Перш ніж вознестися, культиватори Дао повинні пройти сім етапів — Створення основи, Очищення ці, Конденсації сутності, Позатілесного досвіду, Золотого ядра, Гінаяни та Магаяни*. Після дванадцяти років тренувань, Цінь Мінсі залишався на ранній стадії Конденсації сутності; його здібності були занадто посередніми. Через бліду шкіру та мигдалеподібні очі, попри те, що йому вже було двадцять два роки, він видавався молодшим свого віку. Щобільше, враховуючи його слабкість та боягузливість, зовсім не дивно, що члени секти з нього знущалися.
*історично, Гінаяна і Магаяна — течії буддизму, однак Гінаяна отримала зневажливу назву "Меншої колісниці" після розколу, оскільки вважалася "егоїстичнішою", ніж "альтруїстична" Магаяна, яка виступала за послаблення правил. Припускаю, цим і зумовлений їхній порядок як стадій вдосконалення
Джон Янь сидів за столом, вдивляючись у миску з ліками, яка була настільки дзеркальною, що в ній можна було побачити власне відображення. Тривалий час потому, він зітхнув. Врешті-решт, система не втрималася від запитання: [Цього ранку ти зітхнув сім чи вісім разів, про що ти думаєш?]
Джон Янь пробурмотів: [Я точно завалив свій тест з лінійної алгебри...]
Система відповіла: [Ти трансмігрував місяць тому... і це те, чим ти переймаєшся? Це нічого, все одно ти вже мертвий]
Обличчя Джона Яня було порожнім.
[Знаєш, сьогодні оприлюднять результати?] Він сумно додав: [Я навіть не можу нормально відіспатися. Я занадто наляканий, що Ґу Сюаньянь з'явиться перед моїм ліжком та встромить у мене меча.]
Система могла лише втішити його: [Зараз Цін'яньфен посилила свій захист; яким би не був час доби, довкола постійно патрулюють учні. Крім того, лише глава секти, старійшини та їхні головні учні знають, що ти був свідком. Якщо він спробує змусити тебе замовкнути зараз, то дуже легко себе викриє. Ґу Сюаньянь не такий дурний.]
Вирішивши, що заспокоєння системи логічні, Джон Янь із полегшенням зітхнув та перехилив миску з ліками. Не встиг він допити, як почув позаду себе голос:
— Ціню-шисьоне, ти п'єш ліки?
— Кхе-кхе-кхе!, — Джон Янь так сильно захлинувся, що ледь не втратив життя, його обличчя почервоніло. Коли він озирнувся, то побачив дещо насупленого Ґу Сюаньяня, який кинувся до нього, щоб поплескати по спині, водночас звинувачуючи себе:
— Я увійшов, адже двері шисьона були відчинені. Це моя провина.
У серці Джона Яня зростала підозра, що Ґу Сюаньянь зробив це навмисно. Він продовжив кашляти, відмахнувшись від того рукою, щоб показати, що він в порядку. Відновивши дихання, він запитав:
— Ґу-шиді*, чому ти тут?
*师弟 — молодший брат по секті
Ґу Сюаньянь прибрав руку:
— Глава секти почув, що Цінь-шисьон майже одужав, тож наказав мені привести тебе до зали обговорень.
Щоб я зміг тебе викрити? Джон Янь коротко й слухняно відповів Ґу Сюаньяневі, виходячи вслід за ним.
Зала обговорень знаходилася доволі далеко від оселі Джона Яня, а оскільки секта забороняла польоти на мечах на своїй території, їм довелося йти туди пішки. Протягом довгої прогулянки, серце Джона Яня затьмарювала тривога. Він продовжував говорити з системою: [Гей, якщо я його викрию, йому доведеться мати справу з главою секти та двома старійшинами, які точно переможуть у битві проти нього. Якщо вони замкнуть його у печері, і він вдосконалюватиметься протягом багатьох років, він же зуміє вознестися?]
Система: [......]
[Ти впевнений, що він не стане навіть злішим? Коли він вийде за десять чи близько того років, першою річчю у списку його справ буде помста тобі. Крім того, хіба раніше ти не говорив, що його потрібно повернути на правильний шлях щирістю?]
Джон Янь зніяковів: [Звісно, я знаю, його потрібно привести на правильний шлях. Якби я просто був його шисьоном, то зумів би потроху його перевиховати. Але зі стосунками, які ми маємо зараз, хіба він не скористається можливістю вбити мене, щойно я спробую до нього наблизитися?]
Не мавши розв'язання проблеми Джона Яня, система могла лише заспокоїти його: [Нічого, Ґу Сюаньянь не знає, чи чітко ти побачив його тієї ночі. Просто продовжуй прикидатися.]
А що, якщо він просто вб'є мене, незважаючи на те, бачив я його чи ні, щоб позбавити себе зайвих проблем? Перш ніж Джон Янь мав змогу озвучити це запитання, він врізався у спину Ґу Сюаньяня.
— ......
