Візит Му Юешаня*

*Це також може означати «прийти (або піти), щоб побачити когось», але в цьому випадку це більше схоже на те, що Му Юешань влаштував їм засідку, лол.

 

Резиденція родини Му 

 

— Молодий господарю, ви повернулися? – слуги родини Му не могли не спантеличитися, побачивши, як Му Хвай ошелешено увійшов у двері.

 

Му Хвай прямо попрямував всередину і знайшов Му Юешаня.

 

— Батьку.

 

— Де ти був? – невдоволено запитав Му Юешань.

 

— Я шукав Ці Шаожона.

 

Му Юешань насупився й запитав: 

 

— Навіщо ти ходив його шукати?

 

— Я хотів запитати його, чому він націлився на родину Му й чи не сталося між нами якогось непорозуміння. – промовив Му Хвай.

 

— І він дав тобі відповідь?

 

— Батьку, як саме в моєму тілі опинилися два ядра деревного духу? – запитав Му Хвай із деяким хвилюванням.

 

— Звичайно, ти народився з ними, – повіки Му Юешаня сіпнулися, і він відвернув обличчя.

 

Му Хвай витріщився на Му Юешаня: 

 

— Батьку, ти все ще наполягаєш на тому, щоби брехати мені?

 

— Кого ти зустрів? – запитав Му Юешань важким голосом.

 

Му Хвай заплющив очі та глибоко вдихнув, його обличчя зблідло: 

 

— Батьку, друге ядро деревного духу в моєму тілі належить моєму двоюрідному брату Му Тінсюаню, чи не так? Ти забрав його ядро й помістив його в моє тіло.

 

Му Хвай сказав дещо схвильовано: 

 

— Пам'ятаю, коли я був дитиною, у мене було лише одне ядро деревного духу, але одного разу я серйозно захворів і знепритомнів, а коли прокинувся, то виявив, що в моєму тілі з'явилося ще одне ядро.

 

— Ти неправильно пам’ятаєш, – Му Юешань махнув рукою.

 

— Батьку, зайти занадто далеко так само погано, як і зайти недостатньо далеко. Це не моє, воно не належить мені, тому зайве ядро деревного духу в моєму тілі тільки заважатиме моєму вдосконаленню і прогресу, – Му Хвай зціпив зуби. — Твої дії завдали шкоди мені, а також моєму двоюрідному братові.

 

— Хто сказав тобі всі ці нісенітниці, Му Тінсюань чи Ці Шаожон? Вони намагаються налякати тебе, ядро деревного духу – це добре. Зрозуміло, що ти від природи народився з двома. У Му Тінсюаня немає жодного, от він і заздрить тобі, – холодно сказав Му Юешань.

 

Му Хвай похитав головою: 

 

— Ні, я сам це відчув. Після того, як я досяг сьомого рівня, я відчув, що ядро деревного духу в моєму тілі заважає мені просуватися далі.

 

— Перехід із сьомого рівня на восьмий – це не те ж саме, що із шостого рівня на сьомий. Перехід на восьмий рівень за своєю суттю складний. Через це в тебе могла виникнути певна ілюзія, – сказав Му Юешань.

 

Му Хвай похитав головою: 

 

— Це не так, я справді відчуваю, що дещо відрізняється від того, що було раніше. Те, що сказав Ці Шаожон, правильно. Те, що не моє, врешті-решт, ніколи не стане моїм.

 

Му Юешань подивився на Му Хвая й сердито сказав: 

 

— Навіщо ти слухаєш нісенітниці Ці Шаожона, він і Му Тінсюань на одному боці!

 

Му Хвай подивився на Му Юешаня й запитав: 

 

— То цей Му Тінсюань справді мій двоюрідний брат? Той двоюрідний брат, який, за чутками, помер?

 

Му Юешань втомлено подумав: «Бур'яни, які зрізали, не знищивши коріння, завжди повернуться, як тільки знову подує весняний вітерець».

