Розділ 381. Епізод 73 — Найспекотніше Місце В Пеклі (1) 

Шін Юсон розплющила очі через яскраві прожектори, що танцювали в повітрі. Один з летючих дронів зробив коло над її головою, а потім зник в небі. 

— Уґх, моя голова... 

Із запамороченням вона невпевнено захиталася на ногах. Єдине, що вона бачила навколо, це металобрухт та сміття. Вона не бачила жодного зі своїх компаньйонів. 

...Чи могла вона опинитися тут сама? 

— Шін Юсон? 

З-під металобрухту вигулькнула голова хлопчика, наче якесь дитинча восьминога. 

— Лі Ґільон? 

Почуваючись щасливіше вона перевела туди погляд, але тоді постать жінки виринула з гір сміття та наступила на голову хлопчика. 

— Забирайся з дороги! Знаєш, від тебе тхне! 

— Джіх’є-унні! 

Вона зрозуміла, хто потрапив сюди з нею. Її компаньйони змели все сміття з себе та підвелись. 

— Це все? Тільки ми? 

— Думаю, так. 

— Хех, це реформування Пусанського Альянсу. 

Лі Джіх’є говорила дещо позитивно схвильовано, але Шін Юсон була іншою. 

Чому це мали бути саме Джіх’є та Ґільон? Вона переводила погляд між ними двома та прийняла рішення. 

«Я тут єдина доросла. Тож варто лишатися на сторожі». 

Знали вони її думки чи ні, Лі Джіх’є та Ґільон продовжили переглядатися, тільки щоби відразу перейти до визначення ієрархії. 

— Гм, гм. Агов, діти. Нам варто спершу обрати лідера, раз ми вже зайшли так далеко, так? 

— Нуно, ти була лідером Пусанського Альянсу. Тож тепер моя черга. 

— А? Як це пов’язано?! 

— Шш. Обоє, тихіше! 

Коли почувся голос Шін Юсон, вони всі троє міцно притиснулися до найближчої стіни. За мілісекунду дрон, який літав навколо як якась комаха, освітив місце в провулку, де вони щойно стояли. 

Ґіііііі-ііін... 

Дрон повисів так трохи, і зрештою зник за провулком, його сенсори нахилялися з боку в бік. 

Лі Джіх’є напружено запитала. 

— Агов, хіба то не був дрон? 

Якраз тоді з неба почулися системні повідомлення. 

[Хтось втрутився в систему сценарію.] 

[Через непередбачувану силу вас силоміць викликали до «Наступніста» Головного Острова!] 

[«Наступністо» наразі відрізане від від часопростору конфліктного регіону «Великої Війни Святих та Демонів».] 

[Ви можете перейти до «Великої Війни Святих та Демонів» щойно вирішите другорядний сценарій у відповідній локації.] 

— Наступністо?? — очі Ґільона заблищали. — Пішли подивимося! 

— Годі бути дитиною, Лі Ґільоне. Це не гра! 

Попри попередження Шін Юсон хлопчик чкурнув уперед. На щастя, поруч не було дронів, і місце, в якому вони сховалися, було розміщене досить високо. 

— Вау, це... 

Їм відкрився чарівний вид, де вони змогли побачити все місто одним поглядом. Яскраві неонові знаки освітлювали нічні вулиці; андроїди випромінювали білі промені світла зі своїх голів, блукаючи поміж цих вулиць, наче протестуючи в марші. 

З цього видовища вони відразу могли сказати, що це був за світогляд. 

Лі Ґільон упевнено сказав: 

— Я стану супер-сильним тут та здивую пізніше Докчу-хьона. 

— Він знааачно сильніше здивується, якщо тебе тут вб’ють. 

— ...Нуно, чому ти мене так ненавидиш?? 

Не зважаючи на сварку цих двох Шін Юсон обережно оглянула панорамний вид міста під ними. 

Якщо закрити очі на слабкі заворушення, спричинені протестом, здавалося, наче місто функціонувало за системою, відповідно до ряду строгих правил. Цей сай-фай світогляд утримував рівень соціального порядку, про який раніше не чули. 

Вона пригадала, як чула, що Острів Реінкарнаторів був могилою для згасання оповідей. Якщо так, то чому такий світ, як цей, зустрічав свій кінець? 

Тим часом Лі Джіх’є та Ґільон захоплено белькотали, не турбуючись про хвилювання Шін Юсон. 

