Аслаель, Частина 2

Шляхи Оракула
Перекладачі:

— Ви всі були позначені, коли прийшли сюди. Ви всі отримали дар: рядок Етерного Коду. З ним у вас є шанс вижити та взяти участь у великій епопеї, якою є життя на планеті В842, — оголосив Аслаель під аплодисменти...

При цих словах Джейк насупився. Якщо інша група виглядала розгубленою, то ця інформація дала йому деякі відповіді. Він справді відчув, що його життя безповоротно змінилося зсередини, коли його квартира перемістилася сюди. З того, що він щойно почув, це було добре.

— Це справді добре, — Аслаель підтвердив його німий висновок, чим знову засмутив іншу групу, яка не розуміла, до кого він звертається.

— Якщо ви не розумієте, бідні душі, будь ласка, підніміть свій ранг. Я скажу тільки те, що не можна дізнатися інакше, — Блазень втомлено поскаржився, відчуваючи, як його розум виснажився після довгого спілкування з цими неповноцінними мавпами.

— Оскільки ви занадто тупі, щоб відчувати Етер, вам немає потреби думати про це. Досить скоро ви зрозумієте, що всередині вас щось змінилося.

— Оракул — праведна істота. Якщо ви сильний, він не змінить ваш Етерний Код, а просто виправить ваші генетичні дефекти. У вас є сімейні хвороби? Хороші новини для вас, у вас їх не буде. Звичайно, те, що є генетичним дефектом для вас, не обов'язково є таким для Оракула.

Один з лисих чоловіків з боку плейбоя виказав явне полегшення, почувши це. Чесно кажучи, наляканий і вгодований чувак виглядав так, ніби у нього діабет або гіпертонія, а може, і те, і інше.

— З іншого боку, якщо ви слабкі... — у цей момент він пустотливо дивився на кожного члена банди плейбоя по черзі.

— Що ж, ваш Етерний Код справді змінився. Хороша новина в тому, що він допоможе вам вижити тут. Погана новина в тому, що ви не можете його контролювати.

— Візьмемо для прикладу цього кота, — сказав Аслаель, вказуючи на Кранча, який дрімав поруч зі своїм господарем.

Погляди інших людей змінилися, коли вони помітили, що цього варвара, закривавленого й озброєного до зубів, супроводжував милий домашній улюбленець. Раптом він вже не здавався таким страшним. У глибині душі дехто з них майже припускав, що йому можна довіряти.

— Кіт не може ефективно керувати своїм пристроєм Оракула. Більшість тварин після прибуття сюди отримують Етерний код, подібний до коду Дигесторів. Просто харчуючись, вони стають масивнішими та ефективнішими. З іншого боку, вони мало контролюють морфологічні та психологічні зміни, що відбуваються з ними.

— Етерний Код — не генетичний код, але перший може впливати на другий, якщо код написаний таким чином, що дозволяє це робити. Вбудовування складного етерного коду ніколи не позбавлене ризику.

Очі мертвої риби тепер поступилися місцем примарним обличчям, які привид не зневажив би.

Знову зітхнувши, Аслаель жалісливо пояснив усе, що Джейк уже знав про Етер і про те, як кодувати його для посилення його властивостей, порушивши свою обіцянку розкрити лише мінімально необхідну інформацію.

— Звідси причина, чому базовий Закодований Етер, який виробляють ваші пристрої Оракул, є кращим. Зміни у вашій генетиці та зовнішності дуже тонкі. Перевіряючи свій Етерний або Тілесний Статус, ви зрозумієте, що збільшення одного з них не впливає суттєво на інший.

— Але в довгостроковій перспективі ви станете іншим. Можливо, вищим або важчим. Занадто великий Етерний дисбаланс може призвести до того, що ви станете занадто легкими, матимете великий череп або вуха.

— З технологією Оракула немає незворотних наслідків. Але чи можете ви дозволити собі ціну — вже зовсім інше питання.

— Для тих, хто не зрозумів після всіх цих пояснень, ось як виглядає Закодований Етер.

Коли він говорив це, червоне татуювання-кільце на його зап'ясті засвітилося, і нитка червоного світла, видаючи глибокий звук, вирвалася з нього і хлинула в долоню.

Раптом невидимий тиск охопив Етер, стиснувши його до такої міри, що він став схожим на крихітну червону зірочку. Кристал діаметром близько 2 мм приплив невідомо звідки до частинки світла і злився з нею, народивши коштовний камінь, схожий на рубін. Цей представник Оракула мав виняткові телекінетичні здібності.

— А це ж гроші! — вигукнув Аслаель, пишаючись своїм одноосібним шоу.

Магічний трюк змусив трьох боягузів з іншої групи закричати від несподіванки та жаху. Маленький хлопчик, з іншого боку, був у захваті. Плейбой, п'ять молодих жінок і чоловік в окулярах не відреагували, що підтвердило його гіпотезу про те, що вони зіткнулися з істотою і, таким чином, бачили її Етер після її смерті.