 

Люди, які тоді відповідали за справу Му Тінсюаня, чітко сказали, що питання вирішене, але ця група негідників насправді знехтувала своїми обов'язками й залишила після себе таку велику, приховану небезпеку. Хто б міг подумати, що Му Тінсюань насправді опиниться із Ці Шаожоном? І цей Ці Шаожон… Справи Му Тінсюаня не мають до нього жодного стосунку, тож чому він пхає свого носа в чужі справи?

 

— Тобі не потрібно турбуватися про це. Йди першим, – промовив Му Юешань.

 

Му Хвай усміхнувся, і тільки відчув невимовне відчуття втоми, що сочилася з його кісток. Він улюблений син родини Му! Народившись із двома ядрами деревного духу, він був благословенний природою й був улюбленцем небес. Му Хвай заплющив очі. Як це «народився»? Це був лише результат чужих схем і розрахунків.

 

***

 

Ці Шаожон йшов вулицями в супроводі Джван Хао.

 

— На що ти дивишся? – запитав Джван Хао.

 

— Скажи мені, що ти тут бачиш? – запитав Ці Шаожон.

 

— Магазини! – промовив Джван Хао.

 

Ці Шаожон подивився на Джван Хао та сказав: 

 

— Як поверхнево.

 

— Тоді що ти бачиш? – Джван Хао вже звик до насмішок Ці Шаожона й не надто відреагував на те, що його назвали недалеким.

 

— Можливості для бізнесу! Фен Юань має намір інвестувати в Allure Cosmetics і хоче співпрацювати зі мною, – промовив Ці Шаожон.

 

Джван Хао подивився на Ці Шаожона й запитав: 

 

— Ти не плануєш повертатися в країну Юань?

 

Ці Шаожон похитав головою: 

 

— Як таке може бути? Зрештою, моє коріння все ще в країні Юань, але я не послухався наказу і зрадив надії імператора. Імператору це точно не сподобається, я хочу почекати, поки він заспокоїться, перш ніж повернутися.

 

Джван Хао: 

 

— ...

 

— То, коли, на твою думку, імператор заспокоїться? – запитав Ці Шаожон у Джван Хао.

 

Джван Хао подивився на Ці Шаожона й безпорадно відповів: 

 

— Як тільки імператор дізнається, що ти не зміг виконати його велику місію і все це заради покинутого сина з родини Му, він, найімовірніше, ніколи не зможе відпустити цієї справи до кінця свого життя.

 

Ці Шаожон подивився на Джван Хао й похитав головою, сказавши: 

 

— Я думаю, що ти недооцінюєш розум імператора. Це через те, що ти сам обмежений, тому дивишся на інших людей так зверхньо?

 

Джван Хао: 

 

— ...

 

Коли Ці Шаожон і Джван Хао йшли, дитина впала на Ці Шаожона й вирвала в нього гаманець.

 

Ці Шаожон простягнув руку, але дитина вже втекла.

 

Ці Шаожон подивився на хлопця вдалині та сказав: 

 

— Цей хлопець вкрав мої гроші.

 

Ці Шаожон насупився й подумав: «Діти в цьому світі надто незвичайні. Здібності цього хлопця до крадіжки грошей могли б дати фору людям із мого попереднього світу».

 

Ці Шаожон обернувся до Джван Хао й незадоволено промовив:

 

— Ходімо швидше за ним! Чого ти стоїш як вкопаний?

 

— Із цим хлопцем щось не так, – сказав Джван Хао.

 

Ці Шаожон закотив очі: 

 

— Не хвилюйся про це, просто поквапся й наздожени його! У цьому гаманці багато грошей.

 

— Тоді я піду за ним, а ти за мною, – сказав Джван Хао.

 

Ці Шаожон розсердився: 

 

— Гаразд, поспішай.

 

Джван Хао схопив Ці Шаожона за руку, і під дією магії вітру вони швидко вирушили в дорогу.

 

— Цей маленький злодій так швидко бігає! – промовив Ці Шаожон.

 

Джван Хао подивився на нього і сказав: 

 

— У цьому маленькому злодії є проблема. Він надто швидкий!

