Розділ 380. Епізод 72 — Три Способи (5) 

— Ті двоє — вони заручені. 

— Перепрошую? 

Моя щелепа відвисла від такої гучної заяви, і я повільно повернув голову до Лі Хьонсона. Його щоки почервоніли при зустрічі наших поглядів, і він зовсім скоро відвернувся. 

Ю Джунхьок та Хан Суйон — Перший Принц Архіпелагу Кайзенікс та шанована донька Графа. 

Звичайно, треба подолати значну різницю у зрості, але... Якщо придивитися пильніше, вони справді личили один одному. Їхні особистості були поганою парою, але знову ж таки, на диво у них було багато спільного. 

У мені з’явився пустотливий настрій, і я підвищив голос: 

— Геййй. Ви двоє трохи схожі на чорного ведмедя та новонароджене курча... 

Майже водночас величезний вбивчий намір полетів у наш бік. 

— Я вб’ю тебе. 

— Ще слово, і я роздеру тобі рота. 

Холодний піт покотився моєю спиною. 

Джун Хівон прошепотіла: 

— Можливо, краще не провокувати їх? 

— Може й так. До речі... Хіба між вами теж не сталося щось, Хівон-ссі? 

— ...Даруй? 

На розгубленість Джун Хівон я відповів усмішкою та швидко став між Ю Джунхьоком та Хан Суйон. Їхні обличчя були намертво застиглими, наче їх зовсім не розсмішив мій попередній жарт. 

— Хан Суйон. Твоя роль — найважливіша. Ти знаєш це, так? Тобі варто зіграти як слід, щоби... 

Вона не відповіла. 

— ...Хан Суйон? 

Цу-чучучучут! 

Дивні іскри раптом затанцювали навколо неї. Я одразу ж зрозумів, що сталося; его Юрі ді Арістель відштовхувало Хан Суйон. 

「Я ніколи тебе не відпущу.」 

Юрі кричала, сльози текли з її очей. 

「Рано чи пізно ти пошкодуєш, що залишила це місце!」 

「Всі оповіді, якими ти володієш, зів’януть, наче руїни, які ніхто не відвідує, і ніхто їх більше не пам’ятатиме.」 

「І в кінці вони навіть не зможуть залишитися замороженими на цьому острові та зникнуть з цього світу!」 

Я озирнувся на неї та відповів. 

— Таке може статися. 

「Що-що?」 

Юрі звучала ошелешено. Я тихо оглянув її. 

Юрі ді Арістель — оригінальна героїня цього сценарію. 

Якби сценарій розгортався так, як повинен, то до цього часу вона б уже була коханою короля, після того, як прожила звичайне життя, будучи чиєюсь донькою. 

「Якщо ти залишишся в цьому світі, ти будеш у безпеці.」 

Я міг поспівчувати їй, хто не мала вибору, але говорити подібне, але в той же час я не міг співчувати її точці зору. Тому що ми не жили одну оповідь. 

Певною мірою, вона просто читала оповіді, неважливо, як багато прочитала на даний момент. Можливо тому все, що я міг зараз робити, це не зухвало переконувати її, але просто уявити. 

...Що якби Хан Суйон була мною, що б вона зараз сказала? 

「Я попрошу Короля Реінкарнаторів про послугу. Залишимося тут разом. І довірте себе Стіні Сансари. А коли ви...」 

— Тоді ми житимемо в одному й тому ж сценарії щоразу. 

「Що?」 

Я повільно кліпнув та запитав її. 

— Юрі ді Арістель. Як ви почувалися, коли вперше стали королевою? 

Її райдужки сильно здригнулися. 

「Я...」 

Острів Реінкарнаторів був музеєм стародавніх оповідей, які зникли в закутках мінливої епохи. 

Фундамент цього світу був одним з середньовічних фентезі сетингів 3-го покоління. Юрі ді Арістель жила б однакове життя знову та знову, повторюючи дії та промови, задані гігантською оповіддю. 

Хан Суйон це знала, і напевно хотіла показати своєму хосту ймовірність нових оповідей. 

...Сказати їй, що вона не раб оповідей. 

「Я, лише..!!」 

Найбільш ймовірно, Юрі це вже усвідомила. Все-таки Хан Суйон була надзвичайною письменницю. 

— Вам подобається Хан Суйон, так? 

「...」 

— Якщо так, то, будь ласка, повірте в неї. Вона точно вас не покине. 

