Три світогляди Шень Цяо було перевернуто з ніг на голову

[Три світогляди（毁三观）— китайський інтернет сленґ, що позначає три погляди на життя, а тобто: погляди на життя в цілому, сприйняття світу та моральні цінності. Зазвичай використовується як "було знищено три світогляди" для позначення інформації, що буквально перевернула світогляд людини (в хорошому чи поганому сенсі)]

 

 

Юшен Янь так і не повідомив Шень Цяо мету поїздки.

 

 

Країна Фу Нін була не надто далеко від міста Є — столиці Ці. Із швидкістю Юшен Яня, він би міг витратити на це близько трьох днів, але, враховуючи стан Шень Цяо, вони мали сповільнитись, тож лише через сім днів прибули до міста Є. 

 

 

Однак, як би повільно вони не йшли, тіло Юшен Яня все ще було не настільки витривале, щоб зовсім не відчути на собі наслідки такої довгої пішої подорожі, тому, як тільки вони прибули в місто Є, Юшен Янь зліг із застудою.

 

 

Хвань Юе мала не багато послідовніків в місті Є, але грошей їм не бракувало і вони мали свою резиденцію тут, тож ще кілька людей не спричинили б діри в бюджеті. Юшен Янь та Шень Цяо зупинились там. 

Коли Юшен Янь з Шень Цяо прибули до резиденції, слуги ставились до них, як до знаних молодих майстрів, добре піклуючись про них. 

 

 

Впродовж подорожі, Шень Цяо був тихше води нижче трави. Коли Юшен Янь казав йому йти — він йшов, коли казав спинитись — зупинявся. Він навіть ні разу не пожалівся, що йому не добре чи хочеться перепочити, а навіть більше: Юшен Янь за собою це помітив першим. А коли Юшен Янь врешті спитав Шень Цяо, той лиш усміхнувся і відповів: «Я знаю чому цього разу ши сьон вирушив на завдання від ши дзвеня. Але, з моїм, все ще крихким тілом, я вже почуваюсь винним, що не можу ніяк допомогти. Як я ще можу надокучати ши сьону своїми незручностями?»

 

 

Коли він вимовляв це, його обличчя не виявляло ні теплоти, ні кольору, проте на ньому красувалась така ніжна посмішка, що картина була одночасно й жалібною, й милою. 

 

 

Юшен Янь ще був молодий і його серце ще не встигло закам'яніти, як в Янь Ву Ши, тож це видовище його навіть трохи розчулило, хоча це все ще було рідкісним явищем для нього. 

 

 

«Твоє тіло і ці пошкоджені, але це не має значення для завдання. Я не безрозсудна людина, але ми все одно маємо впевнетись, що доручення ши дзвеня буде виконано. Я вже роздумував над справою, що доручив нам ши дзвень. Навіть якщо Янь Дживень і учень Хехвань, його дружина та діти нічого не знають про бойові мистецтва. Тільки він може вважатись, хоч і другорядним, але все ж, майстром Хехвань. Враховуючи обставини, сім'я Янь абсолютно безпомічна зараз, тож я без жодних перешкод можу все зробити самостійно. Однак, ши дзвень сказав не лишати нікого в живих, тож я візьму тебе із собою, коли прийде час. Після того, як вб'ю Янь Дживеня, ти можеш допомогти з жінкою або дитиною.»

 

 

Очевидно, Шень Цяо вперше почув, що з себе представляє завдання. Він прийняв здивований вираз: «Чи можу я спитати ши сьона, яка була історія в секти Хехвань і що нам насправді зробив Янь Дживень?»

 

 

Юшен Янь тільки зараз згадав, що Шень Цяо нічого не знав, тому пояснив деталі: «Секти Хвань Юе, Хехвань та Фа Дзін входили до Жи Юе, знаходячись на острові Фен Лінь Джов. Проте, у Жи Юе розгоргорнулись значні, внутрішні суперечки, що й спричинили її розпад на три менші секти. Зазвичай, секти, що мають спільне коріння — об'єднуються при труднощах, але в цьому випадку вони просто хочуть підняти свої прапори над священною сектою*, не беручи до уваги думку інших. Найбільш амбіційною в цьому стала Хехвань. Їх лідерка — Юань Сьов Сьов, котра виховавла учнів по своїй подобі, привчаючи їх, що краса — їх головна зброя. Однак, їх рівень бойових мистецтв теж не поступаються, тож краще лишайся в стороні, інакше мирного рішення не буде.»

