Том 1. Розділ 37

Франшизна кав’ярня в районі Кванджін-гу, кілька хвилин тому.

[Як я повідомляв учора, я в Кванджін-гу. Ослаблювальне зілля не подіяло, тому доводиться обходитися лише браслетом. Наразі триває вимірювання здібностей.]

Надіслати?

 Так.

Со Мінґі надіслав повідомлення лідеру гільдії й поправив сонцезахисні окуляри, непомітно оглядаючи довкола.

Він прийшов у кав’ярню, щоб виконати дану Ийдже односторонню обіцянку. Як на будній день, для другої половини дня, кав’ярня була напрочуд спокійною, що було вельми доречно – завдання вимагало конфіденційності. Телефон завібрував коротко й глухо.

Лідер гільдії Лі Сайон: ОК

‘Лі Сайон відповів!’ 

Це дивувало, адже зазвичай той навіть не читав повідомлення. Але, готуючись написати наступний звіт, Мінґі почув, як його кличе дзвінкий голос:

— Кава для Со Мінґі, замовлена через Smart Order! Ваше американо гранде, джава чип і матча-фрапучино з додатковим еспресо та збитими вершками готові!

— Дякую.

Доведеться додатковий звіт писати вже в авто. Тримаючи каву обома руками, Мінґі плечем штовхнув скляні двері й швидко вийшов із кав’ярні. Вимірювання здібностей не триватиме довго, тож потрібно поквапитися до вантажівки, щоб спостерігати за ситуацією й бути готовим до будь-якого розвитку подій.

Він зробив ковток фрапучино, обліпленого збитими вершками, і замислився.

‘Чи зможе Ча Ийдже отримати D-рейтинг без проблем? Ні. Навіть ослаблювальні зілля не допомогли, що вже говорити про сам браслет.’ – Погляд Мінґі сповнився рішучості.

‘Я тут саме для таких випадків.’

Со Мінґі – мисливець, відомий як «Маленьке диво», 34-й у загальному рейтингу мисливців Південної Кореї.

‘Не хвилюйтеся, лідере гільдії.’

Він був...

Експертом із приховування та проникнення.

Його тінь позаду химерно заворушилася.

Лі Сайон недарма направив до Ийдже мисливця такого рівня. Пристрій для вимірювання здібностей, розроблений провідними науковцями світу, мав майже нульову похибку. Навіть ослаблювальні закляття діяли лише частково.

Тож єдиний вихід — маніпулювати результатами.

Саме для цього був відряджений Со Мінґі.

Проникнути у звичайний центр пробудження було б неймовірно складно, але тимчасовий реєстраційний центр – зовсім інша справа. У таких умовах Мінґі міг діяти впевнено. Щоправда, якщо його викриють, це призведе до серйозних наслідків, тож помилок не мало бути.

‘Не хвилюйтеся, Ча Ийдже-нім… навіть якщо все піде шкереберть, я допоможу.’

З такими думками Мінґі повернувся до паркінгу, де на нього чекала шокуюча картина. Він навіть зняв окуляри, щоб переконатися, що не помиляється, але...

Контейнер зник, а на його місці пульсувала синя розломна діра.

‘...Якого?’

По шкірі пробігли сироти. Несвідомо його руки затремтіли, розхлюпавши гарячу каву, але це було дрібницею. Довкола метушилися співробітники бюро управління розломами, одягнені у яскраві жилети, намагаючись контролювати ситуацію.

На місці з’явилися знайомі обличчя. Зокрема, мисливиця класу “А” – Ян Хеджін, яка, одягнена в жовтий захисний шолом і з жезлом у руках, видавала розпорядження:

— Рухайтеся швидше!

— У тимчасовому реєстраційному центрі Кванджін-гу з’явився розлом 5-го рівня!

— Я вже зв’язалася з бюро!

— Повідомлення про катастрофу?

— Скоро надішлемо.

— Це може бути поглинальний розлом. Займіться евакуацією.

— Скільки цивільних потрапило в зону дії?

— Чи є поблизу мисливці, які можуть допомогти?

— Меттью зараз неподалік!

— Лі Сайон теж тут, але…

Почувши його ім’я, вираз обличчя Ян Хеджін змінився на байдужий.

— Він усе одно не прийде. Спробуйте зв’язатися, але не чекайте дива. А тепер негайно зв’яжіться з Меттью!

...У центрі не мало бути розломів. Це не ж кіно.

Мінґі намагався ігнорувати метушню. Йому здавалося, що він бачить галюцинації.

‘Ефект учорашнього зілля досі тримається? Напевно, випив забагато.’