Боляче! Мабуть, моя голова почервоніла від цього удару!
Ймовірно, Ґу Сюаньянь вперше опинився у такій ситуації. Коли він обернувся, на його обличчі з'явилася легка посмішка:
— Шисьоне, ми прийшли.
Чудово усвідомлюючи власне зніяковіння, Джон Янь увійшов до зали, притискаючи руку до лоба. У залі обговорень був лише глава секти та двоє старійшин. Джон Янь вклонився, ввічливо з ними вітаючись; Ґу Сюаньянь залишився стояти за межами зали. Щойно він приготувався зачинити двері, глава секти повільно сказав:
— Сюаньяню, ти — учень, яким Юньдзі пишався найбільше. Мабуть, ти засмучений його смертю. Залишся послухати.
Приголомшений, Джон Янь швидко розвернувся, щоб поглянути на Ґу Сюаньяня, який на мить застиг, перш ніж в його очах заблищали сльози. Той пробурмотів "так" та увійшов всередину, ставши збоку від нього.
Джон Янь:
— ......
Ого. Він неймовірний.
Лі Сюньдзі кашлянув та поглянув на Джона Яня:
— Мінсі, як твоє одужання?
Джон Янь квапливо відповів:
— Я майже в порядку.
Троє старших чоловіків переглянулися, перш ніж глава секти, Лі Сюньдзі, почав розпитувати:
— У такому разі, як багато ти пам'ятаєш про той нічний випадок?
Джон Янь відчув, як на нього опустився погляд Ґу Сюаньяня. Він зціпив зуби:
— Тієї ночі було занадто темно. Цього учня заскочили зненацька, і він справді нічого не роздивився. Навіть після місяця спроб підштовхнути пам'ять, цей учень нічого не пригадав.
Другий старійшина розлютився, його голос був гучним, ніби грім:
— Жодного чіткого погляду?!
Лі Сюньдзі пильно дивився на Джона Яня, його очі були смертельно серйозними. Чолом Джона Яня стікав піт — він низько опустив голову, не наважуючись вимовити ні слова. Природно, з його реакції усі присутні припустили, що він до нестями перелякався. Лі Сюньдзі відвів свій суворий погляд та глибоко зітхнув:
— Чи можеш ти принаймні визначити, яку з п'яти практик вдосконалення використовував нападник?
Хоча культиваційна база Ціня Мінсі була не такою й хорошою, все-таки він був на стадії Конденсації сутності. Якби він не знав навіть цього, будь-хто зрозумів би, що він прикидався. Затинаючись, Джон Янь відповів:
— Цей нерозумний учень... припускає, що нападник... практикує демонічне вдосконалення.
У романі Лі Юньдзі постійно натикався на стіну, намагаючись пробитися крізь стадію Золотого ядра. В прагненні швидкого успіху, він перейшов на демонічне вдосконалення — він сподівався викрасти золоте ядро Ґу Сюаньяня, щоб миттєво підняти свій рівень. Втім, натомість Ґу Сюаньянь вбив його самого. Ґу Сюаньянь мав тільки даоську культиваційну базу, а демонічна аура Лі Юньдзі після його смерті розлетілася навсібіч, приховуючи ауру Ґу Сюаньяня.
Джон Янь відповів так не лише для того, щоб прикрити Ґу Сюаньяня, але й щоб зменшити підозри Ґу Сюаньяня стосовно себе. Як і очікувалося, щойно пролунали ці слова, повітря стало таким напруженим, що його можна було різати ножем. Лі Веньдзі кинув погляд на главу секти, коментуючи:
— У кімнаті й справді присутня демонічна аура.
Рятівне знання сюжету. Зрештою, хто б міг подумати, що старійшина Цін'яньфен міг практикувати демонічне вдосконалення. Мало того, хоча існувала незліченна кількість культиваторів, які вдосконалювалися однією з п'яти практик, деякі демонічні культиватори справді вешталися довкола, вбиваючи людей та викрадаючи їхні культиваційні бази. Така гіпотеза була цілком реалістичною.
У глибині душі, Джон Янь схвально плескав себе по спині, коли Ґу Хвай'ян вийшов вперед та прозвітував:
— Прибув лист від Буддистського монастиря Букон* — мудрець Шиїнь піднявся на лотосовий престол** і не пізніше наступного місяця вирушить на захід, щоб зустрітися з Махешварою***. Ми маємо відвідати його, щоб привітати, — промовивши це, він поглянув на Джона Яня. Кутик його рота піднявся в посмішці: — Там буде чимало людей, які прийдуть висловити свою повагу. Чому б Ціню-шисьону не піти зі мною? Якщо ми наштовхнемося на винуватця, можливо, шисьон зможе його пригадати.
