Глава 134. Мій найдорожчий ворог.
Гуртожиток для стажерів
Під пильною увагою багатьох людей Гелловінська Королівська битва нарешті завершилася.
Загалом у ній взяло участь понад дві тисячі осіб. Хоча вижило менше половини, це число все одно вражало.
Окрім всіх S- та А-рангів, доєдналися також більша частина В-рангів. Також було трохи новачків та ветеранів С-рангу, які прийшли за своїми організаціями.
З самого початку стажери С-рангу були найслабшими серед усіх ветеранів, але у порівнянні з новачками вони принаймні мали реквізити та були членами організацій, тому теж могли якось допомогти своїй команді.
Така купа людей отримала сліпі ящики А-рангу, через що чимало стажерів, які не наважилися взяти участь, їм заздрили. Серед учасників було багато сміливих і винахідливих новачків, які з’явилися на цьому заході й по черзі злетіли, мов ракети.
Майже усі ті, хто не взяв участі в заході, були новачками без навичок самозахисту, які не знали, як сформувати групу. На жаль, незалежно від того, наскільки сильно вони заздрили, це все було марно. Це світ нескінченного потоку — тільки заплативши можна отримати нагороду.
Когось результати порадували, а когось ні.
Зрештою, це сліпі ящики, а предмети, витягнуті з них, були випадковими. Було можливо отримати реквізити такого ж рангу, реквізити нижчого рангу, бали виживання та інші незвичні нагороди.
«Незвичні нагороди» стосувалося таких, як-от: підняття на один ранг, яке раніше витягнув Дзон Дзьов; отримання постійного права на користування гуртожитком для високорангових стажерів, зазвичай такий гуртожиток відповідав S-рангу; постійне право на лікування без необхідності щоразу платити п’ятсот балів, коли вертаєшся з інстансу тощо… Усі можливі речі.
Звісно, частка незвичних нагород все одно невелика. Найчастіше з ящиків випадали бали виживання, а за ними — низькорангові нагороди. Найскладніше було витягнути реквізит того ж рангу, що і ящик.
Наприклад, імовірність витягнути реквізит В-рангу зі сліпого ящика А-рангу дуже висока, але витягнути реквізит такого ж А-рангу — дуже маленька.
Грубо кажучи, відкриття сліпих ящиків нічим не відрізнялося від азартних ігор.
Тому після того, як усі отримали свої сліпі ящики, багацько стажерів побігли у внутрішнє місто на першому поверху гуртожитку для стажерів, щоб запалити пахощі та помолитися Будді.
На щастя, внутрішньому облаштуванню гуртожитку для стажерів нічого не бракувало: незалежно від того, якої релігії ти дотримувався, ти без проблем міг знайти свою церкву, храм чи даоський храм у релігійній зоні першого поверху.
Коли пахощі були запалені, а молитви прочитані, настав час потерти руки та підготуватися до відкриття сліпого ящику.
Хтось у нестямі від радості ледь не злітав до небес; хтось сприймав усе спокійно, як щось краще, ніж нічого; а хтось бив себе в груди від люті та тупав ногами, розізлившись до смерті.
Як визнаний ватажок невдах, цього разу Цучімікадо витягнув чергове право на користування розкішною кімнатою, не гірше, ніж у самого №1.
На щастя, він був S-рангом, який не лише мав дуже хороший характер, але й багату родину за собою. У нього не було завищених очікувань щодо сліпого ящика А-рангу, але він гірко сказав, «Я вже покращив кімнату одного разу. Якщо я зроблю це знову, боюся, Системі доведеться побудувати для мене ще один поверх наверху гуртожитку для стажерів.»
Проте це усе було другорядним. Найважливішою річчю було обговорення після гелловінського заходу.
Екзорцист підтвердив, що Азан у чорній мантії попав під контроль, а Фань Джво позбавився першої маріонеткової нитки.
Дзон Дзьов скористався картами таро і визначив, що трьох з дев’яти S-рангів врятувати вже було неможливо, не враховуючи самого №1.
Однак після гелловінського заходу вони отримали погані новини про №6 Посейдона. Схоже, він теж мав ознаки того, що ним маніпулюють.
