28.
Наступного ранку, тільки-но Су Ю розплющив очі, як відразу ж насупив свої прекрасні брови.
Та коли він зачепився поглядом за кістяк у вітальні, його вираз обличчя став геть складним.
Він підняв руку і потер міжбрів’я, не впевнений, чи все йому просто наснилося, чи він дійсно відрубився, бо його вгатив подушкою скелет.
Якщо правда останнє, то наскільки ж сильно той був ображений, га?
29.
Су Ю опустив руку, повернувся у бік вітальні та поглянув на сліпучо білий кістяк. Хоча той стояв в тій же позі, що й раніше, йому здалося, що його безвиразне обличчя, позбавлене плоті, випромінювало ледь помітну... зухвалість.
30.
Гм.
31.
Задзвонив телефон — номер виявився знайомим. Су Ю знову потер міжбрів’я і підняв слухавку. Не встиг він бодай щось сказати, як з іншого кінця долинув знайомий голос. Співрозмовник спочатку зітхнув, а потім промовив:
— Я знайшов людину, яку ти шукав.
Су Ю «ен»-кнув і обронив «дякую».
Голос у слухавці на якусь мить завагався, та все ж нерішуче додав:
— Але, гм, треба вірити в науку.
— Угу, я вірю в науку, — спокійно відповів Су Ю. — Я вірю, що відшукана тобою людина зможе науково викликати його душу для мене.
32.
…Що за хуйня*???
*(Да да, я знову пояснюю вам за китайську лайку. Всідайтесь зручніше) 我擦嘞 / wǒ cā lei — неформальний вигук в китайській мові для вираження здивування чи шоку. Тут 我 = я, 擦 = терти / витирати, 嘞 — модальна частка для підсилення або вираження емоцій. Але :) Спочатку вираз 我擦 мав легкий, жартівливий відтінок, і означав щось на кшталт «Ну нічого собі!» / «Що за чорт?!», та пізніше користувачі мережі почали використовувати його як більш брудне «Ніхуя собі!» / «Якого хуя?!». Це така собі «перекручена клятва» — евфемістичний вислів, утворений шляхом навмисно неправильного написання, невірної вимови або заміни частини ненормативного, богохульного чи табуйованого виразу з метою зменшення неприйнятних характеристик оригіналу. В китайському виразі оригіналом можна вважати 肏 / cào = їбать, від якого пішло 操 / cāo -> 草 / cǎo -> 艹 / cǎo -> 擦 /cā -> 嚓 / cā або chā — звуконаслідування тертя / шурхоту / свисту (коли щось різко розрізає повітря). Так що може 我擦 і читатиметься як «Я витру!», але означатиме щось на кшталт «Якого хуя?!»
33.
Викликати душу? Все настільки серйозно? Учень, який ніколи не вилітав з трійки найкращих у своєму класі з математики, фізики та хімії і був переконаним матеріалістом, тепер взявся шукати викликача душ? Як той робитиме це? Нап’ялить маску, візьме в руки дзвіночок і влаштує в моєму домі танці зі співами?
Гучно крикне, і цей скелет відразу ж підлетить до нього. Майстер укаже на мене і прогримить до Су Ю: «Кажи, що хотів сказати!»
Мій скронево-нижньощелепний суглоб тіпнеться, і я подарую Су Ю незграбну, але ввічливу усмішку.
Тойво… хе-хе, сюрприииз!? Не очікував, га?
34.
Картина надто прекрасна, страшно уявити, страшно уявити.
35.
Су Ю поклав слухавку. Судячи з його тону, все вже було вирішено: сьогодні після обіду той майстер завітає до мене додому.
Я дійсно не хотів бачитися з Су Ю у такому вигляді. Але, на жаль, ніяк не міг позбутися цього кістяка, і мене це трохи засмучувало.
Вчорашній маленький дух проплив крізь стіну і поплескав мене по плечу з виразом, ніби дивився на повного новака.
— Чого так хвилюєшся? Відсотків вісімдесят у цій сфері — шахраї. Знайти когось справді здібного — неймовірно важко.
Я зиркнув на нього:
— Відшукав спосіб витягти мене?
— Ні.
— То нащо прийшов?
— Подивитися на виставу.
— …До побачення.
36.
Насправді маленький дух таки роздобув спосіб, що дозволяв мені тимчасово полишати скелет, але це «тимчасово» тривало геть недовго. Про нього, каже, йому розповів якийсь даоський монах.
Цієї миті ми з маленьким духом сиділи на підвіконні, метляючи ногами, і дивилися в шибку на ліс хмарочосів. Він навіть пригостив мене морозивом, приготованим спеціально для привидів. І його, каже, йому дав той даоський монах.
Я вважав, що даоські монахи і привиди — смертельні вороги*, але маленький дух махнув рукою:
— Привиди і даоські монахи також можуть бути друзями. До того ж у світі так багато духів — як даоси можуть впоратися з усіма?
*你死我活 / nǐ sǐ wǒ huó — ідіома «ти помреш, я житиму». Обр. озн. смертельна ворожнеча / непримиренні супротивники / дві сторони не можуть співіснувати під одним небом.
У цьому є рація. Вік живи — вік учись.
Ох, ні. Живи до смерті і вчись до смерті, а після смерті — продовжуй вчитися.
Я лизнув морозиво — шоколадне, досить солодке. Раніше Су Ю майже не дозволяв мені їсти такі смаколики, мовляв, вони надто шкідливі для мого здоров’я.