*ім'я впливового буддистського монаха; він же Амогхаваджра, але ну, ця версія імені дуже довга і змушує пані перекладачку відчувати головний біль від одного погляду
**досягнув найвищого просвітлення
***у контексті це також може бути не зустріч з конкретним божеством (девою), але й подорож на "блаженні" небеса і базово вознесіння (а ще евфемізм смерті як переходу у вищий духовний стан)
Вислухавши його, старійшини та глава секти знову безмовно перезирнулися. Джон Янь був шокований. Під пильним наглядом учнів, що патрулювали секту, та старійшин з главою секти, Ґу Сюаньяневі було б небезпечно ризикувати, намагаючись завдати йому удару. Якщо ж вони опиняться зовні, історія зміниться. За межами секти, Ґу Сюаньянь вб'є Джона Яня з надзвичайною легкістю.
Щойно ця думка промайнула в голові Джона Яня, він поспішно опустився на коліна і втрутився, перш ніж глава секти мав можливість відповісти:
— Здібності цього учня занадто посередні, цей учень не наважиться вийти та зганьбити Цін'яньфен.
Ґу Сюаньянь запевнив його:
— Ціню-шисьоне, не хвилюйся, ми лише вийдемо передати вітання.
Обличчя Джона Яня було абсолютно щирим:
— Але, шиді, що, якщо ми справді зустрінемо цього вбивцю? Побачивши, що я вижив...
Ґу Сюаньянь кинув на нього легкий, як весняний вітерець, погляд:
— Ціню-шисьоне, не переймайся. Попри низьке вдосконалення, цей шиді докладе усіх зусиль, щоб захистити шисьона.
...Джон Янь був вкрай ошелешений безсоромністю Ґу Сюаньяня. Наляканий, що підозри Ґу Сюаньяня зростуть, якщо він продовжить відмовлятися, він стримав язик за зубами.
Саме тоді нарешті заговорив глава секти:
— Ви обидва маєте бути особливо обережними протягом цієї подорожі.
Що ж, справу закрито. Марно говорити щось іще. Джон Янь міг лише подивиться на Ґу Сюаньяня з повним вдячності лицем:
— Якщо шиді так говорить, цей шисьон супроводить його.
Коли вони вийшли з зали обговорень, Ґу Сюаньянь кинув погляд на Джона Яня, а тоді раптово підняв руку. Джон Янь ледь не вистрибнув з власної шкіри, роблячи крок назад. Поглянувши на руку Ґу Сюаньяня, яка застигла у повітрі, він збентежено посміхнувся:
— Шиді, що ти робиш?
Тон Ґу Сюаньяня був лагідним:
— Шисьоне, твоє волосся скуйовдилося.
Джон Янь миттю поправив свою зачіску:
— Ха-ха, можливо, воно сплуталося, коли я вклонявся.
Кивнувши, Ґу Сюаньянь опустив руку та тепло усміхнувся:
— Ціню-шисьоне, дякую, що за пів місяця вирушиш зі мною в подорож.
Сказавши ці слова, Ґу Сюаньянь пішов, залишаючи Джона Яня тремтіти та запитувати в системи: [Він щойно сказав, що разом зі мною піде передати привітання, чи що вб'є* мене..?]
*上路 — "вирушити в подорож" у цьому випадку може метафорично означати й "померти"
Система теж була спантеличена: [Не уявляю...]
Яким би неохочим не був Джон Янь, новини про його із Ґу Сюаньянем подорож вже почали швидко поширюватися сектою. Оскільки про смерть Лі Юньдзі ще не оголосили, і про неї не знав ніхто, крім глави секти, старійшин та їхніх головних учнів, такі новини залишили численних членів секти приголомшеними. Щоразу, коли учні бачили Джона Яня, який прогулювався горою, вони починали перешіптуватися між собою.
Джон Янь не зважав на цей шепіт, дозволяючи їм пліткувати, скільки заманеться. Однак, не вдовольнившись плітками за його спиною, один учень прямо заступив Джону Яню шлях:
— Ходять чутки, що Ґу-шисьон візьме тебе– візьме шисьона з собою у подорож.
Хлопцеві перед ним було близько п'ятнадцяти чи шістнадцяти років, його очі повнилися зарозумілістю. Система в нагадуванні прошепотіла: [Це — новий учень, якого прийняв глава секти, Лян Ї.]
Джон Янь зітхнув:
— Так, це правда.
Відповідь Джона Яня розізлила хлопця навіть більше:
— Раніше Ґу-шисьон здійснював вітальні візити наодинці. Чому цього разу він бере когось із собою?
Оцінивши Джона Яня, він продовжив:
— Навіть якщо йому потрібен супровід, у секті безліч здібних та талановитих членів, тож чому обрали тебе?
Це питання дещо виходило за рамки. Якою б мізерною не була культиваційна база Ціня Мінсі, він залишався його шисьоном. Джон Янь з посмішкою підвів голову:
— Я теж не знаю. Чому б Ляну-шиді не спитати про це Ґу-шиді?
Коли його запитання йому ж і повернули, хлопець був такий здивований, що застиг на місці. Таким було рішення Ґу Сюаньяня та глави секти. Він не бажав з ним миритися, однак не наважувався всерйоз підійти щодо нього до Ґу Сюаньяня.