— А вони мають тут щось типу світлових мечів? 

— Що за безнадійний фанатик мечів... 

— Замовкни. 

— Е? Чекай, я думаю вони дійсно мають спорядження, сходе на світлові мечі. 

— Справді? Де? 

Вони бачили охоронців у патрулі містом, які розмірено підходили до їхнього місця перебування. Можливо, через ефект світогляду, але було видно інформаційні вікна охоронців, які ширяли перед їхніми очима. 

[Андроїд-охоронець Lv. 12] 

[Відповідна одиниця приблизно в 4 рази сильніша за вас.] 

Лі Джіх’є налякалась та гучно пробурмотіла: 

— Що за чортівня? Чому вони такі сильні? 

— Я думаю, це просто ми послабшали. 

Безперечно, щільність магічної енергії в середовищі помітно впала, відколи вони прибули до цього світогляду. 

[Ваші основні стати повернулися до їхніх оригінальних значень у відповідному світогляді.] 

[Цей світогляд піддається корективному ефекту «Системи Рівнів».] 

— Чорт забирай, вони йдуть сюди! 

Коли вони це усвідомили? Охоронці раптом кинулися до їхньої групи. Вони глянули в небо тільки щоби побачити, що над ними кружляє кілька дронів. 

[Виявлено реакцію до енергії оповіді!] 

[Виявлено реакцію до енергії оповіді!] 

Разом із гучними попередженнями охоронці прискорилися за допомогою бустерів, розміщених на їхніх спинах, та по черзі кинулись на групу. Лі Джіх’є, Шін Юсон та Ґільон швидко витягнули власну зброю. 

— До біса, тут нема жодних комах... Агов, Шін Юсон, ти можеш викликати дракона-химеру? 

— Ще триває відновлення. 

[Ваш нинішній рівень — 1.] 

[Заробляйте бали досвіду, полюючи на низькорівневих ворогів.] 

З глибоко болісним виразом обличчя Лі Джіх’є витягнула свій меч з піхов. Вона єдина з них спеціалізувалася на ближньому бої. 

Швидко активуючи Вбивство Демонів та Примарну Ходу, вона виступила проти охоронця для того, щоби захистити дітей. Якраз тоді, коли світловий меч андроїда зіткнувся з її мечем... 

Гіііі-ііін! 

Світловий меч просто пропустив її клинок наскрізь та порізав її передпліччя. 

— Аааагк! 

[Андроїда «Лі Джіх’є» серйозно поранено!] 

[Будь ласка, застосуйте енергію оповіді, щоби зберегти своє життя.] 

Вона швидко відступила, але вже було запізно. 

— Тікай з дороги! 

Шін Юсон відштовхнула Лі Джіх’є та виступила наперед. Остання відразу ж побіліла та гукнула її; Ґільон також витягнув руки. 

На жаль, світловий меч вже опускався на їхні маківки. 

«Аджоссі». 

В ту мить дівчинка озирнулась на своє коротке життя. Їй здавалося несправедливим знати, що все закінчиться в подібному місці; і все ж, водночас, вона відчувала певне задоволення, знаючи, що її вибір був правильним. 

І тоді, в наступну секунду... 

[Відповідна атака не працює на вас.] 

Разом з цу-чучучут від іскор світловий меч охоронця зупинився в міліментрах від її носа, наче заблокований безформною стіною. 

— Е? 

Нові повідомлення почали вигулькувати в повітрі одне за одним. 

[У системі сценарію виникла помилка.] 

[Гігантська оповідь «Наступністо» висловлює розгубленість через існування втілення «Шін Юсон».] 

З Лі Ґільоном сталося те саме. Світлові мечі, що атакували дітей, відразу ж втрачали силу. 

Хлопчик підвів ошелешений погляд та тихо пробурмотів під носа: 

— ...Що відбувається? 

Він бачив слова, написані світло-сірим шрифтом у верхньому правому кутку свого поля зору. 

[Вікові обмеження відповідного сценарію 18+] 

[Через розгляд відповідного світогляду, вбивчі дії, націлені на дітей/підлітків, заборонені.] 

Шін Юсон та Лі Ґільон перезирнулися. 

«...Хіба це, ну, не круто?» 

Невідомо, як їх викликали сюди. Але якщо це такий був світогляд, то... 

Ґільон підступно усміхнувся до Лі Джіх’є і її широко розкритому роту поза ними. 

