Ї Фань підійшов до Джван Хао та сказав із деякою насмішкою:
— Молодий господарю Джван, ти такий же популярний, як і завжди!
Джван Хао подивився на Ї Фаня і сказав:
— Справді? Шкода, що я не такий популярний у Ці Шаожона!
— Стандарти молодого господаря дуже високі, хоча молодий господар Джван хороший собою, ти все ще далекий від стандартів молодого господаря, – сказав Ї Фань.
Джван Хао:
— ...
— Твій молодий господар ніколи не зможе одружитися, якщо в нього завжди будуть такі високі стандарти, розумієш? – підійшов і сказав Шень Юань.
Ї Фань подивився на Шень Юаня і сказав:
— Молодий господарю Шень, ти маєш більше турбуватися про себе. Коли ти збираєшся одружитися? Тобі не потрібно турбуватися про мого молодого господаря, його особисте життя процвітає. У будь-якому випадку, є важливіші справи, про які треба подбати.
Шень Юань:
— Які справи!?
Ї Фань відкрив коробку, яку він приніс із собою, і сказав:
— Подивись і вибери одну.
Шень Юань подивився на вміст коробки, і його рот смикнувся:
— Маски з людськими обличчями. Здається, це дуже потворні маски.
Ї Фань кивнув і сказав:
— Так, нам потрібно якнайшвидше дістатися до країни Лі, але здатність Джван Хао привертати небажану увагу занадто велика, такими темпами це значно нас сповільнить.
Шень Юань подивився на маски для обличчя в коробці та сказав:
— А-Хао! Поквапся й вибери одну. Якщо ти станеш потворним, то, коли ми підемо знімати дівчат, мені більше не доведеться бути для тебе фольгою, і, можливо, я сподобаюся тим красуням більше.
Шень Юань подумав про себе: «Схоже, що цей хлопець, Ї Фань, також здатен іноді робити щось хороше! Як несподівано! Йому справді спала на думку така гарна ідея».
Джван Хао подивився на Ї Фаня й серйозно промовив:
— Я не можу зробити себе занадто потворним!
— Чому ні? – запитав Ї Фань. — Молодий господарю Джван Хао, ти дуже дбаєш про свою зовнішність? Молодий господарю Джван, ти повинен знати, що твоя зовнішність – це не більше, ніж шкіра. Це не так уже й серйозно. Ти не повинен бути таким поверховим, потрібно мати певну глибину свого характеру.
— Шаожон любить красу, якщо я зроблю себе занадто потворним, це справить на нього погане враження, – серйозно сказав Джван Хао.
— Хто тобі це сказав? – сказав Ї Фань.
— Шаожон, коли він був замаскований під Злого лікаря, – сказав Джван Хао.
Ї Фань:
— ...
— Ти неправильно зрозумів, молодий господар любить людей, які потворніші за нього. Коли є хтось, хто виглядає краще, він заздрить і стає нещасним! – сказав Ї Фань.
Джван Хао з сумнівом запитав:
— Це правда?
Ї Фань кивнув:
— Звичайно, я знаю Ці Шаожона багато років, тож я точно краще його розумію, ніж ти.
Джван Хао подивився на Ї Фаня і сказав:
— Те, що ти знаєш когось протягом тривалого часу, не обов'язково означає, що ти можеш добре його розуміти...
Ї Фань кивнув:
— Звичайно, здатність по-справжньому зрозуміти когось залежить від випадку, так само як ти провів стільки часу зі Злим лікарем, молодий господарю Джван, але однаково не впізнав у ньому того, з ким розірвав заручини.
Джван Хао:
— ...
Шень Юань:
— …
Шень Юань подивився на Ї Фаня й подумав: «Ї Фань, безумовно, щось із чимось! Як він може так спокійно провокувати Джван Хао? Хіба він не знає!? Люди з нездійсненими бажаннями та мріями – найстрашніший тип людей, а Джван Хао зараз виглядає досить моторошно».
— Ти впевнений, що Ці Шаожону подобаються потворні люди? – промовив Джван Хао, підозріливо дивлячись на Ї Фаня.
