веньжень Е. Після того, як ці новини поширяться, праведні секти та культиваторські клани зможуть почати планувати його смерть. Члени секти Сюаньюань будуть у паніці. Мало хто захоче взяти на себе весь культиваторський світ заради Веньженя Е, але багато хто зможе його зрадити. Водночас, після поглинання сімнадцятьох культиваторів, сила Кривавого Демона, ймовірно, повернулася до вершини Махаяни. Він ізолював Веньженя Е, об'єднуючи проти нього праведні секти та культиваторські клани. Він навіть зумів використати Веньженя Е як прикриття для збільшення власних сил. І при цьому він уникав своєї появи у відредагованих версіях, роблячи все в тіні. Це був справді майстерний план. Майстер Вівтаря Юань піднявся на ноги та відступив ще на декілька кроків. Тільки створивши між собою та Веньженем Е певну відстань, він сказав: — В-Вельмишановний, я чув, вони збираються вжити проти вас заходів. Щ-що нам робити? — Нам?, — Веньжень Е підняв брову. — Наразі секта Сюаньюань все ще бажає битися пліч-о-пліч із цим Вельмишановним? — Звичайно, ми цілковито віддані Вельмишановному. Навіть якщо йому потрібно поглинути нас, щоб збільшити свої сили, м-ми не заперечуватимемо!, — сказав Майстер Вівтаря Юань, знову відступаючи. — Тільки-но послухай, — посміхнувся Веньжень Е до Їня Ханьдзяна. — Якби цей Вельмишановний справді повів цей гурт у битву, я б безумовно знайшов ніж у своїй спині. — Вони не потрібні Вельмишановному, — сказав Їнь Ханьдзян. Він поклав свій меч на землю і неозброєний став перед Веньженем Е, використовуючи свої дії, щоб показати свою вірність та довіру. — Принаймні ти довіряєш цьому Вельмишановному, — Веньжень Е поклав руку на Їневу Ханьдзянову шию. Він відчув, як під його долонею тілом Їня Ханьдзяна пробіг дрож. Його усмішка згасла. Він холодно спитав: — Якщо ти довіряєш мені, тоді чому ти тремтиш? — Цей підлеглий не... Цей підлеглий.., — Їнь Ханьдзян безпорадно підвів голову, не знаючи, як пояснити. — Чудово, — сказав Веньжень Е, побачивши, що у нього немає відповіді. — Якщо ніхто з вас не довіряє цьому Вельмишановному, цей Вельмишановний теж не може вам довіряти. Лідере секти Їню, ти сильно мене розчарував. Він перетворився на багряне світло, залишаючи секту Сюаньюань. — Це... Зі зникненням Вельмишановного, що ми маємо робити?, — спитав Майстер Вівтаря Юань, безпомічно дивлячись на Їня Ханьдзяна. — Якщо Вельмишановний відсутній, його представляє Заступник. Якщо немає Заступника, тоді цим займеться Права Захисниця. Те, що має бути зроблено — буде зроблено!, — Їнь Ханьдзян підібрав свій меч і застрибнув на нього, переслідуючи Веньженя Е в тому напрямку, в якому він зник. У Майстра Вівтаря Юаня не було іншого вибору, крім як поінформувати Праву Захисницю. Коли Шу Яньянь отримала його повідомлення, вона лежала на колінах Хеляня Чу* і їла духовний фрукт. Хелянь Чу вислухав повідомлення разом із нею. — Захиснице, чи справді Вельмишановний поглинає людські душі?, — спитав він перелякано, міцніше притискаючи до себе Шу Яньянь. *ніхто не знає, чому Хелянь Ї раптово став Хелянем Чу, але це все ще той самий улюблений підлеглий Шу Яньянь, тілом якого одного разу заволодів наш Вельмишановний Шу Яньянь відштовхнула його. — Якщо ти не наляканий, тоді не прикидайся. Якби він хотів поглинути тебе, як ти думаєш, ти б зміг втекти? Червоніючи, Хелянь Чу відповів: — Хіба цей підлеглий не користується можливістю наблизитися до Захисниці? Захиснице, ви думаєте, він з тих, хто б потайки поглинав людей? У очах цього підлеглого, він зовсім таким не виглядає. — Чому?, — поцікавилася Шу Яньянь. — Тридцять років тому, коли Вельмишановний повернувся після Великої Війни Сект, він