Океан Полум’я стрімко поширився до зони басейну.
Мо Фань ніс напівпритомну Є Сінся назад у той бік, та виявив, що вся територія вже палахкотіла вогнем.
На щастя, полум’я тут було не таким лютим, як у самій битві — Мо Фань ще міг протистояти йому за допомогою Трояндового Полум’я.
Він тримав Є Сінся міцно притиснутою до себе, проходячи крізь стіни вогню. Нарешті він побачив Чжана Сяохоу та інших, які намагалися відступити в безпечне місце. На відміну від нього, вони не мали Вогняного Насіння, що забезпечувало б опір полум’ю. Для них цей вогонь був смертельним.
— Вона в порядку? — запитав Чжао Ман’янь, побачивши напівпритомну Є Сінся.
— Все гаразд. Ймовірно, ментальна сила Вогняної Чаклунки була занадто потужною. Для Є Сінся це було надто великим навантаженням, — відповів Мо Фань.
Є Сінся щось тихо бурмотіла із заплющеними очима. Вона ніби говорила уві сні. Мо Фань розбирав окремі слова, але речення були збудовані дивно. Він не міг зрозуміти, чи Є Сінся намагається щось йому передати, чи це просто побічний ефект від емоційного тиску Вогняної Чаклунки.
— Давайте заберемося звідси. Я не хочу бути втягнутим у це божевілля, — запропонував Чжао Ман’янь.
Мо Фань був з ним згоден. Вони взагалі не мали жодного стосунку до всього цього. А Вогняна Чаклунка була неймовірно могутньою. Якби вона повністю втратила самоконтроль — могла б знищити їх навіть ненавмисно…
— А де Чень Ї? Її не видно! — запитав Мо Фань, помітивши відсутність однієї людини.
— Вона, напевно, пішла до батьків. Оця Чень Ї… Це ж вона атакувала Вогняну Чаклунку! Тепер ця істота її точно ненавидить. Що вона задумала, йдучи туди? Її ж уб’ють, — вилаявся Чжао Ман’янь.
— Ні… не так… — напівсвідомо прошепотіла Є Сінся.
Вона постійно заперечувала, наче намагалася щось донести до них.
Проте вона тільки хитала головою й безупинно бурмотіла.
— Ми нічим не можемо допомогти. Потрібно забиратися звідси, — Мо Фань підхопив Є Сінся і рушив, не витрачаючи ані секунди даремно.
Та щойно група зібралася йти, над ними зі свистом пролетів вогняний снаряд.
Схоже, він прилетів із місця битви, але його сила була шокуючою. Вогняна куля врізалася у залу відпочинку біля басейну…
Ця зала була з’єднана з чотирма іншими будівлями, що оточували відкритий басейн. Як тільки снаряд упав, той бік, яким група хотіла врятуватися, миттєво перетворився на океан полум’я. Полум’я здіймалося вище за будівлі. Їм просто пощастило, що вогонь не накрив їх одразу — про втечу цим шляхом не могло бути й мови.
— Чорт, ми в пастці! — вигукнув Чжан Сяохоу.
— Хвиля, Прокотись! — закричав Чжао Ман’янь, не втрачаючи надії.
Він розмахнув рукою, і вода з басейну зібралася в хвилю, що ринула на вогонь, який вкривав залу відпочинку…
Але сила цього полум’я повністю перевершила всі очікування. Ніхто навіть не міг здогадатися, якого рівня вогонь цієї Вогняної Чаклунки. Вода не лише не загасила полум’я — уся хвиля за лічені секунди перетворилася на пару. Чжао Ман’янь стояв, вирячивши очі, з відкритим ротом.
— Збережи трохи енергії, щоб розчистити нам шлях. Тут усе заблоковано, йдемо туди! — гукнув Мо Фань до Чжао Ман’яня.
