Мо Фань здивувався, коли помітив, що Хуан Сінлі, яка завжди була поруч із Дін Юмін, цього разу не було.
Дін Юмін шукала якусь книгу. Інші студенти рідко заходили на верхній поверх, тож було очевидно — вона також шукала рідкісні Магічні Книги. Мо Фань заховався за книжковими полицями, щойно побачив, як вона бере до рук том із палаючо-червоною обкладинкою…
Дівчина раптово розвернулась — її погляд спалахнув, мов сплеск блискавки, коли вона вмить обернулась у бік Мо Фаня й уп’ялася очима просто в нього!
— Це ти! — швидко впізнала його Дін Юмін. Усі на факультеті вогню знали, хто такий Мо Фань. Після нещодавніх подій він знову здобув титул короля демонів.
— Яка несподіванка, — посміхнувся Мо Фань.
Насправді це був перший раз, коли Мо Фань бачив Дін Юмін упритул.
Вона справді була богинею вогняного факультету. Навіть якщо не згадувати про її ніжну шкіру й чарівний носик, одних лише її очей було досить, щоб втратити себе у їхній красі.
Можливо, через належність до Вогняного Елементу, попри зовнішній спокій, що нагадував лілію, від неї линула якась особлива привабливість, що зачаровувала. І коли вона посміхалась — це була зовсім інша, небезпечна краса.
— Ти також щось шукаєш? — запитала Дін Юмін.
Насправді вона помітила його погляд ще раніше. Спочатку не звертала уваги, але коли він затягнувся, обернулася. І аж ніяк не очікувала, що за нею спостерігає сам демонічний король, Мо Фань, про якого останнім часом лише й чула, особливо від Хуан Сінлі, яка постійно згадувала його поруч із нею...
— Так, але я рідко буваю в університеті, тож не можу знайти ту, що треба, — відповів Мо Фань.
— Що саме шукаєш? — уточнила вона.
— Книги про вампірів, — відповів Мо Фань. Схоже, Дін Юмін часто тут бувала, бо щойно впевнено переглядала полиці.
— Я допоможу, — сказала вона.
Мо Фань здивувався. Йому казали, що ця богиня їхнього Елементу дуже непривітна… То чому ж вона така добра до нього з першої ж зустрічі?
Може, піддалася його винятковій харизмі, прихованій за легковажним виглядом?
Дін Юмін і справді добре зналася на книжках цього поверху. Незабаром вона повернулася з цілою купою книжок для Мо Фаня.
Вона більше не розмовляла з ним, лише кинула погляд на Лю Жу — і пішла.
Мо Фань не встиг обговорити з нею ні про життя, ні про амбіції. Шкода… — подумав він, дивлячись їй услід.
Після того як вони з Лю Жу поділили книги, з’ясувалося, що знайдені Дін Юмін томи були саме тими, що були потрібні Мо Фаню. Багато з них містили записи про знаменитих вампірів минулого, а також детальні описи їхніх сильних і слабких сторін.
Минулі події доводили, що вампіри не бояться ні часнику, ні хрестів, ні дерев’яних кілків. Вони насправді боялися святої води з потужними очищувальними властивостями. Причому ця "свята вода" була не релігійним артефактом, а рідиною, насиченою Світлим Елементом.
Якщо говорити прямо — вампіри були створіннями Темряви. Вони не боялися сонячного світла, але були вразливими до Магії Світла, яка діяла на них украй ефективно!
Окрім цього, їх можна було знищити лише надзвичайно потужною магією. Загалом, жодна істота, включно з нежиттю, не могла повернутися до життя після того, як її розірвало на шматки. Якщо Елементу Світла не було — залишалась лише груба сила.
Книги також містили відомості про методи захоплення вампірів.
Найсильнішим закляттям обмеження серед усієї Магії Середнього Рівня був Гігантський Тіньовий Шип елементу Тіні. Він не лише сковував би рухи цілі, а й міг ув’язнити її розум… На жаль, вампіри були справжніми майстрами елементу Тіні, до того ж не мали власної тіні, тож Гігантський Тіньовий Шип виявлявся проти них абсолютно даремним.
Іншими дієвими закляттями були ті, що сковували ціль за допомогою елементів Води, Світла або Блискавки.
Мо Фань ще не досяг настільки високого рівня володіння елементом Блискавки, тому мусив звертатися по допомогу, щоб мати змогу впоратися з вампіром.
А коли мова зайшла про елемент Світла, Мо Фань одразу згадав про Чжао Ман'яна. Його основним елементом було саме Світло, а допоміжним — Вода, що також було дуже корисним проти вампірів!
Мо Фань відшукав Чжао Ман'яна, і той без жодних вагань погодився допомогти.
Раніше Чжао Ман'янь напевне почав би торгуватися, вимагаючи щось натомість — адже справа була небезпечною і не обіцяла жодної вигоди. Але після інциденту в покинутому місті він уже сприймав Мо Фаня як брата, що завжди тримає своє слово!
Як і Мо Фань, Чжао Ман'янь був розлючений — він теж хотів знищити вампірів, які цілеспрямовано полювали на дівчат!
І так важко знайти хорошу жінку: "ченців багато, а каші мало", та ще і ці напівлюди-напівзвірі наважуються завдавати шкоди людському світу! Чжао Ман'янь нізащо не стерпить такого. Він неодмінно покарає їх!
— Може, мені здалося… Але в мене постійно таке враження, ніби він поруч. Коли я йду сходами, бачу чиюсь постать у тіні під ними. Піднімаю голову — здається, щось стоїть на даху. Проходжу повз дерева — і знову відчуття, ніби хтось дивиться… — Лю Жу виглядала наляканою й щиро поділилася з Мо Фанем своїми страхами.
Коли Мо Фань ходив по допомогу до Чжао Ман'яна, Лю Жу залишалась в університеті сама. Щойно він повернувся, вона одразу розповіла йому про свої тривоги.
— У книгах згадується, що “Нічне Жахіття” — одна зі здібностей вампірів. Вони можуть вживляти це в розум своєї жертви: або щоб викликати постійний страх, або щоб змусити жертву безперервно думати про них, — сказав Мо Фань.
— А може, це вампір не може припинити думати про Лю Жу. Кажуть, вампіри надзвичайно вперті — легко не відпускають свою здобич, — серйозно додала сама Лю Жу.
— Обидва варіанти можливі. Тож ми послабимо охорону навколо Лю Жу, а Чжао Ман'янь удаватиме залицяльника, щоб захищати її, — Мо Фань виклав свій план.
— А він узагалі надійний? — швидко запитала Лінлін.
— Важко сказати. Він ще той ловелас. Як на мене, загроза з його боку для Лю Жу не менша, ніж від самого вампіра, — відповів Мо Фань.
— … — Лінлін залишилась без слів.
Лю Жу теж не знала, що сказати, але якщо це допоможе помститися за її сестру — вона була готова повністю довіритись Мо Фаню.
Мо Фань повернувся до своєї квартири. Тим часом Лінлін наглядала за Лю Жу власними методами.
Оскільки Лю Жу припускала, що вампір міг проникнути до університету, аби тиснути на неї, Мо Фань і Чжао Ман'янь вирішили влаштувати пастку саме тут, у головному кампусі Університету Перлини…
Зрештою, Університет Перлини — місце, де зібрані маги. Якби бій почався деінде, могли б постраждати невинні. Хто його знає, чи не втратив би самоконтроль вампір і не почав би вбивати всіх підряд...