Він замислився, чи не послабило воно не тільки фізичний, а й ментальний стан. Придумавши собі виправдання, Мінґі відчинив дверцята вантажівки…

Піііп–

Різкий сигнал аварійного повідомлення вивів його зі ступору. Мінґі похапцем поставив каву на сидіння авто й витягнув телефон.

[Бюро управління розломами]

[15:34. Сеул, район Кванджін-гу. У тимчасовому центрі реєстрації пробуджених з’явився розлом 5-го рівня. Територія під контролем. Уникайте наближення.]

‘Що… за чортівня.’

Мінґі опустив плечі й мимоволі уявив собі діалог у стилі питань-відповідей із форуму.

《JisikON》

[Запитання]: Вітаю, лідере гільдії. Поки я був у кав’ярні, ціль потрапила в розлом. Що мені робити?

[Відповідь]: Помри.

Його ноги підкосилися, і він безсило впав біля дверей вантажівки, нагадуючи русалку, що знесилено лежить на березі. Після того, як Сайон доручив йому це завдання, він продумав усі можливі сценарії. Але такого розвитку подій навіть уявити не міг – розлом прямо в вимірювальному центрі!

Потрапивши у справжню кризу, його мозок почав гарячково працювати, схиляючись до найрадикальніших рішень.

‘Може, просто стрибнути в розлом?’

Бюро управління розломами вже блокувало доступ, журналісти збігалися з усіх боків. Проте, якщо він вирішить стрибнути, то наступного дня всі заголовки кричатимуть: 

«Героїчний вчинок Со Мінґі (“Маленьке диво”, 34-те місце в рейтингу мисливців Південної Кореї), який кинувся в розлом». 

Його спина стане зіркою YouTube, що збере мільйон переглядів. І, звісно, коментарі будуть безжальні:

— "Це псевдо ‐ жахливо унікальне."

— "Чому всі критикують? Хіба погано, коли мисливець добровільно йде в розлом?"

⤷ "Він сьогодні зранку заходив у підземелля в районі Чонно 3-га, а тепер стрибає в розлом? Щось тут не так."

⤷ "?? Як він одночасно міг бути і там, і тут?"

⤷ "І я хочу це знати ^^"

‘Ні за що.’

Мінґі здригнувся від однієї лише думки. Як майстер приховування, він не міг дозволити собі такого публічного розголосу. До того ж, «Маленьке диво» Со Мінґі цього ранку офіційно перебував у підземеллі в районі Чонґно 3-га разом із Бе Вону!

Хто б міг подумати, що його ретельно продумане алібі стане пасткою?

‘Чорт забирай!’

Мінґі вхопився за голову. Якби він замовив просте американо замість цього матча-фрапучино з подвійним еспресо, додатковими збитими вершками й наполовину подрібненим, наполовину политим шоколадом, можливо, встиг би прибути раніше. Але тепер... все пішло шкереберть.

Телефон завібрував, вириваючи його з розпачу.

[Лідер гільдії Лі Сайон]

Відчуваючи свою неминучу долю, Мінґі кілька секунд дивився на екран, немов очікуючи, що все це зникне.

‘Якщо відповім – мене насварять. Якщо не відповім – мене насварять ще більше й публічно принизять на засіданні.’

Зробивши глибокий вдих, він покірно натиснув кнопку відповіді.

— Це «Маленьке диво» Со Мінґі…

— Відповів?

— Пробачте?

— Тобто, ти не в розломі.

Мінґі проковтнув клубок у горлі. Низький, але м’який голос Лі Сайона був навіть страшнішим за крик.

— Що там трапилося?

Коротке мовчання затягнулося, перш ніж Мінґі обережно відповів:

— …Загалом, це моя провина. Я щиро вибачаюся.

— Вибачаєшся?

— …Ціль, схоже, потрапила всередину розлому.

— Схоже?

— Так. Тимчасовий центр і частину паркінгу проковтнув розлом. Бюро управління розломами вже на місці й контролює територію. Це рифт реєстраційного центру, скоро має прибути підкріплення.

— Має?

Тон Сайона важко було зрозуміти: він здавався водночас і осудливим, і нейтральним. Але для Мінґі було очевидно одне: він приречений.

— Мені шкода… Може, просто закінчити це?

— Забудь.

Лі Сайон зітхнув.

— Я скоро буду. Чекай.

— Пробачте?

Клац.

Розмова обірвалася

‘Скоро? Лідер гільдії? Тут?’

Мінґі потер вуха, намагаючись зрозуміти, чи не почув щось неправильно. Але телефон мовчав. Він знову підняв його, ніби сподіваючись отримати пояснення, і тихо прошепотів:

— Пробачте???