— Нуно? Готуйся до безкоштовної поїздки. 

Дивлячись, як Ґільон встромляв свій клинок зверху в стегно охоронця, Шін Юсон подумала: «Можливо, залишатися дитиною довше це...» 

Вона не знала, що її чекало в кінці цього сценарію. Однак вона була певна в одному — в кінці цього сценарію вони повинні бути достатньо сильними, щоби вразити Кім Докчу. 

*** 

Я почувався досить враженим через сузір’я, які чекали мене з іншого боку порталу. Навіть на швидкий погляд було видно більше, ніж одне чи два. 

...Чи могли вони знати, що ми йдемо? 

— Докча-ссі. 

Голос Лі Хьонсона звучав напружено, і я йому кивнув. Ю Джунхьок, Хан Суйон, Лі Хьонсон та Джун Хівон. Разом зі мною, нас п’ятеро хібралося в одному місці, наче сузір’я на небі. 

Але скоро сценарні повідомлення пролетіли в повітрі. 

[Головний сценарій було оновлено!] 

[Ви та ваша туманність увійшли до нейтральної зони «Великої Війни Святих та Демонів»!] 

[Ви можете обрати будь яку сторону «Великої Війни Святих та Демонів»!] 

Якраз після тих повідомлень, оголошення пофарбувало небо в райдужні кольори. 

[Туманність «Компанія Кім Докчі» увійшла до «Великої Війни Святих та Демонів»!] 

Безсумнівно за цим стояли доккебі. Ми лише прийшли сюди, але вони вже проголошували це по всьому місці. 

[Багато сузір’їв помітили вашу присутність!] 

[Деякі туманності придивляються до вашого наступного кроку.] 

Це не ідеальна ситуація, але ми не могли вже нічого вдіяти. Я зустрівся з поглядами сузір’їв, які дивилися на нас з протилежного боку. Вони виділяли чималий статус. 

Я навіть помітив серед них знайоме сузір’я. 

[Ти пізно, нащадку.] 

На нас дивився чоловік з гідною посмішкою. Я радісно гукнув до нього. 

— Перший Меч Корьо! 

То був ніхто інший, як Чок Джуньон, той, з ким довелося попрощатися протягом сценарію Середнього Острова. 

Як і очікувалося від сузір’я, яке сягнуло оповідного рангу, здається, він дійшов до головного острова без якихось труднощів. 

[Ти, певно, завершив досить значний сценарій. Ти здобув більше компаньйонів.] 

Його погляд вивчав реінкарнаторів, які виходили з порталу разом з нами. То були люди з Архіпелагу Кайзенікс, і вони входили на головний острів разом хі мною. 

— Це — народ, який братиме участь у Великій Війні Святих та Демонів разом з нами. 

Чок Джуньон кивнув. 

[Більша кількість бойової сили точно допоможе. Проте що важливіше... Щось наче змінилося в тобі, нащадку.] 

Він оглянув мене згори-вниз, наче щось шукав. 

[Я відчуваю слабку глибину в оповіді вашої групи.] 

— ...Он воно як? 

Погляд Чок Джуньона залишив мене та перейшов до Хан Суйон. Вона зустрілась з його очима парою нестримних власних та сказала: 

— На що дивишся? 

Дивне світло блимнуло в його. 

[...Ясно.] 

Я різко пригадав, що мені сказав Вартовий Мандали. 

—О, любий Бодгісаттво. Прошу, спробуй витерпіти сам час. 

Оповіді нашої туманності пережили невідому зміну після завершення Архіпелагу Кайзенікс. 

Час, який Лі Хьонсон, Джун Хівон і особливо Хан Суйон провели в Кайзеніксі точно не пройшов марно. Все, що сталося, було записане в оповідях, і вони піднімуть наш статус своєю чергою. 

Може через те, що сказав Чок Джуньон, але що ж, я відчув, як сузір’я піддивлялися за нами позаду, тепер біль швідкрито, ніж раніше. 

[Сузір’я «Експерт Гри на Дві Сторони» починає цікавитися вами.] 

[Сузі’я «Король Лучників» оглядає вас із високою зацікавленістю.] 

[Сузір’я «Три Рота, але Голова Одна» глузує над реінкарнаторами з «Архіпелагу Кайзенікс».] 

Реінкарнатори з архіпелагу відступили від свята статусів. Тепер, вийшовши зі свого світу, вони більше не мали захисту світогляду. 