Ї Фань подивився на Джван Хао та сказав:
— Молодий господарю Джван, чому б тобі просто не спробувати? У будь-якому випадку, не схоже, що нинішній ти приваблюєш молодого господаря.
Джван Хао:
— …
— Цього разу я тобі повірю, – сказав Джван Хао.
Ї Фань усміхнувся:
— Джван Хао, ти повинен навчитися довіряти іншим. Якби ти послухав мене раніше, ти б не опустився до такого стану. Хіба ти не пам'ятаєш, що тоді я сказав тобі, що одного дня ти пошкодуєш про те, що розірвав заручини.
Обличчя Джван Хао на мить спотворилося. І Ї Фань, і Бі Льов'юнь говорили йому, що він пошкодує, але й той, й інший лише стверджували, що він пошкодує, не кажучи, чому! Ці двоє, замість того, щоб попередити, здавалося, більше хотіли, щоб він пошив себе в дурні, а після того, як правда розкрилася, тепер хизуються тим, що їхнє так зване пророцтво справдилося.
— Що ти робиш? – підійшов Ці Шаожон.
— Ти... Джван Хао? – невпевнено запитав Ці Шаожон, дивлячись на Джван Хао, який був одягнений у маску з людським обличчям.
Джван Хао кивнув.
Ці Шаожон підняв брови й засміявся:
— Джван Хао! Ха-ха... Джван Хао, ти зараз такий потворний! Хто б міг подумати, що ти можеш стати таким потворним. Ти справді занадто потворний.
Дивлячись на реакцію Ці Шаожона, обличчя Джван Хао вкрилося чорними зморшками. Ї Фань запропонував дурну ідею.
Джван Хао простягнув руку, бажаючи зняти маску, але Ці Шаожон зупинив його:
— Не треба, і так добре.
— А-Фаню, ти також повинен надіти маску, – промовив Ці Шаожон.
Ї Фань застиг:
— Га! Я?
Ці Шаожон кивнув:
— Так.
Ї Фань насупився і сказав:
— Мені це не потрібно, я й так не дуже гарний.
Ці Шаожон подивився на Ї Фаня і сказав:
— Що ти маєш на увазі? Ти теж маєш досить гарну зовнішність, інакше чому тоді Му Сюелань, одна з трьох красунь імперської столиці, обрала саме тебе, а не когось іншого? Хіба не тому, що ти гарний!?
Ї Фань:
— …
У Шень Юаня сіпнувся рот, і він задумався: «Му Сюелань обрала Ї Фаня випадково і, певно, не через гарну зовнішність. Насправді Ї Фань досить гарний, але в минулому він був нікчемою, тому, навіть якщо він і був гарний, він нікому не подобався».
— Поквапся і просто вибери одну, – закликав Ці Шаожон.
— Ці маски занадто потворні, – промовив Ї Фань.
Джван Хао подивився на Ї Фаня й подумав: «О, то ви, хлопці, теж знаєте, що ці маски потворні, а то я вже навіть почав думати, що, можливо, ви не знали».
Ці Шаожон подивився на Ї Фаня і сказав:
— Потворність – це добре, ніхто не прийде турбувати нас, якщо ми будемо потворними!
Ї Фань глибоко вдихнув і сказав:
— Молодий господарю, дозволь мені зберегти своє обличчя перед Тінсюанем.
Ці Шаожон подивився на Ї Фаня і промовив:
— Тінсюань любить потворних людей.
Джван Хао подумав: «Ось і відплата! Доля людей насправді злітає й падає! Раніше Ї Фань казав, що Ці Шаожону подобаються потворні люди, а тепер Ці Шаожон каже, що Му Тінсюаню подобаються потворні люди».
Джван Хао поплескав Ї Фаня по плечі та сказав:
— Молодий господарю Ї, ти дуже дбаєш про свою зовнішність? Молодий господарю Ї, ти повинен знати, що твоя зовнішність – це не більше, ніж шкіра. Це не так уже й серйозно. Ти не повинен бути таким поверховим, потрібно мати певну глибину свого характеру.
