Хижаки

Коли Емі нарешті заспокоїлася, група змогла узятися за роботу. Нечисленні тварини, які не втекли до їхнього прибуття на ферму, були налякані запахом крові і кинулися з вольєра в бік лісу.

На цьому епізод забою закінчився, оскільки панічний бик може бути смертельно небезпечним, якщо його загнати в кут.

Сесія також була досить складною, як емоційно, так і фізично. Вілл та Емі були виснажені.

Емі, зокрема, в минулому не була вправною спортсменкою, і її типово жіноча статура і мускулатура змушували її шкодувати про недостатній потяг до фізичних навантажень.

Шабля, яку змайстрував Джейк, була занадто важкою для неї, і без її нового вміння Шаленство, яке збільшувало її силу і вводило в стан екстатичного трансу, вона б ніколи не змогла цього зробити.

Однак, цей подвиг не обійшовся без ціни. Вона була вкрита болем, її кістки і суглоби тривожно хрустіли при кожному русі. Її м'язи також були ненормально перевантажені і боліли.

Вілла було не перевершити. Як і будь-який бізнесмен, що поважає себе, він практикував фізичну активність, відому як «підтримка», просто для того, щоб підтримувати свою вагу тіла у формі і бути здоровим.

Його високий зріст і непогане кардіо підтримували його до цього часу, але він дуже чітко усвідомлював свої шанси на виживання в разі чергової зустрічі з одним з цих монстрів. Його поранена легеня пульсувала з кожним вдихом.

Між інтенсивною ранковою прогулянкою і напруженими зусиллями, спрямованими на знищення цих бідолашних тварин, у них не залишилося жодних сил, щоб протриматися до кінця дня. Кров Дигестора справді могла прискорити їхнє одужання, але це не розв'язувало проблеми відсутності витривалості. До того ж її запас не був безмежним, і Джейк вважав за краще тримати її на крайній випадок.

Загалом Джейк, Емі та Вілл зібрали приблизно по 16 балів Етеру, що було немало. Разом у Джейка тепер було 40 балів чистого Етеру, які можна було витратити.

Бачачи, як вони втомилися, особливо Емі, і враховуючи, що попереду ще довгий шлях, він лаконічно порадив їм в першу чергу покращити свою Статуру.

Хоча інвестування їхніх балів у Силу та Спритність здавалося гарним вибором, це не відповідало цілям Джейка. Дійсно, вони могли б бути сильнішими та швидшими у бойових ситуаціях, але їхня мобільність у довгостроковій перспективі зменшиться через виснаження та фізичні травми, такі як розтягнення та запалення м'язів.

Однак, покращення Сили було необхідним, оскільки це опосередковано збільшувало легкість, з якою вони могли б виконувати фізичні навантаження.

Наприклад, людина, здатна зробити лише одне підтягування, не зробить набагато більше, навіть якщо потроїть свою витривалість. Для порівняння, приріст Сили від 20 до 35% може дозволити зробити 7 або 8 підтягувань. По суті, ставши сильнішими при тій самій вазі, вони почуватимуться легшими, а отже, докладатимуть менше зусиль.

Емі, у якої вміння Шаленство майже вдвічі збільшило її Силу та Етер Сприйняття, мала настільки хворе тіло, що з радістю прислухалася до його поради і збільшила свій Етер Статури на 3 бали. Щодо решти 4 балів, то вона додала 1 бал до Етеру Спритності та 2 до Сили.

Вілл, який все ще одужував, не мав особливого вибору. Він вклав 3 бали в Статуру, а решту 4 бали в Силу. Він одразу ж відчув, що його дихання заспокоїлося і стало менш болючим.

Тим часом Джейк вирішив вирівняти свої Етери Сили та Статури з Етером Спритності, піднявши їх обидва з 13 до 16 балів. Решту балів можна буде використовувати в кожному конкретному випадку.

Етер Статури мав чудодійну властивість, якої не могло досягти навіть добре треноване тіло. Не потрібно було їсти чи пити більше або краще, щоб підтримувати цей приріст витривалості та сил.

Найкращий з марафонців, який мав витривалість (субатрибут Статури) щонайменше 30 балів у Тілесному Статусі, впав би, як і всі інші, після тривалого забігу, якби не вживав напоїв, багатих на цукор та електроліти. Витривалість була реальною, але повністю залежала від його джерела палива.