 

— Дурниці, не має значення, чи є в ньому проблеми, чи ні! Нікому не дозволено красти в мене! – промовив Ці Шаожон.

 

— Ця людина, схоже, на сьомому рівні, і, ймовірно, має підрядного звіра, який вміє тікати. Їхньою метою, найімовірніше, було не просто вкрасти твої гроші, адже ми все більше й більше віддаляємося від центру столиці! – сказав Джван Хао.

 

— Що ти маєш на увазі? – запитав Ці Шаожон. — Ти хочеш сказати, що він хоче завести мене у відокремлене місце, а потім вбити?

 

Джван Хао взяв Ці Шаожона й посадив на землю. Ці Шаожон подивився на нього і промовив: 

 

— Ми більше не будемо його переслідувати?

 

— Нема потреби, інший уже тут.

 

— Му Юешань! – Ці Шаожон подивився на людину, яка підходила ближче, і в його очах промайнув натяк на посмішку.

 

— Му цяньбею, якщо ви хотіли мене побачити, то могли б просто сказати мені прямо! Навіщо шукати когось, хто вкраде мої речі! – сказав Ці Шаожон.

 

Му Юешань подивився на Ці Шаожона з похмурим виразом обличчя і сказав: 

 

— Молодий господарю Ці, наша родина Му й ти не маємо жодних образ між собою, ні в минулому, ні в теперішньому, тож чому ти хочеш нас знищити?

 

Ці Шаожон усміхнувся і промовив: 

 

— Дещо перебільшено казати, що я намагаюся знищити вас усіх, я лише попросив декого трохи придушити бізнес родини Му. Це не повинно бути такою великою справою.

 

Му Юешань заскреготав зубами й з ненавистю подивився на Ці Шаожона: 

 

— Хіба молодий господар Ці не знає, що позбавити себе засобів існування – це все одно, що вбити своїх батьків?

 

Ці Шаожон усміхнувся: 

 

— О, я ніколи не чув про це раніше. Почути це вперше так дивно!

 

— Молодий господарю Ці, усе, що може дати тобі Му Тінсюань, я також можу дати! – зарозуміло промовив Му Юешань.

 

— Тінсюань – моя людина, і його скривдили, тож природно, що я просто дбаю про нього. Це не має нічого спільного з тим, яку вигоду ви можете мені дати, до того ж у будь-якому випадку я не думаю, що родина Му може дати мені щось корисне, – холодно сказав Ці Шаожон.

 

Обличчя Му Юешаня опустилося: 

 

— Бачу, що нам немає про що говорити.

 

Ці Шаожон кивнув: 

 

— Я теж так думаю.

 

Му Юешань подивився на Ці Шаожона й невдоволено промовив: 

 

— Ці Шаожоне, чи потрібно комусь на зразок тебе руйнувати своє майбутнє через таку зловісну людину?

 

Обличчя Ці Шаожона потемніло: 

 

— Кого ви називаєте зловісним? Ви сам зловісний!

 

— Коли народився Му Тінсюань, ворожбит сказав, що він виросте і принесе нещастя своєму батькові, матері та родині в цьому житті. Молодий господарю Ці, заради твого ж блага, тобі варто триматися від нього подалі, – сказав Му Юешань.

 

Ці Шаожон посміхнувся і сказав: 

 

— Хто б міг подумати, що така велика шишка, як Му цяньбей, насправді так сильно вірить у такі забобони. Я досить сильний, тож не боюся зустріти нещастя.

 

Му Юешань подивився на Ці Шаожона, зціпив зуби і сказав: 

 

— Зроби це!

 

Джван Хао відтягнув Ці Шаожона назад, прикриваючи його.

 

Джван Хао махнув рукою й викинув десятки сувоїв.

 

Магія сьомого й восьмого рівня вибухнула одна за одною.

 

Спостерігаючи за цим, Ці Шаожону стало боляче всередині й він подумав: «Джван Хао – ідіот, що за марнотратство. Стільки сувоїв, стільки грошей!»