Губи Шень Юаня сіпнулися. Джван Хао так швидко зумів повернути ці слова до першоджерела.
Ї Фань подивився на Ці Шаожона і сказав:
— Молодий господарю, ти впевнений?
— Шаожон має рацію, і до того ж з одного погляду на Му Тінсюаня, я можу сказати, що йому подобаються потворні люди, – щиро сказав Джван Хао.
Ї Фань витріщився на Джван Хао з невдоволенням, яке спалахнуло в його очах.
Джван Хао усміхнувся і сказав:
— Я кажу правду, твої слова можуть бути правдою, але й мої зазвичай теж правда.
Ї Фань:
— Молодий господарю Джван Хао, я якось чув, що після того, як ти скасував заручини, ти якось казав, що твоє серце як камінь, і що ти ніколи не пошкодуєш про це.
Джван Хао:
— …
Скільки ж разів Ї Фань збирається згадувати ці прикрі події з минулого!
Хай там що, Ї Фань послухався наказу Ці Шаожона й вибрав маску.
Шень Юань моргнув і запитав Ці Шаожона:
— Мені теж надіти маску?
— Тобі? – Ці Шаожон подивився на Шень Юаня і промовив: — Молодий господарю Шень, тобі не потрібно. Твоя зовнішність посередня, вона не досягла того рівня, щоби приваблювати шанувальників, куди б ти не пішов.
Шень Юань:
— …
Ці Шаожон завжди зверхньо дивився на інших, притому, що його зовнішність... Гаразд, він справді вродливий.
— Молодий господарю Ці, я, можливо, не досяг цього рівня, але ти досяг! Як щодо того, щоб ти одягнув одну? – промовив Шень Юань.
Ці Шаожон махнув рукою і сказав:
— Мені? Мені не потрібно.
Шень Юань спантеличено запитав:
— Чому тобі не потрібно?
Ці Шаожон безтурботно відповів:
— Я настільки сильний, що незалежно від числа людей, чию увагу я привертаю, я можу з ними впоратися.
Шень Юань:
— ...
***
— Тінсюаню.
Почувши голос Ї Фаня, Му Тінсюань обернувся. Побачивши, як виглядав інший, Му Тінсюань не міг не відчути себе приголомшеним.
— Чому ти так виглядаєш? – запитав Му Тінсюань.
Ї Фань розвів руками і сказав:
— Шаожон змусив мене це зробити. Він сказав, що так я привертатиму менше уваги.
Му Тінсюань кивнув:
— Молодий господар має рацію, твій первісний вигляд був занадто яскравим, ти легко міг привернути до себе небажану увагу.
Ї Фань здивовано подивився на Му Тінсюаня і промовив:
— Тінсюаню, ти вважаєш, що моя первісна зовнішність трохи привертає увагу?
Му Тінсюань кивнув:
— Так!
— Тоді ти вважаєш мене вродливим? – обережно запитав Ї Фань.
Му Тінсюань кивнув:
— Так! Ти завжди був дуже вродливим.
Ї Фань збентежено опустив голову, маска приховувала рум'янець на його обличчі.
Побачивши неприховану радість в очах Ї Фаня, Джван Хао не міг не відчути себе трохи пригніченим.
Ї Фань, безумовно, щасливчик! Хоча, що не так із зором Му Тінсюаня? Хіба такого, як Ї Фань, можна вважати красивим? Хіба він не красивіший за нього?
***
— Ґондзи, – Дівчинка, яку врятував Джван Хао, кинулася до нього.
Джван Хао обернувся, і дівчина відразу ж злякалася, зробивши кілька кроків назад:
— Ґондзи, як ти став таким?
— Насправді це його первісний вигляд, але пізніше він змінив свою зовнішність, тому став дуже красивим, – сказав Ї Фань, поклавши руку на плече Джван Хао.
— Тож, він змінив свою зовнішність, але чому він більше не такий? – з сумнівом запитала дівчина.
