«Та хто хоче твій подарунок на заручини! Цей шлюб мені нав'язаний, і я не вийду заміж, навіть якщо помру!» — Лян Лян вибухнув, як петарда: «Завтра твій вчитель відчинить труну й поверне похоронні речі. Разом з тим він також може забрати тебе звідти».
«Ти не хочеш мене?» — у голосі Дзян Дзяна прозвучала якась нотка образи.
«Я...» — ця "петарда" раптово здулася, поправляючи свій мокрий одяг: «Що у тебе з тоном? Цю труну хоч і можна вважати великою, але якщо ти будеш спати поруч зі мною, дошка моєї труни буде загороджена, коли ти заходиш і виходиш».
«Я не проти».
«Але я проти. І взагалі, чому ти вибрав саме утоплення як спосіб для своєї смерті? Через те, що ти протягом дня спав поруч зі мною, я увесь тепер мокрий. А якщо ти справді хочеш мати супутника після смерті, тебе можна поховати поруч, і ми можемо відвідувати одне одного».
Людина позаду мовчала.
«Ти мене там чуєш? Справа не в тому, що ти мені не подобаєшся, зрештою, сьогодні ти мені дуже допоміг...»
«Тоді зроби мені послугу також», — перебив Дзян Дзян після хвилини мовчання.
«Кажи».
«Повернись до цього питання знову завтра ввечері».
Лян Лян здивувався і хотів щось відповісти, але липке відчуття вологи на спині раптово зникло. Він повернув голову, не знайшовши нічого, крім порожнього й темного гаю.
Він не знав, чому відчув дивне відчуття, ніби його слова завдали болю Дзян Дзяну. Йому мало бути байдуже, але тепер він не міг не турбуватися.
Чи справді вони повинні одружитися?
Лян Лян енергійно похитав головою у відмові. Якби це сталося, його щасливе самотнє життя на цьому б і завершилось.
Лян Лян злизав смак курячої ніжки з губ і подивився на товсту пачку паперових грошей, що залишилась позаду.
Це орендна плата, а не подарунок на заручини. Це орендна плата, а не подарунок на заручини. Це орендна плата, а не подарунок на заручини.
Лян Лян мовчки повторив це тричі й швидко посунув паперові гроші до власної кишені.
Хе-хе, не використовуй мене, сволота.
(13)
«Насправді, бути одруженим і займатися сексом теж непогано», — аналізували разом з ним привиди на цвинтарі: «Ти помер таким молодим, ще не відчував такого задоволення, чи не так?»
Лян Лян повільно розширив очі від здивування.
(14)
Оскільки Лян Лян погодився на прохання Дзян Дзяна, він цілий день не згадував про переїзд.
Він чекав, коли зайде сонце і настане ніч. Як тільки настав час, він стрибнув у труну, щоб знайти Дзян Дзяна. «Рухайся, рухайся, рухайся! Ти переїжджаєш...»
З шелестом ворона змахнула крилами в темну ніч, налетіла вниз і перервала намір Лян Ляна потурбувати Дзян Дзяна.
«Що ти робиш!» — Лян Лян, який збирався взятися до справи, нахмурився.
«Телефон, телефон. Кар-кар-кар».
«Відповідай», — Лян Лян неохоче підвів голову.
Часи змінювалися, і через величезне зростання населення підземний світ ставав більш зайнятим. У результаті кілька померлих великих людей пішли в підземний світ і створили службу привидів-месенджерів Інь-Ян для надання різноманітних послуг.
З'явилися навіть такі зооморфні телефони.
«Доброго вечора, вас турбує Бюро цивільних справ підземного світу. На зв'язку Ворона служби підтримки клієнтів Інь-Ян №13», — ворона сіла на гілку, нахиливши голову й промовляючи беземоційним тоном: «Пане Лян Лян? Ми оновлюємо ваш статус реєстрації».