Юрі ді Арістель дивилась на мене якийсь час перед тим, як вираз її обличчя став незрозумілим; по тому її присутність зникла. Після того, як іскри протанцювали ще одне коло, білі райдужки Хан Суйон повернулися до нормальних. 

Вона похитнулась трохи, наче від запаморочення. Тоді вона глянула на мене, ніби вражена моїми діями. 

— ...Кім Докча. Нічого так, м? 

— Навчився у тебе. 

— Юрі може справді захотіти одружитися з тобою такими темпами... 

— Годі зі своєю маячнею та приготуйтесь. Ми скоро увійдемо. 

Ми широко розкрили двері до зали для аудієнцій. І майже в ту ж мить загрозливий настрій полився на нас з усіх сторін зали. 

Тоді ж біля мене стала Джун Хівон та заговорила: 

— Мені шкода за минуле, Докча-ссі. 

Мені не треба було питати, щоби розуміти, через що вона перепрошує. 

— Натомість цього разу я захищу тебе добре. 

— Довіряю тобі. 

Коли біля мене стояли Лі Хьонсон та Джун Хівон, загроза навколо мене сильно пом’якшилась. Я почувався спокійно, коли в одному місці були найкращий меч та щит. 

Я оглянув натовп, який шикувався по обидві сторони в залі для аудієнцій. 

З одного боку представники революціонерів. 

З іншого — знать та їхні прапороносці. 

Ми йшли повз них до самого престолу. Але коли ми якраз підійшли до нього, хтось із натовпу гучно крикнув: 

— То хто король? 

Хто був королем... 

Вони скоро отримають відповідь до цього палючого питання. 

— Чи правдиві плітки, що кажуть, наче Темний Маг — нова королева? 

— Покажіть нам законного короля! 

— О, любі Принци! Скажіть правду! 

Коли я побачив їхні обличчя, на мене зійшло усвідомлення; жоден з цих людей не був тут зі своєї волі. 

Оповідь цього світу зібрала їх тут. 

[Гігантська оповідь «Архіпелаг Кайзенікс» оголила свою ворожість.] 

Ми з Ю Джунхьоком відразу глянули на Хан Суйон. Вона кивнула та виступила вперед. 

— Я — новий правитель Архіпелагу Кайзенікс. 

Народ водночас почав протестувати. 

— Ти смієш! 

— Де законний спадкоємець роду Кайзенікс? 

— Вбийте цю відьму! 

Хан Суйон не панікувала та вийняла меч із піхов. 

— І цей меч — доказ мого правління. 

Незламна Віра випромінювала сліпуче чистобіле світло. Хтось із натовпу упізнав зброю та упав на коліна, і все ж, більшість поглипали сюди з недовірою. 

Саме тоді вперед виступив Ю Джунхьок. 

— Вона справді є новим правителем Архіпелагу. 

Розгублення почало з’являтися на обличчях прихильників Першого Принца після його промови. Енергійна опозиція піднялась серед революціонерів. 

— Але, але, як це може бути... Такого ніколи не ставалось! 

— Для всього є перший раз. 

— Наша сім’я не може прийняти такий результат..! 

І нарешті ті, хто виходили з образу, щоби виголосити свої думки, з’явилися теж. 

— Ваш вибір не сходиться з нашим світоглядом! 

— Наш світогляд всього лише хоче... 

Я звернувся до них із наступними словами: 

— Ваш світогляд? І що це таке? 

У натовпі позакривали роти. Без жодних зайвих слів я перевів погляд на повідомлення, що висіло у повітрі. 

[Жанр відповідного сценарію «Компанія Кім Докчі».] 

У світі не було такого жанру, як Компанія Кім Докчі. Але це не означало, що такої оповіді не можна розповісти. 

— Компанія Кім Докчі не схожа на інші жанри, — знову сказав Ю Джунхьок, — Компанія Кім Докчі це просто Компанія Кім Докчі. 

Хан Суйон високо підняла Незламну Віру, а потім глибоко встромила її в підлогу. 

— Зовсім як Архіпелаг Кайзенікс — це просто Архіпелаг Кайзенікс. 

[Особливий ефект зоряної реліквії «Незламна Віра» активовано!] 

Цей меч використовував етер для трьох різних атрибутів. 

[Етерний атрибут перетворюється на «Вогонь».] 