Джон Янь продовжив, ігноруючи його шок:
— І справді, у секті повно розумних членів, а Лян-шиді — один з найкращих. Сходи запитай, можливо, Ґу-шиді зможе замінити мене на Ляна-шиді.
Не встиг Джон Янь договорити це речення, як система попередила: [Прийшов Ґу Сюаньянь.]
Джон Янь одразу закрив рота. Як і очікувалося, з-за його спини пролунав голос:
— Про що говорять шисьон і шиді?
Озирнувшись, Джон Янь побачив Ґу Сюаньяня, вбраного у зелене, який зупинився позаду нього. Він покірно відповів:
— Лян-шиді зацікавився новинами про наш спуск з гори, тож прийшов розпитати про нього.
Лян Ї гарячково бовкнув:
— Так, саме так. Я лише хотів спитати... Чи вам, шисьонам, щось потрібно?
Ґу Сюаньянь тихо засміявся:
— Лян-шиді досі юний; нічого, якщо він цікавиться подорожами назовні, — тільки-но Лян Ї полегшено видихнув, Ґу Сюаньянь додав: — Просто пам'ятай у майбутньому бути ввічливішим до свого шисьона. Пам'ятаєш це правило секти — поважати старших?
Хоча тон Ґу Сюаньяня був спокійним та зібраним, тепер Лян Ї поводився як кіт з пригладженою шерстю. Він схилив голову та пробурмотів:
— Ґу-шисьоне, прошу мені вибачити.
*顺了毛的猫 — по суті, просто спосіб сказати, що він став покірним і догідливим, але пані перекладачці справді подобаються ідіоми з котами
Джон Янь:
— ......
Ти мав просити пробачення в мене.
Ґу Сюаньянь легенько поплескав Ляна Ї по плечу:
— Йди.
Коли Лян Ї пішов, Ґу Сюаньянь знову розвернувся до Джона Яня. Той одразу підняв кутики губ:
— Дякую Ґу-шиді за порятунок.
В очах Ґу Сюаньяня був натяк на посмішку:
— Цінь-шисьон справді красномовний, аби він ще не звинувачував мене у втручанні не у свої справи.
Чому його вуха такі чутливі?
Жаліючись на пізнє попередження системи, Джон Янь удав покору:
— Лян-шиді справді видатний і, безумовно, підходить для цієї подорожі більше, ніж я. Я справді боюся, що осоромлю секту і Ґу-шиді.
Джон Янь не мав жодного уявлення, повірив йому Ґу Сюаньянь чи ні. У всякому разі, той посміхнувся та заспокоїв його:
— Шисьоне, не хвилюйся. Я буду з тобою.
...Саме те, що ти будеш поруч зі мною, хвилює мене найбільше. І все ж, Джон Янь мав прикидатися, тож підлестився:
— Останнім часом, я не міг спокійно спати через це. Однак, коли я пригадав, що зі мною буде шиді, мені стало спокійніше.
Запанувала незручна тиша.
Навіть система не могла не сказати: [Перебір, занадто улесливо.]
Джон Янь проігнорував систему, наполегливо продовжуючи дивитися на Ґу Сюаньяня. Здавалося, той був приголомшений словами Джона Яня, і його захопила рідкісна тиша. Зрештою, він відповів:
— Сюаньянь, безумовно, повинен виправдати довіру шисьона. Вже пізно, будь ласка, шисьоне, йди відпочивати раніше. Завтра ми вирушаємо в дорогу.
Від слів "вирушаємо в дорогу", серце Джона Яня забилося швидше, однак він начепив мужній вигляд:
— Шиді, тобі теж варто гарно відпочити.
Повертаючись, Джон Янь запитав систему: [Чи справді мої лестощі були надмірними?]
Система відповіла, рішуче та прямолінійно: [Надзвичайно.]
Джон Янь:
— ......
[Що ти знаєш? Це мистецтво говорити. Якщо мої лестощі зроблять боса щасливим, можливо, він захоче мене помилувати?]
Система вказала: [Я лише знаю, що собаки, які лижуть до кінця...*]
Джон Янь: [...Замовкни.]
