Цікаво, чия черга буде цього року

TW: Згадка самогубства, психологічний тиск.

★★★★★

Після балаканини Дзона Дзьова учні 9-го класу дійсно відчули, що те, що він сказав, мало сенс.

Навіть чат якийсь час мовчав, не кажучи вже про стажерів.

Логіка підказувала їм, що слова Чарівника пробудили їх, але їхні емоції змушували не піддаватись.

Через деякий час стажери прийшли до тями.

Вони дивилися на біловолосого Чарівника, як на новачка, і зітхали.

- Ти новачок, ти не розумієш, яка ця людина страшна.

Диявол представляв собою міфічну істоту з пекла, яка маніпулювала людьми та обманювала їх.

Вони були схожі на кіз і мали незрівнянну злу силу. Вони любили використовувати слова, щоб заплутати людей, і були раді бачити потворний вигляд людей, які заблукали в болоті.

Чому ніхто не знав справжнього імені №1 і шанобливо називав його лише потужним і невідомим словом «Диявол»?

Тому що №1 був досить сильним і страшним.

Він був схожий на таємницю, що з’явилася нізвідки у світі нескінченних циклів. З'явившись, він викликав безприкладний фанатизм і страх.

Спочатку Диявол славився тим, що руйнував світ підземель.

Ніхто не знав, що сталося в локації S-рівня. Люди знали лише те, що в той момент, коли його чорні шкіряні туфлі вийшли з підземелля, основна система оголосила про повний крах серії підземель.

Хоча підземелля S-рівня були страшними, їх відновлювали.

Однак цей цикл зазвичай був багаторічним. Наприклад, підземелля «Книги мертвих» перевтілювалися приблизно кожні десять років. Хоча нескінченний цикл не зберігав історію, коли стажери входили в ці підземелля S-рівня, вони все одно могли знайти підказки, залишені їхніми попередниками.

Але Диявол щойно увійшов у підземелля і знищив його.

Його сила була нечуваною, небаченою і неймовірною.

Незалежно від того, чи це було підземелля S чи F-рівня, усі вони мали дуже повний фон або засоби.

До прибуття Диявола найбільш перебільшені стажери могли знищити лише певну сцену в підземеллі. Зрештою, була індивідуальна особливість «не перевершити людей» і залізний закон «не перевершити привидів». Майже нанівець було зведено приміщення для розмахування волоссям.

У такий час, коли метою кожного було вижити, хтось ступив на найвищу точку і погойдувався, невимушено наспівуючи пісню. На спотвореному фоні тисячі жахливих підземель звалилися з гучним тріском.

Він ніколи не співпрацював з іншими. Він завжди був самотнім і непередбачуваним. Крім того, коли вони нападали, вони не робили різниці між другом і ворогом і часто опосередковано впливали на свою сторону. Проте ті, кому пощастило керувати підземеллями з Дияволами, мали горезвісно низький рівень смертності.

У підземеллі рангу S було звичайним випадком знищення партій. Рівень смертності становив від 50% до 60%. Зустріч із вбивцею підземелля, як-от Диявол, була просто благословенням, яке неможливо отримати, навіть якщо молитися Будді.

Перша партія віруючих народилася з тих, хто вижив у цих підземеллях.

Щоб мати можливість увійти в підземелля високого рівня, власні сили були б непоганими. Тим більше вони були б шоковані.

Ті, кому пощастило вижити, тремтіли і казали, що той чоловік був повний божевілля.

Він легко міг викликати найжахливішу й найтемнішу частину людського серця.

Увесь біль і боротьба людей не варті згадки в його очах.

Однак божевілля Диявола не було таким же, як справжня психічна хвороба.

Ніхто краще за нього не розумів правил, і він уміло грав з правилами на долоні. Він був як поблажливий правитель, який дивився на світ холодними очима. Інколи злоба, яка просочувалася назовні, могла змусити людей тремтіти.

Він тримав чорну парасольку і прогулювався цим брудним і потворним світом. Безодня за його темно-золотими очима час від часу була наповнена інтересом, але часто й без інтересу. Ніби ніщо не могло залишитися в його очах назавжди. Він був неймовірно зарозумілим.

