Глава 216. Погане передчуття справдилося
Освітлення у ванній було дуже тьмяним: старомодна тепла лампа не випромінювала багато світла.
Під таким освітленням можна було ледь-ледь розгледіти візерунок.
Він був дуже дивним.
Візерунок не мав виразних ліній чи чіткої закономірності. Якщо треба було описати його — він більше нагадував химерний символ, який супроводжувався диханням від глибокого до поверхневого, наче там є життя, а один погляд на цей символ змушував відчувати незрозумілий, пекучий жар.
Дзон Дзьов: «……» Як чоловік, він добре знав, що це за відчуття.
Навіть якщо не їв свинину, точно ж бачив, як свині бігають?
Разом з тим, що раніше сказала Підсистема, у нього раптом з’явився дуже поганий здогад.
У цю мить Підсистема надіслала тепле повідомлення, [Ви вгадали правильно]
Наступної ж секунди Дзон Дзьов, не зважаючи на те, йшли зйомки чи ні, поштовхом відчинив двері кабінки та зачинився всередині.
У кабінці ванної кімнати камер не було. Просто так сталося, що сольний виступ у ванній був доволі вільним. Коротко кажучи, ані режисер, ані команда не наказали «стоп» чи «вирізаємо» після того, як Дзон Дзьов увійшов, тож можна було розглядати це, як доречне у рамках сюжету.
Зачинивши двері, Дзон Дзьов вийняв з кишені запальничку та підняв одяг на грудях.
А потім під мерехтливим вогником запальнички він побачив, що на місці на його грудях, у якому щойно відчувався незначний дискомфорт, теж з’явився такий самий візерунок, який він бачив на ключиці.
[Якщо прокляття залишиться не знятим, ви не лише не зможете повернутися у гуртожиток для стажерів, але й можуть бути певні негативні ефекти, оскільки цей візерунок не завмерлий, а постійно поширюється. У майбутньому він може поширитися і на інші місця, і тоді його буде ще важче позбавитися]
«Як його прибрати?» Прямо запитав Дзон Дзьов.
[Шуб-Ніґґурат відповідає за розмноження та бажання. Оскільки це мітка для її жертв, вона має стосуватися цих двох речей, так?]
Дзон Дзьов: «……»
Всьому кінець. Його найгірше передчуття справдилося!
Чоловіки не могли завагітніти, тому була лише одна відповідь!
Тоді, коли він хотів ще щось додати, з його гарнітури зненацька долинув електричний шум.
«Увага, актори, прошу, увага. Через тридцять секунд напрямна подасть сигнал, просимо акторів приготуватися згідно з інструкціями у навушнику.»
Біловолосий юнак застиг, тримаючи руку на дверях.
Ця сцена була сольною для його другорядної ролі. Загалом, це була коротенька подорож до вбиральні, де, поки він митиме руки, трапиться щось незвичне. Можна вважати її звичайною сценою розігріву у горор-фільмах, а не якимось значним сюжетом.
Спочатку Дзон Дзьов планував почати відігравати сцену відразу ж після виходу із кабінки, але не очікував, що режисер так його поквапить — навіть використає напрямну.
А чому були внесені ці зміни… Дзон Дзьов згадав, що коли щойно зовні вони обговорювали сцену, у поглядах всіх присутніх вирувала проклята імла. Він не міг не відчувати легкого роздратування.
Тут було настільки багато людей зі злими намірами, а через камери за ним шпигувала ціла купа осіб. Мітка злого бога не лише здіймала у їхніх серцях певні бажання, але й пробуджувала всередині найглибше зло.
Коли мова торкнулася злої сторони, у його свідомості неконтрольовано виникла ще одна типова репрезентативна постать.
«Скрип-скрип-скрип—»
Поки Дзон Дзьов занурився у глибокі роздуми, у порожній вбиральні раптом пролунав скрипучий звук ковзання напрямної рейки.
Аби відповідати атмосфері, лампочки у вбиральні також замиготіли, додаючи жаху.
Біловолосий юнак повернув дверну ручку та вийшов.
