ГЛАВА 48 (13). Знов у Внутрішньому палаці
«Раніше я думала, що не надто пасую цьому місцю».
Але, на диво, Маомао відчула, що помилялася. Вона дійсно насолоджувалася життям у Внутрішньому палаці після такої довгої перерви.
Оскільки вона виросла в місці, де було повно жінок, тому, можливо, тутешня атмосфера їй цілком підходила.
Як і раніше, вона проводила свої дні у дегустаціях їжі на отрути, змішуванні простих ліків та прогулянках.
Вагітність дружини Ґьокуйо досі не підтвердилася остаточно. Навіть якщо вона була вагітна, то не страждала від ранкової нудоти та не зазнала якихось змін у смаках. Отже, крім нерегулярності місячного циклу, інших доказів її стану ще не було.
Проте, про всяк випадок, в Нефритовому палаці було введено заборони на розмови щодо цієї теми, а також вживалися інші запобіжні заходи. Ті, кому вагітність пані Ґьокуйо завдавала прикрощів, вочевидь, хотіли б зашкодити їй саме у цей час, коли її стан був найбільш вразливий. Не можна було допустити, щоб її отруїли.
Заради такої справи, щоб перестрахуватися, навіть цього розпусного дядька, імператора, вдалося переконати на деякий час втриматися від задоволення тілесних бажань при кожному візиті. За звичайних умов, все і так було б гаразд, але якби дружина Ґьокуйо продовжувала застосовувати техніки, яким нещодавно навчилася... ну, вони-то точно виходять за межі звичайних, тож неможливо заперечити можливість виникнення деяких проблем.
«Можливо варто було навчати їх чогось м’якішого?»
Та ні, тоді ані пані Ґьокуйо, ані імператор не були б задоволені. А так, у результаті, дружина Лішу стала відверто боятися Маомао, а служниці дружини Ліхуа — ще більше вважати її якимось чудовиськом.
Звісно, Маомао було б важко розмовляти на такі теми з імператором особисто, тож вона попросила Женьши передати йому повідомлення. Було б надто зухвало говорити про це вустами якоїсь там служниці.
Взагалі-то вона б воліла, щоб кількість візитів імператора до пані Ґьокуйо, по можливості, зменшилася б, але не могла запропонувати це напряму. Крім того, в імператора була не одна дружина. Якби кількість нічних відвідин різко знизилася, це могло б викликати підозри в деяких людей.
Проте, на диво, відвідини імператора не стали рідшими. Він приходив пограти зі своєю милою донькою та насолодитися невимушеними розмовами з пані Ґьокуйо. Маомао також згадала про випадок з дружиною Адуо й подумала, що їй, можливо, не варто було вважати імператора таким вже розпусником.
Або ж річ була в тому, що імператор мав на думці якісь власні справи.
Нинішній імператор вважався мудрою людиною. Звісно, частково така слава про нього пішла через попереднього імператора, який був відомим ідіотом, тож нинішній поруч з ним виглядав цілком пристойно. Але навіть Маомао не стала б вважати цього імператора дурнем.
«Втім, хоч так, хоч сяк, аби жилося нормально».
Іншими словами, вона була б щаслива вже й тоді, якби змогла прожити життя без сплати надмірних податків зі своїх доходів. Дурний імператор вважає свій народ безмежним ресурсом, а мудрий — знає, що народ має свою межу. Принаймні, нинішній імператор, схоже, належав до останніх.
Щоправда, іноді під час подібних візитів імператор виглядав трохи самотнім, тому Маомао вирішила передати йому решту матеріалів, які залишилися після навчання гаремниць. На її думку, це могло принаймні допомогти йому згаяти час.
Добре, що Маомао тоді прихопила кілька запасних книжок, але, на жаль, ніхто зі служниць не захотів їх придбати. Що цілком зрозуміло, якщо подумати, про які саме матеріали йшлося.
«Будь ласка, на деякий час вдовольніться двовимірними зображеннями».
Маомао потай залишила книжку там, де імператор міг її побачити, але здається, її помітили.
Коли пізніше її попросили підготувати ще щось подібне, Маомао переконалася, що її оцінка розпусності цього дядька була цілком вірною.
***
Як завжди, Внутрішнім палацом ширилися плітки. Напевно, цьому сприяли монотонний побут та хронічний дефіцит протилежної статі.
От і зараз, служниці, що вже закінчили роботу, гомоніли на кухні. Зазвичай від панського чаювання їм лишалося трохи солодощів і сьогодні це були цукерки «Драконяча борода». Вони являли собою ніжні ласощі, схожі на кокони з тонесеньких солодких ниток, що просто танули в роті. Схоже, при їх приготуванні додали чайного листя, бо вони були ще й неймовірно ароматні.
