Джао Дзяньґвей повернувся до альянсу Хаожан.

 

Він детально розповів про своє завдання старому лідеру альянсу. Після закінчення розмови він приготувався встати і піти, але раптом зупинився перед виходом. Ніби щось вирішивши, він повернувся до Менджу. 

 

— Менджу, цей молодший хоче дещо попросити.

 

Менджу, у гарному настрої, кивнув йому, усміхаючись. 

 

— Немає нічого поганого в тому, щоб сказати це, Джао-сянджи.

 

— Якось ви сказали мені, що Дзі Хань має досить справедливий характер, і якщо він зможе продовжувати в тому ж дусі, то зможе приборкати і дисциплінувати тих, хто йде демонічним шляхом, а це означає, що співіснування наших шляхів може бути не таким вже й неможливим.

 

Менджу погладив бороду. 

 

— Я, здається, взагалі ніколи цього не говорив.

 

Джао Дзяньґвей зробив павзу, а потім кивнув.

 

— Ви справді ніколи цього не говорили.

 

Він знав, що мав на увазі Менджу.

Лідер альянсу не повинен був говорити нічого подібного; наслідки були саме такими, і їх не можна було чітко сформулювати.

 

— Наразі Дзі Хань все ще поміркований, але як верховний представник демонічного шляху, він неминуче зазнає певних змін в особистості після тривалого перебування на цій посаді. У цього молодшого є ідея.

 

— Говори, Джао-сянджи.

 

— Я хочу бути замком, який його стримуватиме, тож я мушу потурбувати вас проведенням церемонії моєї відмови від кар'єри в Дзянху.

 

***

 

Як тільки поширилася новина про те, що Джао Дзяньґвей, фехтувальник номер один, покидає Дзянху в розквіті сил, у Дзянху здійнявся справжній галас.

 

Лідер Альянсу особисто провів для нього церемонію, сказавши лише, що Джао Дзяньґвей більше не збирається перейматися справами Дзянху, а лише бажає повернутися до свого дому, щоб жити усамітнено і зосередитися на своєму шляху меча.

 

Після того, як він покинув Дзянху, його битва на вершині гори Меча з Дзі Ханєм також була відмінена. Натовп Дзянху не міг нічого вдіяти, окрім як заламувати руки та зітхати.

 

Підхопивши думки всіх, Башань Дася, Дзінь Бейґво, хотів переконати Джао Дзяньґвея залишитися. Але останній вже прийняв рішення, тому так просто його не змінить. Вони розмовляли деякий час, після чого Дзінь Бейґво раптом запитав з цікавості:

 

— Ти зробив це частково через того демона, Джао-сьоне?

 

Джао Дзяньґвей задихнувся. 

 

— Гм…

 

Побачивши його вираз обличчя, інший зітхнув. 

 

— Раніше мене це бентежило, але тепер я маю особистий досвід. Я розумію.

 

— Особистий досвід?

 

— Дзянху такий великий, але в ньому фактично немає місця для людей, які щиро кохають одне одного.

 

— …

 

Він пригадав, що коли він обдурював Дзі Ханя, то вигадав дещо про Дзінь Бейґво та його двох друзів героїв-близнюків, навіть сказав, що вони втрьох змушені проходити разом через плітки. Він з деякими труднощами розтулив рот, щоб заговорити.

 

— Брате Дзінь, ти хочеш сказати…

 

Дзінь Бейґво зітхнув.

 

— Джао-сьоне, ти маєш знати, що в якийсь момент часу в Дзянху почали поширювати деякі плітки.

 

— …

 

— Ти людина непохитної чесності, тому я не розповідатиму про подібні непристойності.

 

— …

 

— У Дзянху дійсно багато правил... Я теж хочу усамітнитися.

 

— …

 

Вибач, Дзінь-сьоне!

 

Далі

Розділ 122

Дзінь Бейґво так і не зміг його переконати. Після церемонії Джао Дзяньґвей, здавалося, зник з Дзянху. Безслідно зник.   Коли ця новина дійшла до секти Демонів, Дзі Хань був невимовно засмучений і розлючений.   Така велика подія, а Джао Дзяньґвей ніколи не обговорював її з ним!   Кілька днів поспіль у нього був поганий настрій. Ніхто з присутніх не наважився сказати щось, щоб його втішити. Посеред однієї з таких ночей він був вкрай роздратований, читаючи документи; Випадково в цей час Вей Ці доповідав йому про події, тож він був у своїй кімнаті, перераховуючи багато розвіданих даних у Дзянху, які вдалося перехопити за ці дні в залі Летючого Орла.   Коли вони трохи поспілкувалися, на подвір'ї раптом почувся шурхіт, а потім хтось постукав у двері.   Старша служниця не повідомляла про зустріч з кимось. Дзі Хань і Вей Ці обмінялися поглядами. Як завжди насторожений, Дзі Хань стиснув меч на столі.   — Хто там?! – різко вигукнув він.   Після короткого періоду тиші надворі пролунала відповідь:   — Твій чоловік.   — …   Такий знайомий голос. Дзі Ханю навіть не потрібно було думати про те, хто б це міг бути.   В душі він був надзвичайно задоволений, але все ж таки стримувався, щоб не усміхнутися.   — Ти знову говориш нісенітниці, Джао Дзяньґвею!   Джао Дзяньґвей штовхнув двері і увійшов, усміхаючись.   — Яка ж це нісенітниця?   Після цього возз'єднання, яке відбулося після короткого розриву, Дзі Хань був не в настрої виконувати свої обов'язки, і схопив Джао Дзяньґвея.   — Чому ти повернувся?   — Я планую залишитися в секті Демонів.   Побачивши, як Дзі Хань підняв брови, Джао Дзяньґвей одразу ж виправив своє формулювання.   — Священній вірі.   — …   — Я пішов з Дзянху. Цікаво, чи може Дзяоджу дати цьому Джао перекусити?   — Ти справді збираєшся назавжди залишитися в секті? – нерішуче запитав Дзі Хань.   Джао Дзяньґвей кивнув.    — Звичайно.   Незважаючи на свою радість, Дзі Хань мусив запитати:    — Чому?   Подумавши про себе, що йому потрібно бути більш відвертим, у Джао Дзяньґвея вирвалося:   — Я боюся, що ти загубишся в чужому серці.   Від несподіванки Дзі Хань хвилину роздивлявся його, а потім його обличчя перекосилось.   — Витягай, – холодно наказав він.   Другий на мить розгубився.    — Що витягти?   — Де твій сценарій? – Дзі Хань розлютився. — Ти говориш так, ніби читаєш репліки з п'єси!   Джао Дзяньґвей хрипко розсміявся.    — Його немає.   — Говори правду!   — Я говорю правду. – ображено відповів Джао Дзяньґвей.   Побачивши, що вони знову збираються посваритися, Вей Ці швидко став посередником.    — Те, що Джао Дася захотів залишитися в нашій Священій вірі — це чудово!   — Ха, – сплюнув Дзі Хань.   — Але у тебе особливий статус, Джао Дася, – з усмішкою сказав Вей Ці. — Якщо ти хочеш залишитися, боюся, тобі доведеться вибрати відповідну ідентичність.   — …   Ця розмова здалася досить знайомою.   — Я поміркував і дійшов висновку, що тобі підходять лише ці три варіанти: тіньовий охоронець, особистий помічник і коханець.   — …   — Ти вже спробував себе в ролі охоронця і помічника. Було б краще…   — …   Вей Ці хіхікнув.    — Найкраще, якщо ти вибереш останній.  

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!