[Сузір’я «Дракон Чорного Полум’я Безодні» ричить!] 

Хан Суйон виступила наперед, наче щоби захистити реінкарнаторів. Атмосфера похитнулась, і за нею з’явилась аура Дракона Чорного Полум’я. Народ Кайзеніксу схилив голови, наче віддаючи їй пошану. 

Справді, це певно була, як то кажуть, королівська аура. 

На жаль, деяким сузір’ям не надто сподобався її виступ. Не знадобилося багато часу, щоби від них почулась загроза. 

Ку-ґуґуґуґу! 

[Втілення з маленької туманності сміє..!] 

Трохи вже розлючений, я вирішив, що мені варто зупинити цей потік тут і зараз. 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» дивиться на сузір’я!] 

Активація гігантської оповіді змогла здивувати сузір’я, і вони трохи відступили. 

Я не пропустив цю можливість та запитав Чок Джуньона. 

— Годі вже. Чому ви нас чекали? 

Він наче трохи розгубився. Світло в його очах блиснуло, наче він намагався вирішити, може сказати чи ні. 

Я міг вигадати кілька теорій на місці, та вирішив випробувати одну з них. 

— Я знаю, що це нейтральна зона. Ви вже обрали сторону Великої Війни? 

[Ні, ще ні.] 

...Ясно. Він досі не обрав сторону. 

Чок Джуньон продовжив. 

[Як ти точно знаєш, «Добро» та «Зло» сузір’їв не таке ж, як і в смертних. Якщо бути відвертим, я не хочу бути частиною жодної сторони.] 

Чок Джуньон, який починав смертним та сягнув рангів сузір’я завдяки лише своїй силі, як і я, не погодився б на концепт добра та зла, який пропонувли архангели чи королі демонів. Ось чому я міг зрозуміти його дилему. 

Але ця оповідь завжди буде його рішенням, більш нічиїм. 

Я глипнув на сузір’я за ним та запитав: 

— Припускаю, вони також не обрали сторону? 

Чок Джуньон кивнув. 

За ним було видно, як розкинута група сузір’їв байдикувала поміж наметів, розкладених тут і там на великій рівнині. 

[Яка зараз ситуація на війні?] 

[З того, що я зміг знайти, це...] 

Від них чулися слабкі істинні голоси. 

Я посміхнувся про себе; чесно кажучи, було легко зрозуміти, що вони думали, поки не обравши сторону. 

Сузір’я в нейтральній зоні збиралися залишитися позаду, поспостерігати за процесом, а тоді приєднатися до вигіднішої позиції у Великій Війні. 

Ю Джунхьок та Хан Суйон почали зі мною Полуденний Союз одночасно. 

—Я можу здогадатися, якою є нинішня ситуація. 

—Ці покидьки, вони роблять «це», так? 

Я кивнув. 

Чим сильнішою виростала «нейтральна» сторона, то більше потенційної вигоди отримували ті, до кого вони доєднаються. 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» дивиться вниз на сузір’я нейтральної зони.] 

[Сузір’я «Пекельний Писар» повідомляє інших, що найспекотніше місце в Пеклі бережуть для тих, хто притримується нейтралітету в часи моральної кризи...] 

Не важливо, «Добро» чи «Зло», вони думали про те, як дорожче продати свій вплив. 

Хан Суйон посміхнулась. 

—Їхню ціль так легко побачити. 

Якраз тоді Чок Джуньок завершив свої роздуми: 

[Дехто бажає зустрітися з тобою.] 

— Хто? 

[Високорангове сузір’я з туманності «Хон’ік».] 

Так і думав. 

Здається, Чок Джуньон був тут для того, щоби переманити нас. 

Я приховав слабке розчарування та знову запитав його: 

— Але хіба ви не сказали мені, що всі високорангові сузір’я Хон’іку зникли? 

Справді, щось таке я давно чув. Колись на Банкеті Сузір’їв, а потім у сутичці з Матір’ю Засновника в Темному Замку. 

[Ми не зникли. Тому що перед тобою якраз одне з них.] 

То був істинний голос з байдужим гордим статусом; ряди сузір’їв розступилися, і даоський відлюдник, з білосніжним віялом в руці, підійшов до нас. З кожного його кроку я відчував силу могутнього вітру. 

...Агов, здається, я знав, хто це. 

[Станьте на коліна в пошані, о, нащадки півострова.]