Перекладач: Паперова Пташка
Редактор: _ _ _
Лінь Лань мовчки схлипнула й намагалася зберегти спокій, запитуючи: «Ви будете вчити мене фізичним навичкам?» Лінь Лань була надзвичайно зацікавлена у цьому навчанні. У своєму попередньому житті вона здебільшого була прикута до ліжка, але тепер, коли у неї було здорове тіло, вона хотіла навчитися якомога більше, щоб не змарнувати це чудове тіло.
Обличчя чоловіка залишилося безвиразним, коли той категорично відповів: «Ні, я тут лише щоб представити шляхи навичок, які Ви можете вибрати».
Лінь Лань видихнула із полегшенням, але не моглп не відчути трохи розчарування. Хоча зіткнення з цим чоловіком було надзвичайно напруженим, мов гора, що тиснула на неї й заважала дихати, це також означало, що він був дуже грізним. Якби він був її вчителем, це, безумовно, принесло б велику користь.
Чоловік не звернув уваги на суперечливі почуття Лінь Лань, але продовжив, представившись. «Ви можете називати мене Номер Один».
Номер Один? Це була кодова назва? Чи могло бути так, що в цьому навчальному просторі всі інструктори не мали імен, а натомість лише кодові номери? Це тому, що імена були непотрібними? Або була якась інша причина?
Номер Один продовжив: «Таким чином я розповім про варіанти, які Ви маєте на найвищому рівні підготовки фізичних навичок. Є три набори — наступальна серія, збалансована серія та захисна серія».
Лінь Лань дуже уважно слухала, оскільки цей вибір вплине на все її життя. Вона не могла дозволити собі бути необережною.
«Наступальна серія, як випливає з назви, охоплюватиме фізичні навички, необхідні щоб створити фундамент для сильних наступальних атак. Збалансована серія охоплюватиме базові фізичні навички, придатні для поєднання нападу та захисту, тоді як Захистна серія зосереджуватиметься на захисті. Кожен підопічний може вибрати лише один набір для практики». Номер Один, здавалося, був задоволений серйозним ставленням Лінь Лань, коли він далі пояснював: «Ці три основні набори фізичних навичок не можна практикувати одночасно, інакше тіло буде сильно пошкоджено».
Лінь Лань була вражена — вона справді обмірковувала амбітну ідею вивчити більше одного набору, і вона не очікувала, що Номер Один побачить її наміри та попередить про це. З вдячністю вона сказала: «Дякую, інструкторе Номер Один!»
Хоча Номер Один сказав, що він не буде її інструктором, Лінь Лань щиро вважала, що він достатньо сильний, щоб все ж бути ним, і тому заслуговує на це звання.
Здавалося, Номер Один був трохи здивований манерою звернення Лінь Лань, але швидко відкинув це. Своїм звичним рівним тоном він запитав: «Який набір Ви виберете?»
Лінь Лань розглянула три набори. Чесно кажучи, вона схилялась до збалансованої серії — оскільки вона охоплювала як атаку, так і захист, це означало, що набір не мав очевидних слабкостей, тоді як інші два набори мали дуже чіткі переваги та недоліки. Лінь Лань не планувала стати практикуючим майстром, а лише хотіла зміцнити своє тіло. Коли вона збиралася відповісти, спалах натхнення змусив її сказати замість цього: «Інструкторе Номер Один, я хотіла б почути вашу рекомендацію. Який набір підійде мені найкраще?»
Очі Номера Один загострились — його зосереджений погляд був схожий на кинджал, що летить прямо на неї, але на обличчі Лінь Лань все ще була нейтральна посмішка, ніби вона не відчувала гніву Номера Один.
Вони дивилися одне на одного. Тиск, що йшов з боку Номера Один, ставав усе важчим і важчим. Хоча зовні Лінь Лань виглядала спокійною, її кістки вже тремтіли. Вона відчайдушно заохочувала себе триматися, повторюючи, що їй просто потрібно потриматись ще трохи.
