Перекладач: Паперова Пташка
Редактор: _ _ _
Лінь Лань панувала у своєму піднесенні, повертаючись, щоб тихо запитати Хань Дзідзюня: «Якими є вимоги до кваліфікованого солдата?»
Хань Дзідзюнь був дуже здивований випадковим запитанням Лінь Ланя, але все одно відповів серйозно: «Пристрасть і вірність у службі нашій улюбленій Китайській Федерації, а також повага, довіра та чистосердечна турбота про наших товаришів-воїнів…» Хань Дзідзюнь прочитав присягу, яку, всі солдати мали присягнути під прапором своєї країни, щоб вони мали право стати солдатами та одягти мундири; присяга вже включала всі якості, необхідні солдатам.
Коли вона слухала декламацію Хань Дзідзюня, очі Лінь Лань ставали все яскравіше. Потім вона продовжила запитувати: «А що таке скаутські академії?»
«Дитячі кімнати для майбутніх солдатів», — сказав Хань Дзідзюнь без вагань і сумнівів.
Посмішка на губах Лінь Лань стала ще помітнішою. «Тоді ми не повинні втрачати наші чисті серця, натомість поважати, довіряти та піклуватися про наших товаришів-воїнів».
Хан Дзідзюнь раптово усвідомив, і його очі прояснили. Нарешті він зрозумів, на що натякав Лінь Лань.
«Ці Лон, Лво Лан, ідіть, допоможіть Хань Сюї та Лво Чао», — крикнув Хань Дзідзюнь двом, що бігли попереду.
"Ах...!" Ці Лон мало не перечепився об власні ноги від несподіванки. Чому вони повинні були допомогти тим двом дівчатам, які їх будуть лише стримували?
«Я поясню, коли закінчити тест». Хоча Хань Дзідзюнь погодився з оцінкою Лінь Ланя, він не хоче витрачати час на відповідь, тому вирішив не давати пояснення Ці Лону та Лво Лану зараз.
Звичайно, Ці Лон слухав Хань Дзідзюня. Він зменшував швидкість, опускаючись з першого місця на останнє. Побачивши це, Лво Лан лише мить вагався, перш ніж наслідувати його приклад. Пам'ятайте, що одна з двох дівчат, які потребували допомоги, була його власною біологічною сестрою — Ці Лон, навпротивагу не мав прямого відношення до жодної з дівчат.
Крім того, незважаючи на те, що Лво Лан хотів одного разу перемогти Ці Лона, він не хоче перемагати таким чином. Гордовитий Лво Лан не погодився б на таку ганебну перемогу.
Безперечно, найкращу фізичну підготовку серед десяти дітей мали Ці Лон і Лво Лан. (Лінь Лань не враховується через те, що до неї торкнулися боги.) Не зважаючи на те, що кожен з них взяв на себе тягар іншої людини, їхня швидкість не сильно зменшилася. Невдовзі вони знову кинулися вперед, знову зайнявши свої позиції в передній частині групи.
********
У окремій спостережній кімнаті офіцер, який випадково перемкнув екран, щоб побачити кімнату 72, здивовано вигукнув. Кожен офіцер у кімнаті відповідав за моніторинг десяти кімнат. Офіцери перемикали свої екрани між кімнатами кожну хвилину, проходячи через усі десять кімнат з десятихвилинними інтервалами, і цей офіцер щойно почав переглядати трансляцію з кімнати номер 72.
Офіцер, який сидів поруч з ним, був зосереджений на власному екрані, але не зміг не підняти здивований погляд на крик своїх колег. Він з цікавості поглянув на екран друга, а коли побачив, що відбувається, теж почав вигукувати: «О, як цікаво!»
Їхні крики привернули увагу наглядача, який підійшов із холодним виразом обличчя. "Що відбувається? Чому ви обоє порушили наказ мовчати?"
«Сер! Ми помітили багатообіцяючих новобранців», — поспішно доповіли два офіцери, вітаючи інспектора. У їхніх голосах не було жодної злості, натомість їхній тон був діловим. Вони знали, що мають рацію, тому що в армії існував головний наказ — про виявлення будь-яких перспективних новобранців повідомляти негайно... і саме це вони зараз і робили.
Почувши це, вираз інспектора охолонув. Він подивився на екран, і лише з одним поглядом його поведінка змінилася. Те, що він побачив на екрані, справді вразило його.
Двоє офіцерів глянули один на одного, відчуваючи гордість за себе, але водночас відчувши полегшення від того, що діти все ще блискуче виступають у цей криваво важливий момент.
