Розділ 4: Мільйон Уколів (3)

Немає можливості повернутися в минуле?  

— Що ти маєш на увазі? Має ж бути якийсь предмет, який повертає тебе назад у цю вежу... 

І тут Джехван зрозумів. 

Звіролов сказав, що не існує предметів, які могли б відправити когось назад у часі. Він також пояснив, що Джехван може почати все спочатку. Це не мало сенсу. Але була одна річ, яка могла надати всьому цьому сенсу. 

66-й поверх. 

Джехван бився з Сукубом, меншою версією [Кошмару]. 

Команда витратила багато часу, щоб перемогти монстра. Ілюзія, яку створив Сукуб, змусила слабкодухих Сходжувачів ламатися. Поверх перетворився на оргію. Сходжувачі, які опинилися в пастці в країні мрій, створеній Сукубом, ґвалтували один одного знову і знову. 

Джехван знав цю силу з власного досвіду. Через неї він ледь не зґвалтував сходжувачку, що була поруч з ним. 

— Камінь Кошмару. 

Звіролов звузив очі. 

— Звідки ти знаєш цей предмет? Це інформація, яку ти не можеш отримати. 

— Крижаний Дракон сказав мені. 

— О ні! Це проблематично. Тобі ще не час про це знати!  

Тихо пробурмотів Звіролов. 

— ...Ось чому алгоритм ШІ потребує найкращих міркувань! Ці дурні [Творці]. Це тому, що вони створили дурну кількість цих монстрів, не подумавши! 

Джехван заговорив, спостерігаючи, як Звіролов бурмоче щось собі під ніс. 

— Отже, ті, хто використав [Камінь Повернення], не потрапляли в минуле. 

Звіролов повернувся до Джехвана і зробив паузу. Потім він відповів: 

— Що ж, гадаю, оскільки ти перший зі Сходжувачів, хто самотужки очистив вежу, тобі можна знати. Так, ти маєш рацію. 

Звіролов клацнув пальцями, і екран знову змінився. 

— Той, який ви знайшли на 77-му поверсі, був не [Каменем Повернення], а [Каменем Кошмару]. Це камінь, який затягує тебе у сон, створений самим Кошмаром. Це дуже особливий предмет. 

На екранах з'явилася незліченна кількість Сходжувачів. Паніка Меча Хван Інчан... Вчитель природничих наук Сакамото... Усі, хто подорожував у минуле, були там. Вони жили в нескінченному світі снів, у своїй фантазії. Звіролова, здавалося, це розважало. 

— Але я не збрехав. Можеш вважати, що вони справді побували в минулому... Певним чином. 

Джехван не міг говорити. Те, що сказав Звіролов, було правдою. Вони були тими, хто відмовився від теперішнього і повернувся назад. Вони були тими, хто легко обривав зв'язки з іншими заради себе. Вони цінували лише той світ, який хотіли бачити. Здавалося, це був той самий кінець, якого вони могли хотіти. 

— Ну, але ви всі в цьому світі 294 — дивна раса. Ви всі були чудовими до 77-го поверху, розумієш? Багато хто кидав виклик цій вежі з різних світів, але ніхто не був таким успішним, як ви. Виглядало так, ніби всі ви вже давно грали в цю гру. 

Так воно і було. Доки вони не дійшли до 77-го поверху. 

— Я навіть подумав, що якщо так піде далі, то навчання пройде занадто легко. Це було майже страшно! Але результати були несподіваними. 

На екранах одразу з'явилися люди, які використовували [Камінь Повернення]. 

— Ви, люди, мабуть, єдина раса, яка бажає подорожувати в минуле. 

— Так... може й так, — пробурмотів Джехван, побачивши зображення людей, що зникали у світлі. 

Звіролов кивнув. 

— Отже, ти, мабуть, почув достатньо. Тепер перейдемо до… 

Джехван перебив його: 

— Ти хочеш, щоб я почав гру з самого початку. 

— Хаха, ти правильно зрозумів. 