Голос служби підтримки клієнтів продовжив: «Перша зміна статусу реєстрації: нове поповнення, чоловік Дзян Дзян. Бюро з цивільних справ підземного світу створило для вас CP Дзян-Дзян-Лян-Лян*. Отримавши цей титул, вам у подарунок від підземного світу нарахується 100 000 паперових грошей. Бажаємо молодятам сто років щастя».
*CP – це скорочення від англ. слова couple (пара), дуже часто використовується у китайських соцмережах на заміну більш звичного для нас слова "пейринг". В основному це слово вживається в рамках фандомів самими фанатами. Невже в бюро сидять шипери? ахаха
«Що-що, я ж не реєструвався?» — Лян Лян виглядав спантеличеним.
«Друга зміна статусу реєстрації: вітаємо з досягненням "Одержимість – знайди свого коханого з минулого життя". Ви можете повернутися в підземний світ і увійти в систему циклу перероджень, або продовжити залишатися на межі життя та смерті».
«Третя зміна статусу реєстрації: ваш чоловік Дзян Дзян поклав на ваш рахунок 100 000 000 паперових грошей. Насолоджуйтесь».
Ворона чемно опустила голову й замахала крилами, летячи назад у темряву.
Лян Лян не зміг переварити стільки інформації одразу й почухав голову на місці.
Який ще чоловік? Коли це він знайшов свого коханого з минулого життя? Але... Дзян Дзян передав йому 100 мільйонів юанів!!!
Лян Лян був настільки схвильований, що його обличчя аж скривилося.
Виявляється, у маленького даоського священика стільки грошей.
Біля надгробка Дзян Дзян стиснув свій мокрий даоський халат, вичавивши воду, і повільно поплив: «Я можу відповісти на твоє перше запитання».
«Що?»
«Згідно із законами підземного світу, після двадцяти чотирьох годин перебування в одній труні, подружжя може бути зареєстрованим», — Дзян Дзян переконався, що води не залишилося, і підійшов до Лян Ляна: «Теоретично ми вже почали наше подружнє життя».
«Двадцять чотири години?»
«Мгм».
«Отже, коли ти вчора ввечері сказав, щоб я повернуся до цього питання сьогодні?..» — Лян Лян нарешті зрозумів.
«Мгм».
«Гей! Дзян, злодій, та щоб ти здох!» — Лян Лян кинувся на нього.
Далі
Розділ 7 - Ти здогадався?
«Я можу дати тобі ще 100 мільйонів юанів», — спокійно зупинив розлюченого Лян Ляна лише одним реченням Дзян Дзян. «Звідки ти взяв стільки грошей?» «Я віддам тобі всі свої особисті заощадження», — Дзян Дзян зробив паузу, — «Дружина». «Гей! Хто це тут твоя дружина!» «Ці кошти я віддам лише своїй дружині», — Дзян Дзян повільно відвів руку. «Якщо не хочеш, тоді двісті мільйонів юанів і подарунковий пакет у 100 000 від підземного світу також зникнуть». «...» — Лян Лян схопив його за руку, виглядаючи серйозно, і змирився до смерті. «Називай». «Дружина». «Мгм». Таке задоволення. (16) Усі привиди на громадському кладовищі знали, що Лян Лян тепер одружений. Вони також знали, що його шлюбним партнером був маленький даоський священик, який витрачає купу коштів. Група привидів замінила свої люті погляди з минулого і тепер кожен усміхався, приносячи свої пожертви Лян Ляну. Лян Лян махнув рукою і віддав усе маленькому нахабі. «Ти не схожий на привида, який готовий відмовитися від їжі», — Дзян Дзян своєю присутністю затопив розкішну труну наполовину, тож їм обом довелося притиснути одне одного, а їхні душі злилися воєдино. Лян Лян нахилився з деяким дискомфорт вбік: «Маленькі нахаби бувають різними». «Чим він відрізняється?» «Дзян Дзян, ти що, ревнуєш?» — Лян Лян удав, ніби здивований, і