*якщо я правильно розумію, система покликається на інтернет-мудрість "舔狗舔到最后一无所有" — щось типу "собака, яка лиже до кінця (підлабузнюється), залишається ні з чим". З кумедного, цей вислів часто використовується для догоджання саме у романтичному контексті
Далі
Розділ 3 - Прибуття до Буддистського монастиря Букон
Вони вирушили наступного дня. Через популярність Ґу Сюаньяня, натовп з членів секти зібрався біля воріт, щоб їх провести. Ґу Сюаньяня оточило безліч голосів — вони просили його подбати про себе та повернутися якомога швидше. Більше ніж щасливий бути на задньому плані, Джон Янь залишався мовчазним. Попри навколишній натовп, на обличчі Ґу Сюаньяня не було і натяку на роздратування. Лише попрощавшись з усіма присутніми, він розвернувся до Джона Яня, який нерухомо стояв осторонь: — Шисьоне, ходімо. Відома буддистська секта Великої пустелі, Буддистський монастир Букон, розташовувалася на горі Букон поблизу Східно-Китайського моря, відокремлена від решти світу. Оскільки вона знаходилася досить далеко, до неї вони летіли на мечах. Минуло понад пів дня, перш ніж вони нарешті дісталися місця призначення. Монах, відповідальний за прийом гостей, вже чекав на пляжі. Побачивши їхнє наближення, він склав руки, щоб промовити ім'я Будди у молитві: — Амітабга*. *найшанованіший Будда в махаяністському вченні, один із П'яти Будд мудрості; милостивий Будда, що приймає під своє крило всіх, хто щиро молиться і просить про допомогу Ґу Сюаньянь повернув привітання: — Ми почули, що мудрець Шиїнь піднявся шляхом буддизму. Ґу Сюаньянь та Цінь Мінсі з Цін'яньфен прибули привітати його від імені нашого глави. Монах вклонився: — Цей учень — Шань Сюнь. Добродій Ґу та добродій Цінь, мабуть, втомилися, подолавши цей довгий шлях. Будь ласка, пройдіть зі мною до монастиря, щоб відпочити. Джон Янь та Ґу Сюаньянь прослідували за ним до головної зали. Зазвичай, на території, де був побудований Буддистський монастир Букон, жили тільки монахи, які там вдосконалювалися. Втім, через урочистості там зібралося чимало різних культиваторів. Ґу Сюаньянь промовив: — Чи можу я запитати, хто ще приєднається до церемонії? Трохи поміркувавши, Шань Сюнь відповів: — Буддистські культиватори Буддистського монастиря Ґваньюнь, культиватори яо Фуліншань, культиватори бойових мистецтв Дадзін, демонічні культиватори Бейхван*, даоські культиватори Цібішань та Хен'юнь. І ви двоє з Цін'яньфен. *北荒 — Північна пустеля. Інші значення пані перекладка не вказувала, бо вони не грають великої ролі Цікавість взяла над Джоном Янем гору: — Зачекайте, культиватори яо та демонічні культиватори теж прибули? Шань Сюнь відповів: — Усі культиватори рівні. Доки у їхньому серці є доброта, чи має значення метод вдосконалення? Обличчя Джона Яня спалахнуло червоним; Ґу Сюаньянь прийшов на його порятунок, говорячи м'яким тоном: — Ваша рація, дзвеньдже*. Мій шисьон ніколи не зустрічав культиваторів яо чи демонічних культиваторів, і це його перший візит за межі секти. Йому просто цікаво, він не хотів нікого образити. *尊者 — звертання до буддистського монаха Джон Янь із полегшенням зітхнув та подумки подякував Ґу Сюаньяневі. Було б чудово, якби ти завжди залишався таким добрим. Наступної миті, Ґу Сюаньянь знову запитав: — Чи можу я дізнатися, хто прибув від імені Цібішань та Хен'юнь? Оскільки ми всі даоські культиватори, то повинні до них завітати. — Звісно. З Цібішань прибув добродій Лян Джен, а з Хен'юнь — добродій Чвень Цінь. У Джона Яня трохи стикнулося серце. Він не мав жодного уявлення, ким був Лян Джен — в історії про нього не говорили, тож, мабуть, він був неважливим персонажем. Однак, Чвень Цінь був старійшиною секти Хен'юнь та одним з винуватців, відповідальних за різанину родини Ґу Сюаньяня. Він був його другою жертвою. Коли Лі Юньдзі помирав, Ґу Сюаньянь вибив з нього імена всіх злочинців. Оскільки він наважився вбити навіть власного шифу, то безумовно зробив би те саме з Чвенем Цінем, щойно отримав би таку можливість. Подумавши про це, Джон Янь підняв голову, щоб поглянути на Ґу Сюаньяня, який досі усміхався, дякуючи монахові. Кімната Ґу Сюаньяня знаходилася за стіною кімнати Джона Яня. Увійшовши до себе, Джон Янь одразу запитав систему: [Вбивства Ґу Сюаньяня з помсти ж не є такими самими, що і його маніакальні вбивства у пізнішій частині історії, правда?] Спокійним тоном, система