 

 

[Священа секта（圣门）— поважна 

назва Жи Юе, котрою звертаються до 

неї колишні учні, в той час, як інші 

звуть її сектою демонів.]

 

 

«Юань Сьов Сьов має наложника Сан Дзін Сіна, що був учнем Цвей Йов Вана. Ця лярва та її прихвостень — партнери по пролиттю крові, крутять інтрижку у всіх на очах, нічого не соромлячись. Впродовж десяти років, доки ши дзвень перебував у медитації, вони навіть здійснили кілька спроб загарбання нашої Хвань Юе.»

 

 

 

Шень Цяо кивнув: «Але ж Янь Дживень лише другорядний майстер в Хехвань, а також весь цей час служив Ці, думаю, він не мав би створювати неприємності Хвань Юе. Чого ж ши дзвень послав його вбити?»

 

 

 

З осмішкою, Юшен Янь промовив: «Шиді, ти після свого поранення, як білий, невинний кролик! Статус Янь Дживеня не такий простий. Він чиновник в Ці, тож мало хто знає його справжнє походження. Якщо ми вб'ємо його, то по-перше, це послугує прикладом нашим потенційним ворогам. По-друге, коли Хехвань зрозуміє, що ми володіємо всією інформацією про них, вони не посміють зробити щось необдумане, і наостанок вони створили стільки проблем, доки ши дзвеня не було, тож коли він повернувся, якщо ми лишимо все як є, хіба це не покаже Хвань Юе, як мішок для биття?

В минулому, після смерті Цвей Йов Вана, Хвань Юе була наймогутнішою з трьох, а також найбільш успішною в очолені 'нової священної секти’, наше положення змінилось лише через поранення ши дзвеня. Він мав усамітнитися, увійшовши в медитацію, що надало Хехвань значних переваг, якими вона одразу скористалась.»

 

 

«А щодо секти Фа Дзін? Вони не створювали неприємності?»

 

 

«Насправді, з усіх трьох, має багато вільних рук і веде себе надмірно агоесивно лише Хехвань. Фа Дзін така ж, як Хвань Юе, з розкиданими повсюди учнями, котрі просто виконують свою роль та не дуже часто збираються разом. Ши дзвень повідомив мені тільки після виходу з медитації, тому я й поспішав. А щодо тебе,» — Юшен Янь оторопів, промовивши: «це, звісно, бо тебе було поранено. Простіше кажучи, всі три секти не дуже ладнають, але лише Хехвань зайшла надто далеко, створюючи серйозні проблеми кожній.»

 

 

Шень Цяо зітхнув: «Кожна неприємність має причину, а кожний борг — боржника. Якщо Юань Сьов Сьов — їх лідерка, чому ж ши дзвень не розбереться з нею особисто? Навіть якщо Янь Дживень і причепний, його дружина і діти навіть не належать до світу бойових мистецтв, навіщо вплутувати їх?»

 

 

Юшен Янь лиш продовжив гратись із крайкою ковдри, не сприймаючи ці слова серйозно: «Це завдання від ши дзвеня, тож просто слідуймо його наказу. Навіщо задаватись стількома питаннями? Якщо ти обріжеш траву, не вирвавши коріння, то вона проросте заново, як тільки подує весняний вітер. Ця ситуація не відрізняється, якщо ж ми не вб'ємо дружину й дітей Янь Дживеня, то що нам сидіти й чекати, доки вони стануть достатньо сильними для помсти?»