— Я ж казав, що треба було підійти ближче після того, як ми вбили ту брудну потвору... — Плейбой докоряв молодим жінкам тоном, сповненим докору.

— Ти не міг знати, що це було вигідно, — намагалася виправдатися одна з них, блондинка зростом 170 см з пишними грудьми й фігурою моделі.

«Так, ти можеш...» — Джейк презирливо пирхнув подумки. Для чого ще потрібен був штучний інтелект Оракула?

— Той жук все одно вбив половину нашого класу, перш ніж ти зміг зняти його зі свого кольта. А без твого пістолета ми б, мабуть, не вижили.

— Неважливо, що зроблено, те зроблено, — Плейбой зітхнув, помітно заспокоєний думкою про те, що його визнали ці красиві молоді жінки.

— Як виглядала істота, що напала на вас? — втрутився Джейк, який уважно стежив за розмовою.

Його голос був хриплий, бо за останні три місяці він втратив звичку спілкуватися. Єдиними його контактами були Сі та його Тіньовий Провідник, і вони спілкувалися в основному за допомогою думок. Його глибокий голос здивував Плейбоя та його супутників, але не чоловіка в окулярах, який відповів.

— Коли нас привезли сюди, ми були в торговому центрі, — пояснив чоловік в окулярах набагато м'якшим голосом, що контрастував з голосом Джейка.

— Там, де ми були, стерло лише частину торгового центру, але нас було більш як 30, коли ми прибули сюди. Провівши невелику розвідку, ми помітили блакитний промінь і вирішили йти туди.

— На жаль, на півдорозі нас наздогнала дивна сіра істота, розміром з великого вовка. Вона рухалася набагато швидше за нас і могла змінювати форму своїх передніх кінцівок на різні гострі предмети.

— Вона вбила близько десяти людей, перш ніж Кайлу вдалося всадити їй кулю в голову. Але тим часом ми втратили решту групи, і якщо вони не дісталися сюди, боюся, що вони вже мертві.

— Хм, твоя істота відрізняється від тієї, що напала на мене. Моя... була більшою... — закінчив Джейк, міркуючи вголос з аналітичним холодом, який скам'янів у членів іншої групи.

— Більший? З розміром вовка загинуло більше ніж десять людей!

— Цілком можливо, — додав Аслаель веселим тоном. Здавалося, їхні страждання робили його щасливим.

— Якщо бути до кінця чесним з тобою. Кожна жива істота має свій власний набір бактерій, мікробів і паразитів. Світ, або, якщо хочете, Оракул — не виняток.

Побачивши вибух думки в голові Джейка, Інструктор зрозумів, що припустився помилки.

— О, Б-боже... Я знову наговорив занадто багато, — Аслаель заїкнувся, затуляючи рот обома руками, наче ябеда, спійманий на розголошенні таємниці.

— Що ж, ці істоти, яких ви зустріли, ми називаємо Дигесторами. Вони народжуються спонтанно з Етеру Снів, який видихає наш Світ, і тому складають атмосферу цього місця. Чим ближче ви підходите до зовнішнього краю Дзеркального Всесвіту, тим вища щільність Етеру, настільки, що на цей час ваші людські тіла не можуть його витримати.

— Не через сам Етер, а через його вплив на фізичні закони, які посилюються, включаючи гравітацію.

— Щільність Етеру тут низька, і ви не знаєте про його присутність, а Дигестори, що народжуються тут, маленькі та тендітні.

— Маленькі й тендітні... — коли Аслаель вимовив ці слова, вирази облич у всіх стали зловісними. Половина їхньої групи була знищена!

— Тим не менш, ви зараз також дихаєте цим Етером, приблизно вдвічі щільнішим, ніж на Землі. Це сприяє тому, що ви стаєте сильнішими. Ви швидше відновлюєтеся після поранень, і якщо ви виживете, перебуваючи в цій місцевості, у вас є всі шанси прожити двісті років.

— Цей пасивний Етер не відображається у вашому статусі. Залежно від того, де ви перебуваєте, він коливається, і цей Етер швидко втрачається, якщо ви повертаєтеся в бідніше місце.

— B842 знаходиться біля входу в Дзеркальний Всесвіт, поруч з Темним Всесвітом. Ця планета настільки велика, що навіть якби ви рухалися зі швидкістю світла кілька років, то не змогли б облетіти її навколо. Іншими словами, ось моя порада: не шукайте своїх близьких, довіртеся долі.

Почувши це, Джейк трохи пригнітився. Однак його депресія була недовгою. Незабаром він побачив інше, більш перспективне рішення.

— Звичайно, є спосіб знайти своїх друзів, — Інструктор знову вдячно кивнув Джейку.

— Станьте сильнішими й вирушайте до міст Оракулів або Кубів. Це підводить мене до трьох майбутніх, які лежать перед вами: Цивільні, Еволюціонери або Гравці.

Коментарі

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Увійти, аби лишити коментар!