Ворожбит із тих часів

Пролунав свисток, і група охоронців із Торгового Альянсу підбігла до них.

 

Побачивши охоронців, Му Юешань злякався й пішов геть разом з іншими людьми.

 

— Молодий господарю Ці, ми запізнилися? – запитав командир охоронців.

 

Ці Шаожон махнув рукою: 

 

— Ні, ви прийшли якраз вчасно.

 

Командир охоронців подивився на Джван Хао та сказав: 

 

— Насправді молодий господар Джван настільки сильний, що навіть якби б ми не прийшли, я вірю, що ви змогли б втекти неушкодженими.

 

Джван Хао подивився на нього і сказав: 

 

— Командире, ви мені лестите!

 

— Молодий господарю Ці, вам краще не виходити з дому в ці дні. Якщо ви вийдете, то не варто йти в пустелю, – промовив командир охоронців, дивлячись на Ці Шаожона.

 

Ці Шаожон кивнув: 

 

— Я розумію.

 

Джван Хао подивився на Ці Шаожона і сказав: 

 

— Людина, яка щойно вкрала твій гаманець, схоже, втекла. Скільки там було грошей?

 

— Сто срібних монет, – відповів Ці Шаожон.

 

— Тільки сто срібних монет? – Джван Хао насупився. Якби він знав раніше, що це така маленька сума, він би не витрачав стільки зусиль, намагаючись повернути їх назад.

 

Ці Шаожон подивився на Джван Хао й сердито промовив: 

 

— Джван Хао, що це за вираз обличчя! Знаєш, на сто срібних монет можна купити багато булочок.

 

Джван Хао: 

 

— ...

 

— Молодий господарю Ці, ходімо назад, – промовив командир охоронців.

 

Ці Шаожон кивнув: 

 

— Гаразд.

 

***

 

Резиденція родини Му 

 

Лікар подивився на шрам на спині Му Юешаня, насупився і сказав: 

 

— Рана дещо глибока. Магія грому, яка тебе поранила, схоже, містила ще кілька видів магії, тому її так важко загоїти. Тобі залишається лише чекати, поки рана повільно загоїться. Лідере родини, постарайся уникати конфліктів з іншими людьми найближчими днями.

 

Обличчя Му Юешаня було похмурим: 

 

— З того, що я чув, Джван Хао – маг сьомого рівня, але цей хлопець явно на восьмому.

 

— Можливо, він приховав свою справжню силу. Колись королівська родина країни Юань була видатною і впливовою сім'єю, але зараз вона набагато слабша. Тим часом родина Джван процвітає, тож цілком природно, що імператор Тан має певні побоювання щодо них. Джван Хао справді занадто привертає увагу,– сказав старійшина збоку.

 

Му Юешань стиснув кулаки і сказав: 

 

— Джван Хао справді дуже сильний.

 

Му Юешань завжди вважав, що таланту Му Хвая достатньо, щоб кинути виклик небу, але після запеклої битви з Джван Хао, він нарешті зрозумів, що на кожну гору завжди знайдеться інша, вища.

 

Нинішня сила Джван Хао вже була досить страхітливою. Через два роки в старшому поколінні може залишитися небагато людей, які могли б стати йому рівними противниками. Му Хвай вважався хорошим серед молодшого покоління, але порівнюючи з Джван Хао різниця була надто великою. Ці Шаожону пощастило мати такого здібного нареченого.

 

— Батьку, ти поранений? – Му Хвай занепокоєно увійшов.

 

Му Юешань подивився на Му Хвая і сказав: 

 

— Просто невелика травма, нічого серйозного.

 

Му Хвай подивився на Му Юешаня і сказав: 

 

— Батьку, я чув, що ти побився із Ці Шаожоном. Це правда?

 

Му Юешань подивився на Му Хвая й відповів: 

 

— Батько не бився з ним. Я просто хотів дещо обговорити.

 

Му Хвай подивився на Му Юешаня і сказав: 

 

— Батьку, як щодо того, щоб я пішов і попросив вибачення перед своїм двоюрідним братом, Му Тінсюанем. Можливо, ми зможемо спробувати помиритися*?

 

*«Обміняти зброю війни на дари нефриту й шовку» - перетворити ворожість на дружбу.

Обличчя Му Юешаня опустилося: 

 

— Тобі не можна йти.

 

— Чому? – спантеличено запитав Му Хвай.

 

— Немає ніякої причини, просто не дозволяю, – люто відповів Му Юешань.

 

Му Хвай похмуро сказав: 

 

— Батьку, родина Му майже зруйнована, а ти все ще не можеш позбутися своєї зарозумілості?

 

— Замовкни. Можеш іти! – сказав Му Юешань.

 

Му Хвай зціпив зуби й пішов.

 

***

 

Ці Шаожон і Джван Хао повернулися до свого двору. Му Тінсюаня та Ї Фаня там не було, але був Фен Юань.