Основною місією було вижити до кінця зйомок фільму. Якщо він отримає тут невдалий дубль, то лише затягне час виконання місії. Навіть заради цього він мав докласти максимум зусиль, щоб співпрацювати із знімальною групою.
Зовні нікого не було.
У відповідь Дзон Дзьов підняв брову, відвів погляд, розвернувся та підійшов до раковини.
Дзеркало, яке висіло над нею, досі було брудним. У ньому виднілося лише розмите віддзеркалення людини, супроводжене тьмяним світлом й тінями.
Як і було написано у сценарії, він схилив голову й почав мити руки.
Раптом у невидимому навушнику знову пролунав гучний електричний шум.
Цього разу він продовжився, дзижчачи, не як аномальний сигнал, а як звук пошкодженого старого магнітофона.
Саме в цю мить спина Дзон Дзьова підсвідомо напружилася.
До його потилиці наблизилося крижане дихання, а зверху промайнули пасма волосся, змусивши Мага рефлективно вдарити ліктем назад.
У дзеркалі він дуже ясно був один, але така невимовна злісна енергія… окрім злого духу цього замку, він більше не міг ні про кого подумати!
Вмить груди та ключиця Дзон Дзьова, які щойно трохи втамувалися, знову почали горіти.
Досить небезпечний знак, який по суті підтвердив його та Підсистеми найгірші здогадки.
«Що відбувається?!»
Біловолосий юнак швидко зробив крок назад, вдавши здивований вигляд.
Коли справа доходила до акторської гри, Маг добре знався у цьому мистецтві. Чи то дурити, чи то обманювати людей — його навички були першокласними.
Перед ним із іржавого крану хлинув потік багряної води, яка почала стікати по зовнішній частині старого умивальника, одразу ж нагадавши річку червоної крові.
Звичайно ж, це було заздалегідь приготованим реквізитом.
Це неважливо. Важливе інше — коли Дзон Дзьов відступив, він зробив різкий рух назад.
І промазав.
За одну мить крижана примарна аура безслідно зникла.
Почувши, що із вбиральні долинув якийсь шум, актори, які стояли на варті зовні, один за одним забігли всередину.
Серед них найшвидшим був товстун, обличчя якого сповнилося занепокоєння. Тільки-но увійшов, він лестливо запитав, «З тобою усе нормально?»
Решта озирнулися.
Яскраво-червоним у крані був лише перший струмок води, а після нього вода повернулася до нормального стану.
«Все гаразд.»
Побачивши, що це він, Дзон Дзьов байдуже махнув рукою та зробив зарозумілий вигляд, показуючи, що не хоче розмовляти з бідняками.
Натомість він повернув голову й пояснив, «Не знаю, чи це через вік, але вода, яка щойно текла з цього крану, насправді була червоною.»
З крану полилася червона вода?
Почувши це, кінозірка Є швидко присів та дуже перебільшеним рухом дістав з кишені лупу, яку обов’язково мусить мати кожен детектив. Він вмокнув пальці у плями води на підлозі, а потім уважно почав їх роздивлятися.
Несподівано, сліди води на його пальцях були безкольоровими і прозорими, без жодних аномалій.
«Як таке можливо? Я точно бачив, що вона червона.» Нахмурився Дзон Дзьов.
«Мабуть, іржа.» Заспокоїв його кінозірка Є, «Це недивно для труб, у яких цілий рік немає води.»
Замок був закинутий так багато років, а водопровідні труби тут ще були зроблені із залізних сталевих труб, які всередині давно заіржавіли.
Трьохвалентне залізо, розчинене у воді, набувало червоного кольору — достатньо трохи злити воду і все повернеться до норми.
Це пояснення було доволі переконливим, обґрунтованим та викликало довіру.
Зрештою, згідно з розвитком фільму, це — перший дивний інцидент, з яким вони мали зіткнулися у замку. Відповідно до сюжету, ці кілька мандрівників не звернули б на це увагу.
Група людей, йдучи за сюжетом, крок за кроком промовляли свої репліки.
У цей момент тьмяно-жовте освітлення вбиральні раптом двічі блимнуло та раптово згасло.
