// «Смаколикам» три роки! Ю-ху! 🥳
ГЛАВА 42 (7). Навчальний клас у Внутрішньому палаці
— Ну, й що там відбувається?
— Уявлення не маю, — сухо відрізав Женьши на питання Ґаошуня.
Обидва вони стояли перед дверима класної кімнати Внутрішнього палацу. Там зараз найвисокопоставленіші гаремниці вивчали обов’язки, які вони повинні виконувати як дружини імператора.
Навколо них з тими самими незадоволеними виразами, що був на обличчі Женьши, юрбилися слуги-євнухи та придворні дами, яких не допустили до заняття. Дехто навіть прикладав вуха до дверей, сподіваючись дістатись таємниці.
То що ж там таке було?
Однією з причин, яка підігрівала загальну цікавість було те, що лекторкою чомусь стала молоденька веснянкувата дівчина, служниця Імператорського палацу.
А розпочалося це днів із десять тому.
***
Коли після короткої відпустки Маомао повернулася на робоче місце, на неї вже чекав Женьши з похмурим виразом обличчя. Чомусь він дивився на Маомао дуже серйозним поглядом.
— Прибула нова Граціозна дружина й, схоже, потребує деякої освіти.
— Он як, — без жодної зацікавленості Маомао почала протирати підлогу. Це була її звичайна щоденна робота з того часу, як вона стала доглядати покої Женьши.
Здається, вона мала б виконувати й ще якусь іншу роботу, але яку саме, Маомао навіть не уявляла, оскільки завжди працювала лише служницею. Вона вважала, що прибирання зараз — найкраща справа, тому енергійно взялася до неї. Тим часом Женьши виглядав незадоволеним таким станом речей, але Маомао вважала, що поки немає чіткого наказу, то немає і необхідності щось робити.
Від самого початку при покоях Женьши було мінімум прислуги. Навіть коли не було Маомао, то й одна Шуйлянь, попри похилий вік, справлялася з роботою. Чесно кажучи, було соромно відбирати роботу в старої працьовитої служниці, окрім хіба що тої, що була вже заважка для її ніг та спини. Маомао подумала, що їй варто діяти, лише чітко знаючи призначені їй межі.
Щоб зустрітися очима з Маомао, Женьши присів навпочіпки. У його руці був якийсь сувій.
— Мова про те, хто буде лектором.
— Хух. І хто ж це?
— Ти.
Маомао мимоволі втупилася у Женьши зневажливим поглядом. Хоч вона й стала його особистою служницею, їй було важко перестати дивитися на нього, як на давно застиглу багнюку. Побачивши це, Женьши зробив просто несказанний вираз обличчя.
— Ви жартуєте?
— Це схоже на жарт?
Женьши розкрив сувій перед очима Маомао.
Примружившись Маомао скоса глянула й побачила, що там написане дещо зовсім незручне для неї.
— Гей, не відвертайся!
— Про що це ви?
— Ти точно прочитала це щойно!
— Це лише ваша уява.
Повернувши сувій, Женьши вказав на ті самі незручні для Маомао рядки. Й навіть постукав по них пальцем кілька разів. Отже ж настирний.
— Ось. Саме тут. Ім’я людини, яка тебе порекомендувала.
Маомао промовчала.
Там, куди вказував Женьши, знаходилось ім’я, яким була підписана рекомендація: «Вельможна дружина Ліхуа».
Маомао подумала, що цього разу дійсно вляпалася.
***
— Ну, не знаю.
Спочатку Маомао неодноразово вдавала повне невігластво, але коли на додачу до рекомендації пані Ліхуа прийшов лист, підписаний дружиною Ґьокуйо, вона, вочевидь, більш не могла ігнорувати це. Неважко уявити, як рудоволоса гаремниця іронічно посміювалася, готуючи цього листа. Запропонована сума винагороди також була ретельно продумана.
Маомао зітхнула й змирилася. Вона надіслала листа до батьківського дому та взялася за власні приготування. Батьківським домом в даному випадку був не закуток старого аптекаря, а бордель, де до неї ставилися, як до рідної.
Через кілька днів разом з посилкою звідти прибув рахунок, виставлений бабцею. Маомао подумала, що сума добряче завищена, однак потай дописала ще один ієрогліф, перш ніж передати його Женьши. Той хоч і поглянув з сумнівом, але сприйняв це число, як щось звичайне. Однак тут збоку підійшла більш досвідчена Шуйлянь, уважно подивилася на вказану суму й з усмішкою повернула рахунок Маомао.
«Не вийшло».
Шуйлянь практично самостійно дбала про всі щоденні потреби Женьши. Й вже тільки цей інцидент показував, наскільки вона вправна.