захопив тіло цього підлеглого. Ви ще пам'ятаєте? — Гм? Хіба ти не уникаєш підіймати цю тему?, — зацікавлено продовжила Шу Яньянь. Веньжень Е заволодів Хелянем Чу, через що Шу Яньянь не одразу зрозуміла, що він повернувся, та розкрила перед ним свої амбіції. Хелянь Чу втратив своє положення, і Шу Яньянь роками його ігнорувала. Тільки після тридцяти років вивчення літератури та запам'ятовування кількох поем, він нарешті повернув собі її прихильність. — Зараз ситуація відрізняється, — сказав Хелянь Чу. — У будь-якому випадку, коли цим підлеглим заволоділи, Вельмишановний будь-якої миті міг зруйнувати мою душу, але не зробив цього. Я думаю, він не з тих людей, які вбивають когось потайки. Якби він хотів поглинути чиїсь душі, він би, мабуть, надіслав їм повідомлення, засвідчуючи свої наміри, а потім переміг у чесній битві. Він би не діяв у тіні. — Після читання книжок, ти порозумнішав, — Шу Яньянь погладила його по щоці. Поволі її посмішка згасла, і вона серйозно сказала: — Коли навіть ти так думаєш, тоді ніхто з мозком не дасть себе обманути. Одягнувшись належним чином, вона вирушила до Головної зали, щоб узяти на себе керівництво сектою. Усі інші також отримали повідомлення Майстра Вівтаря Юаня і скоро зібралися разом. Першою прибула Захисниця Цьов. Побачивши Шу Яньянь, вона сказала: — Я в це не вірю. Навіть якби я думала мізинцем на нозі, я б знала, що це зробив не Веньжень Е. Шу Яньянь яскраво посміхнулася. Вказавши на Цьов Цонсюе, вона звернулася до Хеляня Чу: — Бачиш? Навіть люди без мозку на це не купилися. Цьов Цонсюе: — ... Хелянь Чу: — ... Коли всі прийшли, Шу Яньянь сказала: — Я знаю, що багатьох зараз переповнюють сумніви. Можливо, хтось хоче скористатися цим як можливістю створити проблеми. Але я закликаю усіх бути терплячими. Навіть якщо ви хочете забрати позицію Веньженя Е, ми повинні почекати підтвердження інформації. Усі ж пам'ятають покарання, яке отримали останнього разу? Особисто ця Захисниця не хоче так скоро бути покараною знову. Коли Майстер Вівтаря Жвань згадав своє покарання, його тілом пробігся дрож. Він заговорив першим: — Хто б не хотів скоїти зраду — вперед, але я не насмілюся. Інші Майстри Вівтарів теж почергово відмовилися. Цієї миті в залу влетів комунікаційний талісман від Розвідника. Майстер Вівтаря Юань відкрив його і дозволив усім почути: — За оперативними даними, Кривавий Демон схопив Байлі Цінм'яо та забрав її до Кривавого Пекла, вона у смертельній небезпеці. До повідомлення було прикріплене зображення, яке відтворив Майстер Вівтаря Юань. У повітрі з'явилася така сцена: Байлі Цінм'яо та Су Хвай були зв'язані над морем Кривавого Пекла, обидва непритомні. Час від часу на них потрапляли бризки води. Криваве Пекло було печаттю, яку спільними зусиллями створили первинні боги, тож містило первинну хаотичну енергію космосу. Воно мало вигляд океану багряної води, але насправді це було відображенням енергії первинного хаосу. Кожна крапля води містила в собі страхітливу силу. Сто вісімдесят тисяч демонічних богів без перестанку атакували печать протягом століть, тому демонічна енергія вже злилася з первинним хаосом, перетворюючись на руйнівну силу, що могла розчинити будь-що. Крапля води впала на ногу Байлі Цінм'яо, і тієї самої миті половина плоті на її нозі згнила. Біль змусив її прийти до тями. Озирнувшись, вона усвідомила, що більше не була в горах секти Шанцін. Море знову здійняло бризки, і Байлі Цінм'яо притиснула Су Хвая до грудей, посилаючи свій шовк заблокувати їх. Однак, її сила не могла зрівнятися з водою Кривавого Пекла, і Осяяний Місяцем Морозний Шовк миттєво розпався. Зі зруйнуванням особистої