Нарешті Лінь Лань перемогла. Номер Один відвернув свій убивчий погляд, і на його обличчі промайнула майже непомітна посмішка. Серце Лінь Лань заспокоїлося — вона знала, що зробила правильний вибір.
Як і очікувалося, Номер Один дав їй свою рекомендацію. «Я рекомендую вам вибрати Захисну Серію!»
По правді кажучи, присутність Номера Один була не тільки для того, щоб просто представити набори підопічним. Насправді він був одним з екзаменаторів. З першої ж фрази він почав вводити підопічних в оману, створюючи у них хибне враження, що вони вільні вибрати будь-який із трьох описаних ним наборів фізичних навичок.
Звичайно, як тільки подопічний вибере, Номер Один також дозволить йому практикувати цей набір фізичних навичок. Проблема полягала в тому, чи дійсно підопічний обрав набір, який йому підходить?
По-перше, навчальні пристрої були розроблені для вдосконалення видатних таланів. Хоча вдалий вибір методу все одно міг призвести до кількох вундеркіндів, він не вписувався в початкові наміри пристроїв навчання...
Таким чином, єдиним дійсним поясненням було те, що це було ще одним тестом. Тестом, що оцінював спостережливість і логічне мислення підопічний. Будь-хто з крихтою розуму міг би це помітити — невже просте ознайомлення з наборами фізичних навичок справді вимагало присутності такого грізного інструктора, як Номер Один? Це явно було нелогічним.
Звичайно, Лінь Лань не була такою розумною. Вона не помітила цього маленького недоліку в логіці, та дійсно була обдурена. Однак вона була досить впевнена в одному із пунктів, а саме в тому, що Номер Один був дуже сильним. Крім того, вона вважала, що ніхто не знає плюсів і мінусів трьох наборів фізичних навичок краще, ніж Номер Один. І оскільки перед нею був такий вражаючий інструктор, чи не було б марно не спитати у нього поради?
Тому Лінь Лань й вирішила запитати його саме у той відповідальний момент. У такий майже випадковий спосіб Лінь Лань випадково пройшла повз чергове випробування. Треба сказати, що Лінь Лань справді дуже пощастило.
Оскільки Номер Один дав свою рекомендацію, Лінь Лань, звичайно, не наважилася думати, що вона може обрати щось краще, і швидко вибрала оборонну серію фізичних навичок для вивчення.
Щойно Лінь Лань усно зупинила свій вибір на Захисній Серії, пейзаж перед її очима змінився. У цей момент Номер Один зник, і людина перед нею тепер була вишуканою жінкою-солдатом. Солдатка посміхнулася й сказала: «Привіт. Цього разу я буду відповідати за вашу підготовку. Ви можете називати мене Номер Дев’ять!»
Ця самопроголошена жінка-солдат за номером Дев’ять мала досить струнку фігуру і не мала такої жсильної аури та відчуття кровопролиття, як Номер Один. Її сила була більш інтровертного типу — опис «нерухомий, мов статуя, робить рух немов би дикий заєць» описував її ідеально.
Лінь Лань вважала, що в бою ця воячка, ймовірно, зможе перемогти незграбного звіра одним рухом. Вона з повагою вигукнула: «Інструктор Номер Дев’ять, подбайте про мене, будь ласка».
Номер Дев'ять більше нічого не сказала, але відразу ж почала виконувати кілька вправ на розтяжку, запрошуючи Лінь Лань повторювати їх за нею.
Лінь Лань виявила, що хоча ці кілька рухів здавалися легкими, насправді це було не так. Вони максимально розтягнули кожну частину людського тіла з чіткою метою збільшити йошо гнучкість. Ці рухи мали певну схожість із популярною йогою 10 000 років тому, створюючи у Лінь Лань дивне відчуття дежавю.
