— У мого їфу було кілька братів і сестер по ордену, всі вони були відібраними дітьми з родин членів секти для вступу до секти їхнім попереднім лідером. – м'яко пояснив Дзі Хань. — Цілком ймовірно, шишу Янь вважав, що місце Дзяоджу має належати саме йому.
Джао Дзяньґвей кивнув.
— Людей, які так думають, напевно, не так вже й мало.
У цей момент він сидів поруч з Дзі Ханєм у дворовому павільйоні, для них приготували вишукане вино й смачну їжу, тож вони безтурботно розмовляли у місячному світлі.
— Я просто не розумію, – прошепотів Дзі Хань. — Невже ця позиція справді така чудова?
Джао Дзяньґвей подивився на нього боковим зором.
— Якщо ця заява пошириться назовні, багато сердець не матимуть спокою.
Дзі Хань зітхнув.
— Хіба тобі не час повертатися?
Джао Дзяньґвей не відповів.
Альянс Хаожан наказав йому захищати Дзі Ханя. Тепер, коли Ханьї знищено, а ляльковод потрапив у тенета, йому справді настав час повернутися і доповісти про це лідеру альянсу.
— Ти мусиш повернутися. – пробурмотів Дзі Хань.
Вони замовкли. Трохи згодом прийшла старша служниця з їжею. Дзі Хань нарешті усміхнувся Джао Дзяньґвею, наповнюючи свою чашу вином.
— Тоді я більше не буду тебе тримати.
Він уже збирався нахилити голову назад і випити, але Джао Дзяньґвей потягнув його руку вниз.
— Ти поранений. Тобі не можна пити алкоголю.
Дзі Хань зупинився і побачив, що старша члужниця кивнула йому, і навіть взяла на себе сміливість налити йому чашку чаю, а потім поставила її перед ним.
— Відколи я тебе зустрів, я щодня отримую поранення. – не втримався він від нарікань.
Джао Дзяньґвей голосно розсміявся. Він також налив вина, дзенькнув ним об чайну чашку, яку тримав Дзі Хань, і подивився на нього.
— Дзянху далеко.
Випивши чаю замість вина, Дзі Хань відкинув голову назад і опустив її, а потім подивився на Джао Дзяньґвея з палаючими очима.
— Прошу, будь дуже обережним.
Далі
Розділ 121
Джао Дзяньґвей повернувся до альянсу Хаожан. Він детально розповів про своє завдання старому лідеру альянсу. Після закінчення розмови він приготувався встати і піти, але раптом зупинився перед виходом. Ніби щось вирішивши, він повернувся до Менджу. — Менджу, цей молодший хоче дещо попросити. Менджу, у гарному настрої, кивнув йому, усміхаючись. — Немає нічого поганого в тому, щоб сказати це, Джао-сянджи. — Якось ви сказали мені, що Дзі Хань має досить справедливий характер, і якщо він зможе продовжувати в тому ж дусі, то зможе приборкати і дисциплінувати тих, хто йде демонічним шляхом, а це означає, що співіснування наших шляхів може бути не таким вже й неможливим. Менджу погладив бороду. — Я, здається, взагалі ніколи цього не говорив. Джао Дзяньґвей зробив павзу, а потім кивнув. — Ви справді ніколи цього не говорили. Він знав, що мав на увазі Менджу. Лідер альянсу не повинен був говорити нічого подібного; наслідки були саме такими, і їх не можна було чітко сформулювати. — Наразі Дзі Хань все ще поміркований, але як верховний представник демонічного шляху, він неминуче зазнає певних змін в особистості після тривалого перебування на цій посаді. У цього молодшого є ідея. — Говори, Джао-сянджи. — Я хочу бути замком, який його стримуватиме, тож я мушу потурбувати вас проведенням церемонії моєї відмови від кар'єри в Дзянху. *** Як тільки поширилася новина про те, що Джао Дзяньґвей, фехтувальник номер один, покидає Дзянху в розквіті сил, у Дзянху здійнявся справжній галас. Лідер Альянсу особисто провів для нього церемонію, сказавши лише, що Джао Дзяньґвей більше не збирається перейматися справами Дзянху, а лише бажає повернутися до свого дому, щоб жити усамітнено і зосередитися на своєму шляху меча. Після того, як він покинув Дзянху, його битва на вершині гори Меча з Дзі Ханєм також була відмінена. Натовп Дзянху не міг нічого вдіяти, окрім як заламувати руки та зітхати. Підхопивши думки всіх, Башань Дася, Дзінь Бейґво, хотів переконати Джао Дзяньґвея залишитися. Але останній вже прийняв рішення, тому так просто його не змінить. Вони розмовляли деякий час, після чого Дзінь Бейґво раптом запитав з цікавості: — Ти зробив це частково через того демона, Джао-сьоне? Джао Дзяньґвей задихнувся. — Гм… Побачивши його вираз обличчя, інший зітхнув. — Раніше мене це бентежило, але тепер я маю особистий досвід. Я розумію. — Особистий досвід? — Дзянху такий великий, але в ньому фактично немає місця для людей, які щиро кохають одне одного. — … Він пригадав, що коли він обдурював Дзі Ханя, то вигадав дещо про Дзінь Бейґво та його двох друзів героїв-близнюків, навіть сказав, що вони втрьох змушені проходити разом через плітки. Він з деякими труднощами розтулив рот, щоб заговорити. — Брате Дзінь, ти хочеш сказати… Дзінь Бейґво зітхнув. — Джао-сьоне, ти маєш знати, що в якийсь момент часу в Дзянху почали поширювати деякі плітки. — … — Ти людина непохитної чесності, тому я не розповідатиму про подібні непристойності. — … — У Дзянху дійсно багато правил... Я теж хочу усамітнитися. — … Вибач, Дзінь-сьоне!
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!