Не ідіот, але сліпий

Не можливо було уявити, що Янь Ву Ши ніс пораненого, вмираючого чоловіка на своїй спині навіть, якщо це був лідер секти Сюань Дов.

 

 

 

Його учень був якраз поряд, тож це завдання пало на плечі Юшен Яня.

 

 

 

Секта Хвань Юе* має ще один особняк у районі Фу Нін, поблизу шпиля Бань Бу. Проте, до нього йти було не дуже то й легко, тримаючи на своїй спині когось на кшталт Шень Цяо, в якого було зламано здається більшість кісток, а також треба було слідкувати за тим, щоб стан Шень Цяо не погіршився, що теж потребувало зусиль. Хоч Юшен Янь і старався з усіх сил бути швидше, а його цінґон* був на вищому рівні, проте дорога до Б'є Джван все одно зайняла майже дві години.

 

 

[Хвань Юе (浣月) — дослівний переклад «Чистий/випраний місяць», перший ієрогліф зараз використовується як «єнот», але раніше міг означати «мити»,«прати»,«пряжа»,«сніг»]

 

[Цінґон (轻功) — Це здібність полегшувати своє тіло, за допомогою чого можна рухатись швидше та стрімкіше. При високих навичках цінґону людина могла бігати по воді, стрибати по верхівках дерев та навіть пересуватись в повітрі.]

 

 

 

Янь Ву Ши, який йшов попереду нього, вже спокійнесенько сидів, попиваючи свій чай.

 

 

«Ши дзвеню, ви справді вирішили врятувати Шень Цяо?» — Запитав Юшен Янь після розміщення пораненого.

 

 

«Я не повинен був?» — Кинув Янь Ву Ши у відповідь.

 

 

 

«Багацько його мередіан* були серйозно пошкоджені, більшість кісток розділились на шматочки. Хоч він і зберіг невеличку частину внутрішньої ці*, проте навіть якщо ми й повернемо його до життя, шанси на те, що він зможе продовжити культивувати будуть мізерні, до того ж його потилиця була також сильно пошкоджена. Він може просто прокинутись ідіотом.»

 

 

[Меридіани (经脉) — система судин/каналів у тілі, через які протікає ці, як кровоносні судини, але замість крові — ці.]

 

[Внутрішня ці — використовується замість внутрішнього дихання {дихання, майже не відкриваючи та закриваючи носу/рота, в більшості своїй дихаючи через шкіру} (内息), також іноді може називатись духовними силами (内力). Внутрішньою ці позначають скільки сили майстер зможе докласти до своїх рухів, її так само можна покращувати і вдосконалювати під час культивування.]

 

 

На губах Янь Ву Ши промайнула ледь помітна посмішка, але в ній неможливо було помітити й краплі тепла: «Учень Ціфенґе. Лідер секти верхів'я Сюань Дов. Керівник всіх даоських сект. Він тільки-но купався у всевишній славі, як одна поразка все зруйнувала. Навіть якщо він повернеться до своєї секти, він може ніколи знову не стати лідером. Коли він прокинеться і зрозуміє в яку ситуацію він втрапив, цікаво, які почуття його охоплять?»

 

 

Юшен Янь зітхнув: «Справді, навіть звичайна людина не змогла б змиритись з такою участю, що вже казати про улюбленця небес, Шень Цяо. Чим вище піднявся, тим болючіше впасти!»

 

 

 

Тоді він засумнівався: «Але попри все, все-таки він був учнем Ціфенґе та лідером секти верхів'я Сюань Дов, а також входив в десятку найкращих, його навички мали захоплювати. Якби Квень Сє й переміг, як він міг зробити це настільки нищівним способом? Чи може бути, що Квень Сє навіть кращий за свого вчителя Ху Лу Ґу в минулому?»

 

 

Янь Ву Ши знову посміхнувся: «Якщо після того як Шень Цяо отямиться він не стане ідіотом, запитаєш його особисто.»

 

 

 

Юшен Яня відчував, що з того моменту як вони підібрали Шень Цяо, його ши дзвень був у дуже гарному настрої, навіть усміхатись став частіше.

 

 

Проте, цього явно було недостатньо щоб справити враження, що м'яке місце його ши дзвеня це Шень Цяо, котрого він зовсім не знає.

 

 

 

Попередньо він запитав: «Ши дзвень врятував Шень Цяо для того, щоб гора Сюань Дов заплатила нам викуп?»