 

— Молодий господарю Ці, я чув, що на тебе напав Му Юешань під час вашої прогулянки. Цей Му Юешань останнім часом поводиться дедалі зухваліше! Він уже в такому віці, але все ще знущається з молоді! – промовив Фен Юань.

 

Ці Шаожон підняв підборіддя: 

 

— Я чув, що багато його наложниць втекли. Він такий старий, тож має поганий характер, бо його бажання не задовольняються. Я можу йому це трохи пробачити.

 

Куточок рота Фен Юаня сіпнувся, і він сказав: 

 

— Молодий господар Ці справді великодушний!

 

Ці Шаожон махнув рукою: 

 

— Ви мені лестите!

 

Фен Юань: 

 

— ...

 

Фен Юань подивився на Джван Хао, який стояв поруч із Ці Шаожоном, і промовив: 

 

— Серед молоді цього покоління багато героїв, молодий господарю Джван Хао, ви дуже сильний!

 

Джван Хао кивнув Фен Юаню і сказав: 

 

— Цяньбей переоцінює мене.

 

— Я чув, що молодий господар Джван Хао не тільки майстерно приборкує звірів, але і вміє малювати магічні сувої. Цих двох навичок, самих собою, достатньо для того, щоб не турбуватися про проблеми з грошима протягом усього життя. Молодий господарю Ці, ти благословенний! – сказав Фен Юань.

 

Ці Шаожон: 

 

— Цяньбей дійсно переоцінює його. Здібності Джван Хао посередні. Вони з Му Юешанем билися так довго, але він навіть не зміг перемогти старого...

 

Джван Хао: 

 

— ...

 

Фен Юань засміявся: 

 

— Молодий господарю Ці, не потрібно мати таких високих вимог. Адже Му Юешань живе на багато довше, ніж Джван Хао! До речі, молодий господарю, куди поділися твої підлеглі?

 

— Вони вийшли, – промовив Ці Шаожон.

 

Фен Юань кивнув: 

 

— Зрозуміло! Останнім часом у цих краях не дуже спокійно, вам усім варто бути трохи обережнішими!

 

— Цяньбей має рацію, дякую за нагадування! – шанобливо промовив Ці Шаожон.

 

Поговоривши ще трохи про косметичний бізнес із Ці Шаожоном, Фен Юань пішов.

 

— Господарю, цей Ці Шаожон справді занадто зухвалий. Він явно знає, що нажив собі ворога з родини Му, але однаково вибіг погратися. Хіба він не залицяється до смерті? – сказав слуга поруч із Фен Юанем.

 

Фен Юань насупився і сказав: 

 

— Сучасна молодь! Вони всі схильні до ризику і їх не можна недооцінювати! До речі, Джван Хао справді сильний. Я думав, що чутки були трохи перебільшені, але я не очікував, що цей хлопець виявиться навіть кращим за чутки!

 

— Господар дуже високої думки про Джван Хао!

 

Фен Юань усміхнувся: 

 

— Якщо цей хлопець зможе щасливо дожити до тридцяти років, він точно зможе досягти рівня святого.

 

Джван Хао оглянув порожнє подвір'я і, повернувшись до Ці Шаожона, сказав: 

 

— Ї Фань та Му Тінсюань пішли і, хто знає, де вони зараз. Коли вони повернуться?

 

Ці Шаожон зітхнув: 

 

— Якщо я правильно здогадався, Тінсюань, напевно, пішов шукати того брехливого шахрая, Кван Ї. Я чув, що той ледве зводить кінці з кінцями й не може дозволити собі будинок у місті, тому живе в пустелі.

 

Джван Хао: 

 

— …

 

***

 

За межами лісу

 

Ї Фань йшов поруч із Му Тінсюанем і питав: 

 

— Кого ти збираєшся знайти?

 

— Того, хто вирішив мою долю!

 

— Ворожбита з тих часів? – запитав Ї Фань.

 

Му Тінсюань кивнув: 

 

— А-Фаню, ти дуже швидко все зрозумів. Я просто хочу знати, чи справді моя доля така погана!

 

Ї Фань подивився на Му Тінсюаня і сказав: 

 

— Доля мінлива, ніхто не може знати напевно, що станеться в майбутньому. Не варто так сильно перейматися словами того ворожбита!

 

Му Тінсюань міцно стиснув кулаки: 

 

— Я знаю, але я просто не можу це так залишити.

 

Му Тінсюань та Ї Фань підійшли до дверей внутрішнього двору. Їх привітав молодий чоловік.

 

— Кого ви двоє шукаєте?

 

— Я шукаю залізний рот, пана Кван Ї! – холодно промовив Му Тінсюань.

 

Юнак насупився: 

 

— Вчитель живе усамітнено вже багато років, і він уже припинив практикувати ворожіння вісім років тому. Будь ласка, йдіть геть!