відповіла: [Згідно з нашими правилами, Ґу Сюаньяневі суворо заборонено вбивати, ким би не була його жертва. За кожне його вбивство з тебе зніматимуть двадцять балів. Зараз ти маєш сотню. Звісно, ми зможемо взяти до уваги такі причини, як вбивство з самозахисту.] Джон Янь був роздратований: [Це занадто абсурдно... Що станеться, коли в мене скінчаться бали? Чи означатиме це, що я зможу повернутися?] Відповідь системи залишалася прохолодною та зібраною: [Ти закінчишся так само, як твій тест з лінійної алгебри.] Джон Янь: [......] Помітивши безмовність Джона Яня, система заспокоїла його: [Думай позитивно; поглянь, як вчасно ти трансмігрував. За смерть Лі Юньдзі бали не знімалися.] Після двох перевертань ліжком та удару по подушці, Джон Янь нарешті прийняв свою долю: [Я пригадую, що в романі він вбив Чвеня Ціня в ніч перед церемонією, але це сталося, тому що він наштовхнувся на нього в Буддистському монастирі. Там не було частини, де він запитував про нього Шаня Сюня, тож я не знаю, чи піде історія за планом.] Джон Янь насупив брови та на мить замислився, перш ніж похитати головою: [Хай там як. Усе має бути в порядку, якщо я не дам йому шансу знайти Чвеня Ціня.] Прийнявши рішення, Джон Янь зіскочив з ліжка та постукав у двері сусідньої кімнати. Побачивши за дверима Джона Яня, Ґу Сюаньянь дещо здивовано підняв брову: — Шисьоне, я можу тобі чимось допомогти? Джон Янь посміхнувся: — Мені було нудно сидіти наодинці в кімнаті, тож я прийшов побачитися з Ґу-шиді. — Справді? — зреагував Ґу Сюаньянь. — Я думав, Ціню-шисьону не подобається проводити час зі мною. Невпевнений, чи було у відповіді Ґу Сюаньяня якесь приховане значення, Джон Янь сухо засміявся: — Як це можливо? Я правда хочу бути ближчим до Ґу-шиді. Ця відповідь чомусь сподобалася Ґу Сюаньяневі. Він коротко засміявся та відійшов убік: — Будь ласка, заходь, шисьоне. Джон Янь зайшов до кімнати. Хоча приміщення Буддистського монастиря були не такими вже й маленькими, їхнє оформлення було простим і стриманим. Усередині було лише ліжко та стіл з декількома стільцями, які від ліжка відділяла ширма. Джон Янь сів за стіл, і Ґу Сюаньянь налив йому чаю: — Фруктовий чай Буддистського монастиря Букон славиться своїм неперевершеним смаком, будь ласка, шисьоне, спробуй. Джон Янь підняв чашку та зробив ковток, за звичкою одразу підлестившись до Ґу Сюаньяня: — Справді непогано. Ґу Сюаньянь запитав у відповідь: — О? Що саме непогано? Чому я навіть тут маю несподівані тести... Бувши відлюдником, який виріс на кока-колі, Джон Янь не мав іншого вибору, крім як вистояти: — Трохи солодкуватий післясмак... о, і запах бамбуку теж. Почувши це, Ґу Сюаньянь на коротку мить насупився: — У цьому фруктовому чаї монахів немає ніякого бамбуку. — Здавалося, йому щось спало на думку, тому він усміхнено продовжив: — Однак, оскільки Цін'яньфен прохолодна та волога, я призвичаївся використовувати трохи зелених бамбукових пахощів, щоб позбутися сирості. З часом міг одяг теж ними просочився. Мабуть, запах бамбуку йде від мого одягу. Після цього він повільно запитав: — Хіба шисьон не чув цього раніше? Бляха... Подумки вилаявшись, Джон Янь зіграв усвідомлення: — От воно що, — після цього, він поглянув на Ґу Сюаньяня дещо сором'язливо, — Я вперше помітив цей запах. Він справді ароматний. Якусь мить вони дивилися один на одного, аж поки Ґу Сюаньянь не відвів погляд: — Якщо шисьонові подобається, я відправлю тобі трохи пахощів після повернення до Цін'яньфен. Скоро я піду відвідати старших з Цібішань та Хен'юнь, шисьоне... Джон Янь квапливо опустив чашку: — Я піду з тобою! Лян Джен з Цібішань жив у приміщенні навпроти їхнього. Оскільки він також був учнем, та ще й порівняно молодим, він був дещо сором'язливим. Коли Ґу Сюаньянь назвав йому, з якої вони секти, його очі загорілися: — То ти, мабуть, Ґу Сюаньянь. Він почав пояснювати — здавалося, йому було ніяково за свої слова: — Я чув, що головний учень Цін'яньфен, Ґу Сюаньянь, дуже багатообіцяючий, і вже у вісімнадцять років увійшов на стадію Золотого ядра. Сьогодні я нарешті зустрів тебе особисто. Ґу Сюаньянь скромно відповів: — Дякую, але це всього лише перебільшення. Цібішань відома своїми численними талантами. Як і очікувалося, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Джон Янь тихенько стояв поруч. Подумки він бурмотів, охо, культиватори