Ї Фань усміхнувся й відповів:
— Тому що маска, яку він використовував раніше, щоб змінити свою зовнішність, зламалася й він перестав її носити.
Дівчина подивилася на Джван Хао, у її очах промайнула паніка, і вона сказала:
— Я... я піду першою.
Ї Фань почав сміятися:
— Ця дівчина занадто простодушна! Її було так легко обдурити. Я спочатку думав, що це буде складніше.
Джван Хао подивився на Ї Фаня й запитав:
— Де твоя маска?
— Тут не так багато людей, тому я поки що не буду її носити. Я одягну її, коли ми вирушимо в дорогу пізніше, – сказав Ї Фань.
Джван Хао кивнув:
— Он як! Це не тому, що ти боїшся, що Му Тінсюань зневажатиме тебе за те, що ти занадто потворний?!
Ї Фань:
— ...
Ї Фань подивився на Джван Хао та сказав із фальшивою усмішкою:
— Молодий господарю Джван, тільки поглянь, як ти налякав цю дівчину. Мабуть, від тебе вперше втікають із такою огидою, чи не так?
Джван Хао:
— ...
— Не кожному в цьому світі буде цікаво, який ти всередині, ти повинен добре захищати свою зовнішність. Переконайся, що не зіпсуєш своє обличчя, – Ї Фань усміхнувся й пішов геть.
Джван Хао подивився на Ї Фаня й замислився: «Чому поруч із Ці Шаожоном є така перешкода як Ї Фань?»
Джван Хао подивився в бік Шень Юаня. Коли Шень Юань побачив, що той дивиться на нього, він подарував йому дурнувату усмішку. Джван Хао зітхнув і подумав: «Люди навколо Ці Шаожона не дуже корисні, але люди навколо мене – ще гірші».
— Гаразд, тепер, коли ці двоє нарешті забралися, нумо швидше підемо, – сказав Ці Шаожон.
*В оригіналі ЦШЖ називає їх «пляшки з олією», що використовується для опису дітей жінки від попереднього шлюбу, коли вона бере їх із собою в другий шлюб. Це означає, що вони є небажаною перешкодою або чимось на зразок того.
Ї Фань подивився на Ці Шаожона і сказав:
— Молодий господарю, чи потрібно так хвилюватися?
— Ця дівчина просто отримала шок і була налякана, але вона, ймовірно, скоро прийде до тями. Коли це станеться, нам буде вже пізно йти, – сказав Ці Шаожон.
Джван Хао кивнув:
— Шаожон слушно каже, ходімо.
Далі
Розділ 108 - Брат і сестра гірські розбійники
Карета їхала через гори. Джван Хао з’явився поруч із Ї Фанем та Му Тінсюанем, які керували каретою. Ї Фань подивився на Джван Хао, який несподівано з'явився, і запитав: — Молодий господарю Джван, що сталося? — Немає потреби продовжувати рухатися вперед, – промовив Джван Хао. — Чому? – спантеличено запитав Ї Фань. Джван Хао насупився: — Із цією горою щось не так, ми вже дві години їздимо тут по колу. Ї Фань на мить застиг і запитав: — Ти впевнений? — Я не помиляюся, – сказав Джван Хао. Ї Фань подивився на Джван Хао та сказав: — Молодий господарю Джван, ти натякаєш, що тут є хтось, хто грає з нами злий жарт? Джван Хао кивнув: — Це може бути справа рук ілюзорної лисиці. У їхньої країни було багато ворогів, ймовірно, були люди, які не хотіли, щоб країна Юань налагоджувала стосунки з Бізнес Альянсом, тому вони намагалися перешкодити їм поїхати лікувати хворобу Фен Юаня. Ї Фань із сумнівом запитав: — Справді? Шень Юань приєднався до них і сказав: — Джван Хао не може помилятися, А-Хао – приборкувач звірів, у нього чудові очі. Ї Фань: «Джван Хао так довго взаємодіяв із Ці Шаожоном, але не зрозумів, що той Злий лікар. Дивлячись на це, очі Джван Хао насправді не настільки дивовижні». Джван Хао змахнув посохом, і величезний спалах блискавки вдарив у дерево посеред лісу. Картина перед Ї Фанем та іншими одразу