Завдяки їй, обвести навколо пальця їхнього наївного панича було не так просто.
В Маомао не лишилося іншого вибору, як показати йому початкову вартість. Женьши погодився, хоч і з деякими ваганнями. Й слава Богу, бо якби він почав торгуватись, все скінчилося б тим, що Маомао довелося б заплатити з власної кишені.
Коли пакунок принесли, Маомао відсунула Ґаошуня й сама прийняла його. Женьши метушився навколо, схожий на непосидючого собаку, однак Маомао так і не розпакувала посилку, а лише завантажила її на візок та потягла геть. Вона ввічливо відмовила Ґаошуню, який запропонував свою допомогу, й самотужки доправила пакунок до своєї кімнати.
Женьши спробував наказати їй показати вміст, але Маомао так витріщилася на нього широко розчахнутими очима, що він відступив без жодного слова.
Вона ніяк не могла показати йому всі ці надзвичайно цінні навчальні посібники.
***
Отже, повертаючись у день заходу.
Підготовлена для нього зала була досить просторою й могла, напевно, вмісти сотні зо три людей. За часів попереднього імператора, коли кількість людей у гаремі була значно більшою, її використовували як спільну спальню для служниць, що не мали окремих кімнат. Нині це приміщення майже не використовувалось. Марнотратство, але зносити будівлю було б ще марнотратніше.
«Зовсім не обов’язково було робити клас таким просторим».
Те, чому вона повинна була навчати, не було чимось особливим, однак навколо все одно чомусь зібрався галасливий натовп. У віддалені ловили ґав служниці й прості гаремниці, а ближче до зали юрмилися дівчата середнього та високого рангу разом з їхніми придворними.
Вочевидь, сьогоднішня лекція мала особливе значення для дружин імператора.
— Як я вже попереджав, тільки дружинам найвищого рангу дозволено відвідати це заняття.
Почувши слова Женьши, численні гаремниці та придворні дами, що зачаровано спостерігали за ним, схоже, не сильно засмутилися. Здавалося, добра половини з них прийшла лише для того, щоб побачити Женьши, а деякі були задоволені вже тим, що почули його голос, й після цього заслаблено попритулялися до колон. Це виглядало надто театрально, вдавано, але оскільки так зробила далеко не одна чи дві дівчини, Маомао була змушена визнати, що вплив Женьши був саме таким.
Іноді Маомао здавалося, що цей євнух був якимось аякасі або іншою потойбічною істотою, що випромінювала загадкову магічну ауру.
Коли настав час починати лекцію, вона вже зайшла було до зали, але раптом виявила, що Женьши входить слідом за нею.
У Маомао мимоволі аж щелепа трохи відвисла й вона втупилася в нього, зіщуливши очі.
— Що? — спитав Женьши.
Та Маомао мовчки розвернула його й взялася штовхати в спину, щоб виставити з аудиторії.
— Але чому?
— Тому, що з цього моменту все, що тут буде, відноситиметься до таємних технік жіночої майстерності. Я домоглася виключення для дружин імператора, але панові Женьши не можна це слухати, — заявила вона й, зачинивши двері, перегородила їх жердиною.
Вона видихнула з полегшенням й оглянула аудиторію. В залі були присутні дев'ятеро людей, включаючи Маомао. Кожна з чотирьох найповажніших гаремниць прибула в супроводі однієї служниці.
По той бік дверей зчинився якийсь галас. Напевно через те, що вона вигнала Женьши. До того ж їй здалося, що хтось притулився до дверей, прислухаючись.
Маомао дотягла свій візок до середини залу й повільно схилила голову.
— Мене звуть Маомао, й мене призначено вашим лектором на сьогодні.
Пані дружина Ґьокуйо, що виглядала такою ж прекрасною, як і завжди, випростала з довгого рукава свою маленьку ручку й привітно помахала дівчині. Її старша покоївка, Хуннян, уважно спостерігала за Маомао примруженими очима.
Пані дружина Ліхуа, що вже майже остаточно повернулася до своїх звабливих пухких форм, спокійно подивилася на Маомао. Жвава служниця, що її супроводжувала, зблідла, ледь побачивши дівчину.
Панна дружина Лішу, як завжди, виглядала трохи наляканою. Напевно її збентежила присутність одразу трьох інших високоповажних дружин. Хоча її покоївка також виглядала переляканою, але приємно було бачити, як вона старанно оберігає свою пані.
Й остання людина. Нове обличчя для Маомао.