 

Ці Шаожон подивився на Джван Хао та сказав: 

 

— Ти такий марнотратник!

 

— Зовсім ні, – Джван Хао побачив, що до них прямує ще більше людей, і дістав зі свого кільця для зберігання ще кілька десятків сувоїв та підірвав їх.

 

Куточок рота Ці Шаожона сіпнувся. Він явно такий марнотратник, але все ж таки наважився сказати, що це не так.

 

— Я сам зробив ці сувої, вони не коштують багато, – промовив Джван Хао.

 

У Ці Шаожона не могли не розширитися очі, і він подумав: «Джван Хао справді вміє робити магічні сувої!? Цей хлопець справді хороший!»

 

Му Юешань спочатку хотів продемонструвати свою силу перед Ці Шаожоном, але був побитий сувоями Джван Хао.

 

Му Юешань заревів, і меч блакитного кольору полетів у бік Ці Шаожона.

 

Джван Хао зупинив атаку Му Юешаня блискавкою.

 

Джван Хао кинувся й почав битися з агресивним Му Юешанем.

 

Ці Шаожон стояв збоку, спостерігаючи за протистоянням Му Юешаня та Джван Хао.

 

Му Юешань був магом дерева дев'ятого рівня, і його сила була приблизно такою ж, як у Ху Фена. Джван Хао щойно перейшов на восьмий рівень, і завдяки своїй великій магічній силі був рівним Му Юешаню.

 

З помахом магічного посоха Джван Хао сім різних кольорів світла злилися в гігантську, стиснуту магічну кулю. Куля вибухнула перед Му Юешанем, і той відступив на кілька кроків назад.

 

Довге волосся Джван Хао затріпотіло, і навколо нього з'явилася приголомшлива аура.

 

Ці Шаожон подивився на Джван Хао й подумав: «Зараз переді мною, здається, справжній Джван Хао. Під час змагання ста академій не лише я, а й він, мабуть, не викладався на повну».

 

Му Юешань подивився на Джван Хао та сказав: 

 

— Молодий господарю Джван Хао, той, з ким у мене проблеми, це Ці Шаожон, ти тут ні до чого!

 

— Я заручений із Шаожоном, як це може не мати до мене ніякого стосунку!?

 

— Що такого хорошого в цьому Ці Шаожоні? Якщо хочеш, можеш вибрати будь-якого юнака чи дівчину з моєї родини!

 

Ці Шаожон: 

 

— …

 

Ці Шаожон подумав про себе: «Ходили чутки, що старійшини любили виступати в ролі сутенера. І чутки не обманювали! Му Юешань навіть перед обличчям смерті все ще запропонував подібне Джван Хао».

 

Джван Хао проігнорував слова Му Юешаня, і навіть став набагато швидшим і лютішим у своїх нападах.

 

Ім'я Джван Хао було дуже відомим, і Му Юешань також чув про нього раніше. Однак, хоча Му Юешань і чув про Джван Хао, він не сприймав його серйозно. З погляду Му Юешаня, яким би могутнім не був Джван Хао, він усе ще був занадто молодим. Однак тепер, коли він фактично зіткнувся з ним у бою, Му Юешань нарешті зрозумів, наскільки проблематично мати з ним справу.

 

Магічна сила Джван Хао була дуже великою. Му Юешань і Джван Хао запекло билися протягом тривалого часу, але він виявив, що магічна сила Джван Хао нітрохи не виснажилася.

 

Тіло Джван Хао було схоже на потужний магніт, і будь-яка витрачена магічна сила могла швидко поповнюватися.

 

Му Юешань не міг позбутися відчуття, що перед ним стоїть непереможний ворог.

 

Поки Джван Хао й Му Юешань опинилися в глухому куті, люди, яких привів Му Юешань, кинулися до Ці Шаожона.

 

З людьми, яких привів із собою Му Юешань, було не надто важко впоратися, але через їхню велику кількість йому все ж таки довелося мати з ними повозитися.

 

Усі змішалися та продовжували битися, і в повітрі закружляли всілякі барвисті чари.