Цей набір ходів мав загалом дев’ять позицій. Після того, як Номер Дев’ять виконала їх тричі, вона помітила, що Лінь Лань запам’ятала їх усіх. Не давши Лінь Лань жодного шансу поставити запитання, вона одним порухом пальця відправила ту назад до головної навчальної зали.
Від несподіваного переміщення у Лінь Лань запаморочилося в голові. Вона обхопила голову руками й присіла, не рухаючись, чекаючи, поки мине запаморочення. Коли воно повільно зникало, вона виявила, що Маленька Четвірка, який весь цей час чекав тут, дуже переживав через неї. Він кружляв навколо, намагаючись перевірити, чи з нею все гаразд.
«Зі мною все гаразд, Маленька Четвірка. Просто трохи втомилась. Мені потрібно вийти і трохи відпочити». Лінь Лань вичавила усмішку деякими зусиллями, щоб заспокоїти Маленьку Четвірку. Вона відчувала, ніби її духовна та розумова енергія були вичерпані, і вона була настільки втомленою, що жадала б тільки поспати.
Вона швидко попрощалася з Маленькою Четвіркою, повернулася у своє фізичне тіло і заснула глибоким сном, цього разу по-справжньому.
Мертва для світу, Лінь Лань не знав, що стурбована Маленька Четвірка таємно використовуваі свою енергію, щоб допомогти їй активізувати циркуляцію Ці. Він робив це знову і знову, поки її Ці не почала циркулювати сама собою. Лише тоді Маленька Четверка зупинився й утримав свою енергію.
Після цього зображення Маленької Четвірки в навчальному просторі стало набагато тьмянішим...
Далі
Том 1. Розділ 13 - Автомобіль, чи все ж таки літак?
Перекладач: Паперова Пташка Редактор: _ _ _ Останнім часом Лань Лоуфен була охоплена живим почуттям цілковитої радості. У ці дні її дитина більше не відвідувала Морфея* кожного разу, коли вона не їла. Однак не встигла вона насолодитись цією радістю, як у ній зародився конфлікт — її дитина, якимось чином захопилася дивним положенням, згорнувшись калачиком. Не було нічого поганого в згорнутому положенні... але щоразу, коли вона бачила дві маленькі ніжки своєї дитини, які використовувалися як підпірки, притиснуті між крихітними ручками та маленькою головою, Лань Лоуфен не могла не сіпатися в середині та не відчувати фантомного болю в кістках — її старі кістки точно не змогли б досягти такої позиції. Як би не той факт, що Лінь Лань весь цей час усміхалася, як ідіотка, даючи їй знати, що ця поза зовсім не складна для немовлят, вона б справді побігла рятувала ці ніжні маленькі ніжки від пухких дитячих ручок. На щастя, Лінь Лань не знала, про що думає Лань Лоуфен, інакше вона б розплакалася. Це становище було не таким легким, як думала її мама. Також для дитячого тіла зайняти таке положення вже було непросто. Що ще сумніше, це була лише найпростіша перша стійка — наступні вісім позицій були ще складнішими, причому кожна наступна була важчою, ніж попередня. Наразі Лінь Лань не мала уявлення, чи зможе вона справді вивчити дев'ять позицій протягом року. Вона згадала попередження інструктора Номер Дев'ять. Якщо вона не зможе освоїти дев'ять стійок за рік, буде покарання. Звичайно, щоб збалансувати це, якщо вона закінчить всі стійки у межах часу, отримає винагороду — чим раніше вона закінчить в порівнянні з дедлайном, тим краща буде нагорода. У ментальному просторі Лінь Лань відчула, що виконати дев'ять стійок досить легко, і тому була здивована, коли інструктор Номер Дев'ять дала їй один рік. Тоді вона самовпевнено вірила, що може виконати завдання протягом місяця. Тепер вона нарешті зрозуміла, що недооцінила курси навчального простору... вони були справді божевільними. Власне, складність