Тож тепер стажерам, яких не контролювали, треба було провести збори.
Після гелловінського заходу усі ці S-ранги зібралися у дзінши бару на останньому поверсі.
Досі була сьома година ранку, але ніхто не хотів гаяти час перед такою великою подією.
Раніше не всі S-ранги знали про здібність Диявола, лише декілька з них, наприклад, лідер Клану Ночі та Джуґе Ань. Але найбільше все ж знав Джуґе Ань, а Фань Джво мав тільки здогадки, будучи обізнаним лише частково.
Якщо навіть Клан Ночі, визнаний першою організацією у нескінченному циклі, перебував у такому становищі, то не варто було нічого казати про двох вільних стажерів — Екзорциста і Онмьоджі. Хоча відсутність організації давала волю, врешті-решт, вони все одно залишалися далеко позаду могутніх стажерів у плані розвідувальної роботи.
Здібність Диявола була загрозою для усіх.
Коли Джуґе Ань прибув у дзінши, в ній вже стояли три стажера S-рангу. Відсутній був тільки Маг.
Побачивши, що він зайшов, погляд в очах лідера Клану Ночі трохи потемнів, і він одразу перейшов до теми.
«Здібність №1 була посилена?»
«Так.» Чітко і лаконічно відповів Джуґе Ань, без зайвих слів.
Почувши це, і Екзорцист, і Цучімікадо нахмурилися.
Просто нечувано, що здібність можна покращити.
Загалом кажучи, здібності людей, які їх мали, фіксувалися в момент їх набуття. Наприклад, вампірську кров Фаня Джво неможливо було змінити чи очистити, так само, як не можна було покращити здібність Посейдона керувати водою. У підсумку, це було тому, що шлях до вдосконалення було втрачено.
До цього Диявол дійсно демонстрував свою здібність керувати маріонетками за допомогою ниток, але вона аж ніяк не досягала такого неймовірного рівня. Принаймні, в очах Екзорциста вже було неймовірним, що Азан в чорній мантії попав під повний контроль, не згадуючи вже Темного Шамана і Святого Сина.
«Посилення ж не може бути аж таким, у його здібності що, немає недоліків? Це цілих чотири S-ранги! Чотири!»
Здатності стажерів S-рангу не викликали жодних сумнівів. Бути серед найсильніших із десятків тисяч людей — вже само собою було символом могутності у всьому Нескінченному циклі. Це еліта на вершині піраміди — як їх можна було так легко і просто підкорити?
Під поглядами решти Джуґе Ань байдуже промовив, «Він уклав угоду з Головною Системою і компенсував початкові лазівки у своїй здібності.»
До прикладу, спочатку кількість людей, яку міг контролювати №1, була обмеженою.
Але після угоди з Головною Системою це обмеження, схоже, зникло. Інший приклад: початкові маріонеткові нитки Диявола аж ніяк не можна було вживити звичайним торканням… Усе це прийшло від невідомої угоди.
Брови Екзорциста нахмурилися, «У чому полягала та угода?»
Джуґе Ань вагався, але все ж похитав головою, «Не знаю. Але судячи з усього, його мета — взяти під контроль усіх S-рангів.»
Якщо він хотів взяти контроль над усіма S-рангами, кінцева мета була зрозумілою.
Цучімікадо нахмурився, «Універсальний квиток бажань?»
Універсальний квиток бажань — нагорода, яку Головна Система видасть тому, хто посяде найвищу позицію у змаганні Стажер жахів. І тепер спільник Головної Системи намагався заволодіти цим Універсальним квитком бажань.
Всі присутні стажери S-рангу відчули незвичайну, бурхливу атмосферу змови.
«А що щодо Мага?»
Фань Джво, який залишався мовчазним з тих пір, як задав перше питання, знову заговорив, «Яку роль в усьому цьому грає він?»
«Пророцтво. Пророцтво Ґвея Ґудзи. Я — учень Ґвея Ґудзи.»
Джуґе Ань нахмурився і подивився на свої схрещені руки, «Він — рятівник.»
У кімнаті запанувала мертва тиша.
Звичайно, всі присутні люди чули про пророцтво Ґвея Ґудзи, але це були звичайні чутки. Ніхто з них не очікував, що це правда.
