Том 1. Розділ 29

Назва: [Анонімно] Якщо J все ж живий.

Що як і розлом західного моря відкрився? Чи не повинні відіслати туди рятувальну команду?

Може він не можу рухатись? А що як в нього відірвано ноги?...

Коментарі (99+)

— Невже більше нікого не залишилося в живих?

⤷ Так, я порівняв імена на меморіалі з рейтингом, і ім'я J було додано нещодавно. Схоже, що вижив тільки J.

— Чи знаєш ти, як воно всередині розлому? Знаєш, скільки мисливців там загинуло?

⤷ Але невже ми просто залишимо когось у пастці в розломі?

⤷ Ха... Вони пішли рятувати людей, так? ㅋㅋ Людство приречене.

⤷ Пам'ятаєте, коли розлом у західному морі стрімко розширювався? Якщо ми його відкриємо, країна може бути приречена.

⤷ Часи змінилися, чи не так? Тепер ми сильніше, ніж були, правда? ㅋㅋㅋㅋㅋ Це не той час, коли вся нація повинна ризикувати своїм життям заради однієї людини, J.

⤷ Чи є сенс використовувати всю цю силу, щоб врятувати одного J??

— Ні-і~ ти закритий розлом не відкриєш. Побачимось.

Спочатку ніхто не вірив. Навіть серед мисливців більшість вважала це тимчасовою помилкою, яка скоро виправиться. Однак перший канал, що напряму підтвердив існування J, мовчав, чекаючи офіційної заяви від бюро управління пробудженими.

— Це неправда~

— Ха, навіщо вигадувати такі нісенітниці?

— Помилка помилкою, але як таке взагалі можливо? ㅋㅋ

— Система теж іноді може зламатися.

.
.
.

— Чому помилку досі не виправили?

— Невже це можливо?

Людям не знадобилося багато часу, аби поставити питання з легким сумнівом: «А раптом це можливо?» Дні минали, рейтинги залишалися незмінними, і тривога зростала.

Коли медіа почали поширювати безпідставні чутки, видаючи їх за факти, бюро управління пробудженими кинулися стримувати паніку. Пресконференцію призначили на 15:00, і Ийдже повісив табличку «Час підготовки інгредієнтів», щоб подивитися трансляцію наодинці.

У визначений час на екрані з'явилася жінка з короткою зачіскою, одягнена в строгий костюм і спираючись на тростину. Окрім блідого обличчя, вона виглядала так, як її запам’ятав Ийдже. Це була Хам Сокджон, директорка бюро управління пробудженими, яка уникала публічності через проблеми зі здоров’ям.

Після короткого привітання вона заговорила твердо:

— Оновлення рейтингу — це не помилка системи.

Зробивши паузу, щоб перевести подих, вона продовжила:

— І це не випадок дублювання імен. Ніхто інший не взяв ім’я J… В це важко повірити, але, згідно з нашим внутрішнім розслідуванням, J наразі живий.

Шум і блиск камер посилилися. Журналісти піднімали руки один за одним.

— Як ви можете бути такими впевненими?

— Чи є ще хтось, окрім J?

— Вісім років тому бюро управління пробудженими підтвердило смерть мисливців, які увійшли до розлому західного моря. Чому тепер ця історія змінюється?

— Якщо J живий, то де він зараз?

Незважаючи на шквал запитань, Хам Сокджон трохи підняла руку, закликаючи до тиші, і спокійно відповіла:

— Ми плануємо направити рятувальну групу для точнішої оцінки ситуації. Просимо трохи зачекати.

Хам Сокджон і мисливці з бюро управління пробудженими вклонилися.

Дивлячись на її обличчя, Ийдже раптом усвідомив, що минуло вісім років. Та Хам Сокджон, яку він пам’ятав, була молодою й енергійною, не користувалася тростиною і не шкутильгала. Коли ж вона травмувала ногу?

І вона…

'Як вона може бути такою впевненою?'

Сьогоднішня пресконференція бюро суперечила їхнім попереднім заявам. З огляду на увагу до цієї події, вони не могли зробити таку заяву без неспростовних доказів.

Хам Сокджон була саме такою людиною. Тією, хто діяв лише тоді, коли мав беззаперечні докази й чітке обґрунтування, стійкою, мов гора. Ийдже ще трохи дивився на Хам Сокджон, яка все ще кланялася, а тоді вимкнув телевізор.

Після пресконференції тема J заполонила Південну Корею. Її обговорення було безпрецедентним, навіть порівняно зі спецвипуском «Дебати на 110 хвилин».

Щодня у стрічках новин і заголовках з’являлися матеріали про розлом західного моря й J. Питання, чи варто рятувати J, різко розкололо думки.

'Вони завжди про все сперечаються.'