також такі лицемірні. Несподівано, збоку пролунав голос старого чоловіка: — Що тут за шум? Троє одночасно розвернули голови. Двері кімнати позаду Ляна Джена відчинилися — з них вийшов чоловік із сивими волоссям і бородою. З роздратованим виразом обличчя, він знову гаркнув: — Що тут за шум? Хоча вони втрьох спілкувалися, все ж не підвищували голосів, що вже говорити про крики. Однак, Лян Джен першим вклонився та квапливо привітався: — Старший Чвень. Джон Янь одразу зрозумів, ким був чоловік перед ними. Лян Джен по черзі їх представив: — Це — старійшина Хен'юнь, Чвень Цінь. А ці двоє — шиді Ґу Сюаньянь та шиді Цінь Мінсі з Цін'яньфен. Який збіг, заплакав Джон Янь у глибині душі, а тоді квапливо посунувся до Ґу Сюаньяня, побоюючись, що той не зможе стриматися та вб'є свого ворога на цьому самому місці. Кинувши погляд на Джона Яня, Ґу Сюаньянь знову зосередився на Чвеневі Ціневі: — Вітаю старшого Чвеня, цей учень — Ґу Сюаньянь з Цін'яньфен. Джон Янь наслідував його приклад. Чвень Цінь оглянув їх обох, зупинивши очі на Джонові Яневі та починаючи глузувати: — Оце так, сьогодні навіть учні на стадії Конденсації сутності наважуються зганьбити свою секту, вийшовши за її межі. Якби ти був моїм учнем, я б тебе вже вигнав. На обличчя Джона Яня не було жодного виразу — він просто прикинувся, ніби це не його щойно образили. Далі погляд Чвеня Ціня опустився на Ґу Сюаньяня. Він одразу ж почав супити брови, в його очах промайнула заздрість. Деякий час потому він нарешті сказав: — Добре, добре. Стадія Золотого ядра в такому юному віці. На молодь зараз справді потрібно зважати. Хоча ці слова були сформульовані належним чином, говорив він їх крізь стиснуті зуби — і ненависть сочилася з кожного слова. Серце Джона Яня тьохнуло від тривоги. Ґу Сюаньянь ж навпаки мав на обличчі лагідну, витончену усмішку, ніби не помітив тону старого: — Мені ще багато чому треба навчитися від старшого Чвеня. Попри вік у понад шістдесят років, Чвень Цінь і досі залишався на пізньому етапі стадії Золотого ядра, нездатний перейти до Гінаяни. Природно, коли він побачив Ґу Сюаньяня, його по вінця наповнили ревнощі. На щастя, він не знав, частиною якої родини був Ґу Сюаньянь, і намагався не влаштовувати бійок у Буддистському монастирі. Він лише пирхнув та повернувся до своєї кімнати, грюкнувши дверима. Лян Джен помітно зітхнув із полегшенням. З гіркою посмішкою, він пошепки їх втішив: — Будь ласка, не беріть до серця. У старшого Чвеня поганий характер; протягом останніх двох днів він образив більшість присутніх культиваторів. Тільки прибувши, я завітав до нього — і його поведінка була навіть гіршою. Насправді це може бути пов'язано з моєю нездатністю до соціалізації. Якщо чесно, тут мав бути Чан'юнь-шиді, однак дещо раптово сталося... Від цих слів, серце Джона Яня пропустило удар. Він миттю його перебив: — Чан'юнь? Ти маєш на увазі Дзі Чан'юня? Лян Джен був здивований: — Саме так. Цінь-шиді знає про Дзі-шиді? Я не тільки знаю про нього, я також неймовірно обізнаний про його життя! Він — головний герой! Крім Ґу Сюаньяня, єдиними персонажами, яких Джон Янь зустрів з моменту трансміграції, були другорядні чи такі самі незначні, як він сам. Крім того, відбулася низка змін, які не відповідали оригінальній історії. Несподівана згадка головного героя нарешті повернула Джону Яню відчуття, що він знаходився у світі веброману. Джон Янь стиснув руки Ляна Джена, з його очей ледве не текли сльози. Доволі тривалий час потому, він нарешті вимовив: — Твій Дзі-шиді в порядку? Лян Джен затнувся: — В-в порядку. Цінь-шиді знайомий з Дзі-шиді? Лише тоді Джон Янь помітив свою надмірну захопленість і поспішно забрав руки: — Ні. Я чув, що Дзі Чан'юнь з Цібішань вельми видатний, тож вже якийсь час ним захоплювався. Коли Лян Джен почув похвалу Джона Яня, його обличчя спалахнуло гордістю: — Не дивно. Наш Дзі-шиді дуже талановитий, праведний молодий чоловік, його часто хвалять інші... Ґу Сюаньянь різко їх перебив: — Шисьоне, час повертатися. Монахи скоро принесуть їжу. Джон Янь хотів запитати, де був Дзі Чан'юнь, однак, почувши це, не мав іншого вибору, крім як попрощатися з Ляном Дженом. Коли вони вдвох повернулися до своїх приміщень, Джон Янь знову безсоромно увійшов до кімнати Ґу Сюаньяня. Замість того, щоб його зупинити, Ґу Сюаньянь просто зачинив двері: — Хоча шисьон провів у секті