 

 

 

Він встав, закінчуючи: «Достатньо. Це все одно не та справа, де варто поспішати. У нас ще є кілька днів до сьомого, ти маєш добре відпочити. Коли тобі стане краще, я знайду когось, хто зможе скласти тобі компанію в прогулянці містом. На мою думку, серед столиць, місто Є таке ж розкішне, як і Дзянь Кан*. Але, на відміну від Дзянь Кана, в Є набагато більше відчувається ця велич, чим не може похвалитися Дзянь Кан. В будь-якому випадку, воно точно варте того, щоб пройтися околицями, особливо в районі червоних ліхтарів…»

 

[Дзянь Кан — столиця за династії Чень.]

 

 

Юшен Яню було лише трохи за двадцять, але він був дійсно талановитою людиною та романтиком. Доки приховував свою особистість, він обговорював поезію та літературу у Південній Чень та подружився з популярними науковцями, що і йому додало до репутації. Тільки що він був в приємному очікуванні від майбутньої прогулянки містом та раптом згадав в якому стані зараз Шень Цяо. Навіть якби Шень Цяо сам того захотів, в нього все одно б не вистачило на це сил, тож він одразу спинив подібні думки та багатозначно посміхнувся: «Але у тебе амнезія, ти не маєш спогадів про те, що було в минулому, тож все в порядку. В будь-якому випадку, учні в Хвань Юе це зазвичай вишукані, чарівні чоловіки, що живуть на 100%, тому в майбутньому в тебе буде багато можливостей повільно розсмакувати життя.»

 

 

 

Особистістю Юшен Яня, коли він подорожував, був багатий бізнесмен Сє, тож на табличці їх помістя було написано "резеденція Сє".

 

 

 

 

Юшен Янь часто був не там, лишаючи Шень Цяо самого. Шень Цяо ж ставився до всіх з повагою і особливою ніжністю навіть попри те, що в той самий час намагався впоратись з біллю. Це не могло не вплинути на ставлення до нього, тож слуги були дуже прихильні до нього.

 

 

 

Особливо дві служниці, котрих призначили особисто для Шень Цяо. Лише через кілька днів їх стосунки вже були доволі близькими, тож вони без вагань пліткували з ним та розказували звичаї поблизу редизенції Сє, щоб той не надто нудьгував у чотирьох стінах.

 

 

 

Як тільки Шень Цяо почало ставати краще, він вже кілька разів просив служниць допомогти йому прогулятись, доки ще мав час. Місто Є було в точності, як про нього розказував Юшен Янь: вулиці вимощені білим нефритом, а дахи вкриті скляною мозайкою. Відколи сім'я Ґао асимілювала* сянь бей*, у їх стінах, будівлях, одязі і звичаях відчувався дух предків. Порівнюючи з витонченістю та елегантністю на півдні, в цьому місті було трохи більше щедрості і ніжності. Навіть один і той вид вина тут буде смакувати ніжніше, ніж в Дзянь Кані.

 

[Асимілювати — процес прийняття традицій та  культури іншого народу на загарбаних територіях.]

 

[Сянь бей (鲜卑) — загальна назва даньомонгольських кочових племен, що проживали у східній частині сучасної Монголії, а пізніше створили свою конфедерацію. Ворогували хонну і ханцями (етнічні китайці), але після розпаду конфедерації були данниками Китаю.]

 

 

Вишуканий одяг, гарні жінки, розкішні екіпажі, в котрих вони сиділи… Але, навіть попри те, що Шень Цяо не мав змоги побачити це на власні очі, розкіш і квітучість в повітрі все одно відчувалася, з теплим ароматом, що наповнював кожну вулицю міста.

 

 

 

Служниця допомогла йому зайти в крамничку, де продавались ліки. Він присів трохи відпочити у бічному залі, доки дівчина пішла по рецепт.

 

 

 

Рецепт був для Шень Цяо. Зараз він мало відрізнявся від казана для ліків, бо кожен день йому треба було випивати мінімум одну велику миску лікувального узвару. Навіть якщо Янь Ву Ши й не мав наміру допомогти йому з бойовим мистецтвом, він все одно не дозволив Шень Цяо бути живим мерцем. Ті ліки, що він приймав зараз були лише для відновлення життєвої сили, крові та мередіан, одночасно зміцнюючи пошкоджені кістки і підігріваючи енергію ян*.