змінилася. Ї Фань насупився і здивовано промовив: — Тож, хтось справді нас розіграв. Після того, як ілюзія розбилася, з'явилися фігури чоловіка й жінки. Чоловік був міцної статури, з густими бровами й великими очима, виглядаючи просто й чесно. З іншого боку, жінка була одягнена в легке вбрання, з оголеними ногами та грудьми, виглядаючи чарівно. Вони були одягнені по-різному, нагадуючи разом красуню й чудовисько. Поруч із жінкою стояла демонічна лисиця з п'ятьма хвостами, яка мляво розмахувала ними. — Сестро, ми не помилилися? Той чоловік сказав, що Ці Шаожон і його група – дуже гарні хлопці! – чоловік почухав голову і продовжував розгублено бурмотіти: — Ці хлопці занадто потворні. Жінка кивнула, глибоко замислившись, і похмуро сказала: — Вони не просто потворні! Трагічно, як трагічно, що сталося з їхньою зовнішністю! Жінка з огидою подивилася на Джван Хао та Ї Фаня, потім її погляд впав на Шень Юаня, і вона сказала: — В порівнянні з ними, цей хлопець виглядає не так уже й погано. Шень Юань подивився на Джван Хао та Ї Фаня й подумав: «В порівнянні з Джван Хао та Ї Фанем, я насправді не так уже й погано виглядаю?» Впевненість у собі, яка безперервно зазнавала удару за ударом, аж до того, що майже зникла, нарешті трохи повернулася до Шень Юаня. Чоловік кивнув: — Так! Сестро, ти досі хочеш забрати Джван Хао назад, щоб він став твоїм чоловіком? Ці люди мають дуже поганий вигляд. Ї Фань повернув голову, кілька разів моргнув на Джван Хао та сказав стишеним голосом: — Паничу Джван Хао, ти такий знаменитий! Навіть ці гірські бандити чули про тебе! Однак, здається, вони тебе зневажають. Джван Хао: — ... Ці Шаожон вийшов із карети, позіхаючи, і запитав: — У чому справа? Чому ми більше не їдемо? — Сестро, це маленьке біле обличчя дуже гарне, це, мабуть, Джван Хао. – схвильовано сказав чоловік. Почувши ці слова, Ці Шаожон подивився на схвильованого великого дурня. Жінка насупилася й подивилася на Ці Шаожона, кажучи: — Не схоже, що це Джван Хао! Кажуть, що Джван Хао має дуже стриманий вигляд, а цей хлопець виглядає занадто кокетливо. Ці Шаожон: — … Що не так із її очима!? Ця нещасна жінка насправді сказала, що він виглядає кокетливо? У якому місці він кокетливий? І ще! Джван Хао справді має стриманий вигляд? Джван Хао, цей хлопець уже стільки разів був причиною гнилих любовних інтрижок! Тож у якому місці він стриманий!? — Гей, ви з країни Юань? – недбало запитав великий дурень. — Яка різниця, звідти ми чи ні? – ліниво запитав Ці Шаожон, обмахуючись віялом. — Так, вам, хлопці, більше немає потреби продовжувати свою подорож, нам дали 200 000 золотих монет, щоб ми вас тут затримали, – недбало сказав великий дурень. Ці Шаожон: — … Вимоги для того, щоб стати бандитом у цьому королівстві, були надто низькими… Навіть такий ідіот, як цей, зміг прийти сюди і спробувати пограбувати їх. — Хто з вас Джван Хао? – запитав великий дурень. Ці Шаожон закотив очі й потряс віялом, кажучи: — Га! Насправді ми не з країни Юань, ми бізнесмени, які просто проїжджали повз. Ви затримуєте не тих людей. Це просто випадковість. Краще мати друзів, ніж ворогів, як щодо того, щоб ви двоє просто відпустили нас цього разу? У чоловіка розширилися очі, він почухав голову й подивився на заклиначку, яка стояла поруч, і сказав: — Сестро, ми затримали не тих людей, що ж нам робити? Ці Шаожон на мить завмер і подумав: «Я так легко його обдурив. Я думав, що це буде складніше». Жінка