На жаль, екран не співпрацював; інспектор спостерігав лише кілька секунд, коли подача перейшла в іншу кімнату.
«Ву, переключи зворотний зв’язок на попередню кімнату», — наказав наглядач.
"Так, сер!" Офіцер Ву був тим, хто стежив за групою Лінь Лань. Він швидко налаштував трансляцію так, щоб екран був закріплений на кімнаті, де перебувала ця група.
На екрані вони могли бачити, що дві дівчини, Хань Сюя та Лво Чао, які спочатку тягнулись по колу в жорстокому темпі Ці Лона і Лво Лана, тепер були підхоплені двома хлопцями. Судячи з усього, дві дівчини повністю вичерпали свої сили і більше не могли бігати самостійно.
Тим часом позаду них шестеро дітей, що залишилися, включно з Лінь Лань, почали бігти по черзі, намагаючись допомогти двом дітям із найслабшою витривалістю. Звичайно, вони також допомагали один одному, підштовхуючи один одного або підтримуючи плече, коли це було необхідно, під час бігу, щоб ніхто не залишився позаду.
Ця поточна ситуація стала прямим результатом рішучих дій Лінь Ланя і Хань Дзідзюня. Якби вони першими ге простягнули б руки, щоб допомогти найслабшим двом своїм товаришам по команді, напевно, людей у групі було б трохи менше.
Їхні дії викликали деяке усвідомлення в інших товаришів по команді, яких вони також не знали. Тому, коли ті товариші по команді побачили, що вони втомилися, вони фактично підійшли та запропонували взяти на себе допомогу. Таким чином, нинішня ситуація вийшла такою, якою її видно на екрані.
«Дайте мені дані цих десяти дітей». Навіть коли він дивувався видовищу, інспектор насупив брови. Зерно сумніву проросло в його серці. Ця команда була надто злагодженою, що змусило його запідозрити, що хтось, можливо, зловживав своїми повноваженнями, щоб маніпулювати речами, щоб цих дітей навмисно об’єднати в одну групу.
Невдовзі дані десяти з групи Лінь Лань були показані.
********
Лінь Лань: син генерал-майора Лінь Сяо, оператора божественного класу БМ, віце-командувач сьомої дивіщії міжзоряних сил. Спадкоємець згаданої генерал-майорської преміальної військової допомоги. Фізична підготовка: ранг [S], духовна сила: рівень 2, потенціал: ранг [S].
Ці Лон: син полковника Ці Яояна, першокласного пілота Ас-Мехи, головного пілота Третьої дивізії міжзоряних сил. Фізична підготовка: ранг [S], духовна сила: рівень 2, потенціал: ранг [S].
Лво Ланг: син полковника Лво Ціфена, командувача Третього флоту Дев'ятої дивізії Міжзоряних сил. Фізична підготовка: ранг [S], духовна сила: рівень 2, потенціал: ранг [S].
Хань Дзідзюнь: син полковника Хань Жона, заступника директора Федерального центрального військового розвідувального управління. Фізична підготовка: ранг [A+], духовна сила: рівень 3, потенціал: ранг [S].
Лво Чао: донька полковника Лво Ціфена, командувача Третього флоту Дев'ятої дивізії Міжзоряних сил. Фізична підготовка: ранг [B], духовна сила: рівень 2, потенціал: ранг [A].
Хань Сюя: донька майора Хань Юшао, виконуючого обов'язки начальника Федеральної бази матеріально-технічного забезпечення на планеті Ціюань. Фізична підготовка: ранг [B], духовна сила: рівень 2, потенціал: ранг [A].
Лво Шаоюнь: простолюдин. Племінник капітана Лво Дзіґвана, командира третьої роти оперативної групи захисних меха тринадцятої дивізії Міжзоряних сил. Спадкоємець військової премії зазначеного капітана. Фізична підготовка: ранг [A], духовна сила: рівень 1, потенціал: ранг [A].
Юань Йовюнь: нащадок родини Юань із планети Джон Сін. Фізична підготовка: ранг [A], духовна сила: рівень 1, потенціал: ранг [A].
Лі Дзінхон: нащадок родини Лі з Планети Доха. Фізична підготовка: ранг [B], Духовна сила: Рівень-1, Потенціал: ранг [B+].