Чисто-білі пелюстки полум’я піднялися з клинка, який міцно тримала Хан Суйон. Я поставив власну руку на руків’я меча. 

[Етерний атрибут «Темрява» також активовано.] 

І Ю Джунхьок поставив долоню поверх наших. 

[Етерний атрибут «Божественність» також активовано.] 

Три атрибути Незламної Віри, вогонь, темрява та світло почали палати водночас. Мешканці Архіпелагу ніколи не були свідками подібного дива, і вони витріщилися на нас у захопленні. 

Хан Суйон звернулася до них. 

— Король? Якщо ви хочете ним стати, то вийдіть наперед та спробуйте. Звичайно, якщо ви упевнені, що зможете схопити цей меч. 

Ніхто не спробував підійти ближче. Всі, хто тут зібрався, вже знали правду — щойно їхні руки торнуться цього блискучого світла, їхні тіла посипляться, наче пил. Навіть попри те, що приголомшений натовп тремтів у страху, хтось все-таки зміг запитати нас: 

— Чому ви всі це робите? 

— ...Що ви збираєтеся робити з цим архіпелагом? 

Це був непередбачений розвиток. І вони почали боятися кінця цього світу. 

Відповів їм Ю Джунхьок. 

— Ми не прийшли сюди, щоби захопити жалюгідно малий Архіпелаг Кайзенікс. 

— Але ми прийшли вас звільнити, — я додав швидко, і хтось почав бурмотіти собі під носа. 

「Ви вже знаєте, про що вони, так?」 

Ні я, ні Хан Суйон, ні Ю Джунхьок не сказали це. 

「Ми теж не можемо повторювати один і той же сценарій знову й знову.」 

Ні, то була Юрі ді Арістель, хто підвищив голос натомість. Вона вже усвідомила завершення сценарію, яке ми бажали. 

「Я... збираюсь піти з ними.」 

На словах Юрі натовп став абсолютно приголомшеним. Але не тільки вона вирішила. Я відчув, як моє серце раптом почало сильно битися, а хтось — промовляти моїми губами. 

「Якщо вона на таке готова, то я теж.」 

Ці слова належали моєму хосту, Четвертому Принцеві Рікардо. Зовсім скоро інший голос пролунав від Ю Джунхьока: 

「Я не можу дозволити своєму немічному братові піти одному.」 

То були слова Першого Принца Швайхена. Після нього від Лі Хьонсона та Джун Хівон почулися ще два голоси. 

「Мій меч буде вашим супроводом, куди б ви не вирушили, Ваша Високосте.」 

「Я вас захищу, Ваша Величносте.」 

Білстон Фрамер та Еріх Страйкер також; не тільки Юрі спостерігала за нашими оповідями. 

Справді, оригінальні протагоністи цього світу також дивилися. 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» гучно ричить!] 

[Гігантська оповідь «Весна Царства Демонів» дивиться на цей світ.] 

— Ми візьмемо участь у Великій Війні Святих та Демонів. 

Всі присутні дивилися на Компанію Кім Докчі. Як головний представник Компанії я знову звернувся до них. 

— І ми звільнимо кожну людину цього острова від «реінкарнації». 

Один за одним натовп почав ставати на коліна. Ці люди, які так довго були іграшками гігантської оповіді цього сценарію, тепер дивилися на нас. 

— Підемо всі разом. 

Світ сколихнувся від сильних вібрацій, коли ці слова закінчилися. Таким був звук руйнування світу. І... 

[Гігантська оповідь «Архіпелаг Кайзенікс» кричить!] 

...Це також звук руйнування гігантської оповіді. 

[Гігантська оповідь «Архіпелаг Кайзенікс» активує права контролю над кожним жителем архіпелагу!] 

Гігантська оповідь виснажила власне існування, щоби продовжити своє життя. На жаль, те, що робило гігантську оповідь оповіддю, це... 

[Усі реінкарнатори Архіпелагу Кайзенікс протистоять контролю гігантської оповіді.] 

...Ніхто інший, як люди в ній. 

[Світогляд прийняв вашу відповідь.] 

[Ви задовільнили чіткі умови сценарії.] 

[Другорядний сценарій «Вибір Жанру» завершився.] 

[Чіткі нагороди сценарію підраховуються.] 

[Часопростір локації відповідного сценарію синхронізується з часопростором «Великої Війни Святих та Демонів».] 