 

 

 

Янь Ву Ши із задоволенням пояснив: «Якщо б він просто помер після поразки, це був би непоганий шлях вирішити всі його подальші проблеми, але що якщо він отямиться та збагне, що він живий, але втратив можливість культивувати і вдосконалюватись, тіло поранене, а всі духовні сили давно вичерпані. Все, що він колись мав — йому більше не належатиме. 

Що він відчуватиме?

Чим більше влади й могутності він мав, тим тяжче це буде прийняти. Його менталітет має зруйнуватись вщент. Якщо після цього я візьму його навчатись у свою секту, повністю змінюючи цього 'святого і добросердечного' лідера колись на безсердечну людину, яка не знає моралі. Чи не було б цікаво на це глянути?»

 

 

 

Юшен Яня був приголомшений: «Але…Якщо він отямиться ідіотом?»

 

 

 

Янь Ву Ши відповів так, ніби йому не було до цього діла: «Тоді просто десь поховаємо живцем.»

 

 

 

Юшен Янь здивувався: «Ши дзвеню, статус Шень Цяо був доволі високий. Чому би нам не обміняти його з сектою Сюань Дов? Все-таки, він був їх лідером, тож хоча б заради ввічливості вони мали б його забрати.»

 

 

 

Янь Ву Ши посміхнувся. Якби це був Б'яньянь Мей, його старший учень, він би точно не ставив такі смішні питання. Все-таки, Юшень Янь був надто зелений.

 

 

 

Проте його настрій сьогодні був пречудовий, тому він не поскупився на слова: «Ти точно знаєш про те, що Шень Цяо все ще входить в десятку найкращих майстрів. Навіть якщо він майже ні з ким не спілкувався, якщо він перейняв на себе мантію* Ціфенґе, наскільки поганим він може бути? До того ж, Квень Сє це не Ху Лу Ґу, який досяг вершин мистецтва сяньтянь. Навіть при програші, у Шень Цяо мала бути нагода відступити, чому ж все закінчилось так?»

 

 

[Мантія (衣钵 yibo) — Буддистський термін, який означає передачу своїх знань і свого статусу. Учня, якого його майстер обрав як наступника, часто називають «учень в мантії». Тут використалось для позначення того, що Шень Цяо зайняв місце Ціфенґе, ставши лідером гори Сюань Дов.]

 

 

Юшен Янь справді не був настільки дурним, тому, почувши це, негайно відповів: «Певно, сталось щось непередбачуване. Якщо це щось всередині Сюань Дов, то вони можуть і не прийняти Шень Цяо. Тоді, ми не тільки можемо не отримати винагороду, а й отримати непотрібні проблеми.»

 

"Прийнаймні він ще не настільки безнадійний." — Думаючи про це, Янь Ву Ши скоса поглядав на свого учня, після цього промовивши: «Поки я тут, секті Хвань Юе не потрібно турбуватись про чиюсь думку і ніколи не буде потреби торгуватись за якусь послугу.»

 

 

 

Статус Шень Цяо справді був дещо особливим, але для Янь Ву Ши він був не більше за дорогу іграшку.

 

 

 

Те, що злетіло з його вуст, звучало надзвичайно зухвало, проте Янь Ву Ши справді мав досвід, щоб казати подібне.

 

 

 

Десять років тому, хоч він і був переможений та поранений в битві з Цвей Йов Ваном, майстром з секти демонів, але той теж не пішов неушкодженим. На той час, духовні сили Цвей Йов Вана вже майже зрівнялись із Ціфенґе і навряд би хтось тоді зміг би його перемогти.

 

 

 

Через десять років, Цвей Йов Ван і Ціфенґе вже мертві, проте, Янь Ву Ши вже пізнав дев'ятий етап фен лінь юань дянь. Хоча покращення в бою ще варто перевірити, але він точно не буде нижчим за те, що було десять років тому.

 

 

Зараз, лише дрібка людей знають, що він повернувся до світу бойових мистецтв, інакше це спричинило б неабиякий переполох.

 

 

 

 

Можливо, топ десять майстрів теж оновиться.

 

 

 

Думаючи в цьому напрямку, у Юшен Яня закипала кров від захоплення: «Поки ви знаходились у медитації, секта Хехвань забивала нам дух* хіба не кожні три дні. Одного разу, я вступив у рукопашний бій з Сан Дзін Сінем, бувши пораненим, мені довелось піти далеко звідти. Це була причина по котрій мені довелося багато років йти світ за очі. На руку ковінька*, ви нарешті повернулись…»

 

[Забивати дух — Робити пакості/заважати/не давати спокійно дихати.]