полягала не в тому, щоб лише потрапити у позицію, а в тому, щоб досягти ідеальної точності. Кожна м'язова кривизна і кут повинні бути точно поставленні. Ці кілька днів Лінь Лань знову і знову практикувала першу стійку, але їй все ще не вдавалося досягти найточнішої позиції одним рухом. Швидше, їй довелося повільно змінювати своє положення, щоб виправити його. Це не виправдало очікування її інструктора, що могла потрапити в найточнішу позицію протягом однієї секунди. Однак Лінь Лань не хвилювалась. Вона продовжувала практикувати положення, згорнувшись калачиком, зі своїм фізичним тілом під час неспання, і практикуючи своє духовне "я" в ментальному просторі, коли спить. Хоча вправи в ментальному просторі не мали прямого впливу на її тіло, це дозволило їй відточити її інтуїцію — іншими словами, це дало їй можливість оцінити, чи досягла вона ідеального положення, заощадивши кілька секунд. Якщо є бажання - знайдеться можливість. Через два місяці, якраз коли їй мало виповнитися дев’ять місяців, їй вдалося досягти стану, коли її тіло реагувало б у ту ж секунду, коли її воля рухалась. В одну мить вона могла зайняти ідеальне положення. Це офіційно відзначило майстерність Лінь Лань в першій стійці. У той момент, коли вона збиралась із задоволенням почати практикувати другу стійку, олна чудова новина призупинила практику Лінь Лань. Її мати нарешті змилувалась і взяла її на день з собою за покупками... Насправді багаті та впливові сім'ї з глибокими засадами, такими як сім'я Лінь, зазвичай мали камергера, який вирішував усе в домогосподарстві. Як господиня, Лань Лоуфен не мала жодної потреби виходити, щоб щось купити особисто. Однак вона відчула, що оскільки Лінь Лань вже почала розпізнавати людей і помічати об’єкти, її необхідно вийти на вулицю, щоб вона могла більше досліджувати оточення. Хоча камергер Лінь Цінь вважав, що вихід був передчасним, він ніколи не йшов проти рішень Лань Лоуфен, тому швидко вжив відповідних заходів. У результаті Лінь Лань вперше вийшла з дому, щоб побачити, яким був світ через 10 000 років. Над великою залою та за дверима Лінь Лань відразу відчула освіжаючий аромат. Перед її очима постала велика трава... Дійсно, за вхідними дверима не було ні мармурових сходів, як наполовину очікувала Лінь Лань, і навіть ні широкої й твердої цементної дороги — натомість було ціле поле зеленої трави, що простягалося вдалину. Насправді Лінь Лань не бачила цошо кінця, що лише показало, наскільки велике насправді було поле. Якого розміру насправді був її сімейний будинок? Лінь Лань навіть не встигла подолати страх, як здалеку прилетіла машина. Правильно, прилетів. Ця річ була схожа на машину, але не на автомобіль. Його дизайн був дуже схожий на родстери** часів Лінь Лань. В салоні автомобіля нікого не було, а два сидіння були розташовані одне перед іншим. Не було ні керма, ні таких речей, як колеса знизу, просто рівна поверхня. Чи може це бути безпілотний автомобіль чи все ж міні-літак? Будь ласка, вибачте Лінь Лань за її невпевнені фрази — вона не знала, як назвати машину, хоча інстинктивно схилялася до того, що це автомобіль. Ця штука ширяла в повітрі, приблизно в 3 метрах від землі, але коли вона наближалася до групи Лінь Лань, машина опускалася все нижче й нижче. Коли вона зупинився перед Лінь Лань, її висота впала аж до 50 сантиметрів над землею, зручної висоти для посадки та висадки. Двері автомобіля відчинилися автоматично, чим дуже здивували непідготовлену Лінь Лань. Однак увага Лань Лоуфена та Лінь Ціня зараз