— Чого б не попросити метод, який діятиме довше? — запитав я. — Мені ж вже скоро знову доведеться повертатися в скелет.
— Марно, — відповів маленький дух. — Корінь проблеми — в тобі. Ти маєш прив’язаність, і ця прив’язаність тягне тебе до того, що знаходиться найближче до нього та найбільше схоже на тебе самого. Тут ніщо не допоможе.
Я кивнув. Знав би раніше, підготував би собі надувну ляльку — принаймні зміг би видавати якісь звуки.
37.
Маленький дух ніяк це не прокоментував, і двійко привидів тяжко зітхнули, шкодуючи, що за життя їм забракло передбачливості. А втім, після смерті не кожен мав таку прив’язаність, інакше виробники надувних ляльок могли б запартнеритися з виробниками урн і випускати спільні набори.
— Ще кілька днів, — сказав я. — Коли я закінчу з його весіллям, то більше не матиму прив’язаності і стану вільним.
Маленький дух зиркнув на мене і скривив губи в посмішці:
— Дурня! Тільки привид тобі повірить!
Миттю збагнувши, він додав:
— Ой, навіть привиди тобі не вірять!
38.
Я сказав:
— Хочеш вір, а хочеш — ні. У будь-якому разі моя єдина прив’язаність — лише це весілля. Влаштуй він його хоч на місяць пізніше, я б так не лютував.
Маленький дух, відкусивши морозиво, відповів:
— Казати легко, та позбутися прив’язаності — навдивовижу важко. Деякі привиди через одненьку таку можуть застрягти в світі людей на сотні років.
— Ти скільки вже тут? — запитав я.
Маленький дух похитав головою:
— Точно не пам’ятаю. Мабуть, років двісті чи триста.
— А в чому твоя прив’язаність? — поцікавився я.
Маленький дух нахилив голову, задумавшись:
— Не пам’ятаю.
Я поміркував і запитав:
— Той даоський монах?
Маленький дух довго мовчав, покусуючи морозиво. Нарешті він відповів:
— Так.
39.
Як і було домовлено, майстер прибув після обіду.
Су Ю тримався з ним ввічливо, але не надто сердечно. Товариш, котрий того привів, лише подивився на Су Ю стурбованими очима, і на його обличчі мало не викарбувалось питання: «Сьонді*, ти в порядку?»
Су Ю вдав, що не помітив.
*Сьонді (兄弟 / xiōng dì) — брат. Так звертаються не тільки до кровних чи зведених братів, але й до просто близьких друзів чоловічої статі.
Майстер був одягнений у костюм Джоншань* і тримав в руці великі буддійські чотки**. Загалом, виглядав досить переконливо. Після короткого привітання, він одразу ж почав ритуал: кілька разів пройшовся кімнатою, попросив деякі мої особисті речі, а потім, заплющивши очі, почав щось бурмотіти.
*Костюм Джоншань, або мундир Мао (кит. 中山装 / zhōngshān zhuāng) — традиційний китайський чоловічий костюм-туніка. Він отримав свою назву на честь «Батька нації» Свеня Їсяня — лікаря, революціонера та найвизначнішого засновника Китайської Республіки. Свень Їсянь запровадив костюм на початку XX століття як поєднання західного та традиційного китайського одягу, прагнучи створити національний стиль, який би відображав модернізацію Китаю. Вважається, що чотири кишені символізують чотири чесноти: пристойність, справедливість, чесність і сором; а п'ять ґудзиків — гілки колишньої влади Китаю: виконавчу, законодавчу, судову, екзаменаційну та аудиторську.
**Буддійські чотки або мала (санскрит: माला / mālā , що означає «гірлянда») — це петля молитовних намистин для підрахунку читань мантр, виконання ритуалів і поклонів. Їх також носять, аби відвернути зло, або як символ релігійної ідентифікації. Найчастіше в буддійських чотках 108 зерен (можуть застосовуватися чотки і з іншим числом намистин, але зазвичай воно кратне 108). Чотки зі 108 зернами часто мають роздільники-сережки після 36 та 72 намистини.
Я дуже занервував.
Якщо мене справді викличуть, що ж я скажу Су Ю? «Як ся маєш, сьонді, скільки літ, скільки зим!», га? Чи може попросити в нього запрошення на весілля?
Що не говори, а воно все як свиня з рогами.
40.
Я нервово блукав кімнатою, а маленький дух, послухавши краєм вуха, зовсім збайдужів та полетів до скелета гризти морозиво. Він вочевидь дуже засмутився через відсутність цікавого видовища.
Я дорікнув:
— Ти міг би мати хоч трохи поваги до майстр…
Та не встиг я договорити, як побачив, що майстер опустив чотки, зітхнув, і з загадковим виразом обличчя промовив до Су Ю:
— Я відшукав його. Що ти хочеш у нього спитати?
41.
Я миттю напружився, як та струна, та ширнув до майстра і Су Ю, ставши поміж ними наввипинки.
Що ж той Су Ю в мене спитається? Чи добре мені там живеться? Чи не хочу я прийти на його весілля? Чи можу благословити його на довге життя?
Су Ю на мить задумався, а потім спокійно відповів:
— Спитай у нього ПІН-код його банківської картки.
42.
Я: ………
Блять.
──────────────────────
Коментар перекладачки:
Тут номер 41. Лол
Коментарі
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Увійти, аби лишити коментар!