Хе Чаоян: простолюдин. Прийомний син капітана Хе Шаодзі, заступника капітана десантно-штурмових сил Дев'ятого флоту Сімнадцятої дивізії Міжзоряних сил. Спадкоємець військової премії зазначеного капітана. Фізична підготовка: ранг [B], Духовна сила: Рівень-1, Потенціал: ранг [B+].
********
Взявши ці дані, інспектор міг побачити, що всі діти пішли з різних зоряних систем і мали різні верстви суспільства, хоча чітко більше половини пішли з традиційних військових родин. Найважливіше, однак, те, що найменший потенціал серед дітей був на рівні [B+]. Крім того, якщо цей рейтинг не може відповідати вимогам до спеціальних класів, його було б більш ніж достатньо, щоб забезпечити місце в звичайних.
Начальник ще раз подивився на першу лінію. Дані Лінь Ланя, зокрема, викликали в ньому сплеск емоцій. Оператор божественного класу меха, БМ, генерал-майор Лінь Сяо... цей чоловік був взірцем для незліченних солдатів... було так прикро, що він загинув у тунелі смерті метеорного поля сім років тому. Він усе ще пам'ятав, як він був шокований, коли вперше отримав цю новину. Вся Федерація була потрясена до глибини душі, і всі військові були дуже засмучені цієб трагедією.
Для контексту слід зазначити, що у всій Федерації було лише 12 операторів божественного класу БМ. Кожен оператор божественного класу вважався національним надбанням і був уособленням можливості країни, діючи як стримуючий фактор для іноземних ворогів. І генерал-майор Лінь Сяо, зокрема, був єдиним оператором, який піднявся до божественного класу за останні десять років, і він також був наймолодшим оператором БМ-мехи.
До того усі були налаштовані оптимістично, передбачаючи, що генерал-майор Лінь Сяо може стати найсильнішим оператором божественного класу серед дванадцяти, з молодістю як найбільшою його перевагою. На жаль, дерево його таланту виросло надто високо над лісом — його повалив вітер задовго до того, як він міг по-справжньому розкинути своє гілля.
Пізніше розслідування Федерації показало, що магнітна турбулентність у тунелі смерті, швидше за все, була зловісною змовою, задуманою ворожою нацією, спрямованою саме на генерал-майора Лінь Сяо. На жаль, Федеральне розвідувальне агентство не виявило цього вчасно, і велика ціна їхнього недогляду була подвійною — нація втратила не лише майбутнього найпотужнішого мехаоператора божественного класу, але й обидві країни стали заклятими ворогами, завдяки чому війна між ними не припиниться, доки одна з сторін не буде знищена.
Солдати Федерації ніколи не пробачать смерть механіка божественного класу!
Далі
Том 1. Розділ 29 - Останнє коло
Перекладач: Паперова Пташка Редактор: _ _ _ Інспектор стримував свої хвилюючі емоції, повністю зосередившись на русі десяти дітей на екрані. Нарешті він задоволено посміхнувся і сказав: — Закінчуйте їхній тест і випускайте їх. Офіцер, відповідальний за спостереження за групою Лінь Лань, підвівся і запитав: — Тоді як ми їх оцінимо? — У відповідь інспектор люто зиркнув. — Тобі потрібно, щоб я навчив тебе чогось такого простого? Скільки їм знадобилося часу, щоб пройти курс? І який їх стан зараз? Очі офіцера прояснили. — Зрозуміло, сер. ********* Тим часом, з боку групи Лінь Лань, десять дітей протрималися ще кілька кіл. До цього часу незламні Ці Лон і Лво Лан почали втомлюватися. Бігти з іншою людиною на спині відрізнялося від бігу самостійно — лише після кількох кіл вони почали відчувати подвоєне навантаження на своє тіло. Спочатку вони думали, що потрібно вистояти ще десять-двадцять кіл, але тепер вони не були повністю впевнені в цьому. З-поміж десяти дітей Лінь Лань була, безумовно, у найкращому стані. Або, можливо, правильніше було б сказати, що вона ніколи не втомлювалась — тому що з того моменту, як вони почали бігти, Лінь Лань циркулювати свою Ці. З тих пір, як вона використала її під час тестування на силу, Лінь Лань відчувала, що вправи Ці все ще мають секрети, які їй потрібно розкрити. Тому вона вирішила зробити це ще раз під час бігового тесту. Зрозуміло, що її рішення було мудрим — після такого тривалого бігу вона все ще була сповнена енергією, а її