зброї, даньтянь Байлі Цінм'яо пошкодився, і вона виплюнула повний рот крові. Тримаючи Су Хвая у своїх обіймах, вона знову втратила свідомість. — Мерзотник!, — побачивши цю картину, Цьов Цонсюе не замислювалася, хто розставив пастку. Вона обернулася весняним вітерцем і полетіла геть, очевидно, до Кривавого Пекла. — Ох, як безсердечно, — сказала Шу Яньянь, потираючи скроні. — Оскільки ця ідіотка хоче змарнувати своє життя, краще б мені її спинити. Схопивши Хеляня Чу, вона кинулась навздогін, залишаючи Майстрів Вівтарів витріщатися один на одного. Вони зовсім не збиралися вирушати на допомогу і, не розуміючи ситуацію, не насмілювалися діяти. Після невеликої дискусії, Майстер Вівтаря Юань сказав: — Чому би нам всім поки що не зайнятися своїми територіями, спостерігаючи за ситуацією? Коли пил вляжеться, ми зможемо визначити, хто стане новим главою секти. Обдумавши це, всі визнали план розумним. Навіть якщо вони хотіли зчинити хаос, зараз був не той час. Крім того, все сталося так раптово, що, ймовірно, було якоюсь хитрістю. Ніхто не хотів, щоб його використовували, тож вони цілком могли скопіювати Майстра Вівтаря Жваня і затаїтися у своїх панцирах. Коли всі розійшлися, самотня фігура вирушила до заборонених земель секти Сюаньюань, місцеположення єдиного безсмертного артефакту секти — Спалюючого Небеса Барабану. — Веньженя Е виманили, Їнь Ханьдзян пішов за ним, Захисниці Цьов та Шу теж зникли. Це ідеальний час, щоб захопити контроль над Спалюючим Небеса Барабаном. Ця особа дістала книжку. Це був "Бог Анігіляції. Том 2" Вона прогортала до певної сторінки у кінці. Там писалося: "Спалюючим Небеса Безсмертним насправді був Лівий Захисник секти Сюаньюань, Їнь Ханьдзян. Він зазнав смертельних травм у світі культиваторів, але уламок його душі сховався у Спалюючому Небеса Барабані, повільно відновлюючи сили. Спалюючий Небеса Барабан був відкинутою зброєю безсмертного володаря. Зрештою, він знайшов його у культиваторському світі та хотів забрати назад, щоб перекувати наново, але його поглинув Їнь Ханьдзян, що став зі зброєю одним цілим. Займаючи його тіло, Їнь Ханьдзян став Спалюючим Небеса Безсмертним. Він досі був відданим Веньженю Е, його переповнювала ненависть до Хе Веньджао та його прибічників. Він безліч разів потайки шкодив Хе Веньджао та Байлі Цінм'яо у світі культиваторів. Він не одразу засвоїв душу безсмертного володаря, тож міг лишень відсилати проти них своїх підлеглих. Тисячу років потому, він повністю поглинув душу безсмертного та нарешті почав діяти особисто, збираючись вбити Хе Веньджао". — Може Спалюючий Небеса Барабан і особиста зброя безсмертного володаря, але вона багато років пробула в культиваторському світі та втратила свій зв'язок із ним. Мені треба лишень помістити в нього свою кров та шматочок душі, починаючи поглинати його силу. Я зможу очистити його безсмертну та демонічну енергії та стати непереможним безсмертним володарем, — бурмотіла до себе фігура, поки читала. — З того самого моменту, як я отримав цю книгу, я довго чекав на цей шанс. Навіть якщо Веньжень Е виживе після битви з Кривавим Демоном, він перетвориться на монстра, єдиним бажанням якого буде поглинати душі. Їнь Ханьдзян, мабуть, стане першим, кого пожеруть, хахаха... — Хто стане першим?, — спитав голос із глибини ущелини, де лежав Спалюючий Небеса Барабан. З ущелини з'явилася постать. Це був Їнь Ханьдзян. — Х-хіба ти не пішов за Веньженем Е?, — шоковано спитала ця людина. — Вельмишановний наказав мені охороняти Спалюючий Небеса Барабан, — сказав Їнь Ханьдзян. Він підняв меч. — Чому ти тут, Майстре Вівтаря Юаню?
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!