 

[Енергія ян（陽） — світла, позитивна енергія, чоловічий початок]

 

Зараз внутрішня ці Шень Цяо була абсолютно пуста, а через те, що в нього ще й була амнезія, то навряд він скоро зможе повернути хоч частину своїх вмінь. Проте, те, що він вже міг більш-менш плавно рухатись було результатом його двомісячного курсу лікування.

 

 

 

Сьогодні служниці треба було заповнити рецепт для Шень Цяо, тож він вирішив вийти з нею, трохи подихати свіжим повітрям. Але навіть попри те, що він був сліпим і хворобливим, просто сидячи в крамничці він вже привертав забагато уваги.

 

 

 

Обличчя Шень Цяо закохувало з першого погляду, хоч зараз і виглядало трохи виснаженим, але його прекрасному вигляд і манерам це зовсім не заважало. В звичайному зелено-бамбуковому ханьфу* та дерев’яною застібкою, що фіксувала його волосся замість головного убору. Він просто тихо сидів та від нічого робити прислухався до розмови служниці із управителем крамнички, легка посмішка розфарбувала його бліде обличчя.

 

 

[Ханьфу（汉服）— буквально перекладається, як “одяг ханців (китайців)”, зазвичай це узагальнена назва старовинного китайського 

одягу, часто перекладають, як 

“халат”]

 

 

Схоже, Янь Ву Ши зовсім не переймався тим, що Шень Цяо хтось впізнає, дозволивши тому з’являтись в публічних місцях і не дававши жодних вказівок щодо прикриття обличчя чимось.

 

 

А причиною було те, що Шень Цяо дуже рідко з’являвся за межами верхів’я Сюань Дов. Що вже казати, якщо навіть не всі учні на горі знали його в обличчя. Що дивно, жоден з тих учнів, що часто з’являвся на публіці — не отримав такої посади, але це зробив Шень Цяо, хоч тоді все ще був ніким. 

Певне, лише Ціфенґе на небесах знав цьому причину. 

 

 

Також не малу роль зіграло те, що у день, коли Квень Сє переміг Шень Цяо, місця на Бань Бу ледь вистачало на них двох, тож всі бажаючі подивитись скупчилися на тому, що навпроти — Їн Хвей. На такій відстані небагато хто зміг би запам'ятати його вигляд, а з його станом здоров'я на зараз, він вже й на себе був не схожий .

 

 

 

Але Юшен Янь все ще за це переймався, надумуючи собі всякого.

 

 

Чесно, враховуючи характер ши дзвеня, врятувати Шень Цяо було просто необдуманим вчинком, новою іграшкою на один раз, нічим більше. 

 

 

«Пане, рецепт готовий. Йдемо?»

 

 

 

Шень Цяо кивнув та дівчина допомогла йому піднятись. Але коли вони були у кроці від виходу, то почули, як хтось звертався до них: «Цей пан такий гарний, аж чаруючий, ніколи не стрічала когось, як ви. Чи можу я дізнатись ваше ім'я?»

 

 

Той голос не міг приховати свого здивування. Служниця оторопіла, зупинившись; тільки тоді Шень Цяо зрозумів, що це йому.

 

 

«Мене звати Шень Цяо.»

 

 

«То це пан Шень» — голос дівчини був чистим та жвавим: «Чи пан Шень зі столиці? Можу я спитати з якої поважної сім'ї ви?»

 

 

 

Служниця прошепотіла Шень Цяо на вухо: «Це Хань’е’їн, вона з сім'ї головного радника — Хань.»

 

 

 

Цей радник був неабиким, він був головним державним радником палацу Ці — Ши Джоном Хань Фенем. Його син одружився на принцесі, а сам він був не менш видатним, стоявши в одному ряду з Му Тіпо та Ґао А На Ґоном, утворюючи ‘трійцю вельмож’ Ці та разом контролюючи уряд. Як дочка сім'ї Хань — Хань’е’їн могла робити що забажає.