— Не відсилаючи мене в минуле. 

— Правильно. Це робиться... 

Джехван кивнув. 

— Ага. Завдяки тобі, я тепер розумію, що це за вежа. 

— Так? 

Джехвану вже давно було цікаво. Величезна вежа, що раптово з'явилася в небі. І таємниче послання. 

[Вітання! Вас обрано [Сходжувачем Часом], щоб врятувати світ від волі [Вежі Кошмарів]! Ви приймаєте виклик?] 

[Так / Ні] 

Він погодився на виклик. Ось чому він був тут. 

Джехван підійшов і поклав руки на стіни. Він відчув холод каменю. Він провів у вежі більше часу, ніж за все своє життя на Землі. Але за весь цей час він так і не зрозумів, що ця гігантська споруда була [Предметом]. Настав час змінити те, що він знав. Він заплющив очі і зосередився на вежі. Він уявив її форму. Все, що він бачив і пережив. 

Через кілька митей у нього заболіла голова. Здавалося, ніби щось всередині нього зламалося. Потім з'явилося вікно з описом предмета. 

[Деталі Предмета] 

Назва: Вежа Кошмарів — Навчальний Режим 

Опис: 2-ге Творіння Кошмару [Мулака], творця «Фортеці Каяття». Заманює того, хто прийме виклик, у свій світ снів. 

— Ця вежа — гігантський [Камінь Кошмару], — промовив Джехван. — Я вже був у «Сні Кошмару», створеному цією вежею з давніх-давен. З того дня, як я прийняв виклик. 

Запала тиша. Звіролов опустив голову, щоб не було видно його обличчя. Кілька секунд він здригався, ніби плакав, а потім підняв голову. 

— ХАХАХАХА! 

Він так сильно сміявся. Але тепер його сміх містив якусь злість. 

— Це... це дивовижно! Ти вже стільки разів мене дивував! 

Звіролов знову клацнув пальцями, і екрани змінилися. Тепер на екрані відображався зовнішній світ. 

Джехван був приголомшений. Світ був у порядку. Місто, люди, все, що він вважав зниклим після Удару Вежі, все ще стояло. Ніхто ще не загинув. 

— Як бачиш, ніхто з вас ще не помер. Чи не буде це тривожним, якщо всі ви помрете ще до того, як почнеться «Справжня Гра»? 

Звіролов продовжив:  

— Хаха, хіба це не чудово, що ніхто не помер? Я вважаю, що це хороша новина для вас, людей, які утворюють групи на кшталт «Сім'ї» або «Друзів». 

Усіх людей, які, здавалося, були Сходжувачами, відправили до лікарень, де про них подбали. Здавалося, що уряд намагається їх захистити. Серед тих пацієнтів був непритомний Джехван. Минуло багато років, але його обличчя на Землі все ще було таким же молодим. 

— Ти прожив тут десятки років, але у твоєму світі минув лише місяць. 

Джехван кивнув. 

«Точно... це сон. Це пояснює різницю в часі». 

Але це було б правдою, тільки якби він міг довіряти зображенню, показаному Демоном Звіроловом. Він не мав сили розпізнати, чи все це було правдою. Демон вже збрехав йому, тому він не міг побачити, що було правдою. Потім всі екрани враз вимкнулися. 

— Що ж, ми змарнували занадто багато часу! У будь-якому випадку, я припускаю, ти зрозумів, що ти нічого не втрачаєш з моєю пропозицією. Ти не повертаєшся назад у часі. Ти просто перезапускаєш його. 

Потім Звіролов почав натискати щось у повітрі. 

— Було дуже приємно. 

Щось вискочило перед Джехваном. 

[Майстер гри намагається завершити Навчальну Гру. Ви можете повернутися до Світу 294 і приєднатися до справжньої гри з усією вашою неушкодженою пам'яттю. Ви приймаєте пропозицію?] 

[Так / Ні] 

Джехван подивився на екран і зробив вибір. 

[Ви відхилили пропозицію.]