 

Му Тінсюань холодно посміхнувся: 

 

— Він більше не практикує ворожіння? У нього ж усе йшло чудово, чому він припинив?

 

— Вчитель сказав, що занадто багато небесних таємниць просочилося назовні, і це негативно вплинуло на його долю, – відповів юнак.

 

— Твій вчитель боявся, що розкрив занадто багато небесних таємниць, чи він розповів занадто багато пророцтв і боявся, що його викриють у брехні? А може, він вирішив, що обдурив достатньо ідіотів і вже заробив достатньо грошей, тому зупинився! – промовляв Му Тінсюань.

 

— Як зухвало! – юнак обурено подивився на них.

 

Му Тінсюань подивився на юнака: 

 

— Забирайся геть.

 

Юнак гнівно подивився на Му Тінсюаня, а Ї Фань зробив крок уперед і ногою відчинив двері.

 

— Заходь! – Ї Фань обернувся і промовив до Му Тінсюаня.

 

Му Тінсюань кивнув: 

 

— Добре!

 

Юнак занепокоєно промовив: 

 

— Вчитель зараз відпочиває, вам не можна заходити.

 

На подвір'ї в інвалідному візку сидів чоловік середнього віку й дивився на шахову дошку. Побачивши, що Му Тінсюань увійшов, він підняв голову й подивився на нього.

 

— Хто ти? – запитав Кван Ї.

 

Му Тінсюань подивився на Кван Ї й відповів: 

 

— Цяньбей дуже забудькуватий. Ти передбачив мою долю, коли я народився, і я ненавиджу тебе вже понад десять років, але ти навіть не впізнаєш, хто я такий.

 

Кван Ї подивився на Му Тінсюаня й запитав: 

 

— Ти... Му Тінсюань?

 

— Цяньбей усе ще пам'ятає мене! Тоді пам'ятаєш, що ти говорив про мене, коли я народився? – запитав Му Тінсюань, схрестивши руки.

 

Обличчя Кван Ї опустилося, і він нічого не відповів.

 

— Ти тут, щоб посваритися зі мною? – запитав Кван Ї.

 

Му Тінсюань подивився на Кван Ї і промовив: 

 

— Цяньбей добре вміє передбачати майбутнє. Багато років тому ти передбачив, що я принесу лихо родині Му, і тепер це пророцтво збулося. Цяньбею, ти маєш таку дивовижну прозорливість, чи не можеш ти передбачити причину, чому я прийшов сюди сьогодні?

 

— Ми, ворожбити, не можемо передбачити власну долю! – Кван Ї зітхнув.

 

Му Тінсюань подивився на Кван Ї і сказав: 

 

— Хоч я й не ворожбит, але можу сказати тобі, що сьогодні ти вирушиш у подорож, щоб зустрітися з королем Пекла!

 

— Я розкрив занадто багато небесних таємниць, і тепер я нарешті отримаю свою відплату. Я очікував, що цей день настане, але не думав, що це станеться так скоро, – сказав Кван Ї.

 

Му Тінсюань подивився на Кван Ї і промовив: 

 

— Я прийшов сюди, щоб запитати цяньбея, чи були ці так звані пророцтва чимось, підказаним тобі злою людиною, чи це дійсно моя справжня доля!?

 

Кван Ї подивився на Му Тінсюаня і сказав: 

 

— Якщо я скажу тобі, молодий господарю Му, ти однаково вб'єш мене сьогодні?

 

Му Тінсюань подивився на Кван Ї і сказав: 

 

— Я можу дозволити тобі померти щасливішою смертю!

 

— Я чув, що в цяньбея є прекрасна дочка. Цяньбей розкрив так багато таємниць, що, мабуть, дуже хвилюється, що його дії можуть зашкодити майбутнім поколінням! – промовив Ї Фань, нахиливши голову.

 

Кван Ї різко повернувся, подивився на Ї Фаня й запитав: 

 

— Що ти маєш на увазі?

 

— Я чув, що ворожбити не можуть передбачати свою долю й долю людей, які з ними пов'язані. Перед тим, як прийти сюди, я попросив декого передбачити майбутнє твоєї доньки й дізнався, що їй судилося в майбутньому стати лиходійкою, від чиїх рук загине багато людей. Я подумав, що для того, щоб запобігти смерті всіх цих невинних, чи не краще було б позбутися її зараз? – промовив Ї Фань.

 

— Це смішно! – сердито відповів Кван Ї.

 

Ї Фань подивився на Кван Ї і промовив: 

 

— Смішно? Цяньбей – ворожбит, тож хіба ти не віриш у долю? Людина, яку я знайшов, є відомим експертом, кажуть, що його передбачення мають 90% точності!

 

— А як же решта 10%? – запитав Кван Ї.

 

Ї Фань посміхнувся: 

 

— Інші 10%, ну, це важко сказати. Майбутнє постійно змінюється, тож ніщо не може бути на 100% визначеним у цьому світі.

 

Кван Ї: 

 

— ...