 

 

[Ши Джон (侍中) — додатковий тайтл для посадовців центрального уряду, обраних імператором, як найближчих радників. Іноді, вони спочатку служили офіцерами імператорської армії, пізніше ставши молодшими радниками.]

 

 

Шень Цяо посміхнувся: «Я чув про ваше ім'я доволі давно, але, на жаль, мої очі вразила хвороба, тож пробачте мене за те, що не зміг впізнати елегантну манеру панночки Хань одразу. Якось я обов'язково завітаю до резиденції Хань, після того як одужаю.»

 

 

Хань’е’їн тільки тоді зрозуміла, що й справді: очі Шень Цяо не мали а ні звичних кольорів, бувши зовсім тьмяними, а ні емоцій. Вона відчувала трохи провини за це, думаючи як же було шкода, що такий гарний молодий пан осліп. Зі згасаючим інтересом вона промовила: «Це нічого. Краще добре відпочиньте. Сяо-Лянь*, іди до управителя та попроси запакувати трохи женьшеню для пана Шеня. Впевнись, що все зроблено як слід!»

 

[Сяо（小）— “маленький”, але може використовуватись як приставка до імені молодших/нижчих у статусі людей. Часто використовується для дітей молодшого покоління або для особистих служників і служниць.]

 

 

«Дякую за ваш подарунок, пані Хань. Це було б неввічливо не подарувати щось у відповідь, тож я також дещо маю для вас. Прошу, прийміть цей невеличкий презент від мене.»

 

 

Після цих слів Хань’е'їн була вже більш зацікавлена: «О? Що це?»

 

 

«А-М’яо, сходи візьми коробочку, що лежить в екіпажі.»

 

 

[А-М’яо（啊） — суфікс ‘а’ позначає пом’якшення імені, як наші зменшено-пестливу суфікси, зазвичай додає дружнього віддтінку. Використовується для служників/служниць, дітей та людей, з котрими маєте близькі стосунки.]

 

 

Служниця одразу ж поспішила принести коробку, про котру говорив Шень Цяо. 

 

 

Навіть будучи сліпим, Шень Цяо був ніжним і красномовним, з вдачою*, що змушувала людей його полюбити з першої розмови. Навіть дочка вельможі, така, як Хань’е'їн, котра без проблем могла зупинити гарного чоловіка на вулиці просто щоб пофліртувати, несвідомо пом'якшила тон перед Шень Цяо.

 

[Вдача — характер людини. Не ‘удача’!]

 

Коли служниця принесла коробку, Шень Цяо з Хань’е’Їн якраз закінчили свою недовгу розмову, попрощавшись одне з одним. Наостанок Хань'е'їн спитала адресу Шень Цяо, обіцяючи завітати до нього, а після цього сіла на свого коня й зникла поміж гарних вулиць.

 

 

Коли ж він повернувся до резиденції Сє, Юшен Янь, почувши про те, що сталось, клацнув язиком в приємному здивованні: «У тебе справді дивовижні таланти, тільки вийшов і вже зустрів Хань'е'їн. Вона ши джи* Джаочиїна з секти Бі Ся* на горі Тай. Її здібності у бойовому мистецтві поверхневі, але в неї є люблячий татко та поважна секта, що дозволяє їй розгулювати столицею та знущатись з оточуючих.»

 

[Ши джи（师侄）— учень/учениця, що навчається у твого брата/сестри.]

 

[Секта Бі Ся（碧霞）— дослівно: “секта аквамаринового серпанку”. Ймовірно назва від ім'я богині Бі Ся Юань Дзюнь, феї та нефритової дівчини, з гори Тай, сама походить від вірування у бога гір ймовірно й сама мала подібну ‘силу’.]

 

 

Шень Цяо посміхнувся: «Вона мені здалася милою. З нашої розмови я б не сказав, що вона намагалась познущатись з мене.»

 

 

 

Юшен Янь розсміявся «Звісно, вона гарна, але її характер просто несте
рпний. Жодна людина в столиці не змогла б і близько описати її подібним чином. Лише ти міг сказати, що вона мила!»

 

 

Шень Цяо лише посміхнувся, не відповідаючи.