 

[На руку ковінька — Пощастило.]

 

 

Спочатку, секта Мо була сектою Жи Юе, котра знаходилась на горі Жи Юе на острові Фен Лінь Джов. Пізніше, секта Жи Юе розділилась на три менших: Хвань Юе, Хехвань, та Фа Дзін*. Навіть попри те, що вони всі походили від однієї секти, вони здавались дружніми лише на перший погляд, а за кулісами продовжували плюватись отрутою один в одного.

 

 

[Фа Дзін (法镜) — Дзеркало мистецтва. Коректніший переклад буде дзеркало Дхарми, типу «Дхарма Будди, як дзеркало»]

 

 

Після входу Янь Ву Ши в усамітнену медитацію десять років тому, побачивши, що секта Хвань Юе зараз без лідера, Хехвань захотіла приєднати Хвань Юе до себе. Однак, учнів Хвань Юе, було не лише нечислено, але вони й таком були розкидані по різним місцям, що сильно ускладнювало роботу Хехвань. Найстарший учень, Б'яньянь Мей мав хист вирішувати проблеми, залишаючись при цьому неймовірно стриманим, що допомагало йому таємно відповідати їм тією ж монетою.

 

 

 

 

Завдяки тому, що вони регулярно відплачували одне одному, секта Хехвань не отримала великої переваги.

 

 

 

І тільки Юшен Янь, який увійшов у секту не так давно, та й сам по собі був ще молодий, зазнавав багато втрат. 

 

 

 

Зараз, коли Янь Ву Ши вже вийшов, люди з Хвань Юе більше нагадували загублених дітей, які нарешті віднайшли матір, та зрозуміло — прийшли у захват. 

 

 

 

Янь Ву Ши сказав: «Звичайні слуги не можуть торкатись ран Шень Цяо. Лишись тут і потурбуйся про нього кілька днів, поки він остаточно не прокинеться. Потім, повернись до піку Бань Бу, та впевнись, що досяг п'ятого рівня фен лінь юань дянь.»

 

 

 

Юшен Янь поважно закінчив: «Як скажете.»

 

 

***

 

 

 

Поранення Шень Цяо були дуже серйозними, але більшість ран на його обличчі були лише подряпинами, що лишились від падіння. Коли кров з лиця була стерта, його чарівне обличчя врешті відкрилось на показ.

 

 

 

Навіть попри те, що він весь у ранах, а навколо голови була обмотана стрічка марлі, його красі це не завадило. Чи то вигнуте перенісся невеликою, акуратною дугою, чи то міцно стиснуті губи, все це надавало йому незрівнянної стриманості, що дуже відповідало враженням інших щодо даосів Сюань Дов, які не зазнали бруду людського світу.

 

 

 

Неважко було уявити, як очі прикрасять його теперішню витонченість коли відкриються знову.

 

 

 

 

Юшен Янь був точно не потворним, якщо його вибрав в учні Янь Ву Ши. Він подорожував по світу і бачив точно не мало різних красенів і красунь особисто. Однак, навіть попри це, обличчя Шень Цяо навпроти нього було вкрито ранами, Юшен Янь котрийсь час ще походив навколо, перш ніж взяти мазь, співчуваючи всередині.

 

 

 

Незважаючи на те, що зламані кістки могли відновитись, а мередіани не були сильно пошкоджені, все ж органи було не так легко повернути в початковий стан. До того ж, його рівень у культивації* значно погіршився, він може навіть лишитись слабкішим за звичайних людей до кінця життя. Просто уявлення, що всі сили, що він культивував і тренував так довго, просто щезли, Юшен Яню було справді складно явити подібну картину, а тимпаче прийняти це. Поставивши себе на місце Шень Цяо він зрозумів, що внутрішні конфлікти Шень Цяо можуть бути навіть більшими, ніж той міг собі уявити.

 

 

[Рівень культивації — Це не сянься роман, але це висококласний роман вуся, який позичив багато термінів з сянься. Культивація тут — це рівень вдосконалення у бойових мистецтвах.]

 

 

"Як шкода." Юшен Янь сказав про себе, дивлячись на бліде обличчя Шень Цяо. 

 

Причина, по котрій Янь Ву Ши вирішив простягнути руку допомоги, був лише раптовий імпульс. 

 

 

Фу Нін був невеликим районом. В звичайний час лише кілька мандрівників іноді могли б зупинитись тут, але новина, про те що найкращий майстер після спуску з Бань Бу вирішив зупинитись у Фу Нін, спричинила великий переполох, і очевидно багато хто хотів глянути на нього хоч разок. Юшен Янь зміг почути багато чуток про це під час його випадкових поїздок повз.