Така невимушена сила, елегантна небезпека ходіння по лезу ножа і водночас жахлива харизма людини. Це було страшно і непереборно привабливо.

Нескінченна петля спочатку була хворим місцем.

Ті, хто увійшов сюди, навіть якби вони не були хворі, були б заражені надзвичайно небезпечним для життя задушливим середовищем.

Поступово, створивши незліченну кількість незамінних легенд, Диявола всі поклали на вівтар.

Джокер міг би стати Імператором Готема, Волдеморт міг би стати Чорним Дияволом, а Гітлер міг зібрати стільки послідовників.

Тому що Джокер був божевільним і беззаконним, Волдеморт через жорстоке правління, а Гітлер адже приніс надію Німеччині після Першої світової війни, піднявши економіку цієї переможеної країни. Однак це світло було занадто коротким і фальшивим. Його миттєво поглинуло більше бажання і воно впало в ще страшнішу безодню.

У цю епоху відчаю, чим непередбачуванішим є страх, тим більше людей буде до нього стікатися.

Божевільні завжди були найпопулярнішими.

Стажер вагався.

- У цього лорда багато послідовників, але оскільки ми в одному класі, а він учитель, краще не стикатися з ворогом безпосередньо.

Для цих гравців через стільки років ця ідея стала глибоко вкоріненою, і її важко змінити.

Це не мало нічого спільного з життям і смертю, а було чисто спотвореною повагою до сильних.

Якби вони хотіли змінити цю ситуацію, їм довелося б убити Диявола, і новий бог був би коронований.

Цей момент також збігався з пророцтвом Ґвея Ґудзи.

Біловолосий юнак опустив очі й замислився, не кажучи ні слова.

Пам'ять про Джуґе Аня була ще свіжа в його пам'яті.

Після того, як Диявол пішов, Дзон Дзьов взяв карту Таро.

Він хотів побачити, що є між Дияволом і Джуґе Ань.

Дзон Дзьов не повірив жодному їхньому слову.

Несподівано Дзон Дзьов вийняв ту саму карту в обох.

Коли він подумав про Джуґе Аня, він витягнув місяць у правильному положенні. Диявол отримав місяць у неправильному положенні.

У випадку Безплідного села він також взяв ту саму карту від бабусі Їнь.

Якщо ця карта була в неправильному положенні, вона представляла б хмари, що розступаються, щоб побачити місяць, світанок та поворотний момент.

Коли він був у правильному положенні, це символізувало підсвідоме усвідомлення небезпеки. Невідома, непередбачена небезпека, дивна і неспокійна.

… і обман.

***

Після післяобіднього заняття учасники розійшлися в гуртожиток.

Був період часу для учнів, щоб виконувати завдання з обіду до дня, а з дня до вечора для самостійного навчання.

Закінчення другого періоду вечірньої самостійної роботи було загалом завершенням заняття. Третій час вечірньої самостійної роботи був вільним для того, щоб учні могли організувати себе, або піти в кабінет, щоб поставити запитання тощо.

Як і напівзруйнована будівля школи, гуртожиток був сирим і тісним, але також був сповнений відчуттям часу.

Стіни були перефарбовані білою пудрою, але вона не могла приховати тріщини в стінах і кути, вкриті зеленим і чорним мохом.

Лампи розжарювання звисали зі стелі, вкритої павутиною, кидаючи блідо-біле світло. По обидва боки коридору розташувалися ряди нескінченних кімнат, створюючи дуже незручне відчуття похмурості.

Багато стажерів зупинялися на місці й перешіптувалися між собою.

- Чи є в цьому гуртожитку привиди… Чому так моторошно?

[Це кампус середньої школи, як тут не бути історіям про привидів?]

[Дозвольте мені подумати, що таке історії про привидів у кампусі, як червоні танцювальні туфлі в танцювальній студії? Додатковий крок? Гіпсова статуетка в художній майстерні? Повішений? Жебрак в туалеті?]

[Історії про привидів у підземеллях справді страшні. Минулого разу ми зіткнулися з жінкою з роздвоєним ротом у підземеллі рівня C і ледь не були знищені.]

[Трясця, жінка з роздвоєним ротом у підземеллі рівня С? Боже мій.]