У темряві першим, хто щось сказав, був син багатія, «Бля.»
«Чому зникло світло?»
Цієї частини у сценарії не було.
Лише вилаявшись, він усвідомив, що припустився помилки, і якщо її вважатимуть серйозною, то сцена піде у брак!
Син багатія негайно запанікував та підсвідомо поглянув на кінозірку Є, який стояв поруч із ним.
Лампи у коридорі та ванній згасли, залишивши лише легенький промінь ліхтарика, який у пітьмі все ще випромінював непохитне світло.
У цій темряві здалося, що світло ліхтарика відбило на стіну жахаючу тінь привида.
Син багатія недовірливо потер очі, але побачив, що кінозірка Є без проблем продовжив, «Може, раніше ми неправильно полагодили вимикач?»
Га? Що коїлося?
Він запізно зрозумів, що в гарнітурі не було чути жодного звуку, схожого на те, що режисерська команда закликала до зупинки.
Це означало, що вони досі були посеред зйомок. Що, якщо група навмисно не повідомила про це акторам, щоб створити атмосферу?
Цього разу відповів товстун, «Неможливо. Я впевнений, що з’єднав усе!»
За сценарієм товстун був електриком. Якщо він навіть не міг починити цей невеличкий вимикач, який із нього електрик?
«Зараз ці всі розмові вже марні. Ходімо донизу, подивимося.» Помічник детектива поспішив пом’якшити ситуацію та зупинив маленьку сварку, прописану в сюжеті.
Тож у них не залишалося вибору, окрім як виповзти із вбиральні та повернутися тим же шляхом.
На шляху атмосфера була досить мовчазною.
Маючи прикриття у вигляді відсутності світла, інші другорядні актори хотіли в темряві наблизитися до Дзон Дзьова.
Проте, коли вони підійшли, кінозірка Є зробив крок вперед та безслідно закрив до нього шлях, немов вважаючи біловолосого юнака своїм.
Майже водночас з цим, коли інша сторона наблизилася, Дзон Дзьов знову відчув ненормальне крижане дихання.
У його зіницях промайнув спалах розуміння, а груди вкотре почали горіти.
Цього разу печіння було сильнішим, і здавалося, мов воно поширювалося навколо та вниз.
«Щось не так?»
Детектив обернувся і стурбовано запитав.
У тьмяному світлі обличчя біловолосого юнака було незвично червоним.
Проте Маг все одно не відповів, натомість пришвидшив крок.
Дзон Дзьов це помітив.
Він не міг наближатися до інших людей, інакше прокляття починало пробуджуватися.
Юнак простягнув руку і непомітно підняв комір.
Що дратувало ще більше — Шуб-Ніґґурат навіть не була серйозним злим богом.
Якби він знав, що настане такий день, Дзон Дзьов міг би використати ключ, щоб повернутися і побитися з Дияволом. Крім того, це було б не вперше, коли він заходив в автобус, не купуючи квитка, тому він вже мав досвід. Це краще, ніж зараз бути закинутим у цей клятий інстанс, будучи абсолютно безпомічним перед прокляттям на тілі, і мусити зніматися у постільній сцені.
Тепер Дзон Дзьов міг лише сподіватися, що знайде рішення, перш ніж завершаться зйомки фільму. Зрештою, Головна Система кинула його сюди, а не просто знищила, тому ситуація не мала бути настільки відчайдушною.
Група людей, кожен занурившись у власні думки, повернулася на самий початок.
Однак цього разу ситуація перед ними знову неочікувано змінилася.
У товстуна першим відібрало мову, «Що відбувається?»
Він бачив, що дроти, які лише нещодавно були підключені до старого вимикача, зараз були перерізані чимось, схоже, надзвичайно гострим, а на кришці залишили слід величезної, кривавої долоні.
Якщо придивитися уважніше, можна було помітити, що з відбитку долоні досі стікала кров. Було очевидно, що його залишили зовсім недавно — настільки він був свіжий.
———
Примітка автора:
Дзьов-Дзьов: Не питай. Я вже сам себе стратив.