 

 

 

Наприклад, поєдинок між Шень Цяо і Квень Сє був просто блискучим. Проте, Шень Цяо все ж не був Ціфенґе та його рівень лишався все ще далеким від його ши дзвеня. З іншого боку навіть якщо Квень Сє все ще був не таким хорошим, як Ху Лу Ґу, він все одно мав блискучі таланти. 

Тож, неймовірний даосист Шень не зміг виграти Квень Сє, сила його настільки програвала, що навіть останків тіла не було знайдено.

 

 

 

До цього моменту, багато хто був справедливо обурений тим, що лама Квень Сє* надіслав листа з запрошенням Шень Цяо на дуель, щоб задовольнити своє его. Однак, після поєдинку, бачучи, що лідер секти Сюань Дов так жахливо закінчив, всі ці люди, хто колись пропонували виступити на сторону Шень Цяо, більше не наважувались підступитись до Квень Сє.

 

[Лама — «головний» або «першосвященник». Це титул для вчителя Дхарми в тибетському буддизмі.]

 

Після цієї битви, репутація Квень Сє значно зросла, він навіть зайняв місце Шень Цяо в топі найкращих. Також було сказано, що він збирається в подорож центральними рівнинами, щоб викликати майстрів звідси на битву, тож цілком можливо, що його мішенню стане дзен-майстер Сюе Тін з країни Джов.

 

 

Після міграції народу Дзінь на південь, і повстання п'яти варварів, тут не лишилось жодного великого об'єднання. В наші дні, на півночі були держави Джов та Ці, а на півдні династія Чень, із Тудзюе та Туюхвень збоку, кожне з яких приймало на себе велику територію біля прикордонної зони. Кожну секту та сім'ї представляв свій майстер; а конфуціанізм, буддизм і даосизм, школи цих вчень, мали окремі фракції, що чітко відмежували їх одна від одної.

 

 

 

Як верхівка над усіма даоськими сектами, верхів'я Сюань Дов міцно тримались свого Ціфенґе, не бажаючи навіть говорити про зміну влади. Зараз, оскільки Шень Цяо був повалений Квень Сє, та що з його життям буде далі ще не було визначено, ніхто поняття не мав кого взяти на посаду лідера секти Сюань Дов, бо ніхто також не міг визначити, чи буде він продовжувати традиції і методи попередників, чи почне абсолютно нову еру зі своїм уявленням речей.

 

 

 

Найголовніша фігура в центрі вихору, Шень Цяо, який зараз все ще лежав на ліжку, майже не подаючи ознак життя. У Юшен Янь були слуги в запасному особняку, які приходили кожен день, щоб змінити його одяг та принести ліки. Лежачи без свідомості, він зовсім не міг відчувати радості чи горя від того, що відбувається в світі.

 

 

 

Принаймні не міг до того, як через пів-місяця, він нарешті зробив перший рух.

 

 

 

Юшен Янь, якого поспішно привели слуги, зараз спостерігав як Шень Цяо повільно відкриває очі.

 

 

 

«Ти був сильно поранений. Зламані кістки ще не до кінця загоїлись, тому краще поки не рухайся.»

 

 

 

Він злегка нахмурився, вуста трохи привідкрились, ніби він хотів щось сказати, але вмить передумав, погляд виглядав порожньо.

 

 

 

"Ну не може ж він справді прокинутись ідіотом після падіння?"

 

 

 

Юшен Янь подумав про це і спитав: «Ти все ще пам'ятаєш своє ім'я?» 

 

 

 

Він повільно кліпнув, а потім поступово хитнув головою. Рух, який він зробив, був настільки крихітний, що його ледь можна було помітити. 

 

 

 

Амнезія? Насправді, це було передбачувано, враховуючи його повередній досвід з падінням та серйозну травму голови. Юшен Янь все ще пам'ятав день коли вони привезли Шень Цяо сюди, отвір на його потилиці був настільки глибокий і довгий, що він майже міг бачити білий череп.

 

 

 

«Цей брат*…» — Схоже, розмовляти йому було ще дуже важко. Юшен Янь посунувся
ближче, щоб чути краще: «Те, що навколо мене лише темрява, певне, має значити, що я втратив зір…» 

 

[Цей брат (这位仁兄) — звертання до незнайомого чоловіка, яке передує питанню.]

 

Юшен Янь був шокований. 

"Тоді, він не став ідіотом, він став сліпим?"