Етер, на цей час, обманював закони фізики, оскільки ця витривалість не потребувала жодних особливих змін. Маратонець їв і пив так само як і раніше, але бігав далі і швидше. Таким чином, Етер був справді чистим джерелом енергії.

Після кількох ковтків крові Дигестора група знову вирушила під керівництвом Джейка, залишивши за собою спустошену ферму і криваву сцену прямо з нічного кошмару.

Пройшовши всього два кілометри від ферми до Червоного Куба, вони знайшли сліди втечі свиней. Ще через кілометр вони знайшли тіло однієї з них.

Тіло було ще теплим, а сліди копит, розкидані навколо, вказували на те, що решта або принаймні частина стада звільнених свиней супроводжувала її. Половина шиї була відірвана, а задні кінцівки з'їдені.

Це могла бути робота Дигестора, але це також могло бути наслідком небажаної зустрічі з іншим хижаком. Хижак з Землі, ймовірно, з'їв би всю тушу або забрав би рештки з собою, якби йому не завадили.

Це зовсім не заспокоювало, враховуючи, як мало земних хижаків здатні відірвати своїми щелепами половину м'якої шиї дорослої свині. Великий лев, тигр, ведмідь, можливо, крокодил. Можливо, були й інші, які охоплювали прибульців, але жодному з них не довелося б червоніти, зіткнувшись з Дигестором рівня 1.

Тільки ті, хто більший за них за розміром і здатний змінювати форму кінцівок, могли викликати інстинкт втечі у цих територіальних тварин. І знову ж таки, ніщо не може бути менш певним. Найбільші ведмеді могли важити майже тонну і сягати понад три метри заввишки, що було вражаючим розміром навіть для цих монстрів.

Справжня небезпека полягала в тому, що вищі хижаки їхньої планети прибули раніше за них і, отже, еволюціонували передчасно. Зважаючи на те, як швидко зростав Кранч, поява лева чи тигра була б не найкращою новиною.

Ці хижаки також отримували Етер, споживаючи свою здобич. Незабаром найнебезпечніші з них, що стануть більш розумними, могли б стати ще страшнішою загрозою, ніж Дигестори, якби стали розумнішими.

Слава Богу, що їм не доводилося турбуватися про шкідливих комах. Комарі, наприклад, мали дуже коротку тривалість життя. Трохи більше Етеру не дало б їм часу перетворитися на біологічну катастрофу. Тим більше, що ці комахи в принципі не мали пристрою Оракула.

[Вони не мають, але їхній Етерний Код все одно був модифікований, коли їх переносили на B842. Якщо випадково хтось із цих жуків висмокче кров високорівневого Дигестора, вони можуть еволюціонувати досить швидко] — Сі перебила його, зруйнувавши його ілюзії з притаманною їй немилосердністю.

— О, чудово... Все гірше і гірше… — Джейк зітхнув, знову мовчазний.

— У чому справа? — Емі занепокоїлася, побачивши, як змінився його вираз обличчя.

— Нічого... Принаймні, я сподіваюся на це.

У всякому разі, залишалося сподіватися, що цей хижак злякався або просто зледащів чи переситився, щоб забрати рештки своєї здобичі. У будь-якому разі, Етер був поглинутий.

Джейк вирішив іти за слідами копит стада, вважаючи його джерелом Етеру і легко заробленої їжі. Якщо Дигестори полювали і на них, то принаймні мали б допомогу вцілілих свиней як відволікаючий маневр.

Тим більше, що вони йшли в тому ж напрямку, що й вони. Можливо, ці свині також прямували до Червоного Куба на Перше Випробування.

Свині рухалися набагато швидше, ніж вони думали. Джейк прискорив темп групи, користуючись перевагами їхньої покращеної фізичної форми та пристосованого одягу, щоб підштовхнути їх далі.

Нічого казкового, невеличка пробіжка зі швидкістю 9 км/год. Протягом чотирьох годин. Жодної зупинки, за винятком того, щоб з'їсти шматок в'яленого м'яса і зробити ковток-другий крові Дигестора, щоб підбадьорити Вілла та Емі.

Джейк жодного разу не відчув ні голоду, ні спраги, попри те, що пробіг майже сорок кілометрів. Навіть чемпіон світу на Землі не зміг би зробити це краще.

Хоча Джейк був винятковим серед людей, він мав би їсти або пити, як Емі та Вілл, але він цього не робив. На півдорозі він змусив себе перекусити шматком м'яса, але без задоволення. Таким чином, магічний ефект Етеру Статури був підтверджений.