вдарила чоловіка кулаком у щоку і сказала: — Ідіоте, він бреше тобі. — Але… – великий дурень подивився на холодну й відсторонену жінку й одразу ж затих. — Ти – Ці Шаожон? – запитала заклиначка в Ці Шаожона. Ці Шаожон не міг не здивуватися, задумавшись: «Хоча цей чоловік дурень, але реакція в цієї жінки досить швидка!» — Гей, ви всі змінили свою зовнішність, так? Я вже питала про це раніше. Ці Шаожон – майстер маскування, тож ви всі, мабуть, змінили свою зовнішність. До речі, хто з вас Джван Хао? – запитала жінка. Ці Шаожон потряс віялом і сказав: — Насправді я Джван Хао. — Так це ти!? Джван Хао справді має таку зовнішність? – промовила жінка. Ці Шаожон: — ... Ця жінка дійсно не має зору, він явно дуже гарний. — Ви бажаєте залишитися тут на деякий час? – запитала жінка. — Не бажаємо, – сказав Ці Шаожон. Заклиначка подивилася на Ці Шаожона і сказала: — Тоді в нас немає іншого вибору, ми вже отримали гроші, тому можемо лише виконувати нашу частину договору. Нам доведеться змусити вас залишитися тут. — А-Джване! Пора, – тихо сказала жінка. Чоловік завив і витягнув дві великі сокири. Ці Шаожон закрив віяло і вдарив себе по лобі, він не міг нічого вдіяти, але відчував себе безмовним. Який покидьок попросив цих двох затримати їх? Не може бути краще.. Шень Юань подивився на чоловіка й з ентузіазмом сказав: — Дозвольте мені подбати про нього, а ви розберіться з тією жінкою. Шень Юань заплакав у своєму серці. Після довгих мандрів він нарешті знайшов можливість побитися. Хлопець на ім'я А-Джван виглядав досить дурнувато, і мав простий розум, тож його сила, ймовірно, теж була не надто великою. Шень Юань витягнув чарівний посох і почав вимовляти заклинання. А-Джван кинувся на нього, і той, не дочитавши й половини заклинання, полетів геть. Шень Юань лише відчув, що цей бик кинувся на нього лоб у лоб, і перш ніж він встиг відреагувати, його вже відкинуло далеко вбік. Його план закінчився, навіть не розпочавшись, і Шень Юань відчув бажання померти. Фігура чоловіка раптом стала набагато більшою. Ці Шаожон примружився, у його погляді промайнуло здивування. Великий дурень насправді зазнав трансформації, схоже, цей ідіот не настільки марний. 200 000 золотих монет, витрачених на наймання цих двох, не пропали даремно. У цьому світі людська раса співіснувала разом із кланами звірів, яких існувало багато видів. Тож було неминуче, що рано чи пізно між ними виникнуть якісь стосунки, і з'являться напів звірі, що мають змішану кров. Напів звірів не приймали ні люди, ні клани звірів, тому їм було дуже важко продовжувати свій рід. Нащадки напівзвірів зазвичай не відрізнялися високим інтелектом, але їхню грубу силу не можна недооцінювати. Людина, яка може перетворюватися, повинна мати у своїх жилах кров звіра, але не кожна людина з такою кров'ю могла перетворюватися. Напів звірі, які могли перетворюватися, зазвичай були видатними напів звірами. Чоловік розмахнувся сокирами й кинувся на Шень Юаня. Ї Фань змахнув магічним посохом і викликав трьох водяних драконів, відштовхнувши його, а Му Тінсюань викликав кілька дерев’яних лоз, перешкоджаючи його руху. Чоловік на ім'я А-Джван впав і кілька разів перекотився по землі. — З тобою все гаразд? – запитав Ї Фань у Шень Юаня. Шень Юань насупився й не міг не почервоніти. Спочатку, побачивши, що той чоловік був дурнем, він подумав, що нарешті знайшов шанс показати свої навички, але не очікував, що в нього така величезна