ГЛАВА 10.2
— Як це, я не можу навчитися? Хіба це не просто плетіння якоїсь там трави? — скривила рота Ван Сюемей та скоса глянула на людину, яка звернулася до неї. — Вочевидь, я не можу навчиться плести тільки тому, що дехто жахливо вчить. Вона злякалася, що я навчуся цього ремесла краще за неї.
Чи могла Ван Сюемей визнати, що вона настільки дурна? Єдиний висновок, якого вона змогла дійти, це те, що Сюй Сюсю навмисне погано вчить її, бо не бажає змиритися з її присутністю.
Після таких слів, жінки, що сиділи поруч, поглянули на Ван Сюемей, як на повну дурепу. Адже Сюй Сюсю вчила її разом з усіма. Вона просто сиділа в центрі та спеціально сповільнювала свої рухи, щоб продемонструвати техніку плетіння. За такої методи викладання, якщо одні люди здатні чомусь навчитися, а Ван Сюемей — ні, то хіба можна звинувачувати в чомусь учителя?
Ніби в неї дірка замість мізків.
— Я повторю ще раз. Можливо були дрібниці, які не всі помітили.
Сюй Сюсю не стала лаятися з Ван Сюемей. Вона лише тепло посміхнулася, взяла трохи соломи й узялася плести ще вдесятеро повільніше, пояснюючи кожен крок і наголошуючи на можливих помилках.
Всі перестали звертати увагу на дурощі Ван Сюемей і, не відриваючи очей, спостерігали за руками Сюй Сюсю, аби не впустити ані найменшої деталі.
Навіть Ван Сюемей забула про свою уявну образу та слідкувала за показом, не наважуючись навіть зморгнути.
Однак не всі мають хист до такої тонкої роботи. Сюй Сюсю повторювала урок ще кілька разів, та Ван Сюемей так і не змогла нічого засвоїти.
— Я не хочу більше вчитися. Просто дехто упереджений до мене, тому що не переживе мого успіху! — Ван Сюемей гнівно тупнула ногою, жбурнула спаплюжені матеріали на підлогу й пішла, не озираючись.
Коли після обіду Мяо Цайфен повернулася додому та принесла з собою матеріали, які вона купила для самостійного плетіння, Ван Сюемей не забула пожалітися їй. Через власну жадобу до грошей, вона не могла просто згаяти таку можливість заробітку. Ван Сюемей забажала, щоб свекруха використала свою материнську владу й примусила Цзян Лю разом з дружиною навчати її приватно доти, доки вона не навчиться.
— Я вже засвоїла принаймні одну техніку, тож для початку сама повчу тебе, — Мяо Цайфен неабияк розсердилася, коли почула слова молодшої невістки про те, що Сюй Сюсю налаштована проти неї та навмисно погано її навчає. Але вона вже добре знала здатність Ван Сюемей спричиняти смуту та сварки між двома сім’ями, тому вирішила спочатку сама дати їй пару уроків.
Як і варто було очікувати, в результаті Ван Сюемей зіпсувала більшу частину матеріалів, які Мяо Цайфен принесла для себе.
Але це вже були не безкоштовні матеріали, як ті, що надавалися для навчання. Цзян Лю вважав, що найкращий спосіб закріпити вивчене — це практика, тому дозволив тим, хто почав навчання, спробувати зробити власні вироби, а також заявив, що готовий викупити ті з них, які будуть придатні до продажу.
Мяо Цайфен витратила гроші, щоб купити солому, а тепер невістка майже все зіпсувала.
— Ти досі не навчилася, — зітхнула Мяо Цайфен із болем у серці. Не дивно, що старша невістка не хотіла вчити Ван Сюемей, адже вона справжня нездара.
***
Заняття проходили дуже успішно й вже за тиждень Цзян Лю зміг відвезти до міста першу партію товарів. Він позичив у команди воза з парою волів і вирушив до універмагу. Коли він повернувся, здавши першу партію, то зміг роздати односельцям належний їм перший заробіток.
— Родина Ван Сіня: 2,7 юаня. Родина Мяо Цзеня: 1,4 юаня...
З вартості товарів, переданих йому раніше, Цзян Лю вирахував лише плату за навчання й роздав усе інше.