[Портал до «Війни Святих та Демонів» створено.] 

Величезний портал, який випромінював сліпучі промені світла, з’явився посеред повітря. Двері, що вели до Великої Війни. 

— Я піду першим. 

Ю Джунхьок першим зайшов усередину. Інші реінкарнатори, прийнявши рішення, пішли за ним всередину порталу. 

Хтось навіть запитав мене. 

— Ви вірите, що ми справді можемо це зробити? 

— Я не знаю. Можу тільки сподіватися, що так. 

— Як чесно. 

Реінкарнатор ніяково посміхнувся та перейшов портал. 

Хвилі людей полилися звідси. Ми з Хан Суйон залишилися в кінці черги та дивилися, як всі йдуть. 

Вона розкрила рота: 

— Тобі варто піти першим. 

Найімовірніше, вона досі мала приємні спогади про це місце. Я здогадався, що це не надто погана ідея, залишити їй трохи часу й пригадати. Але до того, як я ступив у портал, вона схопила мене. 

— Агов, Кім Докча. 

Здається, вона хотіла мене щось запитати. Я тихо дивився на неї якийсь час, поки вона не зітхнула сильно та махнула рукою. 

— Забудь. Це нічого. 

— Що таке? 

— Я кажу, нічого важливого. 

Вона спробувала уникнути мого погляду, поки гучно буркотіла. 

Я трохи розхвилювався та, зітхнувши, витягнув ногу з порталу. 

— Можеш просто мені сказати. Минулого разу ми так само розійшлися, і тепер мене це турбує. 

— Нічого такого. 

— Ну, тоді ти без проблем можеш мені розказати, так? 

— ...Наполегливий, еге. 

Хан Суйон знову гучно зітхнула та мовила: 

— В майбутньому... — її погляд опустився на землю, а потім повільно піднявся, коли вона продовжила: — В майбутньому, коли всі сценарії закінчаться, я може захочу повернутися до написання романів. 

Вона вперше дивилась на мене так серйозно, і це мене трохи здивувало. 

Вона говорила далі: 

— Коли це станеться, почитай мій роман, добре? 

— Твій роман? 

Вона кивнула. 

— Я даю тобі можливість стати його першим читачем. 

— Я не такий вже й хороший читач. 

— Не будь засранцем та просто прочитай, коли я скажу. 

— Добре, добре. Я точно прочитаю. 

Я відповів добродушно. 

Ну, читати її роман не буде проблемою. Все ж, я в принципі любив читати. 

Але моя відповідь, певно, не сходилася з її очікуваннями, тому що вона попросила підтвердити. 

— ...Справді? 

— Так, дійсно. 

Вона витріщилася на мене, не вірячи. 

— Але він може бути більшим за три тисячі розділів? 

— Тоді це якраз мені до смаку. 

— І також нудним. 

— Це ти напишеш, тож таке неможливо, ти ж знаєш. 

Очі Хан Суйон розширилися від моєї відповіді. 

Я трохи засоромився, тому швидко сказав щось інше. 

— Який буде жанр? 

— Я вирішу, коли візьмусь... 

— Як щодо романтики? 

— ...Як я можу тягнути «романтику» три тисячі розділів?? 

Ми отак легковажно говорили, а потім знову перевели увагу на портал. Було видно, як туди разом увійшли Лі Хьонсон та Джун Хівон. Я відчув ніяковість між ними, і бачити це було приємно. 

— Ну, цим двом знадобиться три тисячі розділів, а потім — іще трохи. 

Тоді у повітрі пролунали приємні повідомлення. 

[Обмеження на непрямі повідомлення було знято.] 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» вигукує від радості!] 

[Сузір’я «Дракон Чорного Полум’я Безодні» насолоджується теплою атмосферою!] 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» божеволіє!] 

Здається, із завершенням сценарію канал знову відкрився. 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» захищає своє втілення.] 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» насторожі перед сузір’ям «Повелитель Сталі».] 

[Сузір’я «Повелитель Сталі» почувається скривдженим.] 

Хан Суйон усміхнулась та пробурмотіла під ніс: 

— Романтика так романтика... 

Ми з нею ступили в портал разом. Я бачив, як на відстані сузір’я чекали нашого прибуття. 

[Ви прийшли, Компанія Кім Докчі.] 

Нарешті ми сягнули етапів відкриття Великої Війни Святих та Демонів.