не була зосереджена на Лін Лань, тому вони не помітили дивної зміни її виразу обличчя. — Мадам, сідайте, будь ласка, в авто! — шанобливо сказав Лінь Цінь. В авто? Бінго! Через 10 000 років основним транспортним засобом все ще залишався автомобіль, тож Лінь Лань не потрібно було хвилюватися, що вона випадково скаже щось не так у майбутньому. Тримаючи Лінь Лань на руках, Лань Лоуфен сіла прямо на заднє сидіння, а Лінь Цінь сів на переднє. Лінь Цинь наказав: «Лінь-Нуль-Сім, увійди у повністю закритий режим». Синтезований голос негайно пролунав у відповідь: «Наказ підтверджено Лінь-Нуль-Сім». Після цього четверо дверей зачинилися, і прозора кришка, здавалося, закривалася над раніше відчиненою верхньою секцією, перетворюючи машину на повністю герметичний автомобіль. (У цей самий момент у ментальному просторі прокинувся сонний Маленька Четвірка. Було відчуття, ніби братик поруч...) Синтезований голос незабаром пролунав знову: «Будь ласка, виберіть пункт призначення». Цього разу Лінь Цінь не відповів, а повернувся, щоб запитально поглянути на Лань Лоуфен. Трохи подумавши, з міркувань безпеки Лань Лоуфен вирішила піти до класичної комерційної будівлі, яка обслуговувала лише кваліфікованих членів. Отримавши пункт призначення, незабаром транспортний засіб Лінь-Нуль-Сім зрушив з місця. Можливо через те, що машина парила, але відчуття руху майже не було. Якби не той факт, що зовні проносився краєвид, Лінь Лань подумала б, що вона просто закрита в маленькій кімнаті. Автомобіль поступово під’їжджав до жвавого центру міста, даючи Лінь Лань перший погляд на дорожній рух. Вона побачила багато інших подібних автомобілів, що їхали навколо них. Спочатку вона думала, що всі машини летять на однаковій висоті, але насправді це було не так. На одній вертикальній осі Лінь Лань побачила чотири різні машини, що летіли в одному напрямку на різних висотах, рухаючись з однаковою швидкістю. Лінь Лань була вражена, але й спантеличена цим. Вона цікавилася, як ці машини калібрували свою висоту — чи не боялися люди аварій? Однак її сумніви швидко розвіялися, коли Лінь-Нуль-Сім сказав: «Виявлено автомобіль, що летить на курсі зіткнення. Поточна відстань 3 кілометри. Сигнал коригування надіслано...» Виглядало так, ніби автомобілі, що летять, працюють за центральною програмою, а також мають мати певний рівень інтелекту — достатній для того, щоб завчасно виявити проблеми та вживати профілактичних заходів, й уникнути пошкоджень. Як і очікувалося, наступні слова Лінь-Нуль-Сім показали, що обидві машини дійшли згоди. «Спуск на один метр! Початок спуску через три секунди, будь ласка, будьте обережні». За три секунди їхня машина дійсно опустилася на один метр, тоді як машина, що наближалася, піднялась більше ніж на метр. Ось так дві машини зіштовхнулися одна з одною, а відстань між ними двома, коли вони змінили колії ... Добре. Маленьке серце Лінь Лань пвдскочило — це було надто близько! Чи було між двома автомобілями хоча б 10 сантиметрів?! Однак дивлячись на спокійні й байдужі обличчя своєї матері та камергера Лінь Ціня, Лінь Лань зрозуміла, що ця відстань для них є досить нормальною. Здавалося, ще їй потрібно трохи адаптуватися. *в англійській версії було слово "Sandman" та мені здалось, що Морфей буде більш знайомішим для читача. **Ро́дстер (англ. roadster) — модель спортивного автомобіля з формою кузова двомісного автомобіля із заднім приводом, як правило передньою компоновкою двигуна і коротким заднім відсіком.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!