В результаті люди були схвильовані навіть більше, ніж у день роздачі бригадою свиней. Тепер селяне достеменно відчули, наскільки вигідним є це ремесло, й зрозуміли, що вони дійсно зможуть отримати стабільний дохід у майбутньому.
Найбільший заробіток у команді був 18 юанів. Звичайно, це отримав не хтось один, а велика родина, в якій плетінням займалися аж семеро старих та підлітків. Але навіть найменший заробіток на сім’ю перевищив один юань, що для сільської місцевості було достатнім стимулом, щоб здолати будь-яку купу роботи.
Найщасливішими ж себе почували вдови, життя яких без працездатних чоловіків було особливо важким. Завдяки щедрій пропозиції Цзян Лю, тепер у цих жінок з’явився промінь надії. Саме вони були найпрацьовитішими в команді, особливо ті, у кого вдома були старі чи діти. Вони займалися плетінням у кожну вільну хвилинку, бо хотіли заробити якомога більше й відправити дітей до школи.
Звісно, найбільше заробив Цзян Лю. Він та його дружина вже були досвідченими майстрами й виконували найкваліфікованішу роботу. До того ж, окрім виручки від товару, він отримував ще й плату за навчання.
Увечері того ж дня пара всілася за стіл з наміром підрахувати всі свої кошти. Цілком несподівано виявилося, що з моменту поділу сімей вони вже накопичили цілих 270 юанів.
— Сходімо до лікарні та повернемо наш борг, — Сюй Сюсю дивилася на стопку банкнот перед нею, широко посміхаючись.
— Угу.
— А ще купімо свинини й поїмо на славу, — маючи гроші, Сюй Сюсю була готова їх витрачати. Її чоловік багато працював весь цей час, і вона хотіла побалувати його.
— Угу, — знову кивнув Цзян Лю. Він не міг зрозуміти: може, вся річ лише у тьмяному світлі каганця, що створював двозначну атмосферу, але Сюй Сюсю здалася йому сьогодні особливо прекрасною.
— Дружино, а, дружино, вже так темно. Саме час прибрати все й лягати спати, — Цзян Лю дозрів до активніших дій.
За кілька місяців життя в цьому тілі він добре розпізнався зі своєю дружиною. Йому більше не було потреби орієнтуватися на спогади попереднього власника тіла. А вона більше не була тією забитою та закомплексованою жінкою, яка зберігалася у пам’яті оригіналу. Він на власні очі бачив, як вона змінилася за останні кілька місяців.
— Угу.
Сюй Сюсю зрозуміла намір, прихований за словами Цзян Лю. Її щоки залилися фарбою, поки вона збирала гроші в коробку та прибирала її. Потому вона згасила світло...
Все пройшло якнайкраще.
***
Наступного ранку Цзян Лю вийшов з кімнати, позіхаючи. Він ліниво потягнувся, розкинувши руки на всю широчину, й задоволено всміхнувся.
Як він міг раніше думати, що це марна трата грошей та сил? Це ж просто чудово!
Він розсміявся. Але ще краще, що він може робити ці чудові речі саме з власною дружиною.
Цзян Лю потягнувся ще раз і подумав про те, щоб приготувати сніданок попоживніше. Його дружина все ще занадто худа і стане ще кращою, якщо трохи погладшає.
Подумавши про це, Цзян Лю звернув увагу на курку, яка дісталася їм під час поділу сім’ї. Курка в курнику, здавалося, відчула небезпеку. Вона підхопилася, заквоктала та закодкала, й пірнула в купу соломи. На бігу з неї випало яйце.
Гаразд, курку краще залишити нести яйця.
До того ж Цзян Лю згадав, як діди казали, що м’ясо дорослої курки-несучки шкідливе для здоров’я чоловіка. Отже, заради турботи про власне тіло, краще приготувати страву з півня.
Цзян Лю глитнув, згадавши великого смачного півня, якого він з’їв, ледве потрапивши до цього світу. Здається, він зголоднів ще більше.
// Від автора:
Курка: Фух, мені дивом вдалося оминути смерть. Слава Творцю, що він дав мені здатність нести яйця.
Півень: ...
=============
// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті. Смакуйте улюблені новели рідною мовою!