Без особливого вибору, той рушив за групою по стежці, яку ще не охопив вогонь. Проте вона вела в протилежний бік від поля бою. І ніхто не міг дати гарантії, що за мить і ця дорога не стане ще одним вогняним морем…
Дві третини вілли вже були охоплені полум’ям. Багато магів загинули у вогні, що не піддавався жодному гасінню.
Вогняна Чаклунка повністю зійшла з глузду, не виявляючи жодного милосердя до людей. Вона просто дозволяла їм згоріти до попелу у своєму несамовитому гніві.
Вона проривала будь-яку оборону на своєму шляху, прямуючи до мансарди, де переховувалися Чжао Юлін із дружиною.
Вона відчувала Плід Вогняного Лиха у Цзян Фен. Жадібна жінка лише чекала, коли той дозріє, аби негайно використати його для відновлення свого обличчя — мрії, яку вона плекала понад десять років.
У той же час, і Чжао Юлін не збирався відмовлятися від Плоду Вогняного Лиха. Він відчайдушно потребував його, щоб сформувати Вогняне Насіння рівня Душі — це дало б йому більшу владу в межах родини. Він не хотів усе життя залишатися в тіні своїх молодших братів. Уся спадщина родини мала належати саме йому, Чжао Юліню! Саме він повинен був стати генеральним директором родинного бізнесу у галузі магії, а не витрачати дні на безтурботну пенсію в містечку Лехо!
— Батьку, матусю! — Чень Ї безпечно дісталася до мансарди під охороною кількох вартових.
— Що ти тут робиш? — Чжао Юлін зімкнув брови з явним роздратуванням.
— Це я її покликала, — промовила Цзян Фен.
Чжао Юлін холодно фиркнув, не розуміючи, що саме вона задумала.
Ші Гуа, весь обпалений, повернувся з вогняного пекла до мансарди. Його волосся було майже повністю спалене, тіло — вкрито опіками. Його броня теж зникла, залишивши мага в жалюгідному стані.
— Пане Ші, ви в порядку? — запитав Чжао Юлін.
— Ця істота довго не протримається. Льодяна Формація Запечатування Демона ось-ось випустить найпотужнішу хвилю атаки. Вона просто заморозить її всередині льодяної в’язниці! — холодно відповів Ші Гуа.
Він втрутився в бій, щоб виграти трохи часу. Льодяна Формація Запечатування Демона мала велику силу проти істот вогняного елементу. Її справжня міць проявлялася лише після завершення фази накопичення, коли маги, що підтримували формацію, виживали достатньо довго.
— Прекрасно. Як тільки все владнається — я щедро тебе винагороджу, — сказав Чжао Юлін, і на його похмурому обличчі нарешті з’явилася посмішка.
— Але мушу попередити: замороження лише виграє нам трохи часу. Я сам відчув на собі силу цієї істоти. Вона атакує Вогнем Лиха, але її також захищає Темне Полум’я. Замороження може лише стримати Вогонь Лиха, не даючи їй атакувати, але Темне Полум’я не зникне. Воно — наче домен, до якого ми не можемо навіть наблизитись, — сказав Ші Гуа.
— Тобто... навіть якщо ми її заморозимо, поки залишається цей домен Темного Полум’я — ми не зможемо її вбити? Ти хочеш сказати, що Шип Залізної Смерті, який ми спеціально підготували, — даремний?! — Посмішка на обличчі Чжао Юліня одразу зникла.
— Саме так. Темне Полум’я навіть сильніше за Вогонь Лиха. Навіть я не маю жодного шансу наблизитися до неї. Ми маємо справу з надзвичайно сильною істотою, — сказав Ші Гуа.
Обличчя Чжао Юліня знову стало похмурим. Він не міг придумати, як прорватися через домен Темного Полум’я Вогняної Чаклунки.
Справжня сила істот високого рівня полягала в тому, що маги були безсилі перед їхніми унікальними доменами!
— Пане Ші, не турбуйтесь. Якщо ви зможете її заморозити — у мене є спосіб її вбити, — промовила Цзян Фен, усе ще загорнута в білі бинти.
А з-під тканини її очі блищали люттю...