І лише зараз, коли Джуґе Ань сам розкрив свою особу, всі дізналися, що цей старий інтриган, чиє минуле не змогли розслідувати навіть великі організації, і який здавалося б одного дня просто з’явився у Нескінченному циклі, насправді був учнем Ґвея Ґудзи.
Але пророцтво дійсно перевершувало усі їхні очікування.
Окрім Фаня Джво.
Він пригадав, що в інстансі Середньої школи №1 Дзон Дзьов спеціально запитав його про пророцтво Ґвея Ґудзи. В темно-червоних очах спалахнув вогник розуміння.
Після довгої паузи розважливо заговорив Екзорцист.
«Ми вже зрозуміли загальну ситуацію. Оскільки рівновагу було порушено, ми, звісно, не будемо просто сидіти й чекати смерті.»
Джуґе Ань знав незавершений сенс слів №4.
Такий рівень переговорів не змусив його спохмурніти, натомість він спокійно поплескав по своєму одягу, «Як довести це — його справа, вирішите ви дослухатися чи допомагати —ваша справа, до мене це не має жодного стосунку.»
У цій відносно тихій атмосфері увійшов біловолосий юнак.
Його вираз був не дуже хорошим. Не лише його одяг був трохи неохайним, але також з якоїсь причини навколо його шиї був вільно зав’язаний шарф, що виглядало досі дивно.
Втім, в цю мить ніхто в кімнаті не звертав увагу на шарф.
Тільки-но Дзон Дзьов увійшов, він одночасно зустрів погляди чотирьох S-рангів.
На мить він зробив паузу, перш ніж заговорити, «№6 під контролем.»
Відповідь, яку можна було очікувати, потребувала лише підтвердження.
Вирази решти людей не змінилися, тому Дзон Дзьов продовжив.
«Я оголосив війну №1.»
Буквально годину тому в небі між ним і Дияволом відбувся бурхливий, напружений бій.
Результатом парі стала перемога Дзон Дзьова, але №1 також знерухомив і укусив його в шию.
І він не просто вкусив до крові — підступний і мерзенний Інструктор також використав свій авторитет та перекрив йому шлях одним натиском кнопки відновитися у Системі. Йому доведеться чекати щонайменше три дні.
Маг був приголомшений і відверто розлючений.
У відповідь Диявол схилив голову і грайливим тоном запитав його, «То це твоя мені відповідь?»
Дзон Дзьов пирхнув, «Я думав, ти дізнався мою відповідь ще тоді, коли я витягнув нитку з голови №2.»
Так, справді найкращий спосіб оголосити війну.
Холодні пальці чоловіка ковзнули від юнакового високого носа до підборіддя, а його тон сповнився жалю, «Як прикро.»
«Очевидно, ми такі сумісні, але ти вирішив йти проти мене.»
Його глибокий погляд впав на криваві плями на тонкій шиї. Він облизав губи та небезпечно, двозначно посміхнувся, злегка відчуваючи спрагу.
Тихо розгорівся липкий вбивчий намір.
Цей вбивчий намір повністю відрізнявся від часу, коли він подарував квітку в Лас-Веґасі.
Того разу вбивчий намір був холодним, мов ніж, який прорізає серце. Він змушував відчувати тиск та холодний піт, та зовсім не було, куди сховатися.
Тепер вбивчий намір став липким, ніби під тонкою оболонкою приховувалося щось невідоме, і воно, мов бур’яном, проростало диким бажанням.
Диявол не міг зрозуміти, що це за нагальніша за намір вбити жага, але він завжди був людиною, яка охоче підкорялася своїм бажанням.
Завжди знайдеться день, щоб розібратися в цьому.
Чоловік нахилив голову, пильно вдивляючись у прекрасні світло-рожеві очі. У його власному золотому кольорі палав темний вогонь.
Крижані пальці жадібно пробігли по напруженій талії юнака, а у двох абсолютно різних тілах кипіли однакові кров і полум’я.
«Отже, починаючи з цього дня, я сподіваюся отримати більше порад.»
Його тон був легким, а голос, що проникав крізь губи, низьким, «Мій найдорожчий… смертельний вороже.»