Пані, що замінила іншу першорангову дружину Адуо, була такого ж віку, як Маомао. Нову Граціозну дружину звали Лоулань. Її чорне, як смола, волосся було укладене пишним пучком на маківці й кріпилося шпилькою, прикрашеною пером рідкісного тропічного птаха. Її вбрання також змушувало думати, що вона родом з далекого півдня, однак риси її обличчя були більш характерні для центральних регіонів. Служниця, що її супроводжувала, так само мала звичайні риси обличчя, тож Маомао вирішила, що в нової гаремниці просто такі смаки щодо одягу.
Оскільки пані Лоулань стала дружиною імператора, цілком очікувано вона мала доволі привабливу зовнішність, однак її краса не була ані такою чарівною, як у пані Ґьокуйо, ані такою спокусливо пишною, як у пані Ліхуа. На відміну від пані Лішу, вік не завадив би їй привернути увагу імператора, однак поки що вона не була схожа на ту, що здатна порушити баланс сил у гаремі.
«Мене це не стосується».
Коротко відрекомендувавшись, Маомао дістала зі свого багажу навчальні матеріали й роздала їх дружинам по одному. Кожна з них відреагувала по-своєму: широко розплющеними очима, радісною посмішкою, почервонілими щоками та набурмосеними бровами відповідно.
«Хм, так і думала».
Маомао дістала додатковий наочний посібник. Половина присутніх замислено схилили голови, намагаючись зрозуміти, що це таке, інша ж половина, вже знайома з використанням зображеного предмета, залились рум’янцем, впізнаючи його.
— З цієї миті, все, що я казатиму, належатиме до таємниць майстерності суто жіночого світу. Будь ласка, тримайте це в секреті, — з цими словами Маомао попросила своїх сьогоднішніх учениць відкрити третю сторінку підручника.
***
Двома годинами пізніше Маомао закінчила урок.
«Здається, я трохи перегнула палицю».
Навіть сама Маомао, що проводила заняття, почувалася пересиченою. Вона відійшла, щоб прибрати жердину, яка замикала двері аудиторії.
— Довго ж ви... — прекрасний євнух увійшов всередину неквапливим кроком. На вигляд він був трохи не в гуморі, а його ліве вухо та щока чомусь помітно почервоніли. Маомао була достатньо доброю, щоб не сказати вголос: «Гей, ти ж підслуховував!».
Щойно Женьши увійшов до аудиторії, він застиг приголомшений.
— Що сталося?
— Краще запитайте в них самих.
Женьши втупив в Маомао липкий погляд.
— Ну якщо ти так кажеш...
Маомао лише зробила те, що їй наказали: навчила дружин імператора знанням, необхідним для гаремниць Внутрішнього палацу. Ті ж, кого вона навчала, відреагували дуже по-різному.
Пані Ґьокуйо з радісною посмішкою весело вигукнула: «Забудьмо про нудну рутину!». Як і зазвичай, старша покоївка Хуннян слідувала за нею з втомленим виразом обличчя. Іноді здавалося, що вона кидає на Маомао сердиті погляди, але та не брала це близько до серця.
Трохи почервоніла дружина Ліхуа задумливо ворушила пальцями, наче вона обмірковувала почуте під час лекції. Вона також виглядала доволі задоволеною. Її покоївка почервоніла по самі вуха й тремтіла, відводячи очі, тож Маомао подумала, що вона була надто молодою дівчиною з хорошої родини.
Панна Лішу стояла в кутку зали з попелястим обличчям й стукалася головою об стіну, бурмочучи: «Неможливо, ніколи й нізащо!».
Поруч з нею стояла й заспокійливо гладила її по спині нещодавно призначена старша покоївка. Здається, це була та сама дівчина-куштувач отрут.
Дружина Лоулань дивилася в порожнечу з відсутнім виразом обличчя. Маомао уявлення не мала, що було в неї на думці.
Вона закінчила пакувати свої речі та перепочила трохи, попиваючи спеціально підготовлену воду. Маомао втомилася, але з нетерпінням чекала на золотий конверт з грошима, який мала отримати за проведену лекцію.
Кожна з дружин отримала цілий набір навчальних посібників, які мали забрати їхні служниці. Одні несли їх на руках з великою повагою, інші торкалися з жахом. Але на прохання Маомао кожен пакунок був ретельно загорнутий у щільну тканину, щоб приховати вміст.
Ті, хто не був присутній на уроці, включаючи Женьши, зі здивуванням дивилися на все це.
— Гей, чого ти їх навчала? — запитав Женьши, але Маомао лише глянула відсутнім поглядом.
— Будь ласка, просто запитайте потім в імператора про його враження, — відповіла вона.
=============
// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті. Смакуйте улюблені новели рідною мовою!