З іншого боку стажер випадково знайшов попереднє місце розташування гуртожитку.

- Бачите інший гуртожиток? Ось там.

Усі дивилися в той бік, куди він показував.

З іншого боку поля була ще одна будівля, яка була прямо біля гуртожитку.

Ця будівля мала такий самий вигляд, як гуртожиток перед ними, але фасад був замкнений залізними ланцюгами, щоб ніхто не міг увійти.

- Я чув, що в цьому будинку був чоловічий гуртожиток середньої школи №1, там ще жили люди з попередньої групи. Гуртожиток, у якому ми зараз живемо - це раніше був жіночим.

Почувши його слова, усі трохи розгубилися.

Там ще жили люди з попередньої групи, то чому школа не відкрила чоловічий гуртожиток, а дала їм жіночий?

[У мене погане передчуття з цього приводу.]

[Я теж думаю про можливість того, що в цій школі є привиди, це не добре.]

[Звичайна школа раптово не відкриє жіночий гуртожиток для студентів чоловічої статі, якщо тільки… Емм, як ви знаєте, зазвичай хтось покінчує життя самогубством в університеті, а потім наступну групу замінюють студенти чоловічої статі, щоб заповнити своєю енергією Ян .]

[Я можу це довести. Раніше наша команда брала участь у шкільному підземеллі, і в цьому університеті була дуже відома будівля мандаринки. Ліва сторона була жіночою, а права – чоловічою. Всім відомо, що чоловічий гуртожиток для чоловіків, а жіночий для жінок. Не буде ситуації, коли чоловіки та жінки змішані в одній будівлі, а керівництвом гуртожитку буде непросто керувати. Зрештою, коли ми робили основну сюжетну лінію інстанційного підземелля, ми дізналися, що там була студентка з попередньої партії, яка випадково завагітніла. Негідник зраджував їй за її спиною і навіть зійшовся з коханкою. Коханка похизувалась своєю владою і звідкись дістала результати тесту дівчинки на аборт, удавши, що випадково надіслала його в чат класу. Про це дізналась вся школа. Пізніше дівчина не змогла змиритись і повісилася в гуртожитку під час свята Національного дня. Коли її сусіди по кімнаті повернулися і відчинили двері гуртожитку, від трупа вже смерділо... Цей інцидент викликав величезний резонанс, а згодом його зам'яли в школі. Рік-два гуртожиток пустував, а після випуску залученого набору туди влаштували нових студентів. Хто б міг подумати, що буде привид?]

[Трясця, людина вище така страшна.]

Як тільки коментарі були в розпалі, з’явилася завідуюча гуртожитком.

Завідуюча гуртожитком була схожа на батьків і вчителів цього зразка підземелля, її обличчя було холодним і порожнім.

Вона привела всіх слухачів у вестибюль гуртожитку.

Вестибюль був викладений пожовклою плиткою, навколо нього вели гвинтові сходи.

- Щодня прокидайтеся о 6:50, а виходьте з гуртожитку о 7:30. Світло та електроенергія вимикаються рівно о 23:30, а двері гуртожитку замикаються о 23:50. Якщо ми нікого не побачимо під час обходу кімнат, вас оштрафують за те, що ви не повернулися додому на ніч. Я зроблю звичайне патрулювання рано вранці. Якщо я побачу чиюсь кімнату з освітленням або щось почую, то також оштрафую.

Завідуюча наголошувала на дисциплінованості гуртожитку, і деякі стажери тремтіли, дивлячись у стелю за її спиною.

Фактично, багато хто з них бачили це існування, коли заходили у вестибюль.

На стелі звисала довга мотузка, кінець якої був заплямований якимись невідомими чорними плямами. Коли вони підійшли ближче, то навіть побачили, що там залишилися шматочки шкіри.

Наче помітивши їхні погляди, завідуюча гуртожитком усміхнулася.

- Це залишилося після учнів попередньої групи. Щоразу хтось не витримував і використовував це, щоб покінчити з життям. Цікаво, чия черга буде цього року.

★★★★★

П.п: Середня школа №1 – місце, де хочеться жити.

★★★★★

Якщо помітите помилки в тексті, будь ласка, скажіть про них.