Щоразу, коли хтось запитував Ийдже про його думку щодо воскресіння й порятунку J, він ухилявся, відповідаючи: 

"Ха-ха, я нічого не знаю", — це майже стало його звичною реакцією.

Але всі його спроби уникнути цієї теми зрештою зазнали краху, тому що…

[Чому весь світ приголомшений неймовірними здібностями J, чому Японія у люті, а американці відчайдушно прагнуть зустрітися з ним!]

J захопив тренди YouTube.

***

Тематика розмов серед мисливців у ресторані з похмільним супом змінювалася щодня, але останніми днями всі говорили тільки про одне — «J».

Ігноруючи столи й навіть суп, мисливці палко сперечалися про виживання J та стан розлому. Оскільки всі присутні були активними мисливцями, звучали різні точки зору.

— Це ж, мабуть, помилка системи? Найлогічніше пояснення.

— На пресконференції сказали, що це не так. Бюро заявило, що J живий.

— А звідки їм це відомо? Що, вони напряму з системою поговорили?

— Хто знає. Але якщо Хам Сокджон особисто проводила конференцію, значить, щось таки підтвердили.

— Усе одно з тим місцем щось не так.

— Дядьку, навіщо таке казати прямо перед автографом Чонбіна?

— От халепа, коли цей автограф тут з’явився?

Найпопулярнішою, але водночас найменш переконливою теорією залишалася теорія про помилку системи.

Рейтинги оновлювалися раз на рік, але зазвичай ім'я мисливця одразу видаляли зі списку після його смерті.

Оскільки рейтинг використовували для перевірки життя або смерті, коли мисливці зникали в розломах, точність цієї системи була майже абсолютною. Тож люди спершу підозрювали збої, але швидко відкидали цю ідею.

Тоді молодий мисливець, який вправно шинкував перець, запропонував нову теорію:

— А може, він помер, а тепер воскрес?

— Є якийсь предмет, який може воскресити мертвих?

— У такому світі, як зараз, хтозна, можливо, й існує.

— Може, якийсь цілитель його врятував…

— Навіть Нам Уджін не може повертати до життя.

— А якщо у J був унікальний предмет воскресіння з кулдауном на 8 років?

— Це звучить правдоподібно.

'Що тут, в біса, правдоподібного?'

Ийдже вже втомився слухати ці теорії про воскресіння після смерті.

Логічно всі ці припущення виглядали абсурдними, але повернення J було настільки загадковим, що люди вигадували все більш химерні сценарії. Не лише в ресторані, а й на анонімних форумах HunterNet постійно виникали нові гіпотези…

— Я краще повірю, що його некромант воскресив ㅋㅋㅋㅋㅋ

⤷ Є такий некромант? Швидше треба його знайти.

⤷ Некромантам заборонено воскресати людей, ніхто б не наважився. ㅠㅠ

Наприклад, теорія про незаконне воскресіння некромантом:

— Він насправді бився у іншому вимірі протягом 8 років і повернувся, J - переродився.

⤷ Здається, ти забагато читаєш фентезійних романів…

⤷ Чувак, з часу появи розломів фентезі = реальність, ти не знав?

Було багато абсурдних теорій, як-от теорія переродження, але, звісно, жодна не була правильною. Вся справа в тому, що самих передумов не зрозуміли правильно. J ніколи не помирав.

Ті, хто дискутував про «як», зрештою зрозуміли, що без самого J відповіді не отримати, і перейшли до нового питання.

Якщо J живий. То де він?

Останній раз J бачили в розломі західного моря. Було очевидно, що він не зміг вибратися, і всі думали, що він закрив розлом, померши всередині. Але правда, у яку вірили вісім років, могла бути не зовсім такою.

***

Глубока ноч.

Ийдже раптово прокинувся. У тиші, де не чутно було навіть дихання, він залишався нерухомим, затамувавши подих. Його невелика кімната була тихою, але інстинктивно він відчув:

'За дверима хтось є'

Гостей у такий пізній час не могло бути. Навіть якщо хтось відчайдушно захотів би похмільного супу, навряд чи він зламав би замкнені двері.

Зброя була лише на кухні, а в нього залишалося лише міцне тіло. Якнайтихіше і якнайповільніше він піднявся, кілька разів стиснувши й розтиснувши кулаки. На щастя, він добре володів рукопашним боєм.

'Хто б це не був…'

Йому дуже хотілося зламати всі кінцівки зловмисника, але розбиратися з наслідками було б занадто клопітно. Вистачить і того, щоб зламати трохи, витягти інформацію, а потім повідомити про це.

Ийдже безшумно зрушив із місця, відкрив двері до своєї маленької кімнати й босоніж ступив на підлогу. Вибравшись із примітивних стін, він побачив знайомий зал.

Темні ліхтарі вуличного освітлення ледь освітлювали затемнений ресторан, а посередині нього...

Сиділа фігура в протигазі.