життєві показники залишилися на тому ж рівні, що й у стані спокою. Усі ці данні надав Маленька Четвірка. Поки Лінь Лань дивувалася своїм відкриттям, Маленька Четвірка стежив за всім... Красиво кажучи, він хотів допомогти Лінь Лань досліджувати вправи Ці та виконати свою роль помічника за контрактом... але насправді, Маленькій Четвірці було просто нудно, тому що він не мав доступу до Інтернету тут. І все ж за допомогою Маленької Четвірки Лінь Лань дуже швидко зрозуміла секрети вправ Ці. Очевидно, що циркулюючи, вона може збільшити енергію тіла, коли та витрачається, а також відновити будь-які пошкодження, що впливають на функції організму, дозволяючи тілу підтримувати найкращий стан протягом тривалого часу. Звичайно, Маленька Четвірка також зазначив, що поточна ситуація, коли її тіло зберігає баланс між витратою та відновленням, була можлива лише тому, що Лінь Лань зараз не витрачає багато енергії. Якби Лінь Лань несла когось і бігла, як Ці Лон або Лво Лан, повна рівновага, ймовірно, була б неможливою — певна кількість енергії все одно була б витрачена. Тим не менш, Маленька Четвірка підбадьорила Лінь Лань, додавши, що кількість енергії, відновленої за допомогою вправ Ці, збільшуватиметься, чим більше вона тренуватиметься та поширюватиме свою Ці, аж до того, що зрештою їй, можливо, ніколи більше не доведеться турбуватися про рівень своєї енергії. (Звичайно, це було можливо лише після кількох десятиліть навчання... але Маленька Четверка вирішив, що Лінь Лань не обов’язково про це знати.) Лінь Лань, яка бувюла такою ж жвавою, як і раніше, дивилася на піт, що стікав з лобів Ці Лона та Лво Лана, коли їхні кроки почали сповільнюватися. Вона розуміла, що їхня витривалість починає падати, і що скоро вони не зможуть продовжувати. Лінь Лань не була впевнена, чи варто їй запропонувати взяти на себе керівництво та допомогти їм — вона хотіла цього, але також боялася, що таким чином надто виділиться. Якби тільки вона могла допомогти непомітно... Наразі, згідно з правилами Маленької Четвірки, зовнішній стан Лінь Лань був схожим на стан Хань Дзідзюня. Обоє важко дихали, а спинки їхніх сорочок були мокрими від поту. Зрештою, весь цей час вона допомагала найслабшому хлопцеві в їхній групі — хоча вона не брала на його на спину, як Ці Лон, нести частину ваги іншого було, звичайно, більш втомливим, ніж бігти поодинці. Диявол і ангел билися в голові Лінь Лань, коли вона розмірковувала над цією дилемою. Але перш ніж один з них зміг перемогти іншого, зовнішній світ уже прийняв рішення за неї. Лво Лан підбадьорився, показуючи на одну сторону: «Я бачу знак! Залишилося ще одне коло!» Слова Лво Лана були як укол адреналіну в серце. Деякі з дітей, які були на межі відмови, зібралися з силами для останнього поштовху. Лінь Лань подивилася туди, куди вказував Лво Лан, і побачила, як екзаменатор піднімає екран дисплея, на якому арабськими цифрами була написана лише цифра один. Це чітко вказувало на те, що їм залишилося лише одне коло. Побачивши це, Хань Дзідзюнь підбадьорив групу: — Залишилося ще одне коло. Нам потрібно триматися, незважаючи ні на що. Переконайтеся, що ніхто не залишиться позаду! — Гаразд! — усі інші дев’ять членів групи крикнули у відповідь, включно з Лінь Лань. Вони б пройшли цей останній раунд, незважаючи ні на що. Хань Сюя раптом різко вдихнула і закричала: — Ці Лон, посади мене. — Що не так? — здивовано спитав Ці Лон. — Останнє коло. Я можу це зробити. Неможливо було, щоб Хань Сюя не помітила втому Ці Лона, і вона не хотіла, щоб через неї результати Ці Лона постраждали. Ці Лон призначався для спеціального A-класу. У цьому останньому раунді вона бігтиме сама, навіть якщо знепритомніє, не встигнувши закінчити... вона не хотіла більше обтяжувати Ці Лона. З іншого боку, Лво Чао також намагалася переконати Лво Лана опустити її здебільшого з тієї ж причини. Вона не хотіла, щоб результати її брата були занижені через неї. Дві дівчини хотіли, щоб Ці Лон і Лво Лан пробігли на повній швидкості на цьому останньому колі, щоб вони могли боротися за найкращий час. Хань Дзідзюнь трутився, щоб переконати їх: — Це вже останнє коло. Якщо ми всі не дійдемо до кінця, то те, що ми робили досі, буде марним. Крім того, ви всі повинні знати, що справжні солдати ніколи не залишать товариша! Слова Хань Дзідзюня були як промінь світла. Кілька кмітливих дітей одразу зрозуміли, що він каже. Хань Сюя та Лво Чао, які спочатку все ще хотіли протестувати, також змінили свою думку після слів Хань Дзідзюня. Натомість Хань Сюя закликала: «Ці Лон, неси мене швидше, давай, рухайся швидше». Оскільки вони вже вирішили фінішувати разом, то не могли дозволити собі втрачати ще жодної секунди. І ось сильні потягнули слабких у групі Лінь Лань, і вони далі підтримували один одного, поспішаючи до фінішу. У цей час Лінь Лань взяла на себе відповідальність, щоб тягнути за собою двох найслабших хлопчиків, залишивши Хань Дзідзюня вільним бігати самому. Хань Дзідзюнь кинув вдячний погляд у її бік — допомога Лінь Лань була дуже вчасна. Його витривалість майже повністю зникла; якщо йому все ще потрібно було тягнути за собою іншу людину, він не був впевнений, що зможе справді завершити це останнє коло. ******** Поза кімнатою для тестування у віртуальному середовищі було кафе під відкритим небом, де сиділо кілька екзаменаторів, які пили чай і спілкувалися один з одним. Цей тест був тривалим і тривав щонайменше три-чотири години. Звичайно, екзаменатори не просто сиділи біля кімнати для тестування й чекали весь час — більшість із них зазвичай замовляли тут чашку чаю чи кави, щоб скоротати час, і, можливо, знайшли кількох знайомих друзів, щоб поспілкуватися. Подібним чином дежурный екзаменатор, відповідальний за кімнату 72, розмовляв з кількома близькими друзями. Він якраз влаштовувався зручніше, коли пристрій зв’язку на його зап’ясті почав пищати. Він торкнувся кнопки прийому на пристрої, і зі сріблястим спалахом перед ним з’явився голографічний екран. Одночасно на екрані з'явилося зображення офіцера моніторингової кімнати 72. — Увага, випробувані в кімнаті 72 збираються завершити тест. Будь ласка, зробіть необхідні приготування. Екзаменатор був збентежений. — Виконати тест? Менше ніж за дві години? Справді? — Його не можна було звинуватити в його недовірі, бо за всю історію випробувань скаутської академії не було жодного запису, щоб цей іспит проходив менше ніж за дві години. Виняток становили лише дітей, яких доводилося передчасно виводити з кімнати, коли вони непритомніли від виснаження. Однак такого сповіщення не було з його пристроєм зв'язку, який відстежував стан десяти дітей, за які він відповідав. Жодна з крапок, що представляли десятьох дітей, не була червоною, що вказувало на непритомність, або навіть жовтою, що означало, що їхнє тіло відмовило їм. Усі крапки все ще були зеленими, що вказувало на те, що вони все ще були при свідомості та що їхнє тіло все ще здатні бігти. Наглядач 72 кімнати спостерігав недовірливе обличчя екзаменатора і не зміг приховати сміх. Він люб'язно нагадав йому: — Поспішайте, інакше не встигнете. Крім того, діти в цій групі — чудові діти. Ви не будете розчаровані». Не давши екзаменатору жодної можливості поставити будь-які додаткові запитання, наглядач кімнати 72 завершив відеодзвінок. Він усміхнувся про себе, згадавши враз обличчя екзаменатора — прийти до сюди, щоб контролювати цих дітей, зрештою, було не так вже й нудно. ******** Екзаменатор безмовно дивився на темний екран перед собою. Цей проклятий наглядач — хіба він не міг пояснити зрозуміліше? Решта перевіряючих на місці також чули їхню розмову, і всі вони розділяли його шок. Звісно, були й ті, хто палав від цікавості й просто хотів дізнатися більше, щоб попліткувати. — На цьому все. Дайте мені дізнатися, що відбувається, тоді я повернуся і розповім вам, хлопці. Мені зараз потрібно працювати. — Задумливо екзаменатор підвівся, спокійно схопив зі столу свій військовий кашкет і одягнув його, а потім вільно попрямував до кімнати 72. До біса, тим дітям краще не розчаровувати його! Екзаменатор намагався придушити своє передчуття... Гм, його попередній спокій насправді був підробленим.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!