сила, тож Шень Юань прорахувався. Шень Юань дещо збентежено сказав: — Все гаразд. — Тебе ж не так сильно вдарили, що ти не можеш встати? – промовив Ї Фань. Шень Юань похитав головою: — Ні, я просто впав. Ї Фань: — От і добре, оскільки з тобою все гаразд, ти можеш розібратися з тим чоловіком. Шень Юань ніяково усміхнувся і сказав: — Можливо, не треба. — У такому випадку, я подбаю про нього, – Ї Фань викликав кількох вогняних драконів і відправив їх за великим дурнем. Коли великий дурень побачив вогняних драконів, він розвернувся й побіг, але врешті-решт однаково був обплутаний вогняним драконом. — Сестро, сестро, вогонь! Вогонь! Я горю! Ї Фань: — … — Ви вже закінчили? – запитав Джван Хао в Шень Юаня та інших після того, як переміг заклиначку. Жінка знепритомніла й тепер висіла на дереві без тями. — Ми закінчили, – сказав Ї Фань. Одяг цього дурня згорів дотла, а його тіло було таким гарячим, що він качався по землі й жалібно плакав. Ї Фань подивився на великого дурня, що лежав на землі, і похитав головою. Він не міг убити когось настільки дурного! — Ходімо, – сказав Джван Хао. Ці Шаожон кивнув: — Гаразд. Через деякий час після того, як Ці Шаожон та інші пішли, А-Джван нарешті перестав качатися по землі та стягнув жінку з дерева. — Сестро, вони втекли, – сумно сказав А-Джван. — У мене є очі, я сама бачу, – сердито сказала жінка. — Сестро, що ж нам робити!? Ми вже отримали гроші, але не виконали завдання. Невже нам доведеться повертати гроші!? – засмучено сказав А-Джван. Заклиначка насупилася і сказала: — Я не знаю. Ця група занадто швидко відреагувала. Було б добре, якби нам вдалося затримати їх хоча б на три дні, зазвичай звичайних людей я можу тримати в пастці до десяти днів, але цим хлопцям не знадобилося навіть пари годин, щоб зрозуміти. Маленьке лисеня, що сиділо поруч із заклиначкою, двічі заскиглило. — Сестро, що каже П'ятихвоста? – запитав А-Джван. — Вона сказала, що серед цієї групи людей був один дуже страшний чоловік. Лише один його погляд змушував її тремтіти, – сказала жінка. — Сестро, чоловік, про якого говорить П'ятихвоста, це той, що блискавкою розбив ілюзію, а потім зачарував дерево й повісив тебе на ньому? Жінка кинула на А-Джвана лютий погляд, і він ніяково почухав голову, кажучи: — Сестро, хлопець, який використовував блискавку, був дуже надокучливим. Заклиначка урочисто кивнула і сказала: — Цей хлопець, здається, здатний використовувати багато видів магії, і його сила, схоже, така ж, як у Джван Хао із чуток. Але він занадто потворний, хоча можливо, він був замаскований. — Сестро, давай більше не будемо говорити про цього хлопця, краще подумаємо, що нам робити з грошима. Ми стільки років були бандитами, і нелегко було нарешті отримати таке величезне завдання, але в результаті ми повністю провалилися, – сказав А-Джван, почуваючись засмученим. Заклиначка подивилася на А-Джвана, ненавидячи залізо за те, що воно не стало сталлю: — Ого, подивися, який ти розумний. — Сестро, це ж 200 000! – незадоволено сказав А-Джван. Заклиначка зціпила зуби, і на її обличчі також з'явилося деяке занепокоєння! 200 000, це великі гроші! Це навіть більше, ніж вони зможуть заробити за все своє життя! — Сестро, я не думаю, що ми зможемо отримати остаточний платіж, тож як щодо того, щоби просто втекти з авансом у 100 000, який нам уже дали? – запропонував А-Джван. Заклиначка: — …
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!