— ...Ось чому це просто неймовірно! Той її вигляд... — пробурмотіла Їнхуа, одна зі служниць Нефритового палацу, з повним ротом цукерок. Вона мала сміливу вдачу, а тому завжди одразу говорила те, що думала.
— У цьому є сенс. Але кілька днів тому її вбрання було ще кращим. Їй дуже пасував одяг північних варварів, чи не так? — спокійним тоном промовила Ґуйюань. Її пухкі щічки радісно роздувалися кожного разу, коли вона клала цукерку до рота.
— Таке вбрання не кожному підійде. Але не скажеш, що їй воно не пасувало, — сказала Айлан, струнка й висока дівчина, яка лише пила чай, не торкаючись солодкого.
Їнхуа подивилася на Маомао, що залишилась останньою, так, ніби обидві подруги її зрадили.
Подумавши про те, яка ж це морока, Маомао кивнула, погоджуючись: «так-так». Однак її товариськість на цьому закінчилася.
Їнхуа, що очікувала на більш виразну підтримку, незадоволено надула щоки.
— Хмм, як на мене, дружина Адуо в такому одязі виглядала куди краще, — Їнхуа похмуро відсьорбнула чаю.
Побачивши її реакцію, Ґуйюань і Айлан з усмішкою обмінялися поглядами.
— Ого, Їнхуа, ти дійсно прихильниця пані Адуо?
— Ні! Це зовсім не те! — побачивши, як розхвилювалась Їнхуа через слова Ґуйюань, Айлан багатозначно посміхнулась.
— І не треба намагатися це приховати. Хоча наша хазяйка — пані Ґьокуйо, мати такі почуття цілком нормально.
— Тому-то я і кажу, що це зовсім інше!
Маомао посьорбувала чай, слухаючи жваву балаканину трьох дівчат. На її вибагливий смак, цукерки виявилися надто солодкими. Їй аж захотілося з’їсти солоних рисових крекерів, щоб позбутися цього смаку.
Головним предметом обговорення Їнхуа та інших була нова дружина Лоулань. Оскільки новоприбула гаремниця поводилася доволі незвично, цього було достатньо, щоб зробити її постійною темою розмов.
Й в першу чергу це стосувалося її вбрання.
За кожної нагоди вона кардинально змінювала свій стиль. Одного разу вона могла з’явитися у складно декорованому платті західних держав, а наступного — у вбранні вершниці з далеких варварських племен.
«І про що тут говорити?»
Напевно, її родина мала вдосталь грошей, якщо дружина Лоулань могла дозволити собі настільки часто змінювати вбрання. Її палац перетворився практично на суцільну гардеробну.
Через це Гранатовий палац, що колись мав охайний і стриманий вигляд, змінився так, що від попередньої власниці, дружини Адуо, майже ні сліду не залишилось.
В якомусь сенсі так і мало бути, а в якомусь — ні.
Внутрішній палац — це світ, в якому потрібно вміти виділятися серед натовпу, але водночас це світ, де цвяхи, що стирчать, швидко забивають. На перший погляд, дружина Лоулань була саме таким «цвяхом». Але її батько був впливовим міністром, який запам’ятався ще за часів попереднього імператора, тож наразі «молота», який міг би її забити, просто не існувало.
«Думаю, так воно і є».
Й це пояснювало, чому набралося достатньо причин, щоб витіснити з гарему пані Адуо. Але, враховуючи вік дружини Лоулань, можливо, варто було б почекати.
Маомао раптом замислилася.
Імператору, напевно, було б зручніше, якби дружина Адуо залишилася у Внутрішньому палаці. Оскільки вона вже ніколи не змогла б стати матір’ю наступного імператора та отримати владу імператриці-вдови, її погляд залишався незатьмареним. До того ж вона мала настільки ясний розум, що цілком могла зрівнятися з освіченими чоловіками.
Втрата такої довіреної особи, як дружина Адуо, та прихід на її місце дівчини, яка здатна вплинути не лише на ситуацію у Внутрішньому палаці, а й на позицію імператриці, беззаперечно мало стати головним болем навіть для повновладного імператора.
Він не міг відверто відмовитись від пані Лоулань, однак надмірно гарні стосунки, результатом яких стало б народження дитини також були проблемою. Підтримка наложниці залишається надійною лише доти, доки позиція спадкоємця лишається невизначеною. А як тільки дитя займе своє місце поруч з імператором, трапляється, що вона стає нікому непотрібною.
Цікаво, чим все закінчиться цього разу?
Поглинена думками Маомао налила собі з заварника ще одну чашку чаю.
=============
// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті. Смакуйте улюблені новели рідною мовою!