штовхнув Дзян Дзяна: «Він же просто дитина». «Він був привидом набагато довше, ніж я, дружино». Лян Лян уже звик, що його так називають, і ніяк не відреагував: «Але він завжди ставився до мене по-іншому. Коли я був на кладовищі, я нікому не подобався і всі мене ігнорували. Тільки він підносив мені пакет з картопляними чипсами». «Чому?» «Він теж голодний привид, розумієш?» — Лян Лян перевернувся й тихо прошепотів: «Оскільки обоє його батьків працюють надворі, дитина часто залишалась на самоті. Його батьки боялися, що він десь тинятиметься, тому замкнули двері й залишили для нього їжу вдома». «І тоді?» «Коли їжа закінчилася, його батьки не повернулися, і він помер від голоду», — похитав головою Лян Лян. На цей момент більша частина труни була затоплена, і він міг лише дозволити Дзян Дзяну притиснути його сильніше. Згодом він поступово почав насолоджуватися відчуттям вогкості та холоду. Лян Лян подумав, що можливо, саме це і є те "сексуальне життя", про яке йому казали інші привиди на кладовищі. Побачивши, що Лян Лян не пручається і, здавалося, був у гарному настрої, Дзян Дзян запитав: «Чому він досі не переродився?» «Його батьки щомісяця приходять на могилу, щоб принести пожертви. Він не може не турбуватися про них, тому поки залишився з ними як привид». «Зрозуміло», — Дзян Дзян ніжно доторкнувся до його голови і провів кінчиками пальців по його волоссю: «У цьому світі надто багато розчарувань. Якщо ми справді можемо компенсувати це після смерті, то жалкувати більше не буде про що». «Здається, ти говориш це про себе». «Я?» Лян Лян замовк і просто поглянув на нього. Дзян Дзян усміхнувся й опустив голову, злегка провів пальцем по губах Лян Лян: «Ти вже мав здогадатися, хто я, правда?» (17) «Хіба не ти завжди чекав появи Сян Ю, Володаря Західного Чу?» — Дзян Дзян поправив свою пом'яту даоську мантію і подивився на Лян Лян: «Він не прийшов до тебе, тому що його власний слуга зламав йому ноги. Він був похований далеко від тебе, не маючи можливості з тобою побачитись». «Ти...» «Я не пив суп Мен По*. Я молився богам і просив Будду. Пізніше я подумав, що буде краще самостійно практикувати даосизм. Я кидав жереб і звернувся до гексаграм. Ворожіння сказало, що якщо я не помру, то не зможу тебе побачити». *Суп Мен По є поняттям з китайської міфології та фольклору. Згідно з легендою, Мен По – це божество або стара жінка, яка живе в підземному світі. Вона подає особливий суп душам перед їхнім переродженням, щоб ті забули своє попереднє життя. Лян Лян дивився порожньо. Він не міг повірити: пам'ять Дзян Дзяна виявилася неочікувано кращою, ніж його власна. Вони обидва прожили сотні років, але як він опинився з деменцією, коли Дзян Дзян все чітко пам'ятав? «Схоже, ти зараз зосереджуєшся на неправильному», — спокійно нагадав йому Дзян Дзян. Що ж, коли одержимість приносить плоди, розум уже не тече так вільно, як струмок. Дим затьмареного минулого м'яко розвіюється, а спогади з життя перенеслись перед очима один за одним. Лян Лян нарешті чітко побачив обличчя, приховане глибоко в його пам'яті. «Це справді ти...» Дзян Дзян опустив голову, нарешті зміг відкрито поцілувати свою дружину в губи: «Це завжди був я». Примарні очі Лян Ляна мерехтіли скляною зеленню: «Ти повернувся». «Я повернувся». Не в змозі встояти, Дзян Дзян поцілував свою дружину в потилицю.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!