Цін'яньфен стільки років, він знає і про членів інших сект. За надмірне захоплення, Джон Янь не мав кого звинувачувати, крім себе самого. Зібравшись з духом, він пояснив: — Ну... Я почув про Дзі Чан'юня від кількох шиді. Оскільки його хвалило стільки людей, я подумав, що він мав бути хорошою людиною. Тому я й запитав з цікавості. Ґу Сюаньянь кивнув; на його обличчі не було ні злості, ні радості. Він запитав: — Як щодо мене? — Га? Ґу Сюаньянь м'яко пояснив: — Чимало людей і мене частенько хвалять. Що шисьон думає про мене? Я думаю, що ти божевільний... Джон Янь трохи онімів, сушачи мізки в пошуках ідей: — Ґу-шиді має сильну культиваційну базу, благородну зовнішність та гідний вигляд. Він — дракон і фенікс серед людей*. *人中龙凤 — тобто найкращий з кращих — Це все? — Це все. Тон Ґу Сюаньяня був холодним, ніби крига: — Шисьон справді вміє добре говорити. Якщо це так, чому ти такий роздратований? Джон Янь справді відчував, що у Ґу Сюаньяня не все добре з головою, але все одно мав терпляче його вмовляти. Трохи подумавши, він додав: — Звісно, у моєму серці Ґу-шиді — найкращий. Щойно пролунали ці слова, вираз лиця Ґу Сюаньяня посвітлішав. Джон Янь нічого не розумів у змінах емоцій Ґу Сюаньяня. Єдиним поясненням, яке він зумів вигадати, було те, що оскільки Ґу Сюаньянь був талановитим та розумним, не було нічого дивацького в тому, що також він був гордим. Мабуть, йому не подобалося чути, як у його присутності хвалили інших, тому його дух суперництва і зріс. Ц-ц-ц, як лиходій може бути таким дріб'язковим? Ґу Сюаньянь не знав, що у свідомості Джона Яня вже закріпився його образ як злопам'ятного та обмеженого. Коли небо стемніло до чорного, Ґу Сюаньянь запалив світло та запитав: — Шисьон не збирається повернутися до себе, щоб відпочити? Джон Янь негайно виголосив подумки підготовлені слова: — Шиді, тут зупинилося чимало людей; що якщо нападник справді серед нас? Оскільки моя культиваційна база слабка, я маю сумніви, що зумію хоча б покликати на допомогу, якщо він вирішить змусити мене замовкнути. Чому б мені не заночувати в тебе? Ґу Сюаньянь на мить застиг. Перш ніж він встиг відповісти, система вже почала метушитися: [Хіба ти не боїшся, що він проштрикне тебе посеред ночі мечем?] Подумки, Джон Янь безпорадно відповів: [Боюся. Однак, перед тим, як ми вирушили в дорогу, Ґу Сюаньянь пообіцяв старійшинам секти, що добре мене захищатиме. Він не може вбити мене в перший же день прибуття до Буддистського монастиря, чи не так? Крім того, думаю, смерті Чвеня Ціня він прагне більше, ніж моєї, тож, припускаю, я зумію отримати відтермінування.] Система: [......] Минуло трохи часу, коли система нарешті вимовила: [Твоє ставлення таке позитивне.] Щойно Джон Янь хотів відповісти, що гірше вже все одно не буде, Ґу Сюаньянь прийняв його пропозицію: — Добре, тоді. Вибач за незручності, шисьоне. Хоча під час розмови з системою Джон Янь був чітко налаштований, частину його серця все ще охоплював страх. Забравшись у ліжко, він обережно попросив: — Будь ласка, шиді, добре захисти мене. Ґу Сюаньянь легенько засміявся та задув світло. За мить, кімната поринула в повну темряву. Єдиним чутним звуком був голос Ґу Сюаньяня, схожий на лід, що падав на нефритовий диск, чистий і холодний*: — Звісно, шисьоне. *如冰落玉盘，清冷万分 — можна сприйняти як відчужений, байдужий, також просто холодний Тієї самої миті, Джона Яня охопив жаль. Чому б мені просто не пожертвувати цими двадцятьма балами? Думаю, краще мені повернутися до себе. Втім, Ґу Сюаньянь вже ліг, натягнув ковдру та прошепотів: — Лягай спати, шисьоне. Джон Янь не мав іншого вибору, крім як лягти. Деякий час потому він відчув, що Ґу Сюаньянь, мабуть, заснув. Його неспокійне серце нарешті заспокоїлося, і він неминуче задрімав. Коли дихання Джона Яня вирівнялося, Ґу Сюаньянь розплющив очі та розвернувся до нього. Крізь вікно просочувалося місячне світло. У такому освітленні, обличчя Джона Яня видавалося жахливо блідим. Ґу Сюаньянь деякий час дивився на сплячу людину поруч із собою, а тоді простягнув руку, щоб охопити шию Джона Яня. Доклавши трохи більше сили, Ґу Сюаньянь міг миттєво задушити сплячого Джона Яня до смерті. Проте, врешті-решт він лише двічі обережно натиснув вказівним пальцем на зелену кровоносну судину Джона Яня. Невдовзі, він прибрав руку.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!